Справа №591/4670/22 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/888/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Умисне тяжке тілесне ушкодження
16 квітня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми, у режимі відеоконференції, клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженню за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_9 , його захисника - адвоката ОСОБА_10 , захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 26 грудня 2023 року відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_7 ,
У провадженні Сумського апеляційного суду перебуває кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_9 , його захисника - адвоката ОСОБА_10 , захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 26 грудня 2023 року, яким ОСОБА_7 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст.185 КК України та визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України.
Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що застосований до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу, залишено без змін, але не більше чим до 23 лютого 2024 року включно.
З врахуванням тих обставин, що до закінчення строку дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу здійснити апеляційний розгляд даного кримінального провадження, який призначено на 09 год. 00 хв. 17 червня 2024 року, неможливо, прокурор звернулась до апеляційного суду з клопотанням про продовження останньому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, без визначення розміру застави.
Своє клопотання прокурор обґрунтовувала тим, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на час застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та залишаються актуальними, з посиланням на те, що інкримінований останньому злочин є тяжким та умисним, що у нього відсутнє місце роботи, і він є особою, раніше неодноразово судимою, що свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень та небажання стати на шлях виправлення.
На думку прокурора, саме вказані обставини дають підстави вважати, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, а тому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою останньому слід продовжити.
Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо поданого прокурором клопотання, заперечення обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 з приводу задоволення вказаного клопотання, прокурора ОСОБА_6 , яка клопотання підтримала, вважала за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строку дії обраного відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, перевіривши матеріали даного провадження та обговоривши доводи клопотання прокурора, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Так, за приписами ст.331КПК України, під час судового розгляду, суд, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту, має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Зі змісту статті положень ст. 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
У даному випадку необхідність вирішення питання щодо запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_7 пов'язана з тим, що вирок Зарічного районного суду м. Суми від 26 грудня 2023 року, яким останнього визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст.185 КК України та визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України,та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років, законної сили не набрав і буде переглянутий в апеляційному порядку після дати, до якої вказаним вироком застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишено без змін, у зв'язку з чим прокурор і звернувся з клопотанням про продовження обвинуваченого строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, без визначення розміру застави.
При цьому, перевіряючи обґрунтованість доводів вказаного прокурора, колегія суддів вважає доведеним, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на час застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та залишаються актуальними і на даний час, з врахуванням того, що інкримінований останньому злочин є тяжким та умисним, що у нього відсутнє місце роботи, і він є особою, раніше неодноразово судимою, що свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень та небажання стати на шлях виправлення.
Саме за наявності вказаних обставин, з врахуванням того, що апеляційному суду доказів на підтвердження того, що належну процесуальну поведінку можливо забезпечити шляхом застосування до ОСОБА_7 іншого, більш м'якого запобіжного заходу, надано не було і такі докази у матеріалах вказаного кримінального провадження відсутні, наявні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
При цьому, колегія суддів враховує і практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Таким чином, з врахуванням практики ЄСПЛ, а також, з врахуванням тих обставин, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , становить небезпеку для суспільства, а також враховуючи наслідки вчиненого злочину - смерть людини, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку суспільний інтерес має більшу вагу над повагою до свободи особи, а тому, і з цих підстав, продовження останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є виправданим.
При цьому, продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів не вбачає підстав для визначення останньому розміру застави, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.
Керуючись ст. 178, 183, 199, 331, 419 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 14 червня 2024 року, включно без визначення розміру застави.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4