про залишення позову без руху
15 квітня 2024 року Справа № 915/379/24
м. Миколаїв
Суддя Господарського суду Миколаївської області Давченко Т.М.
розглянувши матеріали
позовної заяви Акціонерного товариства “Українська залізниця” (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 40075815)
до Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївська обласна військова адміністрація) (вул. Адміральська 22, м. Миколаїв, 54001; код ЄДРПОУ 00022579)
про витребування безпідставно набутого майна
Акціонерне товариство “Українська залізниця” (далі ? АТ “Українська залізниця”) звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 05.04.2024 про витребування у Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації) на користь АТ «Українська залізниця» дизельного палива в кількості 90,027 тон вартістю 4 246 336,96 грн. з посиланням на ст. 1212, 1213 ЦК України.
Позивач вважає, що його майно, зокрема дизельне паливо в кількості 90,027 тон було набуте відповідачем без достатньої правової підстави, оскільки жодних правочинів, направлених на набуття відповідачем зазначеного майна сторонами не вчинялось; відповідні адміністративні акти щодо примусового відчуження або вилучення майна військовим командуванням не приймалися; інші підстави набуття відповідачем майна відсутні.
Також позивачем заявлено вимогу про покладення на відповідача судових витрат.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2024 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/379/24 та визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.
Як визначено ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов'язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов'язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України).
Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов'язку учасників справи.
В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Вимоги до змісту позовної заяви викладені у ст. 162 ГПК України, статтею 164 ГПК України визначено документи, що додаються до позовної заяви.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає приписам п. 2, 3, 4 та 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, а саме:
1) у позовній заяві відповідачем зазначено Миколаївську обласну державну адміністрацію (Миколаївську обласну військову адміністрацію) з кодом ЄДРПОУ 00022579. Разом з тим, згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 00022579 зареєстровано Миколаївську обласну державну адміністрацію. Таким чином, зазначене позивачем найменування відповідача не відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України).
2) в позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронних кабінетів учасників справи в підсистемі Електронний суд ЄСІТС (п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України);
3) у позові не викладено обставин щодо ціни отримання дизельного палива, а в подальшому розгорнутого та обґрунтованого розрахунку грошових коштів - вартості безпідставно набутого майна з наданням відповідних доказів (п.п. 3-5 ч. 3 ст. 162 ГПК України).
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 174 ГКУ України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов?язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.
При цьому, судом прийнято до уваги прецедентні рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28.10.98 та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Ураховуючи викладене, керуючись ст.ст. 162, 174, 176, 234 ГПК України, -
1. Залишити без руху позовну заяву Акціонерного товариства “Українська залізниця”.
2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
3. Роз'яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, проте заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.М. Давченко