Рішення від 27.03.2024 по справі 911/2780/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2780/23

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., дослідивши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ «Галактика»

до 1. Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області

2. Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області

про солідарне стягнення 2 195 816,93 грн

Учасники судового процесу:

від позивача: Різник О.О.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Миколюк М.Д.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТ «Галактика» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області та Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області про солідарне стягнення 2 195 816,93 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем-1 умов договору підряду № 431 від 01.12.2021 в частині оплати за виконані роботи. У зв'язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 1 733 000,00 грн основного боргу, 387 609,48 грн інфляційних втрат, 75 207,45 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2780/23. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Надано відповідачам строк для подачі відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив. Призначено підготовче засідання у справі на 11.10.2023.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та про їх право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 11.09.2023 була направлена відповідачам в їх електронні кабінети. Відповідно до наявних в матеріалах справи довідок про доставку електронного листа ухвала про відкриття провадження у справі від 11.09.2023 була доставлена в електронні кабінети відповідачів 14.09.2023.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 11.09.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

25.09.2023 до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується із фактами, які викладені в позовній заяві позивача, не визнає жодних позовних до себе, оскільки, на його думку, не стосуються відповідача-2, який є неналежним відповідачем, у зв'язку із чим вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

11.10.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача-2 надійшло клопотання про призначення експертизи, в якому відповідач-2 просить суд призначити у справі судову-почеркознавчу експертизу, на вирішення експертизи поставити наступне питання: ким, ОСОБА_1 чи іншою особою було виконано підпис в графі «____В.П. Мовчан/перший заступник селищного голови/» Акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в № б/н від 18.02.2022 на загальну суму 1 773 000,00 грн. по об'єкту будівництва «Капітальний ремонт тротуару по вул. Шевченка (від №7 до №51) в с. Озера Бучанського району Київської області», а також в графі «М.П. Замовник ____В.П. Мовчан/перший заступник селищного голови/» довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 № б/н від 18.02.2022 по об'єкту будівництва «Капітальний ремонт тротуару по вул. Шевченка (від №7 до №51) в с. Озера Бучанського району Київської області»? Крім того, Відповідач-2 просить суд витребувати у позивача оригінали документів, копії яких наявні в матеріалах справи.

Також 11.10.2023 відповідачем-2 подано заяву про заміну неналежного відповідача, в якій відповідач-2 просить замінити неналежного відповідача - Гостомельську селищну військову адміністрацію Бучанського району Київської області, на належного відповідача - Гостомельську селищну раду Бучанського району Київської області у господарській справі № 911/2780/23.

11.10.2023 у підготовче засідання з'явились представники позивача та відповідача-2 та надали усні пояснення по справі. Представник відповідача-1 у підготовче засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

У підготовчому засіданні 11.10.2023 суд протокольно прийняв відзив відповідача-2 до розгляду та долучив його до матеріалів справи. Разом з тим суд повідомив представників сторін, що клопотання відповідача-2 про призначення експертизи та заява про виключення неналежного відповідача будуть розглянути в наступному підготовчому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.10.2023 відкладено підготовче засідання у справі № 911/2870/23 на 15.11.2023, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення відповідача-1 про дату та час наступного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 11.10.2023 та доставлено останню відповідачу-1 в його електронний кабінет, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.

17.10.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2.

15.11.2023 у підготовче засідання з'явились представники позивача та відповідача-2 та надали усні пояснення по справі. Представник відповідача-1 у підготовче засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

У підготовчому засіданні 15.11.2023 представники сторін надали усні пояснення щодо клопотання про призначення експертизи, відповідно до яких відповідач-1 просив суд клопотання про призначення експертизи задовольнити та призначити у справі судову-почеркознавчу експертизу, представник позивача заперечував проти призначення у справі почеркознавчої експертизи. Суд, заслухавши усні пояснення представників сторін, дослідивши подане відповідачем-2 клопотання про призначення експертизи та наявні в матеріалах справи докази дійшов висновку про відсутність підстав для призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, у зв'язку із чим у задоволенні клопотання відповідача-2 про призначення у справі експертизи протокольно відмовив.

Також у підготовчому засіданні 15.11.2023 суд розглянув подану відповідачем-2 раніше заяву про заміну неналежного відповідача та дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ГПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За змістом частин 1, 4 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 ГПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

З вищенаведених приписів процесуального законодавства вбачається, що суд може замінити первісного відповідача належним відповідачем лише за клопотанням позивача, а не за клопотанням самого відповідача.

Крім того зі змісту поданої заяви вбачається, що відповідач-2 просить замінити його на Гостомельську селищну раду Бучанського району Київської області, яка вже є відповідачем у справі.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача-2 про заміну неналежного відповідача, про що занесено до протоколу судового засідання.

У підготовчому засіданні 15.11.2023 представник відповідача-2 заявив усне клопотання про продовження строку для подання доказів. Суд протокольно задовольнив клопотання відповідача-2 про продовження строку для подачі доказів на 5 днів від дати підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.11.2023 відкладено підготовче засідання у справі № 911/2870/23 на 13.12.2023, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення відповідача-1 про дату та час наступного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 15.11.2023 та доставлено останню відповідачу-1 в його електронний кабінет, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.

20.11.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача-2 надійшло клопотання про долучення доказів, в якому відповідач-2 просить суд визнати поважними причини неподання доказів у строк, встановлений ст. 80 ГПК України, встановити додатковий строк для їх подання та долучити до матеріалів справи № 911/2780/23 наступні докази: копію запиту Гостомельської СВА до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради від 06.10.2023 № 4327, копію відповіді Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради від 17.10.2023 № 1710/1, копію запиту Гостомельської СВА до Державної інспекції архітектури та містобудування України від 06.10.2023 № 4329, копію відповіді Державної інспекції архітектури та містобудування України від 06.11.2023 №10023/04/13-23 та Витяг з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ).

11.12.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про розгляд справи в підготовчому провадженні без участі позивача.

Також 11.12.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло заперечення на клопотання відповідача-2 про долучення доказів, в якому позивач просить суд у задоволенні клопотання відповідача-2 про долучення доказів відмовити.

13.12.2023 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

13.12.2023 у підготовче засідання з'явився представники відповідача-2 та надав усні пояснення по справі. Представник відповідача-1 у підготовче засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином. Представник позивача у підготовче засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи в підготовчому провадженні без участі позивача. Суд протокольно задовольнив клопотання відповідача-2 про долучення доказів, прийняв подані відповідачем-2 докази та долучив їх до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.12.2023 відкладено підготовче засідання у справі № 911/2870/23 на 18.01.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення сторін про дату та час наступного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 13.12.2023 та доставлено останню сторонам в їх електронні кабінети, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

17.01.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення по справі та клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до якого відповідач-2 просить суд зупинити провадження у справі № 911/2780/23 за позовною заявою ТОВ «СТ «Галактика» про стягнення солідарно з Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області та Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області 2 195 816,93 грн до поновлення роботи Гостомельської селищної ради.

18.01.2024 у підготовче засідання з'явились представники позивача та відповідача-2. Представник відповідача-1 у підготовче засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином. Суд повідомив представників сторін, що додаткові пояснення по справі та клопотання про зупинення провадження у справі будуть розглянуті судом в наступному підготовчому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2024 відкладено підготовче засідання у справі № 911/2870/23 на 14.02.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення відповідача-1 про дату та час наступного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 18.01.2024 та доставлено останню відповідачу-1 в його електронний кабінет, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.

14.02.2024 підготовче засідання не відбулось у зв'язку із тим, що суддя Л.В. Сокуренко з 14.02.2024 до 18.02.2024 включно перебувала у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.02.2024 призначено підготовче засідання у справі на 29.02.2024.

З метою повідомлення сторін про дату та час призначеного підготовчого засідання, ухвала суду від 12.02.2024 була доставлена сторонам в їх електронні кабінети, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

27.02.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на пояснення-клопотання відповідача-2.

29.02.2023 до суду від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі позивача.

29.02.2023 у підготовче засідання з'явився представники відповідача-2. Представник позивача та відповідача-1 у підготовче засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Суд протокольно не прийняв до розгляду заперечення позивача на пояснення-клопотання відповідача-2 та заяву про проведення підготовчого засідання без участі позивача через відсутність у позивача зареєстрованого електронного кабінету в системі «Електронний суд» відповідно до ст. 6 ГПК України.

Також у підготовчому засіданні 29.02.2023 суд, розглянувши подане раніше відповідачем-2 клопотання про зупинення провадження у справі, дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі, у зв'язку із чим протокольно відмовив у задоволенні клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 911/2870/23 до судового розгляду по суті 27.03.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення сторін про дату та час судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 29.02.2024 та доставлено останню сторонам в їх електронні кабінети, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

27.03.2024 в судове засідання з'явились представники сторін.

В судовому засіданні 27.03.2024 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримував, просив суд позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Гостомельською селищною радою Бучанського району Київської області умов договору підряду № 431 від 01.12.2021 в частині оплати за виконані позивачем роботи відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт № б/н від 18.02.2022 (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № б/н від 18.02.2022 (форма КБ-3). Разом з тим, відповідно до пояснень позивача, внаслідок введення на території України правового режиму воєнного стану у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України та на підставі Указу Президента України № 156/2022 від 21.03.2023 «Про утворення військової адміністрації» було утворено Гостомельську селищну військову адміністрацію Бучанського району Київської області. Позивач посилається на приписи ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та положення підп. 5 п. 22 «Прикінцевих та перехідних положень» Бюджетного кодексу України, які, на переконання позивача, підтверджують те, що з дня набрання чинності Указом Президента України № 156/2022 від 21.03.2022 «Про утворення військової адміністрації», від Гостомельської селищної ради до Гостомельської селищної військової адміністрації тимчасово перейшли повноваження, в тому числі, на думку позивача, й ті, що стосуються виконання договірних зобов'язань за договором № 431 від 01.12.2021, для виконання яких Гостомельська СВА наділена бюджетними повноваженнями. Оскільки, за ствердженням позивача, Гостомельська селищна військова адміністрація здійснює повноваження Гостомельської селищної ради, а також використовує кошти місцевого бюджету, з якого має погашатись заборгованість перед позивачем, ТОВ «СТ «Галактика» звернулось до суду із даним позовом про стягнення заборгованості в сумі 2 195 816,93 грн з відповідачів як солідарних боржників, оскільки, на переконання позивача, предмет грошового зобов'язання є неподільним внаслідок того, що втрата Гостомельською селищною радою своїх повноважень як органу місцевого самоврядування не призвела до припинення її існування як юридичної особи, а набуття Гостомельською селищною військовою адміністрацією прав на кошти ради свідчить про те, що без волі останньої виплата боргу є неможливою.

З урахуванням зазначеного вище, ТОВ «СТ «Галактика» просить суд стягнути солідарно з Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області та Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області заборгованість за договором в сумі 2 195 816,93 грн, з якої 1 733 000,00 грн основного боргу, 387 609,48 грн інфляційних втрат та 75 207,45 грн 3% річних.

У свою чергу, відповідач-2 заперечував проти позовних вимог, не погоджувався із фактами, які викладені в позовній заяві позивача, не визнавав жодних позовних вимог до себе, оскільки, на його думку, такі не стосуються відповідача-2, який є неналежним відповідачем у даному спорі. Відповідач-2 стверджував, що застосування позивачем статті 541 ЦК України є неправильним за даних обставин справи, оскільки предметом зобов'язання договору є заборгованість замовника перед підрядником, яка виникла на підставі договору підряду № 431 від 01.12.2021 та акта приймання виконаних будівельних робіт № б/н від 18.02.2022, підписаного між Гостомельською селищною радою та ТОВ «СТ «Галактика». При цьому, як зазначив відповідач-2, ні договором, ні законом не передбачено солідарної відповідальності Гостомельської СВА та Гостомельської селищної ради за кредиторською заборгованістю останньої, а факт розпорядження коштами місцевого бюджету Гостомельською СВА у своїй діяльності не є підставою стверджувати про неподільність предмета зобов'язання, який, на думку відповідача-2, може бути поділений шляхом повного покладання зобов'язання з оплати боргу на боржника - Гостомельську селищну раду, як на сторону договору підряду № 431 від 01.12.2021, яка, за наявності законних підстав, зобов'язана оплатити вартість виконаних будівельних робіт.

Враховуючи вищезазначене, Гостомельська селищна військова адміністрація Бучанського району Київської області просить суд у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ «Галактика» до Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області та Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області про солідарне стягнення 2 195 816,93 грн заборгованості відмовити в повному обсязі.

27.03.2024 в судове засідання представник відповідача-1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Наразі суд зазначає, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі «ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач-1 у строк, встановлений ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 27.03.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В. з 06.04.2024 до 12.04.2024 включно перебувала у відрядженні, тому повний текст рішення складено та підписано після виходу судді на роботу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши усні пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

01.12.2021 між Гостомельською селищною радою (далі - змовник, відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТ «Галактика» (далі - підрядник, позивач) укладено договір підряду № 431 (далі - договір), за змістом п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи відповідно до умов цього договору (далі - роботи), в повному обсязі відповідно до вимог чинних нормативних документів і Проектної документації, по об'єкту «Капітальний ремонт тротуару по вул. Шевченка (від №7 до №51) в с. Озера Бучанського району Київської області» (код за ДК 021:2015: 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) (далі - об'єкт), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 1.2 вказаного правочину, об'єми робіт, терміни та етапність виконання, характеристики та технічні вимоги до виконання робіт, визначаються замовником на підставі затвердженої проектної документації.

За змістом п. 1.3 договору, договірна ціна (додаток № 1) та зведений кошторисний рахунок (додаток № 2) до цього договору підписуються обома сторонами одночасно з укладанням цього договору та є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору, загальна вартість виконуваних робіт за цим договором згідно із договірного ціною (додаток № 1 до цього договору) становить 3 598 152,49 грн, в тому числі ПДВ 20% - 599 692,08 грн.

При цьому, фінансування робіт в 2021 році становить - 54 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн, в 2022 році - 3 544 152,49 грн, в т.ч. ПДВ - 590 692,08 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами, одночасно з укладенням договору, було підписано Договірну ціну на Капітальний ремонт тротуару по вул. Шевченка (від №7 до №51) в с. Озера Бучанського району Київської області, що здійснюється в 2021-2022 роках, яка є додатком № 1 до договору. Відповідно до змісту Договірної ціни, вид договірної ціни: тверда. Визначена згідно з ДСТУ БД 1.1-1-2013. Складена по поточних цінах станом на 26.11.2021. Загальна договірна ціна, згідно з додатком № 1 до договору, складає 3598152,49 грн, в тому числі ПДВ 599 692,08 грн.

Додатком № 2 до договору є Зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва № б/н на Капітальний ремонт тротуару по вул. Шевченка (від №7 до №51) в с. Озера Бучанського району Київської області (форма № 5), складений по поточних цінах станом на 26.11.2021.

Додатком № 3 до договору є Графік виконання робіт на виконання робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт тротуару по вул. Шевченка (від №7 до №51) в с. Озера Бучанського району Київської області». Графіком виконання робіт передбачено виконання робіт з капітального ремонту тротуару по вул. Шевченка (від №7 до №51) в с. Озера Бучанського району Київської області у 2021-2022 роках (2021 рік - 54 000,00 грн з ПДВ, 2022 рік - 3 544 152,49 грн з ПДВ. Всього по договору 3 598 152,49 грн з ПДВ).

Вказані додатки підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх відтисками печаток без зауважень та відповідно до п. 9.11 договору, є його невід'ємними частинами.

03.12.2021 між відповідачем-1 та позивачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору, пунктом 1 якої сторони домовилися внести зміни до п. 3.1.1 договору та викласти його в наступній редакції: « 3.1.1. При цьому, фінансування робіт в 2021 році становить - 447 000, 00 грн, в т.ч. ПДВ 74 500,00 грн, в 2022 році - 3 151 152,49, в т.ч. ПДВ - 525 192,08 грн». Інші умови договору не змінені. Вказана додаткова угода № 1 підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена їх відтисками печаток без зауважень та відповідно до п. 2 такої є невід'ємним додатком до договору № 431 від 01.12.2021.

Пунктом 4.1 договору узгоджено, що підрядник зобов'язується виконати роботи протягом _______ днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт. Строк виконання робіт до « 31» грудня 2022 року.

За змістом п. 4.2 договору, замовник забезпечує передачу підряднику протягом 5-ти (п'яти) робочих днів після підписання цього договору одного примірника затвердженої в установленому порядку проектної документації, а також в узгоджені сторонами строки передає іншу дозвільну документацію, яка є у замовника.

Відповідно до п. 4.3 договору, в разі необхідності внесення змін в проектну документацію, зокрема, якщо підрядник в складі робіт використовує обладнання іншого виробника, відмінне від зазначеного у розробленій замовником проектній документації і це призводить до змін проектних рішень. Підрядник повинен забезпечити відповідно до діючих нормативних документів внесення змін у проектну документацію, та забезпечити проведення її повторної експертизи за власний рахунок. При цьому строк виконання робіт та строк дії договору не може збільшуватись (подовжуватись) більше як на три місяці, без зміни загальної вартості виконуваних робіт за даним договором.

Згідно з п. 4.4 договору, місце виконання робіт - вул. Шевченка (від №7 до №51) в с. Озера Бучанського району Київської області.

Строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін до Графіку виконання робіт в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (із змінами та доповненнями) (п. 4.5 договору).

Відповідно до підп. 4.9.1 п. 4.9 договору, замовник надає підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), що оформлюється відповідним актом. Підрядник виконує підготовчі роботи, необхідні для використання будівельного майданчика (фронту робіт). Підрядник зобов'язаний облаштувати усі тимчасові споруди, необхідні для складування матеріалів, виробів, конструкцій і виконання робіт за цим договором, а також вжити необхідних заходів з техніки безпеки, пожежної безпеки і охорони праці.

Підпунктом 4.13.1 пункту 4.13 договору визначено, що після одержання повідомлення від підрядника про готовність до здачі виконаних робіт, замовник зобов'язаний розпочати їх приймання протягом 5-ти (п'яти) робочих днів. Приймання виконаних робіт здійснюється па підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), до яких повинні додаватись сертифікати/паспорти на застосовані матеріали та обладнання, документи, що підтверджують вартість матеріалів та обладнання, розрахунки та інші витрати та іншу документацію, визначену чинним законодавством. Замовник протягом 5-ти (п'яти) робочих днів після підписання акта приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) надсилає (передає) оформлені належним чином примірники актів підряднику. У випадку невідповідності виконаних робіт (змонтованого обладнання) вимогам цього договору, державних стандартів, будівельних норм, технічної документації, замовник надсилає підряднику мотивовану відмову від прийняття робіт з переліком недоробок та дефектів, які підлягають усуненню.

Пунктом 4.15 договору передбачено, що підрядник зобов'язаний у порядку, визначеному нормативними документами та цим договором передати замовнику після завершення робіт документи про виконання цього договору (виконавчу документацію, журнали виконаних робіт, складені акти на приховані роботи, акти на проведення випробувань матеріалів і перевірки якості робіт).

За змістом п. 4.17 договору, роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником без зауважень останнього акта приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за цим договором.

Відповідно до підп. 5.1.1-5.1.3 пункту 5.1 договору, замовний зобов'язаний допустити підрядника на об'єкт для проведення робіт з дотриманням вимог внутрішніх документів щодо охорони праці та порядку допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт (завдань) на об'єкті «Капітальний ремонт тротуару по вул. Шевченка (від №7 до №51) в с. Озера Бучанського району Київської області». Письмово повідомити підрядника про надання йому дозволу; забезпечити підрядника проектною документацією. Не пізніше 5 (п'яти) робочих днів після одержання повідомлення від підрядника про готовність до здачі виконаних робіт здійснити приймання таких робіт, та в разі відсутності зауважень, підписати відповідний акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в). В разі наявності обґрунтованих зауважень щодо якості та обсягів виконаних робіт, письмово повідомити підрядника, протягом того ж строку, про відмову від підписання такого акта до моменту усунення ним зауважень.

Згідно з підп. 5.3.1-5.3.6 пункту 5.3 договору, підрядний зобов'язаний виконати якісно та у встановлені графіком виконання робіт строки роботи відповідно до проектної документації, державних будівельних норм та іншої нормативної документації; мати встановлені законом дозволи на виконання окремих видів робіт; надати у триденний термін після підписання цього договору документи, передбачені чинним законодавством, для отримання замовником дозволу на виконання робіт; своєчасно попередити замовника про те, що додержання його вказівок стосовно способу виконання робіт загрожує їх якості або придатності, та про наявність інших обставин, які можуть викликати таку загрозу; забезпечити безперешкодний доступ на об'єкт представникам авторського та технічного нагляду; передати замовнику у передбаченому законодавством та цим договором порядку завершений об'єкт.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, на виконання умов договору, виконав роботи з капітального ремонту тротуару по вул. Шевченка (від №7 до №51) в с. Озера Бучанського району Київської області на суму 1 773 000,00 грн, а Гостомельська селищна ради прийняла такі роботи, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання виконаних будівельних робіт за 2022 рік № б/н від 18.02.2022 (форма КБ-2в) на суму 1 773 000,00 грн та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за 2022 рік № б/н від 18.02.2022 (форма КБ-3) на суму 1 773 000,00 грн.

Судом встановлено, що вказаний акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх відтисками печаток без будь-яких зауважень та заперечень.

Відповідно до п. 3.2 договору, оплата за цим договором проводиться в такому порядку: замовник протягом 30-ти календарних днів, з моменту прийняття відповідних етапів робіт, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), перераховує на розрахунковий рахунок підрядника суму вартості прийнятих робіт. Розрахунки здійснюються відповідно до статті 49 Бюджетного кодексу України та за наявності бюджетного фінансування. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за надані роботи здійснюються протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на свій розрахунковий рахунок. Сторони при цьому досягли згоди, що відповідальність передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України, не застосовується. При цьому затримка в фінансуванні не може слугувати підставою для недотримання графіку виконання робіт.

Відповідно до п. 3.3 договору, ціна договору є твердою. Ціна договору може бути знижена за згодою сторін без змін, передбачених договором обсягів робіт та інших умов виконання договору.

За змістом підп. 5.1.4 пункту 5.1 договору, замовний зобов'язаний у встановлені цим договором строки та в порядку оплачувати виконані підрядником роботи.

Зобов'язання замовника по оплаті за цим договором вважається виконаним з моменту списання грошових коштів з його розрахункового рахунку. Усі розрахунки здійснюються у безготівковій формі (п. 3.5 договору).

Відповідно до п. 9.1 договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2022 року, в частині гарантійних зобов'язань - до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

З матеріалів справи вбачається, що 23.02.2022 Гостомельською селищною радою Бучанського району Київської області на XXI сесії VIIІ скликання прийнято рішення № 1633-21-VIIІ «Про селищний бюджет Гостомельської селищної територіальної громади на 2022 рік».

Відповідно до додатка № 3 до рішення сесії Гостомельської селищної ради № 1633-21-VIIІ «Про селищний бюджет Гостомельської селищної територіальної громади на 2022 рік», який є Розподілом видатків місцевого бюджету на 2022 рік, на інвестиційний проект «Капітальний ремонту тротуару по вул. Шевченка (від №7 до №51) в с. Озера Бучанського району Київської області, в т.ч. проектування, загальний період реалізації проекту 2021-2022 роки, обсяг капітальних вкладень місцевого бюджету у 2022 році склав 1 800 000,00 грн.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач стверджує, що належним чином виконав зобов'язання за договором, проте Гостомельська селищна рада зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт не виконала належним чином та не оплатила виконані роботи за актом приймання виконаних будівельних робіт за 2022 рік № б/н від 18.02.2022 (форма КБ-2в), у зв'язку із чим у Гостомельської селищної ради заборгованість перед позивачем за договором виникла заборгованість в сумі 1 733 000,00 грн.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань за договором, позивач звернувся до Гостомельської селищної ради з претензією вих. № 1-19/05/23 від 19.05.2023 про сплату заборгованості за виконані роботи, якою позивач просив відповідача-1 сплатити заборгованість, у тому числі, за договором підряду № 431 від 01.12.2021 в розмірі 1 773 000,00 грн протягом 30 календарних днів з дня отримання претензії. Проте, як зазначив позивач, відповіді на претензію відповідач-1 не направив, заборгованість за договором в добровільному порядку не сплатив.

При цьому позивач зазначив, що частиною 5 статті 78 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної області за наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, достроково припиняються з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військово-цивільної, військової адміністрації.

Указом Президента України № 156/2022 від 21.03.2023 «Про утворення військової адміністрації» постановлено утворити Гостомельську селищну військову адміністрацію Бучанського району Київської області.

Судом встановлено, що 24.03.2022 державним реєстратором Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гаврищук М.В. на підставі Указу Президента України № 156/2022 від 21.03.2023 проведено державну реєстрацію створення юридичної особи - Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області (далі - відповідач-2), про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено відповідний запис про державну реєстрацію за № 1010391020000000956 від 24.03.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 30865259 від 13.06.2023.

Позивач посилається на приписи частин 1, 3, 6 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», за змістом яких на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації. Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом. Фінансування діяльності військових адміністрацій із виконання повноважень органів місцевого самоврядування здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, виконання інших функцій - за рахунок коштів Державного бюджету України. Крім того позивач зазначив, що положенням підп. 5 п. 22 «Прикінцевих та перехідних положень» Бюджетного кодексу України передбачено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації функції органів місцевого самоврядування, їх виконавчих органів, місцевих державних адміністрацій, військово-цивільних адміністрацій у частині бюджетних повноважень здійснюють військові адміністрації На переконання позивача, наведені норми чинного законодавства України підтверджують те, що з дня набрання чинності Указом Президента України № 156/2022 від 21.03.2022 «Про утворення військової адміністрації», від Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області до Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області тимчасово перейшли повноваження сільської ради, в тому числі, на думку позивача, й ті, що стосуються виконання договірних зобов'язань, для виконання яких селищна військова адміністрація наділена бюджетними повноваженнями.

Оскільки, за ствердженням позивача, Гостомельська селищна військова адміністрація Бучанського району Київської області здійснює повноваження Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області, а також використовує кошти місцевого бюджету, з якого має погашатись заборгованість перед позивачем, ТОВ «СТ «Галактика» звернулось до суду із даним позовом про стягнення заборгованості в сумі 2 195 816,93 грн з відповідачів як солідарних боржників, оскільки, на переконання позивача, предмет грошового зобов'язання є неподільним внаслідок того, що втрата Гостомельською селищною радою Бучанського району Київської області своїх повноважень, як органу місцевого самоврядування, не призвела до припинення її існування як юридичної особи, а набуття Гостомельською селищною військової адміністрації Бучанського району Київської області прав на кошти ради свідчить про те, що без волі останньої виплата боргу є неможливою.

У свою чергу Гостомельська селищна військова адміністрація Бучанського району Київської області вважає, що позовні вимоги не стосуються Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області. За ствердженням відповідача-2, на виконання умов договору між позивачем та відповідачем-1 18.02.2022 було складено та підписано акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт, у той час як Гостомельська селищна військова адміністрація Бучанського району Київської області утворена на підставі Указу Президента України № 156/2022 лише 21.03.2022 як окрема юридична особа - тимчасовий державний орган, яка не є правонаступником Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області, здійснює свою діяльність в межах Гостомельської територіальної громади відповідно до норм чинного законодавства та в межах повноважень, передбачених ч. 2 ст. 15 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану». Тобто, як зазначив відповідач-2, Гостомельська селищна військова адміністрація Бучанського району Київської області не є стороною договору підряду № 431 від 01.12.2021, посилань на відповідача-2 вказаний договір не містить.

Крім того у відзиві на позовну заяву відповідач-2 зазначив, оскільки Гостомельська селищна військова адміністрація Бучанського району Київської області не приймала виконані позивачем роботи, відповідно, відповідач-2 не може підтвердити чи спростувати факт належного виконання позивачем зобов'язань за договором, а така обставина підлягає встановленню та перевірці судом.

Відповідач-2 твердить, що відповідальність тимчасового державного органу - Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області, за будь-якими зобов'язаннями органу місцевого самоврядування - Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області, недопустима в силу норм ч. 3 ст. 176 Цивільного кодексу України та має бути розмежована. Також відповідач-2 наголошує на тому, що відповідно до ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Однак Гостомельська селищна рада Київської області не припинена шляхом ліквідації чи реорганізації, остання не перебуває в стані припинення, а лише тимчасово призупинені її повноваження. У свою чергу Гостомельська селищна військова адміністрація Бучанського району Київської області є окремим новоствореним тимчасовим державним органом, яка здійснює свої повноваження в межах Гостомельської СТГ, а відтак, підстави для виникнення правонаступництва Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області відсутні. Як наслідок, за ствердженням відповідача-2, Гостомельська СВА не може відповідати за зобов'язаннями Гостомельської селищної ради по договору підряду № 431 від 01.12.2021, зокрема нести відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством України.

За ствердженням відповідача-2, Гостомельська СВА не має спільних прав чи обов'язків з Гостомельською селищною радою. Крім того, як зазначив відповідач-2, предметом даного спору є стягнення заборгованості за договором, де Гостомельська СВА не є стороною, а тому однорідні з Гостомельською селищною радою права і обов'язки у Гостомельської селищної військової адміністрації не виникають, у зв'язку із чим приписи ст. 525, 526, 625, 629 ЦК України по даним договірним правовідносинам на відповідача-2 не поширюються.

Відповідач-2 вважає безпідставними та необґрунтованими посилання позивача на приписи ч. 6 ст. 4 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», за змістом якого фінансування діяльності військових адміністрацій із виконання повноважень органів місцевого самоврядування здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, виконання інших функцій - за рахунок коштів Державного бюджету України, як на підставу для стягнення з Гостомельська СВА заборгованості відповідача-1 за договором, оскільки, на думку відповідача-2, даний факт не породжує для Гостомельської СВА фінансових зобов'язань перед кредиторами за боргами Гостомельської селищної ради. Також відповідач-2 зазначив, що після створення Гостомельської СВА було відкрито бюджетні рахунки останньої в Державній казначейській службі України, які наповнюються незалежно від Гостомельської селищної ради.

Крім того, відповідач-2 посилається на виникнення форс-мажорних обставин, що зумовлені введенням на всій території України з 24.02.2022 правого режиму воєнного стану внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, як на підставу для звільнення Гостомельської селищної ради від відповідальності за прострочення своїх зобов'язань за договором.

Отже, відповідач-2 стверджує, що застосування позивачем статті 541 ЦК України є неправильним за даних обставин справи, оскільки предметом зобов'язання договору є заборгованість замовника перед підрядником, яка виникла на підставі договору підряду № 431 від 01.12.2021 та акта приймання виконаних будівельних робіт № б/н від 18.02.2022, підписаного між Гостомельською селищною радою та ТОВ «СТ «Галактика». При цьому, ні договором, ні законом не передбачено солідарної відповідальності Гостомельської СВА та Гостомельської селищної ради за кредиторською заборгованістю останньої, а факт розпорядження коштами місцевого бюджету Гостомельською СВА у своїй діяльності не є підставою стверджувати про неподільність предмета зобов'язання.

Враховуючи вищезазначене, Гостомельська селищна військова адміністрація Бучанського району Київської області просить суд у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ «Галактика» про солідарне стягнення з Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області та Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області 2 195 816,93 грн заборгованості відмовити в повному обсязі.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір підряду № 431 від 01.12.2023 та усі додатки до нього, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у його сторін взаємних цивільних прав та обов'язків.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором будівельного підряду.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником за порушення субпідрядником свого обов'язку (ст. 838 Цивільного кодексу України). Наведена правова норма кореспондується зі ст. 319 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до частини першої статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Як передбачено частиною першою статті 877 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

За приписами частин першої і другої статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором.

Частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Судом було встановлено вище та узгоджено сторонами в п. 4.1 договору узгоджено, що строк виконання робіт до « 31» грудня 2022 року.

При цьому суд відхиляє твердження відповідача-1 на те, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт відсутності дозвільних документів на виконання будівельних робіт підрядником за договором підряду № 431 від 01.12.2021 щодо виконання будівельних по об'єкту «Капітальний ремонт тротуару по вул. Шевченка (від №7 до №51) в с. Озера Бучанського району Київської області», оскільки відповідно до пп. 5.3.2, 5.3.3 договору виконавець зобов'язаний мати встановлені законом дозволи на виконання окремих видів робіт, надати у триденний термін після підписання цього договору документи, передбачені чинним законодавством, для отримання замовником дозволу на виконання робіт, проте в матеріалах справи відсутні звернення замовника з листами/претензіями тощо щодо ненадання у встановлений договором строк дозвільної документації на виконання робіт.

Крім того, відповідно до п. 5.2.6 договору, замовник має право не приймати роботи, виконані з використанням матеріальних ресурсів, які не відповідають установленим вимогам розділу 2 договору, та на які не представлені відповідні документи.

Відповідно до п. 4.17 договору, роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником без зауважень останнього акта приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за цим договором.

Судом було встановлено, що вказаний акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх відтисками печаток без будь-яких зауважень та заперечень.

Крім того суд зазначає, що роботи з відновлення елементів благоустрою, визначених Законом України «Про благоустрій населених пунктів», існуючих дитячих та спортивних майданчиків, майданчиків для вигулу домашніх тварин, прибудинкових територій багатоквартирних житлових будинків віднесені до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 406 від 07.06.2017.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», елементами (частинами) об'єктів благоустрою є: 1) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів; 2) зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; 3) будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; 4) засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; 5) технічні засоби регулювання дорожнього руху; 6) будівлі та споруди системи інженерного захисту території; 7) комплекси та об'єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади; 8) обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків; 9) малі архітектурні форми; 10) інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

З огляду на вищенаведене та враховуючи те, що акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) № б/н від 18.02.2022 на суму 1 773 000,00 грн та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) підписані уповноваженими представниками замовника та підрядника та скріплені їх відтисками печаток без будь-яких зауважень та заперечень, суд приймає вказаний акт та довідку як належні та допустимі докази в розумінні ст. 76, 77 ГПК України належного виконання підрядником за договором робіт по об'єкту «Капітальний ремонт тротуару по вул. Шевченка (від №7 до №51) в с. Озера Бучанського району Київської області».

Отже суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконав зобов'язання за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.

Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Пунктом п. 3.2 договору сторонами узгоджено, оплата за цим договором проводиться в такому порядку: замовник протягом 30-ти календарних днів, з моменту прийняття відповідних етапів робіт, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), перераховує на розрахунковий рахунок підрядника суму вартості прийнятих робіт. Розрахунки здійснюються відповідно до статті 49 Бюджетного кодексу України та за наявності бюджетного фінансування. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за надані роботи здійснюються протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на свій розрахунковий рахунок. Сторони при цьому досягли згоди, що відповідальність передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України, не застосовується. При цьому затримка в фінансуванні не може слугувати підставою для недотримання графіку виконання робіт.

Як було встановлено судом раніше, акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) були підписані сторонами 18.02.2022.

Отже, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства, п. 3.2 договору та з урахуванням дати підписання замовником та підрядником акта та довідки, суд дійшов висновку, що строк здійснення замовником оплати за виконані роботи є таким, що настав 21.03.2022.

Проте, як було встановлено судом раніше та не спростовано сторонами шляхом подання відповідних доказів, станом на день звернення позивачем до суду із даним позовом, відповідач-1 зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт не виконав належним чином та не оплатив виконані роботи за актом приймання виконаних будівельних робіт за 2022 рік № б/н від 18.02.2022 (форма КБ-2В), у зв'язку із чим у Гостомельської селищної ради перед позивачем за договором виникла заборгованість в сумі 1 773 000,00 грн.

Проте, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач стверджує, що виконав роботи на суму 1 733 000,00 грн, які відповідачем-1 залишились не оплачені, у зв'язку із чим позивачу належить право вимагати сплати замовником на свою користь грошових коштів на суму 1 733 000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог, господарський суд приходить до висновку, що внаслідок неналежного виконання замовником зобов'язань за договором, у Гостомельської селищної ради перед позивачем за договором виникла заборгованість в сумі 1 733 000,00 грн.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки Гостомельська селищна рада зобов'язання за договором належним чином не виконала та не оплатила виконані позивачем роботи по об'єкту «Капітальний ремонт тротуару по вул. Шевченка (від №7 до №51) в с. Озера Бучанського району Київської області», що не спростовано шляхом подання відповідних доказів, відповідач-1 є таким, що порушив взяті на себе зобов'язання за договором підряду № 431 від 01.12.2021.

Щодо вимог про солідарне стягнення з Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області та Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області суми заборгованості суд зазначає, що солідарна відповідальність настає тоді, коли вона передбачена договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Частиною 4 статті 543 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану в Україні», введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом № 2119-IX від 15.03.2022, Указом № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженим Законом № 2212-IX від 21.04.2022, Указом № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженим Законом № 2263-IX від 22.05.2022, Указом № 573/2022 від 12.08.2022, затвердженим Законом № 2500-IX від 15.08.2022, Указом № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженим Законом № 2738-IX від 16.11.2022, Указом № 58/2023 від 06.02.2023, затвердженим Законом № 2915-IX від 07.02.2023, Указом № 254/2023 від 01.05.2023, затвердженим Законом № 3057-IX від 02.05.2023, Указом № 451/2023 від 26.07.2023, затвердженим Законом № 3275-IX від 27.07.2023, Указом № 734/2023 від 06.11.2023,затвердженим Законом № 3429-IX від 08.11.2023 та Указом № 49/2024 від 05.02.2024. затвердженим Законом № 3564-IX від 06.02.2024, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Станом на дату розгляду даної справи воєнний стан в Україні триває.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначено Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

Так, статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до частини 1 ст. 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об'єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з'єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Згідно з частинами 1, 5 ст. 78 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках: 1) якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції України, цього та інших законів, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність із законом; 2) якщо сесії ради не проводяться без поважних причин у строки, встановлені цим Законом, або рада не вирішує питань, віднесених до її відання; 3) передбачених законами України «Про військово-цивільні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану»

Повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради за наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, достроково припиняються з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військово-цивільної, військової адміністрації.

Частиною першою-третьою статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено, що на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.

Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», військові адміністрації населених пунктів формуються з військовослужбовців військових формувань, утворених відповідно до законів України, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, служби цивільного захисту, які відряджаються до них у встановленому законодавством порядку для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, службі в правоохоронних органах, органах та підрозділах цивільного захисту без виключення зі списків особового складу, а також працівників, які уклали з Генеральним штабом Збройних Сил України трудовий договір. У разі набуття районною, обласною державною адміністрацією статусу відповідно районної, обласної військової адміністрації посади державних службовців у таких адміністраціях можуть заміщатися військовослужбовцями військових формувань, утворених відповідно до законів України, особами рядового і начальницького складу правоохоронних органів, служби цивільного захисту, які відряджаються до них у встановленому законодавством порядку для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, службі в правоохоронних органах, органах та підрозділах цивільного захисту без виключення зі списків особового складу. Перелік посад у військових адміністраціях населених пунктів, які підлягають заміщенню військовослужбовцями військових формувань, особами рядового і начальницького складу правоохоронних органів, а також перелік посад, що можуть бути заміщені військовослужбовцями військових формувань, особами рядового і начальницького складу правоохоронних органів у районній, обласній військовій адміністрації, затверджуються Президентом України за поданням Головнокомандувача Збройних Сил України.

Частиною 6 статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» фінансування діяльності військових адміністрацій із виконання повноважень органів місцевого самоврядування здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, виконання інших функцій - за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до підп. 5 пункту 22 «Прикінцевих та перехідних положень» Бюджетного кодексу України, установлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації функції органів місцевого самоврядування, їх виконавчих органів, місцевих державних адміністрацій, військово-цивільних адміністрацій у частині бюджетних повноважень здійснюють військові адміністрації відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Пунктом 1 частити 2 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування начальник військової адміністрації крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови; може затвердити тимчасову структуру виконавчих органів сільської, селищної, міської ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду).

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про критичну інфраструктуру», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із: 1) запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану; 2) забезпечення ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів; 3) залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку сіл, селищ, міст, координації цієї роботи на відповідній території; 4) розміщення на договірних засадах замовлень на виробництво продукції, виконання робіт (послуг), необхідних для територіальної громади, на підприємствах, в установах та організаціях; 5) складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, забезпечення виконання відповідного бюджету; 6) встановлення ставок місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України, якщо рішення відповідної ради з цих питань не прийнято; 7) прийняття рішень щодо надання відповідно до законодавства пільг зі сплати місцевих податків і зборів, якщо рішення відповідної ради з цих питань не прийнято; 8) встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги; 9) залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища; 10) управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню; 11) встановлення для підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету; 12) здійснення управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади (крім вирішення питань відчуження, у тому числі і шляхом приватизації комунального майна та надання комунального майна в оренду на строк понад один рік); 13) надання допомоги власникам квартир (будинків) в їх відбудові у разі пошкодження в результаті проведення бойових дій, терористичних актів, диверсій; організації за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об'єктів комунального господарства та соціального призначення, житлових будинків, а також шляхів місцевого значення; виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності; 14) надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок; 15) управління закладами освіти, установами освіти, закладами охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, надавачами соціальних послуг, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними, підлітковими закладами за місцем проживання; організації їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; організації надання ними послуг, у тому числі соціальних; 16) забезпечення соціально-культурних закладів, які перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, а також населення паливом, електроенергією, газом та іншими енергоносіями; вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод; здійснення контролю за якістю питної води; 17) вирішення питань про надання за рахунок коштів місцевих бюджетів ритуальних послуг у зв'язку із похованням самотніх громадян, ветеранів війни та праці, а також інших категорій малозабезпечених громадян; надання допомоги на поховання громадян в інших випадках, передбачених законодавством; 18) сприяння організації призову громадян на строкову військову та альтернативну (невійськову) службу, а також їх мобілізації, підготовці молоді до служби в Збройних Силах України, організації навчальних (перевірочних) та спеціальних військових зборів; забезпечення доведення до підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, а також населення наказу військового комісара про оголошення мобілізації; 19) бронювання робочих місць для військовозобов'язаних на підприємствах, в установах та організаціях відповідно до законодавства; 20) організації та участі у здійсненні заходів, пов'язаних із мобілізаційною підготовкою та цивільним захистом; 21) вирішення відповідно до законодавства питань, пов'язаних із наданням військовим частинам, установам, закладам освіти Збройних Сил України службових приміщень і жилої площі, інших об'єктів, а також комунально-побутових послуг; здійснення контролю за їх використанням, наданням послуг; 22) сприяння організації виробництва і поставок у війська підприємствами та організаціями, що перебувають у комунальній власності, замовленої продукції, послуг, енергоресурсів; 23) здійснення заходів щодо створення належних умов для функціонування пунктів пропуску через державний кордон України; 24) сприяння Державній прикордонній службі України у підтриманні відповідного режиму на державному кордоні; 25) встановлення посиленої охорони та забезпечення у взаємодії з відповідними суб'єктами господарювання сталого функціонування важливих об'єктів національної економіки та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення; 26) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (крім вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок та надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад один рік); 27) вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення строком не більше одного року, а також про скасування такого дозволу; 28) створення відповідно до закону за рахунок коштів місцевого бюджету спеціалізованих установ з надання безоплатної первинної правничої допомоги, призначення і звільнення керівників цих установ, залучення в установленому законом порядку фізичних чи юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правничої допомоги; 29) сприяння діяльності суду, органів прокуратури, юстиції, служби безпеки, органів Національної поліції, адвокатури і Державної кримінально-виконавчої служби України; 30) заслуховування інформації прокурорів та керівників органів Національної поліції про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадської безпеки і порядку та результати діяльності на відповідній території; 31) скасування актів виконавчих органів відповідної ради, які не відповідають Конституції, законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень; 32) встановлення відповідно до законодавства правил з питань забезпечення в населеному пункті чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність; 33) прийняття в межах, визначених законом, рішень з питань запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, гасіння пожеж, боротьби з епідеміями, епізоотіями, епіфітотіями; 34) прийняття рішення про дострокове припинення повноважень органів територіальної самоорганізації населення у випадках, передбачених законом; 35) створення відповідно до законодавства комунальних аварійно-рятувальних служб, пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої та/або добровільної пожежної охорони, здійснення заходів щодо забезпечення їх діяльності; 36) забезпечення централізованого тимчасового зберігання архівних документів, нагромаджених у процесі документування службових, трудових або інших правовідносин юридичних і фізичних осіб на відповідній території, та інших архівних документів, що не належать до Національного архівного фонду; 37) вирішення питань управління побутовими відходами, знешкодження та захоронення трупів тварин; 38) організації місцевих ринків; 39) встановлення режиму роботи підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад; 40) затвердження маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського транспорту незалежно від форми власності, узгодження цих питань стосовно транзитного пасажирського транспорту у випадках, передбачених законодавством; 41) забезпечення утримання в належному стані кладовищ, інших місць поховання та їх охорони; 42) залучення підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, до участі в обслуговуванні населення засобами транспорту і зв'язку; 43) прийняття рішень про заборону торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі; 44) забезпечення в умовах воєнного стану реалізації державних гарантій, визначених законами України; 45) прийняття рішень про обстеження будівель і споруд, пошкоджених внаслідок бойових дій. Обстеження будівель і споруд, пошкоджених внаслідок бойових дій, здійснюється відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; 46) прийняття рішень про демонтаж будівель і споруд, які за результатами обстеження, визначеного пунктом 45 цієї частини, визнані аварійно небезпечними і такими, що становлять загрозу життю людей (крім об'єктів оборонного і спеціального призначення, об'єктів культурної спадщини та об'єктів, на які поширюється дія Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»). Розпорядження про демонтаж таких будівель і споруд вносяться до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва; 47) прийняття рішень про внесення пропозиції до Ради національної безпеки і оборони України, погодженої обласною військовою адміністрацією, щодо здійснення примусового відчуження або вилучення рухомого майна, що використовується чи може використовуватися для забезпечення діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу України і щодо якого існує ризик переривання його функціонування у зв'язку з перебуванням такого майна на території адміністративно-територіальної одиниці України, щодо якої існує загроза її тимчасової окупації та межі якої розташовані на відстані не більше 30 кілометрів від району ведення воєнних (бойових) дій або від тимчасово окупованої території.

Військові адміністрації населених пунктів здійснюють делеговані повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законами України.

За змістом частини шостої статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», начальник військової адміністрації: 1) забезпечує на відповідній території додержання Конституції і законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; 2) організовує роботу відповідної військової адміністрації та здійснює керівництво її діяльністю, несе персональну відповідальність за виконання військовою адміністрацією покладених на неї повноважень; 3) призначає на посади та звільняє з посад посадових і службових осіб, інших працівників відповідної військової адміністрації; 4) є розпорядником бюджетних коштів; 5) представляє відповідну військову адміністрацію та територіальну громаду у відносинах із державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадянами; 6) звертається до суду щодо визнання незаконними актів органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади; 7) укладає від імені територіальної громади, відповідної військової адміністрації договори згідно із законодавством; 8) видає накази та розпорядження у межах своїх повноважень, які мають таку ж юридичну силу, що і рішення відповідної ради (рад). Накази, видані в межах повноважень місцевих рад, мають бути оприлюднені, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; 9) веде особистий прийом громадян та забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та громадських об'єднань.

Здійснивши правовий аналіз вищенаведених приписів Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та Бюджетного кодексу України, господарський суд встановив, що внаслідок утворення Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області на підставі Указу Президента України № 156/2022 від 21.03.2023 «Про утворення військової адміністрації» до Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області перешли відповідні публічно-владні повноваження, відповідні права та обов'язки вказаного органу місцевого самоврядування.

Разом з тим, господарський суд не вбачає підстав для висновку про те, що внаслідок утворення військової адміністрації на відповідній території така військова адміністрація несе боргові зобов'язання за договірними правовідносинами, які виникли між сільською, селищною, міською, районною в місті, районною, обласною радою та суб'єктами господарювання до утворення відповідної військової адміністрації.

Як було зазначено судом вище та визначено частиною 1 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про критичну інфраструктуру», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Таким чином, здійснивши правовий аналіз вищенаведених приписів чинного законодавства України, господарський суд не вбачає підстав для висновку про те, що внаслідок утворення Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області на підставі Указу Президента України № 156/2022 від 21.03.2023 «Про утворення військової адміністрації» до відповідача-2 перешли зобов'язання відповідача-1 за договором підряду № 431 від 01.12.2021 в частині розрахунків в повному обсязі за виконані позивачем роботи відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт за 2022 рік від 18.02.2023 в сумі 1 773 000,00 грн.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ч. 5 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

За приписами ч. 1 ст. 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Проте, як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Гостомельська селищна рада Бучанського району Київської області є зареєстрованою та не перебуває в процесі припинення.

Судом встановлено, що як станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом, так і станом на дату розгляду даної справи в матеріалах справи і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо припинення Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області.

Відомостей про те, що правонаступником Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області є Гостомельська селищна військова адміністрація Бучанського району Київської області матеріали справи та Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містять.

При цьому суд наголошує на тому, що норми Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не передбачають автоматичне припинення відповідної сільської ради в разі утворення на її території селищної військової адміністрації.

Також суд звертає увагу, що чинним законодавством України не передбачено автоматичного переходу договірних зобов'язань, взятих на себе селищною радою, яка не припинена, до утвореної відповідної селищної військової адміністрації.

Водночас, як встановлено судом, правовідносини у даній справі за спірний період виникли на підставі договору підряду № 431 від 01.12.2021, що укладений між ТОВ «СТ «Галактика» та Гостомельською селищною радою Бучанського району Київської області, який відповідно до п. 9.1 договору в частині розрахунків діє до їх повного виконання.

Будь-яких інших договорів або документів, на підставі яких суд міг би встановити наявність солідарного обов'язку відповідачів зі сплати заборгованості за виконані позивачем роботи, матеріали справи не містять.

З урахуванням встановлених судом обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів, враховуючи, що в процесі розгляду даної справи судом не встановлено, що до Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області перешли зобов'язання Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області за договором підряду № 431 від 01.12.2021 в частині розрахунків в повному обсязі за виконані позивачем роботи відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт за 2022 рік від 18.02.2023 в сумі 1 773 000,00 грн, як і не встановлено того, що відповідач-1 припинений, ліквідований, реорганізований, а правонаступником усіх його прав та обов'язків є відповідач-2, а також враховуючи, що позивачем не доведено суду шляхом подання відповідних доказів наявності солідарного обов'язку відповідачів зі сплати заборгованості за виконані позивачем роботи, суд дійшов висновку, що у Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області відсутній солідарний обов'язок нести відповідальність за неналежне виконання Гостомельською селищною радою Бучанського району Київської області зобов'язань за договором підряду № 431 від 01.12.2021, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «СТ «Галактика» до Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської задоволенню не підлягають.

Щодо посилань відповідача-2 на виникнення форс-мажорних обставин, які зумовили неналежне виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором та є підставою для звільнення Гостомельської селищної ради від відповідальності за неналежне виконання умов договору, суд зазначає наступне.

Приписами частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» обставини непереборної сили визначено як форс-мажорні обставини, що є надзвичайними та невідворотними обставинами, які об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Перелік обставин, які можуть вважатися форс-мажорними, визначено частиною другою статті 14-1 цього Закону, однак, такий перелік не є вичерпним.

Так, відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17 зроблено висновок про те, що: - статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати; - форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що такі обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання; - доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Саме лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання відповідних доказів в підтвердження своїх доводів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду, оскільки саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Таким чином, сертифікат видається заінтересованому суб'єкту господарювання на підставі його звернення, а іншого порядку засвідчення форс-мажорних обставин чинним законодавством України не визначено.

Отже, саме лише посилання на оголошення на території України з 24.02.2022 правового режиму воєнного стану не є достатнім доказом виникнення у відповідача-1 форс-мажорних обставин, які зумовили неналежне умов договору та звільнення від відповідальності за неналежне виконання умов договору.

Крім того, відповідно до пп. 6.1-6.2 договору, жодна з сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, зокрема загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажор) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажор) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.

За змістом п. 6.3 договору, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов'язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача в порядку та строки, визначені п. 6.2 договору, про настання або можливість настання події невиконання зобов'язань за договором. Доказів неможливості повідомлення позивача у строки, передбачені умовами договору, про настання форс-мажорних обставин жодною із сторін до суду також не надано. Протилежного суду не доведено.

Матеріали справи не містять сертифікату Торгово-промислової палати України чи уповноважених регіональних торгово-промислових палат, що засвідчив би наявність форс-мажорних обставин, які впливають на можливість виконання зобов'язань відповідача-1 за договором підряду № 431 від 01.12.2021.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що військова агресія Росії проти України є обставинами, в яких знаходяться всі учасники даної справи, однак не звільняють сторони від належного виконання умов укладеного договору, в тому числі, від обов'язку сплатити за виконані роботи відповідно до договору.

З рахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено існування документально підтверджених обставин непереборної сили у даному конкретному випадку, які б перешкоджали відповідачу-1 виконувати належним чином умови укладеного договору підряду № 431 від 01.12.2021.

Суд також зазначає, що положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що Гостомельська селищна рада Бучанського району Київської області в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростувала та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надала, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області 1 733 000,00 грн заборгованості за виконані роботи за договором підряду № 431 від 01.12.2021 нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Водночас, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ «Галактика» до Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області задоволенню не підлягають з огляду на не доведення позивачем наявності солідарного обов'язку відповідачів зі сплати заборгованості за виконані роботи за договором.

Відповідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути солідарно з відповідачів за прострочення оплати вартості виконаних робіт 3% річних в сумі 75 207,45 грн та інфляційні втрати у розмірі 387 609,48 грн.

Здійснивши власний перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат в межах періоду розрахунку позивача, суд дійшов висновку, що 3% річних підлягають задоволенню в сумі 75 207,45 грн, а інфляційні втрати підлягають задоволенню частково в сумі 366 182,25 грн. У зв'язку із тим, що позивачем не доведено наявність солідарного обов'язку відповідачів зі сплати заборгованості за виконані роботи у спірний період, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 75 207,45 грн та інфляційних втрат в сумі 366 182,25 грн підлягають стягненню з відповідача-1 та не підлягають стягненню з відповідача-2.

Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу досліджені судом, однак залишені без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі «РуїсТоріха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог до Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача-1 в сумі 32 615,85 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області (місцезнаходження: вул. Свято-Покровська, буд. 125, смт Гостомель, Бучанський район, Київська обл., 08290; код ЄДРПОУ 04360617) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ «Галактика» (місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, буд. 77, офіс 728, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 38260976) 1 733 000,00 грн основного боргу, 75 207,45 грн 3% річних, 366 182,25 грн інфляційних втрат та 32 615,85 грн судового збору.

3. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ «Галактика» про солідарне стягнення з Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області заборгованості в сумі 2 195 816,93 грн відмовити.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та п. п. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.04.2024.

Суддя Л.В. Сокуренко

Попередній документ

118417134

Наступний документ

118417136

Інформація про рішення:

№ рішення:	118417135
№ справи:	911/2780/23
Дата рішення:	27.03.2024
Дата публікації:	18.04.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Київської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; підряду

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (19.05.2025)
Дата надходження:	07.05.2024
Предмет позову:	солідарне стягнення 2 195 816,93 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (15)

11.10.2023 14:40	Господарський суд Київської області
15.11.2023 15:10	Господарський суд Київської області
13.12.2023 16:00	Господарський суд Київської області
14.02.2024 16:40	Господарський суд Київської області
29.02.2024 15:50	Господарський суд Київської області
27.03.2024 15:50	Господарський суд Київської області
17.04.2024 14:15	Господарський суд Київської області
31.07.2024 13:10	Північний апеляційний господарський суд
11.09.2024 12:50	Північний апеляційний господарський суд
16.10.2024 13:10	Північний апеляційний господарський суд
16.11.2024 11:20	Північний апеляційний господарський суд
11.12.2024 10:40	Північний апеляційний господарський суд
05.02.2025 10:50	Північний апеляційний господарський суд
26.02.2025 11:10	Північний апеляційний господарський суд
28.05.2025 12:40	Північний апеляційний господарський суд