Справа№ 610/3294/23
Провадження № 1-кп/610/41/2024
17 квітня 2024 року Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія кримінальне провадження №12023221080000158 від 04.10.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Балаклія Харківської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, особи з інвалідністю 3 групи безстроково, який зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично мешкає в АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 70 КК України до 1 року 1 місяця обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,-
ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного отримання права керувати транспортними засобами, повторно виступив пособником у вчиненні підробки посвідчення водія категорії «В», серії НОМЕР_1 від 22.03.2023 на його ім'я, для подальшого використання з метою його пред'явлення під час керування транспортним засобом.
Зокрема, на початку червня 2023 року, більш точна дата не встановлена, ОСОБА_4 , знаходився в місті Київ, маючи умисел на отримання підробленого посвідчення водія з метою керування транспортними засобами, замовив у невстановленої особи підроблене посвідчення водія. Розуміючи, що документ буде підробленим, вчинив пособництво в цьому, надавши невстановленій особі персональні дані про себе: копію паспорта громадянина України та власне фотозображення, які були використані для підробки посвідчення водія категорії «В», серії НОМЕР_1 від 22.03.2023 ТСЦ 6341 на його ім'я. Після чого в кінці червні 2023 року, точна дата не встановлена, він отримав від невстановленої особи у Чернівецькій області офіційний документ, що видається та посвідчується лише установою, яка має право видавати такий документ, - підроблене посвідчення водія, серії НОМЕР_1 від 22.03.2023 ТСЦ 6341 на його ім'я, та за яке заплатив гроші в сумі 3000 грн, завідомо усвідомлюючи, що не вчиняв визначених законодавством дій щодо отримання посвідчення водія та став зберігати його при собі з метою подальшого використання.
03 жовтня 2023 року близько 20 години 28 хвилин ОСОБА_4 керував автомобілем марки «ВАЗ» моделі «2107», державний номерний знак НОМЕР_2 , та поблизу автозаправної станції «ОVIS» по вулиці Центральна в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області був зупинений поліцейським СРПП ВП №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області під час патрулювання на підставі п.1 ч.2 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку з технічною несправністю транспортного засобу. На тому ж місці та в той же час на законну вимогу працівника поліції пред'явити документи, які посвідчують особу для розгляду адміністративної справи за порушення ч.1 ст. 121 КУпАП для встановлення особи, ОСОБА_4 , діючи умисно, достовірно знаючи, що посвідчення водія на його ім'я отримане всупереч Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 року № 340 та є підробленим, надав його працівнику патрульної поліції для встановлення особи та на підтвердження прав законності керування транспортним засобом, таким чином використав підроблений документ.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину по пред'явленому обвинуваченню визнав в повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому та пояснив суду, що в 2023 році був засуджений за пособництво в підробці посвідчення водія та його використання. Однак він вирішив знову придбати такий документ, тому в червні 2023 року в Києві звернувся до незнайомого чоловіка з таким проханням, надав фото, паспортні данні, а він надав йому нове посвідчення водія, заплативши при цьому 3000 грн, яке пред'явив працівникам поліції, коли його зупинили за порушення правил дорожнього руху.
Оскільки обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи, і як встановлено судом, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі. При цьому судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку про кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27 ч.3 ст. 358 КК України як пособництво у підробленні офіційного документа, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, з метою його використання, вчинене повторно;
та за ч.4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.
Вину ОСОБА_4 по даній кваліфікації суд вважає доведеною.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, серед яких кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 ч.5 ст. 27 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, - до кримінальних проступків.
Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за такі ж кримінальні правопорушення, зазначені правопорушення вчинив під час іспитового строку, вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, проживає в м Балаклія Ізюмського району, за місцем проживання характеризується посередньо, є особою з інвалідністю третьої групи безстроково, на обліку в органах пробації перебуває з 11.04.2023, у лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
Відповідно до досудової доповіді, складеної Ізюмським районним відділом №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінено як високий, хоча можливе виправлення особи без ізоляції від суспільства.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, є його щире каяття у вчиненому.
Обставини, що обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді обмеження волі, вважаючи його необхідним і достатнім в якості кари за скоєне в період іспитового строку за попереднім вироком, для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», адже відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, будуть враховані інтереси усіх суб'єктів кримінально-правових відносин.
Остаточне покарання суд призначає відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, та за ч. 1 ст. 71 КК України -за сукупністю вироків.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Судові витрати по справі для залучення експертів для проведення експертизи документів в силу ст. 124 КПК України покладаються на обвинуваченого.
Арешт, накладний ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду від 06.10.2023, підлягає скасуванню відповідно до ст. 174 КПК України.
Запобіжний захід не обирався та зважаючи процесуальну поведінку під час судового розгляду підстав для застосування немає.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити покарання:
за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 3 (три) місяці;
за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.
Згідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 3 (три) місяці.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до новопризначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 у виді 3 місяців обмеження волі, та остаточно призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Початок відбування покарання обчислювати з моменту виконання вироку.
Речовий доказ - посвідчення водія НОМЕР_1 від 22.03.2023 ТСЦ 6341 на ім'я ОСОБА_4 , який передано на зберігання до ВП №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, - знищити, скасувавши з нього арешт, накладений ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 06.10.2023.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в сумі 1434 грн.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий