вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" квітня 2024 р. Справа№ 910/9621/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Козир Т.П.
Кравчука Г.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 02.11.2023
у справі № 910/9621/23 (суддя І.О. Андреїшина)
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"
про стягнення 25 031,78 грн
Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації в розмірі 25 031,78 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" страхове відшкодування у сумі 24 031 грн 78 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 576 грн 77 коп.
У решті позовних вимог відмовлено.
Судове рішення мотивовано тим, що враховуючи виплату позивачем суми страхового відшкодування та перехід до нього права вимоги, враховуючи що відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 31 326,34 грн, а також, з огляду на те, що до позивача перейшло право вимоги до страховика винної особи, а в даному випадку, до відповідача за полісом № ЕР/201472234 в розмірі 56 358,12 грн, то за таких обставин вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та стягненню підлягає страхове відшкодування в розмірі 24 031,78 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 у справі №910/9621/23 та прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не досліджено всіх обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому скаржник стверджував, що ним було сплачено позивачу 03.11.2021 -31 326,34 грн, при цьому розрахунок коефіцієнту фізичного зносу здійснювався відповідно до звіту ФОП Скребцова С.О. №ЦВ/21/4738 від 04.07.2023, який на дату оцінки, складає 41,23%, оскільки позивачем не було надано будь-який документ щодо такого розрахунку.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2023 апеляційну скаргу у справі №910/9621/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., Козир Т.П., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.
28.12.2023 матеріали справи №910/9621/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 у справі № 910/9621/23 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Через підсистему "Електронний суд" 18.01.2024 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 у справі № 910/9621/23. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що 16.01.2020 між Товариством з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (страховик) та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 202.20.2509552 (надалі - договір), предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника, що не суперечить чинному закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом Toyota RAV-4, державний номер НОМЕР_1 , франшиза 0%.
05.04.2021 року о 18:25 год. на вул. Новокостянтинівська, 18 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода: водій ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом Jeep Cherokee, д.н.з. НОМЕР_2 , допустив зіткнення з автомобілем марки Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_3 , який зупинився попереду та від сили удару скоїв зіткнення з автомобілем марки Toyota RAV-4, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухався попереду, який, в свою чергу, здійснив зіткнення з автомобілем марки Nissan Almera, д.н.з. НОМЕР_4 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3, що підтверджується постановою Оболонського районного суду м. Києва по справі № 756/6028/21.
02.06.2021 до ТДВ "Експрес Страхування" звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування на рахунок СТО - ТОВ "Автосаміт на Столичному" для відновлюваного ремонту автомобіля.
Відповідно до рахунку-фактури ТОВ "Радар-Сервіс" СТО - ТОВ "Автосаміт на Столичному" №ST21003225 від 27.04.2021 вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota RAV-4", д.н.з. НОМЕР_1 , становить 80785,49 грн.
Відповідно до страхового акту №3.21.1329-1, 3.21.1329-2 розмір страхового відшкодування складає 77493,4000 ТДВ "Експрес Страхування" за наслідком отриманих документів прийняло рішення про визнання дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 13.05.04.2021 року о 18:25 год. на вул. Новокостянтинівська, 18 у м. Києві та внаслідок якої було пошкоджено автомобіль автомобіля Toyota RAV- 4", д.н.з. НОМЕР_1 , - страховим випадком та виплату страхового відшкодування в сумі 77493, 00 грн.
Факт виплати страхового відшкодування в сумі 77 493,00 грн підтверджується платіжним дорученням № ЦО04279 від 09.07.2021, №2889 від 31.01.2022 та актом виконаних робіт №БН-0796651 від 20.12.2021.
30.07.2021 та 11.02.2022 ТДВ "Експрес Страхування" зверталося до ТДВ "СК"Альфа-Гарант" із заявою №3.21.1329 про відшкодування шкоди (виплату страхового відшкодування) в розмірі 77 493,00 грн.
03.11.2021 ТДВ СК "Альфа-Гарант" здійснило часткову виплату страхового відшкодування у розмірі 31 326,34 грн.
ТДВ "Експрес Страхування" звернулося до ФОП Залуцький С.В. для розрахунку вартості відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу , відповідно до якого вартість відновлюваного ремонту з урахуванням зносу складає 56 358,12грн.
Таким чином, позивач вказав, що ТДВ СК "Альфа-Гарант" залишилося несплачена заборгованість у розмірі 25 031,78грн (56 358,12грн - вартість ремонту з урахуванням зносу -31326,34 грн - часткова виплата).
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами статті 5 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
За приписами ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за договором добровільного страхування, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
З матеріалів справи вбачається, що на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність транспортного засобу Jeep Cherokee, д.н.з. НОМЕР_2 забезпечена ТДВ "СК"Альфа- Гарант", згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/ 201472234.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач у силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", з урахуванням положення п. 36.3 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", набув права вимоги до відповідача.
У даному випадку саме відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності транспортного засобу Jeep Cherokee, д.н.з. НОМЕР_2 , під ОСОБА_3, тобто особи, яка визнана винною в ДТП, має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, а позивач, як особа, яка виплатила страхове відшкодування особі, якій завдано збитків внаслідок ДТП, набув право вимоги, яке ця особа має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Як вище було зазначено, згідно висновку про вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу виготовленого ФОП Залуцький С.В. вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Toyota RAV-4", д.н. НОМЕР_1 склала 56 358,12 грн.
Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Згідно полісу № ЕР/201472234 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 130 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн. Франшиза, тобто сума, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 1 000,00 грн.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону №1961-IV, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № ЕР/201472234 та положення статей 9, 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 993 ЦК України, відповідач зобов'язаний відшкодувати за спірним страховим випадком 24 031,78 грн з вирахуванням франшизи (1 000 грн), тому суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 24 031,78 грн.
Щодо тверджень скаржника викладених в апеляційній скарзі про те, що, згідно звіту ФОП Скребцова С.О. №ЦВ/21/4738 від 04.07.2023, складеного на замовлення відповідача, до запчастин автомобіля потерпілої особи, має застосовуватись коефіцієнт фізичного зносу в 41,23%, а не в 52%, як викладено у висновку про вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, складеного ФОП Залуцьким С.В., складеного на замовлення позивача, то вони є безпідставними, оскільки, в даному випадку, позивачем належними доказами доведено як наявність завданої шкоди, так і її розмір.
Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.
Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант".
При цьому, колегією суддів встановлено, що місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні допущено описку, а саме: невірно зазначено особу винну в дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 05.04.2021.
Враховуючи, що вказана описка, є технічною, оскільки зі змісту долучених до матеріалів справи доказів, вбачається прямо протилежне, що в кінцевому результаті не змінює правильного та обгрунтованого висновку суду першої інстанції про часткове задоволення позову, така описка підлягає виправленню, шляхом звернення сторін до місцевого господарського суду з відповідною заявою.
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 у справі №910/9621/23 залишити без змін.
Матеріали справи №910/9621/23 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Повний текст судового рішення складено та підписано 15.04.2024 у зв'язку з перебуванням судді Козир Т.П. з 08.04.2024 по 12.04.2024 на підготовці для підтримання кваліфікації в НШСУ
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Т.П. Козир
Г.А. Кравчук