Провадження № 2/742/689/24
Єдиний унікальний № 742/1612/24
16 квітня 2024 року
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Риндя Л.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.
У березні 2024 року позивач звертаючись до суду з заявою в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за договором про надання кредиту №1894884 від 09.05.2021 у сумі 36080 грн.
Свої вимоги аргументує тим, що 09.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та відповідачем (позичальником) було укладено договір №1894884 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 09.05.2024, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, та на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики у розмірі 11000 грн на строк 30 днів, зі сплатою відсотків 1,90 % у день.
24 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» було укладено договір факторингу №02-24122001 від 24.12.2021, відповідно до умов якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання кредиту №1894884 від 09.05.2021.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору виникла заборгованість, що станом на 22 червня 2023 року становить 36080 грн.
25 березня 2024 відповідач надала відзив на позовну заяву в якій не погоджується з позовними вимогами та просить відмовити в їх задоволенні, при цьому зазначає, що кредитний договір №1894884 від 09.05.2021 не містить підписів. Позивачем не доведено, що картковий рахунок, на який нібито перераховано кошти, використовується саме ним. Не надано доказів виконання договору факторингу. Безпідставно нараховані відсотки за межами строку кредитування.
10 квітня 2024 року від представника відповідача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій він не погоджується з доводами відповідача у відзиві на позовну заяву та просить задовольнити позовну заяву у повному обсязі.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Коваленка А.В. від 13.03.2024 року призначено справу до розгляду в спрощеному провадженні на 09 год 00 хв 16 квітня 2024 року.
ІІІ. Позиції сторін.
В судове засідання представник позивача не з"явився, але надав суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, але надала заяву в якій позовні вимоги не визнає, просить розглянути справу без її участі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІV.Фактичні обставини встановлені судом.
09.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №1894884 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 09.05.2024, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, та на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики у розмірі 11000 грн на строк 30 днів, зі сплатою відсотків 1,90 % у день(а.с.9-13).
Відповідно до п.1.6 Договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає:п.1.6.1 за стандартною ставкою 17270 грн; п.1.6.2 за зниженою ставкою 13508 грн(а.с.9)
Згідно з п.2.1 Договору, кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або на іншу платіжну картку Клієнта, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту(а.с.9-13)
Згідно з п.3.1 Договору, нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом на кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт / факт»(а.с.10).
Відповідно до графіку платежів до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1894884, клієнт ОСОБА_2 , дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів 08.06.2021, сума кредиту 11000 грн, сума нарахованих процентів 2508 грн , разом до сплати 13508 грн(а.с.14)
Відповідно до паспорту споживчого кредиту кредитодавець Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», споживач ОСОБА_1 , сума кредиту становить 11000 грн, строк кредитування 30 днів з можливістю пролонгації та авто пролонгації відповідно до умов договору, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 17270 грн(15,16).
Згідно з довідки про ідентифікацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», клієнт ОСОБА_2 з якою укладено договір №1894884 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 09.05.2024, ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): здійснювалось в інформаційно-телекомунікаційній системі https://credit7.ua/: одноразовий ідентифікатор Е339, час відправки ідентифікатору позичальнику 09.05.2023 1:53:53, номер телефону на який відправлено ідентифікатор 380664985958(а.с.20)
24 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» було укладено договір факторингу №02-24122001 від 24.12.2021, відповідно до умов якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договорами про надання кредиту.(а.с.23-26)
Відповідно до п.6.2.3 Договору, права вимоги переходить до фактора після підписання сторонами цього договору та виконання фактором вимог п.7.2 Договору(а.с.24)
Згідно з п.7.2 Договору, фактор здійснює оплату клієнту шляхом :перерахування суми, що вказана в п.7.1 цього Договору, на вказаний у реквізитах до цього договору рахунок, протягом 5 робочих днів з дати підписання сторонами цього договору(а.с.24)
Згідно з п.8.2.2 Договору, за фактом передачі реєстру боржників сторони підписують акт приймання-передачі реєстру боржників (додаток №2)(а.с.24)
Відповідно до платіжних інструкцій №1696 від 24.12.2021, №1697 від 28.12.2021, №453 від 28 грудня 2021, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» кошти в рахунок оплати за відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами по договору факторингу №02-24122001 від 24.12.2021(а.с.60-62)
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №02-24122001 від 24 грудня 2021, заборгованість ОСОБА_2 за договором№1894884 від 09.05.2021 становить 36080 грн, із них 11000 грн залишок по тілу кредиту, 25080 грн залишок по відсотках(а.с.27)
10.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» надіслало ОСОБА_2 вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором, в якій повідомлялося, що заборгованість за кредитним договором перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» на дату відступлення 36080 грн(а.с.17)
Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 від 17 січня 2024, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, після реєстрації шлюбу її прізвище змінено на « ОСОБА_4 »(а.с.48).
Відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» від 30.11.2023 №3000, 09.05.2021 було успішно проведено ID операцію 89052769, сума операції 11000 грн, банківська картка № НОМЕР_3 (а.с.22)
Згідно з розрахунку заборгованості наданого ТОВ "Лінеруа Україна" станом на 24.12.2021 заборгованість ОСОБА_2 за договором№1894884 від 09.05.2021 складається з 11000 грн заборгованості за тілом кредиту, 25080 грн заборгованості за відсотками, всього 36080 грн(а.с.56-59)
V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Щодо доводів відповідача, що кредитний договір не містить підписів сторін та не відповідає нормам ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частинами 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 після реєстрації шлюбу прізвище змінила на « ОСОБА_4 », уклали договір №1894884 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 09.05.2021, ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): здійснювалось в інформаційно-телекомунікаційній системі https://credit7.ua/: одноразовим ідентифікатором Е339, відправленим позичальнику 09.05.2021 1:53:53, на номер телефону 380664985958.
Таким чином доводи відповідача, що кредитний договір не містить підписів сторін та не відповідає нормам ЦПК України є безпідставними.
Щодо доводів відповідача про не надання доказів видачі кредиту на картковий рахунок відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Судом встановлено, що в п.2.1 кредитного договору, кредит надавався Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» відповідачу у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .
Позикодавцем виконано умови договору, а саме: 09.05.2021 на банківську картку відповідача № НОМЕР_3 було успішно зараховано кредитні кошти у сумі 11000 грн.
Таким чином доводи відповідача, щодо не надання доказів видачі кредиту на картковий рахунок відповідача є безпідставними.
Щодо доводів відповідача щодо ненадання доказів виконання договору факторингу.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Судом встановлено, що 24 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» було укладено договір факторингу №02-24122001 від 24.12.2021, відповідно до умов якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання кредиту №1894884 від 09.05.2021, з моменту підписання цього договору та здійснення фактором оплату клієнту шляхом перерахування суми, що вказана у п.7.1 цього договору, на вказаний у реквізитах цього договору рахунок протягом 5 робочих днів з дати підписання сторонами цього договору.
Підтвердженням сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» є відповідні платіжні інструкції.
Додатком до договору факторингу №02-24122001 від 24.12.2021 сформовано реєстр боржників, в тому числі за кредитним договором №1894884 від 09.05.2021, боржник ОСОБА_1 , заборгованість якої становила 36080 грн.
Таким чином доводи відповідача щодо ненадання доказів виконання договору факторингу не знайшли підтвердження в судовому засіданні.
Щодо зобов'язань між сторонами за кредитним договором.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно пункту першого частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилом ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
За ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» надало ОСОБА_2 кредит у сумі 11000 грн зі сплатою відсотків на строк 30 днів, а остання зобов'язалася виконати зобов'язання за кредитним договором та повернути кредит у передбачений договором строк, але кредитних коштів не повернула та зобов'язань за кредитним договором не виконала, а тому є всі підстави для стягнення заборгованості в судовому порядку.
Щодо доводів відповідача щодо неправомірності нарахування відсотків за кредитним договором.
Поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» та «термін виконання зобов'язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За умовами договору сторони погодили строк кредиту 30 днів та встановлено графік платежів, яким встановлено дату повернення кредиту 08.06.2021 року .
Відтак, до 08 червня 2021 року відповідач мав, зокрема, повернути позивачеві кредит і сплатити проценти.
Враховуючи викладене, Суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
З огляду на вказане Суд відхиляє аргументи позивача про те, що він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.
Судом встановлено, що відповідно до п.1.4.1. Кредитного договору процентна ставка становить 1,90% в день, та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в.п.1.3 цього Договору і складає 30 днів.
Доказів того, що договір був пролонгований матеріали справи не містять.
Таким чином, враховуючи суму кредиту 11000 гривень, відповідач має сплатити на користь відповідача відсотки за користування кредитом в розмірі 6270 гривень (11000 грн х 1,9% х30 днів кредитування) .
Враховуючи, що кредитним договором визначено, що строк кредиту 30 днів, дата повернення 08.06.2021, після спливу цього строку кредитування, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, вимог про стягнення відсотків відповідно до ст.625 ЦК України позивач не заявляв, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором, що складається з заборгованості за тілом кредиту 11000 грн та заборгованості за відсотками у межах строку кредитування у сумі 6270 грн, всього 17270 грн, що відповідає загальній вартості кредиту вказаній в п.1.6.1 кредитного договору.
VІ. Розподіл судових витрат.
Відповідно до вимог ч.1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 1449 (одна тисяча чотириста сорок дев'ять) грн 20 коп в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду, виходячи з розрахунку (47, 86 %(задоволено позовні вимоги) Х 3028 грн(судовий збір)).
На підставі наведеного, ст.247,263-265,273,279,354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП- НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», ЄДРПОУ 42228158, місто Київ, вул.Кирилівська, буд.82, офіс 7, заборгованість за договором про надання кредиту №1894884 від 09.05.2021 у сумі 17270 (сімнадцять тисяч двісті сімдесят) грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 11000 грн, заборгованість за відсотками у межах строку кредитування 6270 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП- НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», ЄДРПОУ 42228158, місто Київ, вул.Кирилівська, буд.82, офіс 7, 1449 (одна тисяча чотириста сорок дев'ять) грн 20 коп в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду.
Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО