Справа № 203/227/24
Провадження № 1-кп/0203/518/2024
іменем України
17 квітня 2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023043010000200 від 19 вересня 2023 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Євгенівка Снігурівського району Миколаївської області, громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця військової служби за мобілізацією на посаді сапера інженерно-саперного відділення інженерно- саперного взводу інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призивом під час мобілізації на посаді водія-радіотелефоніста інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_1 , в серпні 2023 року під час виконання бойового завдання, а саме зачистки ворожих позицій на території Донецької області (більш точний населений пункт під час досудового розслідування встановити не надалось можливим) в одному з ворожих окопів знайшов 1 споряджений корпус осколкової наступальної ручної гранати М-67 та запал М213, у конструкційному поєднанні які утворюють осколкову наступальну ручну гранату типу М-67 промислового виготовлення, яка відноситься до категорії бойових припасів та придатна для здійснення вибуху, після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та носіння знайденого бойового припасу.
Надалі ОСОБА_4 , реалізуючи свій прямий умисел, направлений на незаконне придбання бойового припасу без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що вищевказаний предмет являється бойовим припасом, а також розуміючи, що не має передбаченого законом дозволу на поводження з вищевказаним предметом, взяв 1 споряджений корпус осколкової наступальної ручної гранати М-67 та запал М213, у конструкційному поєднанні які утворюють осколкову наступальну ручну гранату типу М-67 промислового виготовлення, яка відноситься до категорії бойових припасів та придатна для здійснення вибуху, після чого поклав її до свого рюкзака, таким чином здійснивши придбання бойових припасів, та носив її при собі без передбаченого законом дозволу. 19 вересня 2023 року о 09 год. 40 хв. прибув на залізничний вокзал станції « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де при проходженні через систему догляду багажу «Rapiscan» в належному ОСОБА_4 рюкзаку, який останній носив при собі, було виявлено 1 споряджений корпус осколкової наступальної ручної гранати М-67 та запал М213, у конструкційному поєднанні які утворюють осколкову наступальну ручну гранату типу М-67 промислового виготовлення, яка відноситься до категорії бойових припасів та придатна для здійснення вибуху.
ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
При цьому суд встановив, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст викладених в обвинувальному акті обставин, їх позиція є добровільною, а також роз'яснив учасникам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у носінні та придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Згідно зі ст.ст.50,65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи зі вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно відповідати характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є тяжким злочином, обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем, одружений, раніше не судимий, під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання та місцем несення служби характеризується посередньо, обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, проходження обвинуваченим служби в Збройних силах України, прийняття участі у відсічі збройній агресії рф; відсутність обставин, що його обтяжує, а також, думку прокурора щодо виду та міри покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
Під час розгляду даного кримінального провадження судом встановлено декілька обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, а саме, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, проходження обвинуваченим служби в Збройних силах України, прийняття участі у відсічі збройній агресії РФ, а тому суд визнає ці обставини такими, що істотно знижують ступінь тяжкості скоєного злочину. Вказані обставини свідчать про те, що мета кари - виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, що уособлює основний принцип кримінального права. Не тяжкість покарання, а його невідворотність буде досягнута у разі призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, що буде відповідати принципу розумності та справедливості і буде необхідним і достатнім видом покарання для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
З урахуванням викладеного, особи обвинуваченого, наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, а також, відсутності обставин, що його обтяжують, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 можливо призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України, перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.1 ст. 263 КК України, а саме до покарання у виді арешту.
Саме таке покарання, на переконання суду, є достатнім, виконає мету призначеного покарання та буде найбільш сприятливим для перевиховання обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався, підстави для його обрання відсутні.
Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у відповідності до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. ст. 369-371,373,374,376,392-395 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому покарання, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді арешту строком на 1 (один) місяць, з відбуванням покарання на гауптвахті.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_4 витрати на проведення судової вибухо-технічної експертизи від 16.11.2023 №СЕ-19/104-23/33112 - ВТХ, які складають 2390 (дві тисячі триста дев'яносто) гривень.
Речові докази:
-55 патронів 5,45мм зразка 1974 року, п'ять стріляних гільз, запаковані в сейф-пакет Експертної служби МВС України №5619356, передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів при Дніпровському РУП ГУНП в Дніпропетровській області, відповідно до квитанції №925, повернути до військової частини НОМЕР_1 .
-CD-R диск з відеозаписом з бодікамер працівників СРПП ВП №12 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, CD- R диск з відеозаписом з камери спостереження, розміщеної в центральному холі приміщення залізничного вокзалу станції Дніпро-Головний за адресою: АДРЕСА_2 , які зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку після його оголошення негайно вручається засудженому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1