Номер провадження: 22-ц/813/3567/24
Справа № 495/8393/22
Головуючий у першій інстанції Шевчук Ю. В.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
15.04.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю., Кострицького В.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України) цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 вересня 2023 року,
про відмову у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Білгород-Дністровськтеплоенерго» про скасування боргу, стягнення боргу за транзит центрального опалення через власність позивача, відшкодування моральної шкоди та інших витрат, зобов'язання виконати певні дії
У жовтні 2022 року Комунальне підприємство «Білгород-Дністровськтеплоенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення, в обґрунтування якого зазначило, що відповідач є споживачем послуг які надаються позивачем, квартира ОСОБА_1 приєднана до системи централізованого теплопостачання. Проте відповідач не здійснює оплату за надані послуги, заборгованість за період з травня 2006 року по 01.05.2022 року складає 34521,55 грн.
Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Білгород-Дністровськтеплоенерго» заборгованість за теплопостачання у розмірі 34521,55 грн.
27 грудня 2022 року відповідачем подано зустрічний позов до Комунального підприємства «Білгород-Дністровськтеплоенерго» про скасування боргу, стягнення боргу за транзит центрального опалення через власність позивача, відшкодування моральної шкоди та інших витрат, зобов'язання виконати певні дії.
ОСОБА_1 просила суд визнати протиправним суму боргу за фактично неспожите центральне тепло, припинити нарахування, скасувати протиправно нарахований борг у розмірі 34581,55 грн, виключивши в подальшому здійснення нарахування відповідачем, звільнити від протиправних зобов'язань платника послуг, зняти та виключити з особового рахунку КП «Білгород-Дністровськтеплоенерго», відізвати усі документи КП «Білгород-Дністровськтеплоенерго», внести зміни і відповідні достовірні відомості в письмовому та в електронному носіях КП «Білгород-Дністровськтеплоенерго» та зобов'язати останнє відзвітувати перед судом та позивачем про вжиті заходи; стягнути з КП «Білгород-Дністровськтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в іноземній валюті не менше 100000 Євро, у національній валюті не менше 3884000 грн і зобов'язати відшкодувати вказані кошти у 10-денний строк з дня постановлення рішення, у разі прострочення виконання зобов'язання стягнути грошові кошти одним платежем у повному обсязі у 5-денний робочий день або у 8-денний календарний день суму виплат за транзит центрального опалення через власність ОСОБА_1 , станом на грудень 2022 року і на січень 2023 року в розмірі не менше 44068 грн, 44966 грн; стягнути з КП «Білгород-Дністровськтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 суму виплати за явно понесені позивачем обов'язкові неминучі витрати з урахуванням інфляції, неустойки (3% річних, 20% штрафу, 0,02 % пені за кожен день простроченої суми), суму податку який може підлягати сплаті у розмірі 5447 грн; визнати простроченими суми по відшкодуванню в разі не виконання у строки зазначені позивачем; визнати незаконним бездіяльність та протиправними дії відповідача за первісним позовом; покласти відповідальність на КП «Білгород-Дністровськтеплоенерго» щодо виконання рішення суду у повному обсязі; дати оцінку позивачу та його керівнику, представнику і прийняти відповідні заходи, шляхом винесення окремої ухвали та постановлення ухвали про накладення штрафу; скласти відповідний документ про скасування боргу; зобов'язати відповідача в подальшому не застосовувати засобів по нарахуванню і стягненню боргу.
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області ухвалою від 21 вересня 2023 року, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Білгород-Дністровськтеплоенерго» про скасування в повному обсязі протиправного боргу у відсутність статусу споживача, за фактично відсутнє споживання тепла, стягнення з Комунального підприємства «Білгород-Дністровськтеплоенерго» коштів за транзит центрального опалення через власність позивача, про відшкодування моральної шкоди та інших витрат, заподіяних Комунальним підприємством «Білгород-Дністровськтеплоенерго», зобов'язання Комунального підприємства «Білгород-Дністровськтеплоенерго» виконати певні дії відмовив.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , просить скасувати ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 вересня 2023 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, іншим суддею, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що зустрічний позов подано у встановлений процесуальний строк. Наголошує на доцільності спільного розгляду позовних вимог за первісним позовом та зустрічним позовом, предметом позовів є незаконний борг за період з 2002 року в розмірі 34521,55 грн за опалення. Вважає оскаржувану ухвалу суду не вмотивованою.
Також посилається на неналежне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, повідомлення про виклик не отримувала, копії ухвал про відкладення розгляду справи не отримувала,
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26.12.2023 року роз'яснювалося Комунальному підприємству «Білгород-Дністровськтеплоенерго» право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі, проте відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 вересня 2023 року не надходило.
Копію ухвали про відкриття провадження від 26.12.2023 року та копію апеляційної скарги з доданими документами КП «Білгород-Дністровськтеплоенерго» отримало 28.12.2023 року та 03.01.2024 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження отримала 19.01.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04.04.2024 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.
За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України передбачено, що ухвала про повернення заяви позивачеві (заявнику) ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Виходячи зі змісту положень частини шостої статті 185, частин другої, третьої статті 194, пункту 15.10 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ухвала суду першої інстанції про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню у відповідності до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України (вказаний висновок викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 333/6667/20).
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що об'єднання зазначених вище позовів в одне провадження та спільний розгляд вищезазначених позовів є недоцільним, оскільки, позови містять різний зміст вимог, обставин, які підлягають доказуванню, а задоволення зустрічного позову не може повністю або частково виключити задоволення первісного позову, а також, їх спільний розгляд може ускладнити вирішення справи.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає, що рішення суду не відповідає нормам процесуального права, з огляду на таке.
Із матеріалів справи вбачається, що Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області ухвалою від 26.10.2022 року відкрив спрощене позовне провадження, постановив проводити розгляд в порядку спрощеного позовного провадження 07.12.2022 року о 09 годині 30 хвилин.
Розгляд справи, призначений на 07.12.2022 року відкладено на 31.01.2023 року, у відповідності до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звуко-записувального технічного запису не здійснювалось у зв'язку з неявною сторін, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання.
31.01.2023 року розгляд справи відкладено на 07.03.2023 року на 09 годину 40 хвилин, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання.
Судове засідання призначене на 07.03.2023 року відкладено на 27.03.2023 року на 10 годину 15 хвилин, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання.
Розгляд справи, призначений на 27.03.2023 року не відбувся у зв'язку з перебуванням судді у відпустці, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання, розгляд справи відкладено на 17.05.2023 року на 15 годину 00 хвилин.
17.05.2023 року судове засідання відкладено на 03.07.2023 року, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання.
Про судове засідання призначене на 03.07.2023 року відповідач повідомлявся шляхом розміщення оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання перебування місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме.
03.07.2023 року розгляд справи відкладено на 21.09.2023 року, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання.
Судове засідання, призначене на 21.09.2023 року, проведене за відсутності учасників справи, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що відповідач надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 зазначено, що у ЦПК України законодавець встановив повноваження суду апеляційної інстанції скасовувати рішення суду першої інстанції із підстави неналежного повідомлення у суді першої інстанції особи, яка подала апеляційну скаргу. Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України). Тлумачення частини першої статті 8, частини другої статті 211, пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу; невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства; розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов'язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. У ситуації, коли суд першої інстанції розглянув справу за відсутності сторони, яка не була належним чином повідомлена про час та місце її розгляду, а суд апеляційної інстанції, повідомивши відповідну сторону належним чином, залишив таке рішення суду першої інстанції без змін, якщо такий учасник справи обґрунтовував свою апеляційну скаргу такою підставою, суд касаційної інстанції не може застосувати правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» (частина друга статті 410 ЦПК України).
Аналіз змісту та практики застосування наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що умова належності повідомлення учасника справи про дату, час і місце розгляду його справи у визначеному ЦПК України порядку є обов'язковою для забезпечення справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Факт подання учасником справи заяви про розгляд справи за його відсутності не дає підстав для висновку, що такого учасника справи суд не повідомляє про місце, дату і час судового засідання.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2023 року у справі № 606/2459/21.
З огляду на викладене, подання ОСОБА_1 заяви про розгляд справи за її відсутності не звільняє суд від обов'язку здійснити належне повідомлення останньої.
Повідомлення сторін про дату, час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог статей 128-130 ЦПК України.
Частинами першою, другою, п'ятою, шостою статті 128 ЦПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно.
Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
В матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час ти місце розгляду справи, зокрема призначеної на 21.09.2023 року.
Також апеляційний суд зауважує, що повідомлення відповідача, шляхом розміщення оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання перебування місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, суперечить нормам процесуального права.
Так, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Судом першої інстанції з додержанням вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України звертався до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1
10.11.2022 року з Управління з питань надання адміністративних послуг надійшла відповідь з якої вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи наявні в матеріалах справи відомості про зареєстроване місце проживання відповідача повідомлення останнього про дату, час та місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення у порядку визначеному ч. 11 ст. 128 ЦПК України, не є належним.
Також, апеляційний суд враховує, що у своїх заявах ОСОБА_1 зазначає що обізнана лише про судові засідання, призначені на 07.03.2023 року та 03.07.2023 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом норм процесуального, а саме не повідомлення судом про дату, час та місце розгляду справи, відсутність можливості взяти участь у судовому розгляді справи.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 3) частини третьої статті 2 ЦПК України).
Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України).
Згідно пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не була у відповідності до ст. 128 ЦПК України повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, судом першої інстнції порушено норми процесуального права, що є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду.
Разом з зазначеним не заслуговують на увагу доводи скаржника щодо не направлення судом першої інстанції ухвал про відкладення розгляду справи, оскільки останні судом першої інстанції не поставлялись.
Згідно п. 2.3.43. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішення Ради суддів України 02.04.2015 року № 25 (зі змінами та доповненнями) судові справи, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, передаються раніше визначеному у судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу), ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувала або перебуває судова справа.
Враховуючи, що порядок розподілу справи судом першої інстанції визначений Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішення Ради суддів України 02.04.2015 року № 25 (зі змінами та доповненнями), апеляційний суд не наділений повноваженнями під час направлення справи для продовження розгляду визначати порядок розподілу справи між суддями, апеляційна скарга в частині направлення на розгляд до іншого судді не підлягає задоволенню.
Щодо вимог про постановлення окремої ухвали, колегія суддів вважає за необхідне зазначити.
Згідно зі статтею 385 ЦПК України, суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли. Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду.
Суд апеляційної інстанції не встановив таких порушень законодавства, які давали б підстави для постановлення окремої ухвали у цій справі, у зв'язку з чим, вимоги про постановлення окремої ухвали задоволенню не підлягають.
Колегія суддів зауважує, що право ОСОБА_1 відновлено шляхом часткового задоволення апеляційної скарги, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Також в апеляційній скарзі відповідач просить витребувати докази.
Разом з тим, оскільки ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням норм процесуального права та підлягає направленню для продовження розгляду, по суті рішення щодо прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним не прийнято, апеляційний суд вважає відсутніми підстави для задоволення клопотання відповідача щодо витребування доказів на стадії апеляційного перегляду ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 вересня 2023 року.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 вересня 2023 року скасувати, справу в частині зустрічного позову направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
В.В. Кострицький