вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про зупинення провадження у справі
15.04.2024м. ДніпроСправа № 904/5237/23
за позовом Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Заводська, буд. 2, ідентифікаційний код 00130820)
до Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" (51914, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Тритузна, буд. 168, ідентифікаційний код 43158553)
про стягнення 9 475 600,04 грн. заборгованості за поставку теплової енергії для компенсації витрат при транспортування теплової енергії для потреб інших споживачів, 7 775 908,98 грн. пені, 3 901 639,39 грн. інфляційних втрат, 701 060,00 грн. 3% річних
Суддя Бондарєв Е.М.
за участю секретаря судового засідання Товстоп'ятка В. В.
Представники:
від позивача: Муромцева О.Ф., довіреність №35/2023 від 05.10.2023, представник;
від відповідача: Миткалик Є.В., довіреність №34/2023 від 03.10.2023, представник;
Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №4508/07 від 18.09.2023 про стягнення з Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" заборгованості на загальну суму 21 854 208,41 грн., з яких:
- 9 475 600,04 грн. заборгованість за поставку теплової енергії для компенсації витрат при транспортування теплової енергії для потреб інших споживачів;
- 7 775 908,98 грн. пеня за загальний період з 01.12.2020 по 21.08.2023 ;
- 3 901 639,39 грн. інфляційні втрати за загальний період з грудня 2020 року по серпень 2023 року;
- 701 060,00 грн. 3% річних за загальний період з 01.12.2020 по 21.08.2023.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у сумі 327 813,13 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором №212КП/2021/00.08.0144 від 16.10.2020 на поставку теплової енергії для компенсації втрат при транспортуванні теплової енергії для потреб інших споживачів (підприємств, організацій, інших суб'єктів господарювання) щодо своєчасної та повної оплати за теплову енергію отриману на загальну суму 9 475 600,04 грн. за наступними актами приймання-передачі теплової енергії:
- №3 від 31.10.2020 на суму 324 085,97 грн.;
- №7 від 30.11.2020 на суму 1 269 457,50 грн.;
- №12 від 31.12.2020 на суму 1 992 656,66 грн.;
- №3 від 31.01.2021 на суму 1 748 461,73 грн.;
- №7 від 28.02.2021 на суму 2 194 464,34 грн.;
- №11 від 31.03.2021 на суму 1 946 473,84 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/5237/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено підготовче засідання на 06.11.2023 о 11:00 год.
До суду 02.11.2023 відповідачем подано відзив яким просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог оскільки умови договору №212КП від 16.10.2020 не відповідають вимогам законодавства України, зокрема Законам України "Про теплопостачання", "Про житлово-комунальні послуги", "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", п.40 Постанови КМУ №869 від 01.06.2011; акти, складання та підписання яких передбачалося умовами договору №212КП та технічної угоди, що долучені позивачем в обґрунтування позовних вимог, підписані не уповноваженими на те особами; відсутні документи, передбачені умовами договору №212КП та Технічною угодою №209ТУ/2021, що є підставою для проведення розрахунків; договір №212КП від 16.10.2020 укладений без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами Закону та є нікчемним, в силу положень статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі", а отже не створює юридичних наслідків, відтак КП КМР "ЦТМ" правомірно не здійснювало по ньому жодних платежів.
У підготовчому засіданні 06.11.2023 оголошувалась перерва до 20.11.2023 о 15:30 год.
До суду 16.11.2023 позивачем подана відповідь на відзив якою останній просить суд продовжити строк для подачі відповіді на відзив за наявності об'єктивних підстав та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Позивач зазначає, що нарахування за договором №200КП здійснювалось відповідачем саме на підставі тих самих Актів, які були підставою для нарахування й за договором №212КП/2021/00.08.0144 від 16.10.2020, про що навмисно замовчує відповідач, тому твердження відповідача про те, що сторони не підписували вказані вище акти, у зв'язку з чим відсутні підстави для здійснення розрахунків, не відповідають дійсності. Свої зобов'язання по договору №200КП АТ "Дніпровська ТЕЦ" виконала у повному обсязі та у встановлені строки, сплативши відповідачеві 4 241 067,49 грн. за транспортування теплової енергії для потреб інших споживачів (підприємств, організацій, інших суб'єктів господарювання) у кількості 7717,0026 Гкал. За умовами договору №212КП/2021/00.08.0144 (п.п.2.5.-2.7.,1.6.) обсяг транспортованої теплової енергії сумарно визначається за показами приладів обліку абонентської групи або (у разі їх відсутності, поломки, тощо) розрахунковим способом. Втрати теплової енергії у мережах транспортуючого підприємства визначаються як різниця між обсягом переданої теплової енергії, зафіксованої вузлом обліку на межі балансового розмежування виробника та транспортуючого підприємства, та обсягом транспортованої теплової енергії, що був реалізованої споживачам та відображених в "Акті визначення втрат теплової енергії при її транспортуванні для потреб споживачів" (Додаток 6 до Технічної угоди). Втрати теплової енергії у мережах транспортуючого підприємства сплачуються транспортуючим підприємством виробнику згідно до встановленого тарифу. Розподіл понаднормативних теплових втрат по групі споживачів "населення" визначається пропорційно реалізації теплової енергії даної групи споживачів, що відображено в "Акті визначення втрат теплової енергії при її транспортування для потреб Споживачів" (Додаток 6 до Технічної угоди), на підставі якого і здійснюється розрахунок за втрати теплової енергії у мережах Транспортуючого підприємства. Акти складались відповідальними особами сторін, затверджувались підписом керівників з проставленням печатки підприємства, як юридичної особи, яка використовується відповідно до її установчих документів. Печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин, має нести відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні її відбитків на договорах, актах, розрахункових документах. Дана правова позиція відповідає висновкам, викладеним в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 918/208/21.
Також позивач зазначає, що відповідач належить до замовників, визначених п.4 ч.1 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі", - юридична особа, яка здійснює діяльність в окремій сфері господарювання. Відповідач, зазначаючи свій статус закупівельника у відзиві, навмисно жодним чином не зазначає, що відноситься до замовника визначеного п.4 ч.1 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі", а посилається на ч.2 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі", тлумачивши сферу застосування цього закону, залишаючи поза увагою суду п.5 ч.6 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі". За умов використання затвердженого тарифу НКРЕКП, при укладанні договору №212КП/2021/00.08.0144 Закон України "Про публічні закупівлі" не мав застосовуватися відповідачем, як закупівельником послуги, на підставі п.5 ч.6 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі". Отже, доводи та аргументи відповідача про необхідність застосування Закону України "Про публічні закупівлі" при укладанні договору №212КП/2021/00.08.0144 є хибними, та такими, що не відповідають дійсності.
Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання за укладеним договором №212КП/2021/00.08.0144 від 16.10.2020 не виконав. Відповідачу, який отримав кошти за транспортування теплової енергії від споживачів, були компенсовані нормативні втрати теплової енергії, але через невиконання умов договору №212КЛ/2021/00.08.0144 від 16.10.2020, позивачу, як виробнику теплової енергії, ці втрати компенсовані не були.
У підготовчому засіданні 20.11.2023 оголошувалась перерва до 05.12.2023 о 10:00 год.
До суду 30.11.2023 надійшло клопотання відповідача про продовження строку для подання заперечення на відповідь на відзив та 05.12.2023 клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд, враховуючи доводи представника відповідача, продовжив строк для подання заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 08.01.2023 о 12:00 год.
До суду 06.12.2023 надійшли заперечення відповідача в яких зазначає, що позивач залишає поза увагою положення законодавства, відповідно до яких виробнику теплової енергії можуть відшкодовуватися витрати пов'язані з виробництвом теплової енергії, а не втрати безпосередньо теплової енергії, як товарної продукції. Відповідач стверджує про хибність твердження позивача про відсутність підстав для застосування положень Закону України "Про публічні закупівлі" до спірних правовідносин. Твердження позивача про отримання коштів за транспортування теплової енергії від споживачів є спотворенням фактичних обставин, оскільки розрахунки за транспортовану КП КМР "Центральні тепломережі" теплову енергію здійснювалися безпосередньо АТ "ДТЕЦ", на підставі відповідних укладених за результатами переговорної процедури договорів на транспортування теплової енергії.
Відповідач зазначає, що позивач стверджує, що йому, як виробнику теплової енергії, не було компенсовано втрати теплової енергії, однак при цьому зазначає, що втрати теплової енергії в теплових мережах не враховані в тарифах на виробництво енергії. Разом з тим, позивач не позбавлений можливості реалізувати право на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії, в порядку визначеному Постановою КМУ від 20.12.2022 №1403, з врахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №977.
З приводу долучених позивачем Актів розпломбування/опломбування вузла обліку споживання теплової енергії відповідач зазначає, що як вбачається з долучених актів опломбування, вони ніби-то складені 15.10.2020, в той же час договір №212КП/2021/00.08.0144 та Технічна угода, яка долучена позивачем, датовані 16.10.2020. Отже долучені акти опломбування жодним чином не можуть пов'язані з майново-господарськими зобов'язаннями за договором які існували між позивачем та відповідачем на підставі договору №212КП/2021/00.08.0144 від 16.10.2020. Відповідно долучені акти опломбування є неналежними доказами. Долучені позивачем письмові докази, а саме: копії актів опломбування вузла обліку споживання теплової енергії від 15.10.2020 лічильників Ергомера 125 та документи про технічний контроль та повірку, копії актів звірки розрахунків - не засвідчені в порядку, встановлену законодавством. Не містять обов'язкових реквізитів - особистого підпису та дати засвідчення копії документів. Долучені документи не є допустимими доказами. Позивач за текстом відповіді на відзив здійснює не обґрунтоване, не підтверджене належними та допустимими доказами припущення щодо неналежного стану теплових мереж відповідача.
Також відповідач зазначає, що твердження позивача про застосування актів складених на виконання та на підставі іншого договору є таким, що не відповідає вимогам закону та є безпідставним. Окремо відповідач зауважує, включення позивача до переліку об'єктів критичної інфраструктури не має значення для вирішення справи по суті. Разом з тим повідомляємо, що КП КМР "Центральні епломережі" також належить до об'єктів критичної інфраструктури.
До суду 29.12.2023 надійшли додаткові пояснення відповідача в яких останній зазначає, що відповідачем не здійснювалось планування закупівлі за предметом визначеним умовами договору, закупівля з таким предметом не включалася до річного плану та інформація про неї не оприлюднювалася в електронній системі закупівель, відповідно КП КМР "Центральні тепломережі" не здійснювалося взяття на себе відповідних бюджетних зобов'язань. На підтвердження цього до заперечень відповідачем надано доповідну записку уповноваженої особи від 04.12.2023 та витяг з річного плану закупівель КП КМР "Центральні тепломережі". Отже, відповідач правомірно не визнає заявлені позивачем вимоги, з огляду на відсутність взятого на себе бюджетного зобов'язання.
04 січня 2024 року долучено до справи заяву свідка уповноваженої особи КП КМР "Центральні тепломережі" ОСОБА_1 .
За допомогою системи "Електронний суд" відповідачем 05.01.2024 до суду подана заява про сумніви з приводу достовірності документів , зокрема до таких документів належать: акт приймання-передачі теплової енергії №3 від 31.10.2020 на суму 324 085,97 грн., акт переданої теплової енергії споживачу від 04.12.2020, акт визначення втрат теплової енергії при її транспортуванні для потреб споживачів від 04.12.2020, акт переданої теплової енергії споживачу від 05.03.2021, акт визначення втрат теплової енергії при її транспортуванні для потреб споживачів від 05.03.2021, акт переданої теплової енергії споживачу від 05.04.2021, акт визначення втрат теплової енергії при її транспортуванні для потреб споживачів від 05.04.2021. Окрім того, що долучені ксерокопії належним чином на засвідчені, тобто є недопустими доказами, такі документи ще й містять підписи, які викликають сумніви в їх автентичності. Зокрема це стосуються підписів, які ніби-то виконані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , тобто особами, які зазначені в якості підписантів таких документів, від імені відповідача.
Також відповідач зазначає, що з 2011 року не потрібно отримувати дозвіл на виготовлення печатки, в зв'язку з внесення змін до Положення про дозвільну систему, на підставі Постанови КМУ від 29.12.2010 №1216 та виданого на виконання зазначеної постанови наказу Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2011 №5. Таким чином, будь-яка особа має можливість використати зображення відбитку печатки без відома власника такої печатки.
До суду 08.01.2024 відповідачем подано клопотання про виклик для допиту свідка ОСОБА_1 оскільки обставини, викладені ОСОБА_1 у заяві свідка, свідчать про необґрунтованість, передчасність та безпідставність позовних вимог позивача. Оскільки, як вбачається з показань свідка, договір є нікчемним, в силу вимог Закону України "Про публічні закупівлі", а відтак не створює юридичних наслідків для сторін.
Також 08.01.2024 відповідач звернувся до суду із клопотанням про призначення у справі №904/5237/23 комплексну почеркознавчу та технічну експертизу документів на вирішення якої поставити питання:
1) Чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 на оригіналі Акту приймання-передачі теплової енергії №3 від 31.10.2020 до договору №212КП/2021/00.08.0144 від 16.10.2020, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
2) Яким способом нанесено зображення відтиску печатки КП КМР "Центральні тепломережі" на оригіналі Акту приймання-передачі теплової енергії №3 від 31.10.2020 до договору №212КП/2021/00.08.0144від 16.10.2020?
3) Чи виконаний відбиток печатки на оригіналі Акту приймання-передачі теплової енергії №3 від 31.10.2020 до договору №212КП/2021/00.08.0144 від 16.10.2020, печаткою зразки якої надані для проведення експертизи?
4) Чи нанесений відтиск печатки КП КМР "Центральні тепломережі" на оригіналі Акту приймання-передачі теплової енергії №3 від 31.10.2020 до договору №212КП/2021/00.08.0144 від 16.10.2020 у той час, яким датований документ? Якщо ні, то зазначити коли, в який період, нанесено відтиск печатки на оригіналі Акту приймання-передачі теплової енергії №3 від 31.10.2020 до договору №212КП/2021/00.08.0144 від 16.10.2020?
Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання відповідача про виклик свідка.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2024 судом застосовано розумні строки для розгляду справи у підготовчому провадженні та відкладено підготовче засідання на 12.02.2024 о 14:30 год.
До суду 06.02.2024 позивачем подані заперечення проти клопотання про призначення судової експертизи оскільки призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи підпису директора КП КМР "ЦТМ" Вовченко Ф.І. на Акті приймання-передачі теплової енергії №3 від 31.10.2020 є спробою відповідача ввести суд в оману, оскільки вочевидь, що підпис на зазначеному Акті директору підприємства не належить. Документ підписаний з боку КП КМР "ЦТМ" заступником директора ОСОБА_4 , проставлений через крапку, що не виключає його правомірність. Даний підпис ОСОБА_5 можливо порівняти з його підписами, які містяться на інших актах, оформлених сторонами у справі. Ніяких ознак, що вказує на підроблення Акту приймання-передачі теплової енергії №3 від 31.10.2020, на що посилається відповідач в обґрунтування свого клопотання, не вбачається, оскільки документ не містить підчисток, дописок або виправлень, будь-що, що змінить даний документ за його змістом. Крім того, копію зазначеного Акту завжди можливо порівняти з оригіналом Акту, який буде обов'язково наданий для огляду на вимогу суду.
Позивач зазначає, що обґрунтовуючи підстави для проведення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи для встановлення справжності зображення відбитку печатки на Акті приймання-передачі теплової енергії №3 від 31.10.2020, зазначаючи про ознаки підробки документу, відповідачем не надані докази того, що в той час печатка підприємства була вкраденою чи до печатки відбувся несанкціонований доступ та використання, про що були відповідні заяви в правоохоронні органи. Отже, доводи відповідача у справі не відповідають дійсності, а аргументи про необхідність застосування експертизи є хибними, та такими, що спрямовані на свідоме, невиправдане затягування судового процесу.
Підготовче засідання, призначене на 12.02.2024 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Бондарєва Е.М. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 підготовче засідання призначено на 04.03.2024 о 16:00 год.
У підготовчому засіданні 04.03.2024 представник відповідача наполягав на задоволенні раніше поданому клопотанні про призначення експертизи та клопотанні про виклик свідка.
Судом, без виходу до нарадчої кімнати, оголошено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про виклик свідка. Клопотання відповідача про призначення експертизи у справі залишено на розгляді суду.
Підготовче засідання 04.03.2024 відкладено на 25.03.2024 о 12:30 год.
До суду 20.03.2024 відповідачем подано клопотання яким просить суд врахувати викладені в клопотання обставини, доводи та міркування під час розгляду справи та ухваленні рішення, долучити до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_3 та прийняти її до розгляду. Відповідач зазначає, що з урахуванням принципу змагальності саме АТ "ДТЕЦ", як позивач справі та особа, яка стверджує про порушення відповідачем зобов'язань за договором №212, має довести дійсність договору та надати обґрунтування, чому при фактично аналогічних взаємовідносинах АТ "ДТЕЦ" застосовано Закон України "Про публічні закупівлі", але стверджує про відсутність потреби у застосуванні Закону України "Про публічні закупівлі" по відношенню до договору №212.
Окремо відповідач зауважує, що між відповідачем та позивачем за результатами переговорної процедури за ідентифікатором UА-2020-10-05-005449-с, 16.10.2020 укладено договір про падання послуг №00.08.0138 про надання послуг з підготовки та передачі підживлювальної води. Вартість послуг за згаданим договором визначалася виходячи з тарифу затвердженого компетентним органом, тобто аналогічно до умов договору №212. Факт укладання договору №00.08.0138 від 16.10.2020 не заперечується та визнається позивачем.
Відповідач стверджує, що позивачеві достеменно було відомо про поширення сфери застосування Закону України "Про публічні закупівлі" до взаємовідносин між сторонами, в тому числі при укладенні договору №212, позивач усвідомлював можливі наслідки недотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", в тому числі у вигляді нікчемності правочину.
Окремо відповідач зауважує, що позивачем долучено низку сумнівних документів з метою підтвердження своєї позиції. Про наявність сумнівів в достовірності належності долучених АТ "ДТЕЦ" доказів відповідач повідомляв суду, шляхом подання відповідне заяви в порядку визначеному частиною одинадцятою статті 80 ГПК України. Також з цього приводу відповідачем було заявлено клопотання про призначення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів, яке обґрунтовується наявністю ознак підробки підпису, який міститься на Акті приймання-передачі теплової енергії №3 від 31.10.2020 до договору №212КП/2021/00.08.0144 від 16.10.2020. Для додаткового підтвердження та обґрунтування позиції відповідача щодо неналежне підписів особі, яка мала право на підписання згаданого Акту від імені КП КМР "Центральні тепломережі" до клопотання долучена заява свідка ОСОБА_3 .
У підготовчому засіданні 25.03.2024 оголошувалась перерва до 15.04.2024 о 14:00год.
До суду 15.04.2024 позивачем надані додаткові заперечення проти клопотання про призначення судової експертизи в яких зазначає, що акт приймання-передачі теплової енергії №3 від 31.10.2020, зафіксований факт передачі АТ "Дніпровська ТЕЦ", як виробником, та отримання КП Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі", як транспортуючим підприємством, теплової енергії для компенсації втрат при транспортуванні теплової енергії для потреб інших споживачів (підприємств, організацій, інших суб'єктів господарювання) у жовтні місяці 2020 року з відображенням кількості та вартості теплової енергії, із зазначенням про відсутність у сторін претензій по об'єму, якості та строкам один одному. Даний Акт оформлений належним чином та підписаний повноважними представниками підприємств. Акти приймання-передачі теплової енергії №1 від 31.10.2020 та №2 від 31.10.2020, складені за жовтень місяць 2020 року, підписані з боку підприємств тими же самими представниками. Даними актами №1 та №2 від 31.10.2020, крім інших, обґрунтовані позовні вимоги АТ "Дніпровська ТЕЦ" до КП КМР "Центральні тепломережі" про стягнення заборгованості за вище наведеними договорами на поставку теплової енергії для компенсації втрат при транспортуванні теплової енергії для потреб населення та установ, які фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів.
Також позивач зазначає, що вказані акти приймання-передачі теплової енергії визнані судом належними доказами, на підставі яких Господарським судом Дніпропетровської області й були прийняті рішення на користь АТ "Дніпровська ТЕЦ":
- рішення від 06.02.2024 у справі №904/5232/23 про стягнення заборгованості по договору №210НАС/2021/00.08.0143 від 16.10.2020 на підставі акту приймання-передачі теплової енергії №1 від 31.10.2020 за жовтень 2020 року у тому числі;
- рішення від 13.03.2024 у справі №904/5314/23 про стягнення заборгованості по договору №213БО/2021/00.08.0140 від 16.10.2020 на підставі акту приймання-передачі теплової енергії №2 від 31.10.2020 за жовтень 2020 року у тому числі.
Крім того, позивач надав копію акта надання послуг №285 від 31.10.2020, який прийнятий судом як доказ у справі №904/5268/23. Даний акт підписаний з боку відповідача ОСОБА_4 з проставленням на акті "Перший заступник директора".
Отже, позивач стверджує, що призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи підпису директора КП КМР "ЦТМ" Вовченко Ф.І. на Акті приймання-передачі теплової енергії №3 від 31.10.2020 є спробою відповідача ввести суд в оману, оскільки вочевидь, що підпис на зазначеному Акті директору підприємства не належить. Документ підписаний з боку КП КМР "ЦТМ" заступником директора Буніч О.Ф., проставлений через крапку, що не виключає його правомірність. Даний підпис ОСОБА_5 можливо порівняти з його підписами, які містяться на інших актах, оформлених сторонами у справі в зазначений період часу. Крім того, всі інші складені акти за жовтень 2020 року підписані з боку КП КМР "Центральні тепломережі" саме ОСОБА_4 .
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульованого нормами ст.ст. 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Згідно з наведеною правовою нормою обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У разі застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України за вимогами ст. 234 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти неможливість господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
По суті зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Враховуючи приписи п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду потрібно у кожному випадку з'ясовувати: 1) як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом; 2) чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ (постанови Верховного Суду від 25.02.2019 у справі №910/15364/17, від 04.08.2021 у справі №903/636/20, від 14.09.2022 у справі №911/1977/21).
Суд зазначає, що при винесенні ухвали про зупинення провадження у справі суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про об'єктивну неможливість розгляду справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, законності та обґрунтованості позовних вимог на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що, зважаючи на приписи частини четвертої, шостої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (постанова Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №910/2349/22, від 07.03.2023 у справі №904/1252/22, від 06.09.2022 у справі № 904/4393/21).
Як встановлено судом акти приймання-передачі теплової енергії за жовтень 2020 року визнані судом належними доказами, на підставі яких Господарським судом Дніпропетровської області прийняті рішення:
- рішення від 06.02.2024 у справі №904/5232/23 про стягнення заборгованості по договору №210НАС/2021/00.08.0143 від 16.10.2020 на підставі акту приймання-передачі теплової енергії №1 від 31.10.2020 за жовтень 2020 року у тому числі;
- рішення від 13.03.2024 у справі №904/5314/23 про стягнення заборгованості по договору №213БО/2021/00.08.0140 від 16.10.2020 на підставі акту приймання-передачі теплової енергії №2 від 31.10.2020 за жовтень 2020 року у тому числі.
Станом на 15.04.2024 вказані рішення Господарського суду Дніпропетровської області не набрали законної сили. Висновки суду у справах №904/5232/23 та №904/5314/23 матимуть преюдиційне значення для розгляду справи №904/5237/23 відповідно по положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, неможливість розгляду справи полягає в тому, що обставини, які є підставами позову (заперечень) у цій господарській справі №904/5237/23, є предметом позовів у інших господарських справах №904/5232/23 та №904/5314/23 і рішення суду у вказаних справах безпосередньо впливає на вирішення спору у господарській справі №904/5237/23.
З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку про відсутність можливості розгляду справи №904/5237/23, відповідно п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, до розгляду справи та набрання законної сили судовим рішенням у справах №904/5232/23 та №904/5314/23, з огляду на що провадження у справі №904/5237/23 підлягає зупиненню.
Зупиняючи провадження справі, суд також виходить з того, що зупинення провадження у справі не призводять до затягування розгляду справи, а навпаки матиме місце процесуальна економія.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом господарських спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Тобто, виходячи з цієї норми, в першу чергу, суд має справедливо, тобто з дотриманням принципу верховенства права, вирішити господарський спір.
Одним із завдань судочинства є і своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Однак, Конвенція в першу також гарантує "процесуальну" справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та ініш проти Греції) (dйc.)). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом узагалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Miroпubovs and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), § 103).
З огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.
Так, ідея справедливого судового розгляду включає основоположне право на змагальні провадження. Бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 30).
З огляду на вищевикладене та підстави позову у даній справі, та враховуючи предмет у справах №904/5232/23 та №904/5314/23, суд вважає, що з метою забезпечення принципу змагальності та рівності сторін у даній справі є правомірним зупинення розгляду даної справи до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №904/5232/23 та №904/5314/23.
Суд наголошує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм.
Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі ""Дія-97" проти України" ("Diya 97" v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).
Суд звертає увагу, що зупинення провадження у справі не є порушенням розумних строків розгляду справи, якщо таке зупинення відповідає вимогам ст. 227 та ст. 228 Господарського процесуального кодексу України та забезпечує повноту та об'єктивність розгляду справи з урахуванням всіх встановлених обставин.
У зв'язку з викладеним, провадження у справі №904/5237/23 підлягає зупиненню на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України до набрання законної сили рішенням у справах №904/5232/23 та №904/5314/23.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 227, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Зупинити провадження у справі №904/5237/23 до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №904/5232/23 та №904/5314/23.
Зобов'язати сторони повідомити суд про наявність підстав для поновлення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 15.04.2024.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складання повного тексту ухвали - 17.04.2024.
Суддя Е.М. Бондарєв