про залишення апеляційної скарги без руху
17 квітня 2024 року м. Харків Справа № 922/5466/23
Східний апеляційний господарський суд у складі судді:
суддя Фоміна В.О.
дослідивши апеляційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вх. № 972 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 у справі № 922/5466/23, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Байбаком О.І., повний текст складено 07.03.2024,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Інет", м. Харків,
до 1) Головного управління Держпраці у Харківської області, м. Харків,
2) Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, м. Полтава,
3) Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, м. Харків
про стягнення 48000 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Май Інет" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Харківської області (перший відповідач), Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (другий відповідач) та Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (третій відповідач), в якій просило стягнути з Державного бюджету України 48000,00 грн майнової шкоди, завданої внаслідок неправомірного накладення штрафу на позивача відповідно до постанови Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 13.05.2021 №ХК28418/1185/НД/НП/СПТД/ФС.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 у справі № 922/5466/23 позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Інет" 48000,00 грн грошових коштів, сплачених в якості штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 13.05.2021 №ХК28418/1185/НД/НП/СПТД/ФС, 2684,00 грн судового збору.
Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, другий відповідач - Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, звернувся 12.04.2024 до Східного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" з апеляційною скаргою (вх.№ 972 Х/2 від 15.04.2024), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 у справі №922/5466/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Інет" до Головного управління Держпраці у Харківській області, Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про стягнення 48000,00грн коштів відмовити повністю. Також, заявник зазначив про намір взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції та просить розглянути дану справу за його участю.
Водночас, в апеляційній скарзі скаржник зазначив про звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 20 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи.
Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшла висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.
Відповідно до вимог частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржуване судове рішення ухвалене місцевим господарським судом 26.02.2024, повний текст якого складений 07.03.2024, а отже, строк подання апеляційної скарги сплив 27.03.2024. Проте, скаржник звернувся з даною апеляційною скаргою засобами електронного зв'язку 12.04.2024.
Отже, апеляційна скарга подана з пропуском встановленого статтею 256 Господарського процесуального кодексу України строку на оскарження рішення місцевого господарського суду.
Частинами 2 та 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.
ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що належать до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує, виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 5.04.2021 у справі № 902/560/20, від 25.01.2021 у справі № 911/224/20.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 у справі №7/74, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).
Аналогічні висновки щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867, від 05.07.2023 у справі № 910/186/21.
Натомість, в апеляційній скарзі заявником не порушується питання про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 у справі № 922/5466/23, в матеріалах апеляційної скарги також відсутнє письмове клопотання про поновлення такого строку.
Згідно з частиною 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення встановлених строків і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України, та апелянт не порушує питання про поновлення цього строку, суддя-доповідач дійшла висновку, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху, та з метою усунення вказаних недоліків апелянт має надати суду обґрунтоване клопотання з викладеними обставинами, підтвердженими належними та допустимими доказами щодо пропуску строку подання апеляційної скарги на рішення суду.
Вказані обставини унеможливлюють відкриття апеляційного провадження у справі та є підставою для залишення апеляційної скарги Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вх. № 972 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 у справі № 922/5466/23 без руху на підставі частини 3 статті 260 ГПК України із наданням скаржнику строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вх. № 972 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 у справі № 922/5466/23 залишити без руху.
2. Встановити заявнику апеляційної скарги 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги.
3. Роз'яснити апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260, 261 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В.О. Фоміна