18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"17" квітня 2024 р. Справа № 925/239/24
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В., розглянувши
зустрічну позовну заяву
приватного акціонерного товариства “Черкаське хімволокно”,
м. Черкаси
до товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна
компанія “Нафтогаз Трейдинг”, м. Київ
про зобов'язання укласти договір
у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна
компанія “Нафтогаз Трейдинг”, м. Київ
до приватного акціонерного товариства “Черкаське хімволокно”,
м. Черкаси
про стягнення 333 056 546 грн. 72 коп.
До Господарського суду Черкаської області звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” до приватного акціонерного товариства “Черкаське хімволокно” про стягнення 333 056 546 грн. 72 коп. боргу, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу №7228/ПСО(ТКЕ)-36 від 05 вересня 2022 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26 лютого 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 год. 30 хв. 26 березня 2024 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 26 березня 2024 року суд оголосив перерву до 11 год. 30 хв. 16 квітня 2024 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 16 квітня 2024 року суд оголосив перерву до 11 год. 30 хв. 23 травня 2024 року та продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.
15 квітня 2024 року приватне акціонерне товариство “Черкаське хімволокно” звернулося до суду з зустрічною позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” укласти договір про відступлення права вимоги заборгованості з різниці в тарифах у сумі 233 803 893 грн. 12 коп. з приватним акціонерним товариством “Черкаське хімволокно” у редакції позивача за зустрічним позовом.
Водночас, у зустрічній позовній заяві приватне акціонерне товариство “Черкаське хімволокно” заявило клопотання про поновлення строків для подання зустрічного позову.
Клопотання мотивоване тим, що ПрАТ “Черкаське хімволокно” 22 березня 2024 року звернулось до ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” з пропозицією укласти договір про відступлення права вимоги.
Проте, оскільки 11 квітня 2024 року ПрАТ “Черкаське хімволокно” отримало відмову товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” в укладанні договору про відступлення права вимоги, то, на думку ПрАТ “Черкаське хімволокно”, обставина, яка є підставою для подання зустрічного позову виникла лише 11 квітня 2024 року.
Судом враховано, що відповідно до пункту 8 частини другої статті 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відзиву на позов.
Статтею 113 ГПК України унормовано, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
У частині восьмій статті 165 ГПК України вказано, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
В силу пункту 3 частини першої статті 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач, зокрема, має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Разом з цим, відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
За приписами частин першої та четвертої статті 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 26 лютого 2024 року було доставлено відповідачу до його електронного кабінету 26 лютого 2024 року о 22 год. 54 хв., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа виготовленої з комп'ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду”.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Оскільки ухвала суду була доставлена до електронного кабінету відповідача після 17 години, то судове рішення вважається врученим 27 лютого 2024 року (вівторок).
Тобто строк для подання зустрічної позовної заяви закінчився 13 березня 2024 року (середа).
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню із зустрічним позовом, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних доказів.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених положеннями Господарського процесуального кодексу України.
Отже, вирішуючи це питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №910/22695/13).
Водночас судом враховано, що спонукання до укладення договору в судовому порядку можливе лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов'язаною укласти договір:
- через пряму вказівку закону;
- на підставі обов'язкового для виконання акта планування (в тому числі державного замовлення), який видано компетентним органом.
Відповідно до частини сьомої статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативними актами щодо окремих видів договорів.
Згідно з частиною третьою статті 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору (частина перша статті 187 ГК України).
Отже, законодавцем визначено загальні критерії щодо можливості розгляду судом переддоговірних спорів, до яких, зокрема, віднесено переддоговірні господарські спори, укладення яких є обов'язковим в інших випадках, встановлених законом.
У зустрічній позовній заяві не наведено обставин того, що в даному випадку переддоговірний спір про укладання договору про відступлення права вимоги може бути переданий на розгляд суду.
Суд вважає, що зустрічний позов подано відповідачем лише з метою затягування розгляду справи про стягнення боргу.
В клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку не наведено обставин того, що сторона раніше та своєчасно не могла звернутися до свого контрагента з пропозицією укласти договір цесії.
Ці дії залежали виключно від волевиявлення відповідача.
Отже, строк для звернення до суду із зустрічною позовною заявою було пропущено без поважних причин.
Крім того судом враховано, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй ухвалі від 27 березня 2023 року зі справи №910/3600/22 вказав, що положення статті 180 ГПК України, яка є спеціальною нормою, що регулює правовідносини пов'язані з поданням зустрічного позову, не передбачає право суду на поновлення строку звернення до суду з зустрічним позовом, а суд, відповідно до статті 19 Конституції України, зобов'язаний діяти лише в межах, які надані Конституцією України та чинним законодавством, в тому числі Господарським процесуальним кодексом України.
Враховуючи вищевикладене, суд в даному випадку не вбачає підстав визнавати поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку, оскільки клопотання відповідача не є достатньо обґрунтованим.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (ч. 6 ст. 180 ГПК України).
Оскільки зустрічна позовна заява подана з порушенням вимог ч.1 ст. 180 ГПК України, суд вважає за необхідне повернути її заявнику.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 119, 180, ст. 234 ГПК України, суддя
1. Відмовити в задоволенні клопотання приватного акціонерного товариства “Черкаське хімволокно” про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви.
2. Зустрічну позовну заяву приватного акціонерного товариства “Черкаське хімволокно” до товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” про зобов'язання укласти договір повернути заявнику.
3. Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.
Суддя А.В.Васянович