г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/1100/24
Номер провадження 3/213/725/24
16 квітня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Мазуренко В.В., розглянувши матеріал, що надійшов з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проходить військову службу в НГУ НОМЕР_1 , солдат, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №638660 від 23.02.2024 року, 23 лютого 2024 року о 20 годині 10 хвилин, водій ОСОБА_1 , в м. Кривому Розі в Інгулецькому районі, біля будинку №2 по вул. Салтиківська, керував транспортним засобом Мercedes-Benz ML320, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Підвищена жвавість ходи, мови. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на визначення стану сп'яніння водій відмовився. Відео фіксація здійснювалась на нагрудні відео реєстратори 475780, 475782, відео реєстратор ХІАОМІ. Вказують, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, у зв'язку з чим притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, його захисник - адвокат Гайдаш Є.В. просив закрити провадження за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що як видно з відеозапису, підставою для направлення ОСОБА_1 на медичний огляд для визначення стану сп'яніння були не ознаки сп'яніння, виявлені у водія, а наявність інформації у поліцейського про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння декілька місяців тому. Ознаки наркотичного сп'яніння працівниками поліції не встановлювались, в протоколі і направленні водія вони вказані формально та не знайшли свого відображення на відеозаписі. Вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння вважає безпідставною і незаконною.
Захисник вказує, що поведінка ОСОБА_1 під час складання протоколу є адекватною для подій, зафіксованих у протоколі. Останній дійсно нервував, причинами такої поведінки є наслідки перенесеного бокового інфаркту міокарда внаслідок проходження військової служби та перенесених травм (контузій) під час захисту Батьківщини. Із наявного в матеріалах справи відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та автомобіль був зупинений інспектором поліції. Із відеозапису, який зафіксував розмову поліцейського з ОСОБА_1 вбачається відсутність підстав для зупинення транспортного засобу та упередженість працівників поліції. В матеріалах справи також відсутні відомості про виконання поліцейськими вимог ч.1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Транспортний засіб не був тимчасово затриманий. На думку захисника такі дії поліцейських свідчать про упереджене ставлення та вказують про намір останніх скласти протокол за будь-яких обставин.
Інспектор Полку патрульної поліції старший лейтенант поліції Гавенко А.Ю. в судовому засіданні підтвердив обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснив, що ними було зупинено автомобіль з іноземними номерами. Під час спілкування з водієм, у останнього виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, про які повідомили водію. Від медичного огляду він відмовився. В базі даних була інформація, що на вказаного водія вже складався протокол за ст. 130 КУпАП. Проведення медичного огляду пропонували водію у зв'язку з виявленими ознаками, а не через наявність в базі аналогічного правопорушення. За наявною в них інформацією там, де зупинився автомобіль, точка розповсюдження наркотичних засобів.
Суд, вислухавши пояснення захисника, інспектора ППП, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №638660, рапорт інспектора, направлення на огляд водія транспортного засобу, запис відеофіксації скоєння правопорушення, довідку наявних облікових баз, згідно якої ОСОБА_1 отримав посвідчення водія, приходить до такого висновку.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Диспозиція частини 1 ст.130 КУпАП, передбачає відповідальність водіїв за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Відповідно до пункту 2 розділу І "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі-Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пункт 3 розділу І зазначеної Інструкції визначає, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пункт 4 розділу І зазначеної Інструкції визначає, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Виходячи із змісту вищевказаної Інструкції, яка є обов'язковою для поліцейського, суддя знаходить, що для законної вимоги поліцейського до водія щодо проходження огляду на стан сп'яніння закон прямо вказує на наявність у поліцейського підстав вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Закон також прямо вказує, що поліцейський самостійно на місці зупинки транспортного засобу встановлює у водія транспортного засобу наявність чи відсутність ознак стану сп'яніння - алкогольного, наркотичного чи іншого, а у разі їх встановлення водію повідомляється які саме ознаки і якого саме сп'яніння були у нього встановлені і далі, на підставі встановлених ознак поліцейський пропонує водію пройти огляд на підтвердження чи спростування стану сп'яніння. Якщо були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння закон прямо зобов'язує поліцейського запропонувати водію пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а в разі не згоди водія пройти огляд місці поліцейський пропонує пройти такий огляд в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення. У разі, якщо виявлені ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння або водій не погодився з результатами проведеного огляду на місці зупинки водію пропонується пройти огляд в медичному закладі.
З переглянутого відео, що міститься на диску, доданому до протоколу встановлено, що ознаки сп'яніння у ОСОБА_1 не перевірялись, та таким чином вказані формально.
Достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження вини у вчиненні адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, суду надано не було. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не підтверджено. Так, з файлу IMG_1219 (час - 20:11) вбачається, що автомобіль Мercedes-Benz ML320, номерний знак НОМЕР_2 перебуває в нерухомому стані. Також, з файлу Clip-0 (час - 20:12) видно, що ОСОБА_1 повідомив, що за попереднім протоколом про адміністративне правопорушення його не було притягнуто до адміністративної відповідальності, провадження закрито. О 20:15 водій вказав, що не вживав алкоголь та наркотичні засоби. Однак інспектор поліції сказав: "і що, якщо на ПНД поїдем все четко буде? Згодні проїхать? Немає довіри до тебе, бо у тебе є «грішок», багато ваших хлопців любе понюхать, покурить». З файлу Clip-0 (час - 20:17) інспектор вказав, що ОСОБА_1 блідий і очі червоні, та зазначив "ми з'їздимо з тобою в больничку?", на що ОСОБА_1 вказав, що не вірить інспектору та буде судитись, що він ( ОСОБА_1 ) переніс інфаркт, хворіє на гіпертонію, також вказав, що автомобіль не їхав, він сидів в машині (час 20:19).
Суд вважає доведеним, що до ОСОБА_1 було упереджене ставлення, та вимога пройти огляд була після встановлення наявності іншого протоколу на ОСОБА_1 , ознаки ж озвучені були значно пізніше, без будь яких дій щодо їх перевірки, та не всі ознаки які вподальшому вказані були в документах.
Закон зазначає, що право вимоги у поліцейського до водія пройти огляд на стан сп'яніння з'являється на підставі встановлення певних ознак сп'яніння у водія, проте суду не доведено правомірність дій поліцейського, не доведено виникнення такого права вимоги, оскільки фактично зазначені в протоколі та озвучені водію ознаки наркотичного сп'яніння не перевірялись, ніяких дій для встановлення ознак не проводилось, підставою для огляду стали не ознаки сп'яніння, а безпідставні вимоги поліцейського, а також те, що на водія раніше складався протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. Вказані обставини свідчать про упереджене ставлення інспекторів поліції до ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.ч.1, 7 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
В матеріалах справи відсутні докази щодо відсторонення водія ОСОБА_1 , який за твердженням інспектора патрульної поліції, перебуває в стані наркотичного сп'яніння, від керування транспортним засобом.
Вищевказане дає суду підстави дійти висновку про недоведеність вини особи, щодо якої складено протокол.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст.252 КпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до змісту ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Проте, сам по собі адміністративний протокол не є рішенням про притягнення посадової особи до адміністративної відповідальності.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Згідно приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи всі вказані неточності, невідповідності, суд вважає неможливим притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 247 п. 1, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження по справі стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.В. Мазуренко