Справа № 172/180/24
Провадження № 2/172/65/24
16.04.2024 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді - Битяка І.Г., за участі секретаря судового засідання - Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Покровської міської ради військової адміністрації Покровського району Донецької області про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька, -
Представник позивачки звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що з відповідачем по справі позивачка проживала у шлюбі з 27.10.2018 по 01.08.2022 року коли їх шлюб було розірвано рішенням судді Васильківського районного суду Дніпропетровської області у справі №172/334/22. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням судді Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 року у справі №172/335/22 з відповідача на користь позивачки стягуються аліменти для утримання сина.
На даний час позивачка зареєстрована в будинку який розташований за вказаною в позові адресою, тобто в АДРЕСА_1 . При зверненні до відділу реєстрації громадян з питанням про реєстрацію сина за місцем своєї реєстрації, позивачці було відмовлено у зв'язку з відсутністю згоди батька на реєстрацію місця проживання дитини. До цього часу залишається неузгодженим між сторонами питання, щодо реєстрації місця проживання їх неповнолітнього сина у вказаному помешканні, так як відповідач по суті самоусунувся від виховання та утримання їх дитини.
Реєстрацію місця проживання сина позивачка бажає провести у будинку в якому сама зареєстрована.
Просить суд надати дозвіл на реєстрацію місця проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 13.02.2024 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивачки ОСОБА_4 надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність позивачки та її представника, позовні вимоги підтримує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, про дату, місце та час розгляду справи була повідомлена належним чином, пояснень щодо предмета спору не надала.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до такого.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 року по справі №172/334/22
19.12.2017 року народився ОСОБА_3 , в свідоцтві про народження якого сторони записані батьками.
Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 року по справі №172/335/22 з відповідача на користь позивачки було стягнуто аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду - 07.06.2022 року, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Частиною 1 статті 242 ЦК України встановлено, що батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Відповідно до Конвенції про права дитини, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789 від 27.02.1991р. в усіх діях щодо дітей, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. У відповідності до вимог ст.7, 15, 155 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками.
Частиною 1 статті 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05.11.2021 року № 1871-IX задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком від 10 до 14 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує стосовно дитини функції опікуна.
Відповідно до п. 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207 у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Таким чином, судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживає з позивачкою у справі - матір'ю ОСОБА_1 , за місцем реєстрації останньої, по АДРЕСА_1 . Місце проживання дитини у встановленому законом порядку не зареєстроване, а ненадання відповідачем згоди на проведення такої реєстрації порушує передбачене законом право дитини на реєстрацію місця проживання.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без згоди батька.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає таке.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України).
Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, то з відповідача на її користь слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого нею судового збору за подання позову до суду в сумі 1211,20 грн.
Враховуючи викладене та керуючись Конвенцією про права дитини, Конституцією України, ст. 29 ЦК України, Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05.11.2021 року № 1871-IX, Правилами реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 259, 263, 279 ЦПК України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Покровської міської ради військової адміністрації Покровського району Донецької області про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька - задовольнити.
2. Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , без письмової згоди батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
3.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Г. Битяк