79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
09.04.2024 Справа № 914/53/24
За позовною заявою: Комунального некомерційного підприємства “Новоодеська багатопрофільна лікарня” Новоодеської міської ради, м.Нова Одеса, Миколаївська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кастум”, м.Львів
про: визнання недійсними додаткових угод та стягнення 484661,84грн
Суддя У.І. Ділай
Секретар О.Старостенко
За участі представників:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2024, справу №914/53/24 розподілено судді У.І.Ділай.
Ухвалою від 08.01.2024 позовну заяву залишено без руху.
22.01.2024 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою від 29.01.2024 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 15.02.2024.
Ухвалами від 15.02.2024, від 27.02.2024 та від 14.03.2024 відкладено судове засідання.
12.03.2024 від позивача до суду надійшло клопотання, згідно із яким позивач просить розглянути справу без участі представника, за наявними в матеріалах справи документами.
Ухвалою від 26.03.2024 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 09.04.2024.
Позивач в судове засідання 09.04.2024 явку повноважного представника не забезпечив.
У судове засідання 09.04.2024 відповідач повторно явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Поштові конверти, надіслані відповідачу на адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернутий поштовим відділенням із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, від 19.12.2022 у справі №910/1730/22).
Разом з тим, суд звертає увагу, що ГПК України не передбачено обов'язок суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.
В процесі розгляду матеріалів справи суд
встановив:
28 грудня 2020 року між Комунальним некомерціиним підприємством «Новоодеська центральна районна лікарня» Новоодеської районної ради (далі - позивач, споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум» (далі - відповідач, постачальник) укладено договір постачання природного газу за результатами публічної закупівлі (номер) №2/21 на суму 1 037 500,00 грн обсягом 250 тисяч метрів кубічних.
Відповідно до п.2.1. договору, відповідач зобов'язався протягом строку дії даного договору передавати позивачу товар у загальному потоці у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи по предмету: ДК 021:2015 код 09120000-6 - Газове паливо (Природний газ), а позивач зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах даного договору.
Згідно з п. 7.1. договору ціна за 1000 кубічних метрів газу становить 3458,33 грн без ПДВ, крім того ПДВ (20%)- 691,67 грн, що разом з ПДВ складає 4150,00 грн.
Згідно з п.7.5. договору, ціна, зазначена в п. 7.1. договору, може змінюватись протягом дії договору, але не раніше, ніж через 30 днів з дати першої поставки газу при зміні ціни в бік збільшення за одиницю газу не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Наступна зміна ціни за одиницю товару не більше, ніж на 10% у сторону збільшення, у разі коливання ціни товару на ринку, можлива не раніше, ніж через 30 календарних днів з дня попередньої зміни ціни у сторону збільшення. Зменшення ціни за одиницю газу може бути здійснено без обмежень строків і розмірів.
З урахуванням вимог Закону України “Про публічні закупівлі” сторонами на момент підписання договору були погоджені всі істотні умови - предмет, ціна та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України “Про публічні закупівлі”.
ТОВ «КАСТУМ» було визнано переможцем відкритих торгів 08.12.2020. Термін підписання договору Сторонами становить 20 календарних днів.
Як зазначив позивач договір підписано постачальником в останній можливий термін 28.12.2020. Натомість відразу ж на споживача почав чинитися тиск в частині підписання додаткових угод на збільшення ціни за одиницю товару шляхом не заведення об'ємів газу та розірванням угоди. Відповідач надіслав позивачу 6 повідомлень про припинення газопостачання нашому закладу в січні місяці від РГК «Миколаївгаз», підставою яких була відсутність закладу в заявленому Реєстрі споживачів.
Позивач зазначив, що постачальник змусив керівництво закладу протягом січня місяця підписати вісім додаткових угод, які в частині зміни ціни застосовувалися до правовідносин між сторонами починаючи з 01.01.2021. Всього, на підставі звернень Постачальника з посиланням на п.2 ч. 5 ст.41 Закону України “ Про публічні закупівлі ” та на підставі наданих цінових довідок Харківської торгово-промислової палати про вартість природного газу на європейському хабі ТТР до кордону України та коливання між вказаними датами за період з 01.01.2021 по 31.07.2021 під тиском та неодноразовою відмовою продовжити виконання договірних зобов'язань, було надіслано десять додаткових угод в частині підвищення ціни на природний газ, а саме :
-додаткова угода №1 від 11.01.2021, визначено ціну за 1000 куб.м природного газу в розмірі 4564,58 грн разом з ПДВ з 01.01.2021;
-додаткова угода №2 від 13.01.2021, визначено ціну за 1000 куб.м природного газу в розмірі 5020,58грн разом з ПДВ з 01.01.2021;
-додаткова угода №3 від 15.01.2021, визначено ціну за 1000 куб.м природного газу в розмірі 5522,13грн разом з ПДВ з 01.01.2021;
-додаткова угода №4 від 18.01.2021, визначено ціну за 1000 куб.м природного газу в розмірі 6073,79грн разом з ПДВ з 01.01.2021;
-додаткова угода №5 від 22.01.2021, визначено ціну за 1000 куб.м природного газу в розмірі 6680,56грн разом з ПДВ з 01.01.2021;
-додаткова угода №6 від 27.01.2021, визначено ціну за 1000 куб.м природного газу в розмірі 7347,94 грн разом з ПДВ з 01.01.2021;
-додаткова угода №7 від 28.01.2021, визначено ціну за 1000 куб.м природного газу в розмірі 8081,99 грн разом з ПДВ з 01.01.2021;
-додаткова угода №8 від 29.01.2021, визначено ціну за 1000 куб.м природного газу в розмірі 8500,00грн разом з ПДВ з 01.01.2021;
-додаткова угода №9 від 26.04.2021 визначено ціну за 1000 куб.м природного газу в розмірі 9163,00 грн разом з ПДВ з 01.04.2021;
-додаткова угода №10 від 25.05.2021 визначено ціну за 1000 куб.м природного газу в розмірі 10078,38 грн разом з ПДВ з 01.05.2021.
Відповідно до Розпорядження міністра охорони здоров'я Максима Степанова № 105 від 09.10.2020 «Про внесення змін Переліку закладів охорони здоров'я, що визначені для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV- 2» КНП «Новоодеська центральна районна лікарня» НРР визначено закладом І хвилі. Наказом по закладу 13.10.2020 №179 «Про створення шпиталю на випадок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2» всі ліжка стаціонарних відділень перепрофільовано на лікування ковідних хворих та хворих із соматичними захворюваннями. В закладі функціонувало 109 ліжок, госпіталізовані хворі мали кисневу залежність і не могли бути переведеними до іншого медичного закладу. Ліжковий фонд використовувався на повну потужність, за січень місяць проліковано 140 хворих, лютий - 163 хворих, в березні місяці 257 хворих, квітні - 249 хворих, травні 100 хворих. Тому, в силу причин, що не залежали від керівництва лікарні, додаткові угоди на вимогу постачальника були підписані.
Вказаними додатковими угодами, відповідач змінив істотні умови договору, а саме збільшив ціну за одиницю товару. Однак, необхідність внесення зазначених змін не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджено документально, оскільки у наданих постачальником цінових довідках відсутня інформація щодо коливання ціни на ринку газу в сторону збільшення. З них також не можливо прослідкувати динаміку цін, а отже і встановити її рух.
Позивач вважає, що відповідач свідомо значно знизив відпускну ціну природного газу, що дозволило йому стати переможцем за результатами процедури відкритих торгів - аукціону.
На виконання умов Договору 2/21 від 28.12.2020 ТОВ «Кастум» поставлено, а закладом прийнято природний газ: у січні 2021р в кількості 35,83043тис.м.куб. на суму 304558,51грн, згідно з актом приймання-передачі природного газу від 05.02.2021 №РН-0000082; у лютому 2021р в кількості 31,0931 тис.м.куб. на суму 264291,31грн, згідно з актом приймання-передачі природного газу від 12.03.2021 №РН-0000296; у березні 2021р в кількості 26,7089тис.м.куб. на суму 227025,97грн, згідно з актом приймаиня-передачі природного газу від 12.04.2021 №РН-000471; у квітні 2021p в кількості 15,3316 тис.м.куб. на суму 140483,66 грн, згідно з актом приймання-передачі природного газу від 13.05.2021р. №РН-000600; травні 2021р. в кількості 0,0384тис.м.куб. на суму 387,82грн, згідно з актом приймання-передачі природного газу від 11.06.2021 №РН-000744; у червні 2021р. в кількості 0,028тис.м.куб. на суму 282,30грн, згідно з актом приймання-передачі природного газу від 19.07.2021 №РН-000781; у липні 2021р. в кількості 0,01831 тис.м.куб. на суму 184,54грн, згідно з актом приймання-передачі природного газу від 31.07.2021 №РН-000811.
Всього спожито природного газу 109,04874 тисяч метрів кубічних на загальну суму 937 214,11 грн та сплачено в повному обсязі. Сума надмірно перерахованих коштів в зв'язку з завищеною ціною за об'єм фактично спожитого газу становить 484661,84 грн.
Подаючи позов до Господарського суду Львівської області, КНП “Новоодеська багатопрофільна лікарня” Новоодеської міської ради просить визнати недійсними додаткові угоди та стягнути з відповідача кошти в розмірі 484661,84 грн.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України).
Аналогічна норма передбачена ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», зокрема, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 зазначено, що норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII«Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII, тут і далі в редакції станом на 04 січня 2021 року) не дозволяють збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.
Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIIIвбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII. У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п'ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: «Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі».
Отже, вказана норма Закону № 922-VIII в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.
Зазначена норма була змінена Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закон № 922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.
Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.
Відповідно до пояснювальної записки до проєкту Закону № 114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов'язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії «ціновому демпінгу» коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.
За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом № 114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати «ціновий демпінг» з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.
Щодо суті позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Як встановлено судом в цій справі, 28 грудня 2020 року за результатами проведеної процедури закупівлі між позивачем та відповідачем (як переможцем торгів) був укладений договір постачання природного газу за результатами публічної закупівлі №2/21 в 2021 році природного газу загальним обсягом 250 тисяч метрів кубічних за ціною 4150,00 грн з ПДВ за 1000 кубічних метрів. За цим договором відповідач протягом періоду з 01 січня по 11 січня 2021 року щоденно постачав, а позивач приймав та споживав природній газ. 11 січня 2021 року сторони підписали додаткову угоду № 1, якою змінили ціну природного газу, яка вже була продана позивачу та спожита ним з 01 січня 2021 року. Отже, товар, поставлений відповідачем до 11 січня 2021 року, був не тільки прийнятий позивачем у власність, а й спожитий.
Як виснувала вище Велика Палата Верховного Суду, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.
У подальшому сторонами було підписано ще 9 додаткових угод № 2-10, якими було змінено ціну природного газу в бік збільшення до 10078,38грн з ПДВ за 1000 кубічних метрів.
Загальне збільшення ціни за 1000 кубічних метрів склало з 4150,00 грн з ПДВ до 10078,38 грн з ПДВ, що становить 142 % від початкової ціни товару, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю.
Водночас як зазначено вище Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
Ураховуючи викладене, Господарський суд Львівської області вважає, що додаткові угоди № 1-10 до договору постачання природного газу за результатами публічної закупівлі №2/21 від 28 грудня 2020 року суперечать наведеним вище нормам ЦК України та Закону № 922-VIII, тому підлягають визнанню недійсними.
Оскільки зазначені додаткові угоди № 1-10 є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між позивачем та відповідачем щодо ціни природного газу, мали регулюватись за договором №2/21 від 28 грудня 2020 року - 4150,00 грн з ПДВ за 1000 кубічних метрів.
За спірним договором відповідачем було поставлено 109,04874 тисяч кубічних метрів за ціною 4150,00 грн з ПДВ. Отже, вартість поставленого відповідачем природного газу становить 452552,27 грн. Проте позивач за вказаний обсяг спожитого природного газу сплатив відповідачу 937214,11грн.
Таким чином, грошові кошти в сумі 484661,84грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов'язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задоволити.
2.Визнати недійсними додаткові угоди №1 від 11.01.2021, №2 від 13.01.2021, №3 від 15.01.2021, - №4 від 18.01.2021, №5 від 22.01.2021, №6 від 27.01.2021, №7 від 28.01.2021, №8 від 29.01.2021, №9 від 26.04.2021 №10 від 25.05.2021 до договору постачання природного газу №2/21 від 28 грудня 2020 року.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кастум” (79019, місто Львів, пр.Чорновола, 63; ідентифікаційний код 41087491) на користь Комунального некомерційного підприємства “Новоодеська багатопрофільна лікарня” Новоодеської міської ради (56600, Миколаївська область, місто Нова Одеса, вул.Шкільна, 38; ідентифікаційний код 01998294) 484661,84грн та 34109,94 грн судового збору.
4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 17.04.2024.
Суддя Ділай У.І.