Справа № 750/4899/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/177/24
Категорія - тримання під вартою. Доповідач ОСОБА_2
17 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участі сторін кримінального провадження
підозрюваного ОСОБА_6
його захисника - адвоката ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 квітня 2024 року,
Цією ухвалою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю АДРЕСА_1 , громадянину України, неодруженому, непрацюючому, раніше не судимому, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04 червня 2024 року, з визначенням розміру застави в сумі 500 000 гривень.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя вказав на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що з урахуванням відомостей про особу підозрюваного, недостатньо міцні соціальні зв'язки, обставини вчинення кримінального правопорушення, дають підстави вважати, що жоден з інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Як альтернативний вид запобіжного заходу слідчий суддя визначив розмір застави, вказавши на те, що саме така сума, в разі її внесення, буде здатна забезпечити належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
В апеляційній скарзі захисник адвокат ОСОБА_9 просить ухвалу слідчого судді скасувати, як необґрунтовану, обрати щодо ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід. У разі відмови в задоволенні вимоги щодо зміни запобіжного заходу, просить зменшити розмір застави.
Аргументує тим, що в ухвалі слідчого судді відсутні посилання на ризики неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_6 , про які йдеться в клопотанні слідчого, судом ці ризики не проаналізовані та не висловлено відношення суду до цих ризиків, не зрозуміло чи погоджується суд з твердженням про наявність заявлених ризиків чи ні.
Не погоджується з твердженням слідчого про те, що ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки його підзахисний має постійне місце проживання, проживає з бабусею та матір'ю, які потребують його піклування та допомоги отже, має міцні соціальні зв'язки. Раніше ОСОБА_6 не судимий, немає зв'язків з кримінальним світом, у нього відсутні фінансові можливості для зміни місця проживання з метою переховування від правоохоронних органів.
На думку захисника, ризик можливого перешкоджання ОСОБА_6 проведенню досудового розслідування нічим не підтверджується. Так, органом досудового розслідування вилучений об'єкт злочину - психотропний засіб, який пересилався поштовим відправленням. Підозрюваний повністю визнав свою вину, слідчим був вилучений його мобільний телефон, на якому зафіксовані дані про причетність ОСОБА_6 до вчинення злочину. Отже, всі докази, які підтверджують вину його підзахисного перебувають в розпорядженні органу досудового розслідування, а тому підозрюваний не зможе перешкоджати у продовженні розслідування.
Обираючи розмір застави, слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_6 не має постійної роботи, а тому не має достатніх коштів для сплати визначеної суми застави, яка відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України не має бути непомірно високою для підозрюваного. При цьому, позовні вимоги у провадженні відсутні, підозрюваний не працює та не має прибутків, що дає всі підстави для визначення розміру застави в мінімально визначеному законодавцем розмірі - вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Заслухавши доповідача, підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора та слідчого, які заперечували проти доводів сторони захисту, звернули увагу на тяжкість кримінального правопорушення та обставини його вчинення, зауважили, що слідчим суддею визначена розумна та справедлива сума застави, з урахуванням корисливої мети кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Як убачається з клопотання слідчого та матеріалів провадження у невстановлені досудовим слідством місці та спосіб, день та час, але не пізніше 13 год. 03 квітня 2024 року, досягши відповідних домовленостей з ОСОБА_10 та невстановленою досудовим слідством особою, діючи умисно, з метою протиправного збагачення, з корисливих мотивів, ОСОБА_6 вступив у попередню змову з останніми, спрямовану на протиправне отримання доходів шляхом незаконного збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
03 квітня 2024 року, близько 13 год. 17хв., ОСОБА_6 , діючи згідно попередньо узгодженої домовленості з ОСОБА_10 та невстановленою досудовим слідством особою, усвідомлюючи, що вчиняє дії з придбання та подальшого зберігання психотропних речовин, з метою подальшого їх збуту, з корисливих мотивів, незаконно придбав у невстановленої досудовим слідством особи, отримавши від неї номер відповідного поштового відправлення, здійсненого адресату з номером телефону, що належить ОСОБА_10 , психотропну речовину - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), яку спільно з ОСОБА_10 отримав близько 18 год. 30 хв. 05 квітня 2024 року, як вміст вказаного поштового відправлення у поштоматі ТОВ «Нова Пошта», розташованому за адресою: м. Чернігів, вул. Льотна, 29, та у подальшому, достовірно знаючи, що ОСОБА_10 , утримує вказане поштове відправлення при собі, залишаючи його в останнього згідно попередньо узгоджених злочинних намірів щодо збуту психотропної речовини, фактично володів вказаною речовиною до свого затримання 05.04.2024 о 18 год. 31 хв. поблизу зазначеного поштомату ТОВ «Нова Пошта», тим самим за попередньою змовою групою осіб незаконно придбав та зберігав з метою збуту речовину, яка містить у своєму складі PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), що згідно Постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів психотропних речовин і прекурсорів» (таблиця І, список №2 «Переліку наркотичних засобів психотропних речовин і прекурсорів») є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, загальною масою не менше 36,081 г, що у відповідності до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу» є особливо великим розміром.
У цей же день Чернігівським РУП ГУНП в Чернігівській області відомості за даним фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024270340001117 з попередньою правовою кваліфікацією, як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
05 квітня 2024 року о 18 год. 31 хв., у порядку ст. 208 КПК України був затриманий ОСОБА_6 , якому оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України, перевіряє вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей та інші обставини, які забезпечать належну процесуальну поведінку особи під час досудового розслідування та судового розгляду.
Поняття «обґрунтованість підозри» включає існування фактів чи інформації, які надають підстави суду вважати, що підозрювана особа ймовірно вчинила правопорушення, та оголошення підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
На початковій стадії досудового розслідування кримінальний процесуальний закон не вимагає від сторони обвинувачення доведення усіх елементів кримінального правопорушення. Факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для засудження особи та ухвалення обвинувального вироку.
Долучені до клопотання матеріали кримінального провадження свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що на даній стадії досудового розслідування є підставою для розгляду клопотання про вирішення питання щодо обрання підозрюваній особі запобіжного заходу.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Ризик - це ймовірність того, що підозрюваний може ухилитися від кримінальної відповідальності та незаконно впливати на свідків.
Особливість запобіжних заходів полягає в тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку підозрюваного, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід враховувати, що якась ймовірність того, що підозрюваний зможе спробувати ухилитись від відповідальності, існує завжди.
З матеріалів кримінального та судового проваджень вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення, вчиненого з корисливих мотивів (з метою збуту), яке відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, отже розуміючи невідворотність та тяжкість можливого покарання підозрюваний може переховуватись від органів дізнання, ухилитися від явки до слідчого, прокурора та суду.
Наявність зареєстрованого та фактичного місця проживання в м. Чернігів, при тому, що офіційно ОСОБА_6 не працює, не одружений та дітей не має, як визнав в апеляційному суді сам вживає наркотичні та психотропні речовини шляхом паління, не гарантує належного виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не вказує на міцність його соціальних зв'язків, як про це стверджує захисник.
Та обставина, що він мешкає з матір'ю та бабусею, не гарантує дотримання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, як намагається переконати захисник, адже доказів того, що ОСОБА_6 утримує матір та бабусю стороною захисту не надано, як не надано й доказів того, що ці особи потребують стороннього догляду та піклування. До того ж сумнівним є факт, що підозрюваний, який не працює та не має законного джерела прибутків, має фінансову можливість в наданні допомоги матері та бабусі.
Відсутність роботи або ж відомостей про отримання ОСОБА_6 він іншої незареєстрованої або пасивної діяльності додатково підвищують ризик можливості продовження злочинної діяльності та переховування від органів досудового слідства.
Той факт, що раніше ОСОБА_6 не притягувався до кримінальної відповідальності не спростовує цього ризику, адже не зважаючи на наявність робочих місць в місті, а також потребу в чоловіках для захисту нашої держави, підозрюваний прийняв для себе рішення та вступив в злочинну змову з іншими особами щодо здійснення незаконної діяльності по збуту особливо небезпечної психотропної речовини, маючи намір отримувати дохід від цієї діяльності, що підвищує можливість настання заявленого стороною обвинувачення ризику - продовження злочинної діяльності або вчинення нового кримінального правопорушення.
Факт визнання підозрюваним своєї вини на даному етапі досудового розслідування не гарантує такої поведінки ОСОБА_6 в подальшому, адже суд не може обґрунтовувати свої висновки на показаннях, які були отримані під час досудового розслідування та має сприймати все особисто в судовому засіданні. Вказуючи те, що орган досудового розслідування володіє всіма доказами на доведення винуватості підозрюваного, захисник залишив поза увагою, що наразі досудове слідство перебуває на початковій стадії і вести мову про здобуття всіх доказів у кримінальному провадженні зарано, адже навіть джерело придбання особливо великого розміру психотропної речовини ОСОБА_6 не встановлене, не проведений увесь обсяг необхідних слідчих та процесуальних дій, експертних досліджень в тому числі і з вилученим телефоном, не допитані свідки у провадженні, тощо, що не виключає можливість перешкоджання підозрюваним досудовому розслідуванню, як про це слушно вказували сторона обвинувачення та слідчий суддя.
Стороною захисту не наведено тих об'єктивних підстав, які б давали можливість розглянути питання про обрання більш м'якого виду запобіжного заходу як про це йдеться в апеляційній скарзі, тим більше, що досудове розслідування тільки розпочате, не встановлено джерело постачання психотропних речовин, інші зв'язки підозрюваного, які б давали йому реальну можливість реалізувати заборонені до загального обігу речовини.
На даному етапі досудового розслідування, слідчий суддя прийшов до вірного висновку, що встановлені обставини дійсно викликають підозру в тому, що ОСОБА_6 дотримуватиметься належної процесуальної поведінки та утворюють реальні ризики, про які вказали як слідчий у своєму клопотанні, так і прокурор у судовому засіданні, з чим погодився слідчий суддя та погоджується колегія суддів. Всі заявлені стороною обвинувачення ризики були перевірені та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, при цьому, в апеляційній скарзі вони не спростовані захисником.
Колегія суддів не може погодитись з доводами сторони захисту про те, що визначаючи розмір застави, як альтернативний запобіжний захід, слідчий суддя прийшов до невірного висновку про визначення її розміру в сумі 500 000 гривень, не врахувавши даних про особу ОСОБА_6 , який не працює.
Так, згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 3 частини 5 статті 182 КПК України, передбачено, що розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини неодноразово висловлювалася думка про те, що розмір застави повинен встановлюватися головною мірою з урахуванням особи підсудного, належної йому власності, його стосунків з поручителями, іншими словами - з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі (Неймайстер проти Австрії, рішення від 27.06.1968 р.; Гафа проти Мальти, рішення від 22.05.2018).
При цьому, 13 січня 2022 року Європейський Суд ухвалив рішення в справі «Істоміна проти України» (Istomina V. Ukraine, заява № 23312/15), у якому зазначив, що застава має на меті передусім забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.
При цьому колегія суддів бере до уваги, що підозрюваний отримав посилку з психотропною речовиною 1 кг. 370 грамів, вартість якої при самих найменших розцінках складатиме суму 500 тис. грн., він зізнається, що переслідував корисливу мету, збут особливо великого розміру психотропної речовини.
Отже, на даному етапі досудового розслідування, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді про те, що розмір застави який не є максимальним, що визначений законодавцем, буде співмірним та пропорційним щодо конкретної особи, необхідним і достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та досягненню завдань кримінального провадження
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 422, 424 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 квітня 2024 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою і визначення розміру застави підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 , без змін.
Ухвала набуває законної сили після її проголошення й касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13