Справа № 149/465/24
Провадження № 22-ц/801/920/2024
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції Павлюк О. О.
Доповідач:Матківська М. В.
17 квітня 2024 рокуСправа № 149/465/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
Головуючого: Матківської М. В.
Суддів: Сопруна В. В., Стадника І. М.
Секретар: Кобенда Ю. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс»
на ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 29 лютого 2024 року у цивільній справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс», заінтересовані особи ОСОБА_1 , Хмільницький відділ ДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на дії державного виконавця,
Ухвалу постановила суддя Павлюк О. О.
Ухвалу постановлено о 16:25 год. в м. Хмільник Вінницької області
Повний текст ухвали складено 05 березня 2024 року,
встановив:
У лютому 2024 року ТОВ «Спектрум Ессетс» звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просило визнати неправомірними дії державного виконавця Хмільницького ВДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 66959232 та скасувати зазначену постанову.
Скарга мотивована тим, що 17 січня 2024 року головним державним виконавцем Хмільницького ВДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лесик А. Л. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв'язку з виконанням вимог виконавчого документу, а саме виконавчого листа Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області, виданого на підставі рішення суду від 29 грудня 2009 року в справі № 2-1339, яким з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ "Надра» стягнуто 71230 доларів 26 центів США, що станом на 25 вересня 2009 року становить 570 326,43 грн. боргу за договором кредиту, 1708,50 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ.
Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 24 вересня 2020 року замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ «КБ "Надра» на ТОВ «Спектрум Ессетс».
Борг в сумі 572 154,93 грн. було стягнуто та закінчено виконавче провадження.
Стягувач не погоджується з постановою про закінчення виконавчого провадження, оскільки вважає, що державним виконавцем повинна бути перерахована на реквізити стягувача сума в розмірі 71230 доларів 26 центів США або еквівалент в національній валюті на дату здійснення даного платежу.
Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 29 лютого 2024 року у задоволенні скарги ТОВ "Спектрум Ессетс" на дії державного виконавця відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ "Спектрум Ессетс" просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове рішення про задоволення скарги про визнання неправомірними дій державного виконавця Хмільницького ВДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 66959232 та скасувати цю постанову.
Доводи скарги полягають у тому, що судом першої інстанції належним чином не досліджено обставини справи, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Так, якщо у виконавчому листі зазначено суму 71230 доларів 26 центів США, що еквівалентно 570 326 грн. 43 коп. (разом з судовими витратами 572 514 грн. 93 коп.), то державним виконавцем повинна бути перерахована на реквізити стягувача сума в розмірі 71230 доларів 26 центів США або еквівалент в національній валюті на дату здійснення даного платежу.
При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не врахував правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 761/12665/14-ц від 04 липня 2018 року, а саме, що у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні.
У встановлений судом строк надійшов відзив від Хмільницького ВДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якому він заперечив проти доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.
Боржник ОСОБА_1 відзив на апеляційну скаргу стягувача не надіслала, проте надіслала письмові пояснення та заперечення, у яких просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
У судовому засіданні представник Хмільницького відділу ДВС Вторук Д. В. заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просить залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.
Представник стягувача ТОВ «Спектрум Ессетс», будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився.
Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, надіслала заяву, у якій просить розглядати справу у її відсутність, вказавши, що заперечує проти задоволення апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 29 грудня 2009 року в справі № 2-1339 (а. с. 4) з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "Надра" було стягнуто 71230 доларів 26 центів США, що станом на 25 вересня 2009 року становить 570 326,43 грн. боргу за договором кредиту, 1708,50 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на ІТЗ, а всього 572 154,93 грн. На підставі рішення суду Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області видано виконавчий лист (а. с. 26-27).
Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 24 вересня 2020 року замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ «КБ "Надра» на ТОВ «Спектрум Ессетс» (а. с. 30-31)
22 вересня 2021 року ТОВ "Спектрум Ессетс" звернулось до Хмільницького ВДВС із заявою про примусове виконання виконавчого листа № 2-1339/10 від 21 січня 2010 року про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 71 230 доларів 26 центів США, що станом на 25 вересня 2009 року становить 570 326,43 грн. боргу за договором кредиту, 1708,50 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на ІТЗ, а всього 572 154,93 грн. (а. с. 32-33)
Постановою головного державного виконавця Лесик А. Л. від 17 січня 2024 року виконавче провадження було закінчено в зв'язку із стягненням боргу в сумі 572 154,93 грн. (а. с. 36).
Відмовляючи у задоволенні скарги про визнання неправомірними та скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням суду з боржників було стягнуто 71230 доларів 26 центів США, саме в еквіваленті станом на вересень 2009 року, а тому станом на день винесення постанови про закінчення виконавчого провадження визначена судом сума боргу була стягнена в повному обсязі.
Такий висновок суду першої інстанції не є правильним.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У статті 11 ЦПК України зазначено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Статтями 447, 448 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
Чинним законодавством України у разі невиконання судових рішень, які набрали законної сили, передбачена процедура їх примусового виконання.
Закон України «Про виконавче провадження» - є спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов'язання, виражене у грошовій одиниці України гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Загальні положення виконання грошового зобов'язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
У частині третій статті 533 ЦК України закріплено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини третьої зазначеної статті Закону у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець на відповідний рахунок приватного виконавця.
Велика Палата Верховного Суду вже висловлювала висновки щодо особливостей звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті, зокрема висновки щодо застосування положень статті 53 Закону України «Про виконавче провадження», у яких вказано, що у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №761/12665/14).
У постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16 Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов'язку боржника, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.
У справі, яка переглядається, встановлено, що рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 29 грудня 2009 року було стягнуто на користь стягувача 71 230 доларів 26 центів США, що станом на 25 вересня 2009 року становить 570 326,43 грн. боргу за договором кредиту, а також 1708,50 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на ІТЗ. При цьому зазначення у резолютивній частині загальної суми у розмірі 572 154,93 грн. не свідчить про стягнення саме цієї «загальної» суми.
Пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
При цьому перед прийняттям постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець зобов'язаний встановити факт виконання відповідного рішення боржником, зокрема, шляхом отримання від боржника доказів його виконання.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 914/3703/15, від 16 січня 2021 року у справі № 910/4071/17.
Наведене свідчить про те, що постанова головного державного виконавця Хмільницького ВДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лесик А. Л. від 17 січня 2024 року винесена у ВП № 66959232 про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення, згідно з виконавчим документом, є передчасною, неправомірною та підлягає скасуванню.
Приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження державний виконавець ОСОБА_3 виходила з того, що рішення суду виконано згідно виконавчого документа.
Однак, з таким висновком державного виконавця колегія суддів не погоджується, оскільки з виконавчого листа вбачається, що рішенням суду сума заборгованості визначена в іноземній валюті, а еквівалент у гривні лише зазначений. Тому зважаючи на те, що судом ухвалено рішення про стягнення боргу в іноземній валюті, стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а сплата боргу у розмірі гривневого еквіваленту через більше як 14 років після ухвалення рішення не вважається належним виконанням.
За таких обставин доводи апеляційної скарги стягувача ТОВ «Спектрум Ессетс» знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення (частина 2 статті 376 ЦПК України).
Оскільки суд неправильно застосував норми матеріального права із порушенням норм процесуального права, то оскаржувана ухвала суду першої інстанції, відповідно до статті 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення скарги ТОВ «Спектрум Ессетс».
Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» задовольнити.
Ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 29 лютого 2024 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» на дії державного виконавця задовольнити.
Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Хмільницького відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лесик Аліси Леонідівни в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 66959232.
Скасувати постанову головного державного виконавця Хмільницького відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лесик Аліси Леонідівни про закінчення виконавчого провадження ВП № 66959232 від 17 січня 2024 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийМ. В. Матківська
СуддіВ. В. Сопрун
І. М. Стадник
Повний текст судового рішення складено 17 квітня 2024 року