Справа № 932/1390/24
Провадження № 2-а/932/61/24
17 квітня 2024 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Овчиннікової О.С., за участю секретаря судового засідання Кирилішиної В.Д., за участю представника позивача - Мельника Д.П., відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про продовження строку затримання та перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні,
15 квітня 2024 року позивач - ГУ ДМС України в Дніпропетровській області звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до громадянина ОСОБА_2 про продовження строку затримання та перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, в якій просить продовжити строк затримання та перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Турменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 6 місяців з метою забезпечення видворення за межі території України.
Вимоги обгрунтовані тим, що громадянин Туркменістану ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 паспортний документ НОМЕР_1 , виданий 19.07.2013 строк дії до 18.07.2023, продовжений до 31.12.2024 року, останній раз здійснив в'їзд на територію України 04.09.2018 року, через КПП «Харків» з метою навчання, що підтверджено відмітками у паспортному документі та інформацією з веб-інтерфейсу інформаційно-телекомунікаційної системи, щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон. Документувався посвідкою на тимчасове проживання серії НОМЕР_2 , терміном дії з 06.12.2016 року до 11.09.2019 року.
Втративши підстави для подальшого перебування на території України громадянин ОСОБА_2 ухилився від виїзду з України.
Із заявою про продовження терміну перебування на території України, чи із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області не звертався, інформація щодо визнання вищезазначеного громадянина Туркменістану біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відсутня, що підтверджується відповідною службовою документацією структурних підрозділів Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області.
За фактом порушення строку перебування в Україні, уповноваженими службовими особами ГУ ДМС у Дніпропетровській областівідносно Відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН № 005794 від 14.12.2023 року у якому зафіксовано порушення законодавства відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.203 КУпАП, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН № 005785 від 14.12.2023 року, відповідно до якої на вищезазначеного громадянина Азербайджану накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 3400 (тисяча сімсот) грн. 00 коп.
Адміністративний штраф сплачено, постанова не оскаржена.
Керуючись нормами ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» уповноваженими службовими особами ГУ ДМС у Дніпропетровській області, 14.12.2023 року відносно Відповідача прийнято рішення № 1201130100014528 про примусове повернення до країни походження або третьої країни, яким останнього зобов'язано залишити територію України у термін до 17.12.2023 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 вищезазначеного Закону, іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
Відповідач з рішенням ГУ ДМС у Дніпропетровській області№ 1201130100014528 від 14.12.2023 року ознайомлений, що підтверджено особистим підписом, але у зазначений строк, а саме до 17.12.2023 року не виїхав за межі території України, тобто вищезазначене рішення не виконав.
Внаслідок неодержання відповіді від Посольства Туркменістану в Україні стосовно затримання та видворення Відповідача з території України відповідно до рішення про примусове видворення, прийняте ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 14.12.2023 року, а також відсутність транзитної візи, що перешкоджає забезпеченню видворення з території України, наявні підстави для продовження строку затримання Відповідача у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
ГУ ДМС у Дніпропетровській області 12.04.2024 року було отримано копію бронювання авіаквитка на ім?я відповідача з м. Кишинева (Республіка Молдова) до м. Ашгабат (Туркменістан) з пересадкою у Турецькій Республіці на 15-16 травня.
Вищезазначені обставини в їх сукупності свідчать, що ГУ ДМС у Дніпропетровській області вживаються заходи для примусового видворення відповідача, проте з незалежних від позивача причин на даний час здійснити примусове видворення не є можливим.
Оскільки наразі не отримано остаточно транзитної візи від Посольства Республіки Молдова та Туреччини , тому просить суд продовжити строк перебування відповідача в ПТПІ для забезпечення його примусового видворення за межі території України на шість місяців.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Причина звернення до суду з даним позовом - необхідність отримання двох транзитних віз для відповідача від Посольства Республіки Молдова та Туреччини.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначивши, що проживає в Україні без відповідних дозвільних документів на законне проживання, просив в позові відмовити з огляду на те, що він самостійно може отримати візи та виїхати за межі України.
Вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку:
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За правилами частини сьомої статті 5 КАС України іноземці та особи без громадянства користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни України.
Згідно з ч. 4 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Судом встановлено, що громадянин Туркменістану ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 паспортний документ НОМЕР_1 , виданий 19.07.2013 строк дії до 18.07.2023, продовжений до 31.12.2024 року, останній раз здійснив в'їзд на територію України 04.09.2018 року, через КПП «Харків» з метою навчання, що підтверджено відмітками у паспортному документі та інформацією з веб-інтерфейсу інформаційно-телекомунікаційної системи, щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон. Документувався посвідкою на тимчасове проживання серії НОМЕР_2 , терміном дії з 06.12.2016 року до 11.09.2019 року.
Втративши підстави для подальшого перебування на території України громадянин ОСОБА_2 ухилився від виїзду з України.
Із заявою про продовження терміну перебування на території України, чи із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області не звертався, інформація щодо визнання вищезазначеного громадянина Туркменістану біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відсутня, що підтверджується відповідною службовою документацією структурних підрозділів Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області.
За фактом порушення строку перебування в Україні, уповноваженими службовими особами ГУ ДМС у Дніпропетровській областівідносно Відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН № 005794 від 14.12.2023 року у якому зафіксовано порушення законодавства відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.203 КУпАП, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН № 005785 від 14.12.2023 року, відповідно до якої на вищезазначеного громадянина Туркменістану накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 3400 (тисяча сімсот) грн. 00 коп..
Адміністративний штраф сплачено, постанова не оскаржена.
Керуючись нормами ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» уповноваженими службовими особами ГУ ДМС у Дніпропетровській області, 14.12.2023 року відносно Відповідача прийнято рішення № 1201130100014528 про примусове повернення до країни походження або третьої країни, яким останнього зобов'язано залишити територію України у термін до 17.12.2023 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 вищезазначеного Закону, іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
Відповідач з рішенням ГУ ДМС у Дніпропетровській області№ 1201130100014528 від 14.12.2023 року ознайомлений, що підтверджено особистим підписом, але у зазначений строк, а саме до 17.12.2023 року не виїхав за межі території України, тобто вищезазначене рішення не виконав.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.12.2023 року у справі 205/13858/23 часткового задоволено позовні вимоги відділу № 7 у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області та затримано відповідача для забезпечення видворення за межі території України, рішення суду не оскаржене.
ГУ ДМС у Дніпропетровській області звернулось з повідомленням до Посольства Туркменістану в Україні від 22.12.2023 року про затримання Відповідача на підставі ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», проте офіційної відповіді на даний час не отримано.
Листом до ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС України» від 26.12.2023 за вих. № 1201.17.2/62089-23, доручено здійснити опитування Відповідача з питань готовності залишити територію України, чи має кошти для придбання квитка.
Аналогічний лист було надіслано від 02.01.2024 за вих. № 1201.17/180-24.
Листом ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС України» від 09.01.2024 за вх. № 4877.5/36-24 надіслано акт опитування Відповідача, де зазначено, що він готовий залишити територію України та має фінансову можливість.
Листом ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС України» від 12.01.2024 за вх. № 4877.5/69-24 повідомлено, що Відповідач надіслав на ел. адресу ПТПІ у ел. вигляді авіаквиток з Кишенева до Стамбулу на 17.01.2024 року.
Листом ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 16.01.2024 року до ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС України» роз'яснено візовий порядок перетину державного кордону Молдови та Туреччини, що унеможливило виконання рішення про примусове видворення стосовно Відповідача використовуючи вищезазначений авіаквиток.
Лист ГУ ДМС у Дніпропетровській області до Посольства Республіки Молдова в Україні від 16.01.2024 року № 1201.17-716/12.3-24 з метою співпраці у оформленні транзитної визи для Відповідача та виконання рішення про примусове видворення.
Лист ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 06.02.2024 року за вих. 1201.17.2/5143-24 до ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС України», направлено заяву-анкету та реквізити для сплати консульського збору для оформлення транзитної візи через Республіку Молдова.
Листом ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС України» від 08.02.2024 року за вх. № 4877.5/200-24 надіслано заповнену Відповідачем заяву-анкету для отримання транзитної візи через Республіку Молдова.
З метою забезпечення видворення Відповідача уповноваженою службовою особою ГУ ДМС у Дніпропетровській області 29.02.2024 року у телефонному режимі отримано інформацію від представника Посольства Республіки Молдова про необхідність офіційного звернення до Генерального інспекторату з міграції в Республіці Молдова з метою отримання дозволу для документування Відповідача транзитною візою та забезпечення примусового видворення.
Листом ГУ ДМС у Дніпропетровській області за вих. № 1201.17.2-3039/12.3-24 від 01.03.2024 до Генерального інспекторату з міграції в Республіці Молдова направлено офіційне звернення з метою документування відповідача транзитною візою з метою забезпечення виконання рішення про примусове видворення Дніпропетровській області не отримано. На даний час офіційної відповіді ГУ ДМС у Дніпропетровській області не отримано.
Листом Посольства Республіки Молдова в Україні за вх. № 5141/1/1201 від 22.03.2024 року надано інструкції для отримання транзитної візи для відповідача, враховуючи належність до громадянства Туркменістану, які мали бути надіслані у письмовій формі раніше, проте були надані у телефонному режимі, як зазначено вище.
Листом до ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС України» за вих. № 1201.17.2/12853-24 від 08.04.2024 року роз?яснено необхідність надіслання паспортного документу Відповідача до Посольства Республіки Молдова в Україні для оформлення транзитної візи та доручено проінформувати відповідача з подальшим наданням письмового підтвердження (розписки-згоди) згоди на вищезазначені дії з метою примусового видворення за межі території України.
Внаслідок неодержання відповіді від Посольства Туркменістану в Україні стосовно затримання та видворення Відповідача з території України відповідно до рішення про примусове видворення, прийняте ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 14.12.2023 року, а також відсутність транзитної візи, що перешкоджає забезпеченню видворення з території України, наявні підстави для продовження строку затримання Відповідача у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
ГУ ДМС у Дніпропетровській області 12.04.2024 року було отримано копію бронювання авіаквитка на ім?я відповідача з м. Кишинева (Республіка Молдова) до м. Ашгабат (Туркменістан) з пересадкою у Турецькій Республіці на 15-16 травня.
Вищезазначені обставини в їх сукупності свідчать, що ГУ ДМС у Дніпропетровській області вживаються заходи для примусового видворення відповідача, проте з незалежних від позивача причин на даний час здійснити примусове видворення не є можливим.
Як пояснив сам відповідач, він є громадянином Туркменістану, на території України проживає без відповідних документів на право проживання в Україні, за отриманням статусу біженця або особи яка потребує додаткового захисту на території України до органів ДМС України не звертався. Має намір виїхати з території України.
Як пояснив представник позивача, оскільки між Туркменістаном та Республікою Молдова, Туреччиною та Туркменістаном відсутній безвізовий режим, то громадянам Туркменістану необхідно отримати транзитну візу для транзитного відвідування даних країн. Оскільки такі транзитні візи досі не отримані для відповідача, ДМС не має можливості його видворити.
Частиною 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 р. передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Згідно ч. 5 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року передбачено, що за порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.
Відповідно до статей 9, 29 Загальної декларації прав людини (1948 року) та ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (1966 року) ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання, а при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших людей, а також забезпечення справедливих вимог моралі, суспільного порядку і загального добробуту.
Статтею 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (із змінами і доповненнями) від 04.11.1950 року, ратифікованою Верховною Радою України 11.09.1997 року, задекларовано право кожного на свободу та особисту недоторканість, за винятком певних випадків, зокрема, коли здійснюється законний арешт або затримання з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадяться процедури депортації або екстрадиції.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.
Статтею 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено випадки, коли іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово видворенні за межі України.
Цією ж статтею Закону передбачено, що рішення про видворення іноземця чи особи без громадянства (стосовно осіб, затриманих в межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетину державного кордону України) повинно бути прийнято органом охорони державного кордону. Таке рішення про видворення може бути оскаржене до суду. Іноземець чи особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений в рішенні про видворення.
Примусове видворення іноземця чи особи без громадянства на підставі постанови адміністративного суду здійснюється лише у разі, якщо особа ухиляється від виїзду після прийняття рішення про видворення. Затримання і примусове видворення з України іноземця чи особи без громадянства здійснюється органами охорони державного кордону лише на підставі постанови адміністративного суду, яка приймається за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець чи особа без громадянства будуть ухилятися від виїзду.
Аналізуючи вищенаведені приписи ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» слід дійти висновку, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства повинні передувати дві обов'язкові обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про видворення за межі України; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про видворення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що такі особи будуть ухилятися від виїзду.
Обов'язковим є попереднє прийняття вказаними органами рішення про примусове повернення.
Як зазначено вище, строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але не більш як на вісімнадцять місяців (ч.11 ст. 289 КАС України). Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення чи реадмісію або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні (ч.12 ст. 289 КАС України). Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його (її) ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи (ч.13 ст. 289 КАС України).
Таким чином, вбачається, що відсутність двох транзитних віх Республіки Молдова та Туреччини перешкоджає наразі забезпечити його видворення за межі території України.
Підсумовуючи, судом встановлено, що ОСОБА_5 документований діючим паспортом Туркменістану. Особа відповідача фактично ідентифікована, а належність його до громадянства Туркменістану підтверджена. Однак відсутні транзитні візи двох країн, з якими країна походження відповідача - ОСОБА_6 не має безвізового режиму з Республікою Молдова та Туреччиною, що перешкоджає ДМС виконати рішення про видворення відповідача.
Відтак, наявні передбачені вимогами законодавства підстави для продовження строку затримання та перебування в ПТПІ відповідача з метою забезпечення видворення за межі території України.
Разом з тим, судом встановлено з пояснень позивача та відповідача, що відповідачем після ухвалення судом першої інстанції рішення в цій справі заповнена заява-анкета, ведеться листування з Посольством Республіки Молдова, тому суд вважає достатнім строком для ідентифікації особи та забезпечення виконання рішення про видворення за межі території України додатково одного місяця.
За встановлених обставин, суд вважає, що адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про продовження строку затримання та перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні підлягає задоволенню частково, з продовженням строку затримання та перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Туркменістану ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на один місяць, тобто до 17 травня 2024 року, що, на думку суду, є достатнім строком отримання двох транзитних віз Республіки Молдова та Туреччини і видворення відповідача за межі території України.
Відповідно до положень ч. 19 ст. 289 КАС України за подачу позовних заяв, передбачених даною статтею, судовий збір не справляється, а отже підстав для розподілу витрат пов'язаних з розглядом справи не має, оскільки вони сторонами не були понесені.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 9, 72-77, 90, 229, 241, 246, 289, 371 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина ОСОБА_2 про продовження строку затримання та перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні задовольнити частково.
Продовжити строк затримання та перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Туркменістану ОСОБА_7 ( ОСОБА_4 ) , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на один місяць, тобто до 17 травня 2024 року.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана у десятиденний строк з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.С.Овчиннікова