ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.04.2024Справа № 910/2843/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В.
розглянувши Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страхова група «ТАС», м.Київ
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», м. Київ
про стягнення 784,15 грн, -
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Страхова група «ТАС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення страхового відшкодування в розмірі 5600 грн, інфляційних втрат в сумі 90,07 грн, 3% річних в розмірі 61,59 грн та пені в сумі 632,49 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним як страховиком транспортного засобу Mazda 3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснено виплату страхувальнику страхового відшкодування, внаслідок чого до позивача на підставі статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача як особи, якою застраховано цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу Volksvagen Passat, державний номер НОМЕР_2 , якого визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/2843/24. При цьому, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, суд дійшов висновку про можливість здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного провадження.
Ухвалою від 11.03.2024 встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
Відповідач відзиву на позов не подав, клопотання про продовження строку на подачу відзиву не заявив, заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження також не подав, проте, про розгляд справи був повідомлений належним чином з урахуванням наступного.
Відповідач відзиву на позов не подав, заперечень з приводу розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження не заявив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Частиною 6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Як встановлено судом станом відповідачем зареєстровано електронний кабінет в підсистемі електронний суд. Ухвала про відкриття провадження у справі була доставлено до електронного кабінету відповідача 11.03.2024, а отже, кінцевим строком подачі відзиву на позов було 26.03.2024.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
13.03.2024 до суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог, в якій позивач підтримав позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 90,07 грн, 3% річних в розмірі 61,59 грн та пені в сумі 632,49 грн. Вказана заява була прийнята судом як така, що відповідає приписам ст.46 Господарського процесуального кодексу України.
Одночасно, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.
Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Страхова група «ТАС» було укладено договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків № FО-01566503. Предметом договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, та пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Mazda 3, державний номер НОМЕР_1 .
19.06.2023 року, о 07 год. 30 хв. в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Mazda 3, державний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1.
Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода за взаємним погодженням водіїв була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколом) в електронному вигляді.
Згідно з абзацу 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» № 1306 від 10.10.2001, визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка, водії таких транспортних засобів після складення ними зазначеного повідомлення звільняються від обов'язків, передбачених підпунктами "д" - "є" пункту 2.10 цих Правил.
Відповідно до пункту 33.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Судом встановлено, що наявне в матеріалах справи повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) є заповненим обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортні засоби, зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди, визначені обставини дорожньо-транспортної пригоди для пояснення цієї схеми. Крім того, у повідомленні міститься інформація про наявність полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Отже, враховуючи вищенаведене, беручи до уваги приписи чинного законодавства, суд приймає електронний європротокол як належний доказ настання 19.06.2023 о 07 год. 30 хв. У місті Києві дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу Mazda 3, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1.
Дослідивши схему та обставини дорожньо-транспортної пригоди, які вказані водіями у повідомленні, суд дійшов висновку про порушення Правил дорожнього руху водієм транспортного засобу Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_1 . Згідно змісту протоколу, останній свою вину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнав.
Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Як свідчать матеріали справи, дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 19.06.2023, відповідно до норм чинного законодавства, була визнана позивачем страховим випадком.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого Mazda 3, державний номер НОМЕР_1 проведено його огляд, про що складено акт огляду КТЗ (дефектна відомість) від 22.06.2023 року та ремонтну калькуляцію №11392_40 від 19.07.2023, відповідно до якого вартість ремонту пошкодженого Mazda 3, державний номер НОМЕР_1 складає 5600, 00 грн.
У зв'язку із зазначеним, позивачем, на підставі зібраних документів, заяви про настання події та листа вигодонабувача складено розрахунок страхового відшкодування та страховий акт №12338/40/923 від 28.06.2023 на суму 5 600,00 грн., яку було виплачено, що підтверджується платіжним дорученням № 346285 від 29.06.2023.
Як свідчать матеріали справи, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_3 , була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" згідно полісу серії ЕР №212007196. Розмір франшизи за вказаним полісом становить нуль грн, ліміт відшкодування по майну - 160 000 грн.
За змістом статті 980 Цивільного кодексу України, статті 4 Закону України «Про страхування» залежно від предмета договору страхування може бути особистим, майновим, а також страхуванням відповідальності.
Згідно з положеннями статті 999 Цивільного кодексу України і статей 6, 7 Закону України «Про страхування» за вольовою ознакою страхування може бути добровільним і обов'язковим, тому кожен вид страхування має свої особливості правового регулювання.
Згідно з ч.1 ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно зі ст.1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. Під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.
Отже, після виплати позивачем своєму страхувальнику страхового відшкодування за шкоду, завдану 19.06.2023 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику автомобіля Mazda 3, державний номер НОМЕР_1 , до позивача в порядку суброгації перейшло право зворотної вимоги відшкодування збитків, яке страхувальник позивача мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Страхова група «ТАС» відповідно до договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту та статей 993 і 1191 Цивільного кодексу України, набуло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме - до страхової організації, якою здійснено обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності водія (власника) транспортного засобу Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_3 , тобто до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"
Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС" звернулось до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" із заявою від 19.07.2023 про виплату страхового відшкодування.
Листом №17-05/3003 від 23.08.2023 Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" було повідомлено про те, що страхова виплата в сумі 5600 буде здійснена.
Як вбачається з матеріалів справи, сума страхового відшкодування була сплачена відповідачем згідно платіжного доручення №000932 від 11.03.20241 на суму 5600 грн.
Обставини порушення відповідачем строків виплати страхового відшкодування і стали підставою для нарахування неустойки, 3% річних та інфляційних втрат й звернення до суду з розглядуваним позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частиною першою статті 230 та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України штрафними санкціями у Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
З огляду на порушення відповідачем 90-денного строку виплати суми страхового відшкодування позивачем за період з 26.10.2023 по 07.03.2024 було нараховано пеню на суму 632,49 грн.
Здійснивши перерахунок пені в межах періоду визначеного позивачем, суд дійшов висновку, що останній є обґрунтованим та арифметично вірним.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки, правовідносини, в яких страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов'язанням, а правовідносини з відшкодування шкоди в порядку суброгації, які склалися між сторонами у справі, також є грошовим зобов'язанням, то відповідач отримавши вимогу позивача 17.02.2020р. (що підтверджується наданим до матеріалів справи витягом з офіційного сайту Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» щодо відстеження статуту поштових відправлень) та не виплативши суму страхового відшкодування у визначений п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк, допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, що є підставою для нарахування на підставі статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних.
Аналогічна правова позиція щодо застосування правової норми зазначена у постанові Верховного Суду по справі № 910/18319/16 від 07.02.2018 р.
Наразі, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем нараховано за період з 26.10.2023 по 07.03.2024 3% річних в сумі 61,59 грн та за листопад 2023 - січень 2024 інфялційні втрати в розмірі 90,07 грн.
За наслідками здійснення перевірки наведеного позивачем розрахунку 3% річних, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
За таких обставин, враховуючи наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення в повному обсязі позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страхова група «ТАС» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення інфляційних втрат в сумі 90,07 грн, 3% річних в розмірі 61,59 грн та пені в сумі 632,49 грн.
Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страхова група «ТАС» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення інфляційних втрат в сумі 90,07 грн, 3% річних в розмірі 61,59 грн та пені в сумі 632,49 грн - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, 25, ЄДРПОУ 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 65, ЄДРПОУ 30115243) інфляційні втрати в сумі 90,07 грн, 3% річних в розмірі 61,59 грн, пеню в сумі 632,49 грн та судовий збір в розмірі 3028 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного господарського суду.
Повний текст складено 17.04.2024.
Суддя В.В. Князьков