Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
49005, м. Дніпро, вул. Гусенко, буд. 13, тел. 720-31-13
№ 201/2789/24
провадження 3/201/1604/2024
16 квітня 2024 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із Відділу адміністративної практики Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , щодо якого складно протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП
ОСОБА_1 25 лютого 2024 року о 16 годині 00 хвилин, керуючи транспортним засобом «Мерседес-Бенц», д/н НОМЕР_1 , в районі ЛЕП № 101 по вул. Набережна Перемоги в м. Дніпрі не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на перешкоду у вигляді бордюру та в некерованому русі заїхав задньою частиною авто у зупинку громадського транспорту, в наслідок чого з'їхав з проїзної частини. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 12.1 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеному транспортну засобу.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак до суду не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності, оскільки це буде відповідати вимозі розгляду справи судом в розумні строки, що є складовою права на справедливий судовий розгляд для усіх учасників процесу. Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки». Згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі «Смірнов проти України» від 08 листопада 2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Отже, враховуючи принцип судочинства, зазначені в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності підтверджується: схемою місця дорожньо-транспортної події від 25 лютого 2024 року, на якій з одного боку зображена ділянка дороги, де відбулась подія зіткнення, попередній напрямок руху водія та місце розташування транспортного засобу після цього, при цьому зі зворотного боку даної схеми зазначено перелік видимих пошкоджень цих засобів, механізм заподіяння яких повністю відповідає події даного зіткнення, викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , чим в сукупності доводиться, що ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення за зазначених обставин.
Приймаючи до уваги викладене, роблю висновок про доведеність вини правопорушника в порушенні водієм транспортного засобу правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
При визначені виду і розміру стягнення, застосовуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16 жовтня 2008 року, суд враховує, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи, а тому, з огляду на характер і конкретні обставини вчиненого правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, а також те, що вчинене правопорушення не являє собою великої суспільної небезпеки, оскільки не заподіяло скільки-небудь значної шкоди суспільним чи державним інтересам, так само як і правам та свободам громадян або іншим, охоронюваним законом цінностям, разом з цим особа, яка притягається до адміністративної відповідальності усвідомила протиправність своєї поведінки та є обґрунтовані підстави, що останній не буде допускати подібного надалі, вважаю за необхідне у відповідності до ст. 22 КУпАП звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення і обмежитись усним зауваженням, у зв'язку з чим згідно з п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП провадження по справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 283, 284, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням та провадження по справі закрити.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.А. Антонюк