Ухвала від 17.04.2024 по справі 911/3730/16

УХВАЛА

17 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/3730/16 (911/197/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" арбітражного керуючого Ігнатченка Ю.В.

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2023

у складі колегії суддів: Сотнікова С.В., Отрюха Б.В., Копитової О.С.

(про перегляд ухвали осподарського суду Київської області від 25.10.2023

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2021)

у справі № 911/3730/16 (911/197/21)

за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" арбітражного керуючого Ігнатченка Юрія Васильовича

до ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"

про витребування майна з чужого незаконного володіння

в межах справи №911/3730/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн"

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2024 ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" арбітражний керуючий Ігнатченко Ю.В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2023 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з клопотанням про поновлення строків на касаційне оскарження.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/3730/16 (911/197/21) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський О.В., суддя - Жуков С.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) рінаше визначеному складу суду від 09.04.2024.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 2.4 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При зверненні до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) було сплачено 6810,00 грн. судового збору.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024, якою переглянуто ухвалу Господарського суду Київської області від 25.10.2023 за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) скаржнику належало сплатити судовий збір у розмірі 13620,00 грн (6810,00 * 200%).

Проте до касаційної скарги додано квитанція про сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 3028,00 грн, що менше ніж встановлений законом розмір. Отже, скаржнику належить доплатити судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 10592,00 грн.

Оцінюючи зазначені скаржником доводи в обґрунтування пропуску ним строку на касаційне оскарження, Суд виходить з такого.

Згідно з вимогами частини першої та другої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Так, як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 05.03.2024 (повний текст судового рішення складено - 06.03.2024), а отже, останній день оскарження постанови за приписами частини першої статті 288 ГПК України, припадає на 26.03.2024.

Касаційну скаргу подано скаржником до Верховного Суду 01.04.2024 поштовою кореспонденцією, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду від 05.03.2024 за частиною першою статті 288 ГПК України.

У прохальній частині касаційної скарги зазначено прохання до суду поновити строк на касаційне оскарження.

Зі змісту поданої касаційної скарги убачається, що скаржник зазначає, що: постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) оприлюднено в реєстрі судових рішень 07.03.2024; забезпечено надання загального доступу 11.03.2024; касаційна скарга подається до Касаційного господарського суду у двадцятиденний строк з дня доступності повного судового рішення.

Водночас колегія суддів, розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником, не можуть вважитися поважними з огляду на таке.

Верховний Суд наголошує, що частина перша статті 288 ГПК України передбачає, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, - а відтак обрахування двадцятиденного строку починається з 06.03.2024 і останній день оскарження постанови у цьому випадку закінчується 26.03.2024.

За приписами частини другої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, а не з моменту опублікування в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Зі змісту статті 119, частини першої статті 288 ГПК України, поновлення строку можливо за клопотанням особи та наведенням причин пропуску строку.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Верховний Суд виходить з того, що від дати отримання рішення суду відраховується строк на касаційне оскарження, який суд може поновити. Отже, вказавши дату отримання судового рішення скаржнику необхідно доводити таке отримання.

В контексті викладеного суд зазнає, що згідно з положеннями статей 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Оскільки заявником касаційної скарги не надано доказів отримання судового рішення, згідно яких було б можливо перевірити дату отримання повного тексту оскаржуваного судового рішення, відтак суд позбавлений можливості перевірити чи встановити дійсну дату отримання скаржником постанови суду апеляційної інстанції, що є предметом касаційного оскарження.

Оскільки скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

У зв'язку з наведеним, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини другої та третьої статті 292 ГПК України, з наданням скаржнику строку на усунення недоліків, а саме:

- надати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та наданням доказів на підтвердження наявності підстав поновлення строку (докази отримання/неотримання копії оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду у вказаній справі або навести інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження).

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, суддя Верховного Суду, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними наведені ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" арбітражним керуючим Ігнатченко Ю.В. підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі № 911/3730/16 (911/197/21).

2. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" арбітражного керуючого Ігнатченка Ю.В. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) залишити без руху.

3. Надати строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме:

- доплатити судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 10592,00 грн.

- надати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та наданням доказів на підтвердження наявності підстав поновлення строку (докази отримання/неотримання копії оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду у вказаній справі або навести інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження).

4. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статями 292, 293 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді С.В. Жуков

В.Я. Погребняк