16 квітня 2024 року місто Чернігів
Справа №751/2938/24
Номер провадження2-а/751/85/24
в складі: головуючого - судді Маслюк Н.В.
секретаря судового засідання Деркач О.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - Департамент патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП
третя особа - командир взводу №2 роти №2 БУПП в Чернігівській області ДПП Гаркавий Олександр Миколайович
представник позивача - Хохол Руслан Петрович
представник відповідачів - ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП, третя особа: командир взводу №2 роти №2 БУПП в Чернігівській області ДПП Гаркавий Олександр Миколайович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
І. Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП про скасування постанови серії ЕНА №1670388 від 16.03.2024, а також про стягнення понесених судових витрат (а.с.2-8).
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що її притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що вона керувала транспортним засобом та при наявності двох і більше смуг для руху в одному напрямку рухалась крайньою лівою смугою при вільній правій без наміру здійснити поворот ліворуч чи розворот, чим порушила п. 11.5 ПДР. Вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки, з урахуванням наявної дорожньої обстановки, Правила дорожнього руху не порушувала. Так, вона дійсно рухалась в лівій смузі, оскільки до цього здійснювала маневр випередження двох велосипедистів, які займали 1/3 правої смуги, з метою уникнення ДТП. Після цього в її полі зору на правому узбіччі перебували патрульній службові автомобілі та інші цивільні транспортні засоби. Під час спілкування з водіями патрульні перебували на проїжджій частині крайньої правої смуги, у такий спосіб створюючи перешкоду для її руху. Тому заради безпеки учасників дорожнього руху продовжила рух у крайній лівій смузі. Також у полі її зору перебував поворот ліворуч на с. Киїнка, де облаштований КПП, проїзд цивільного транспортну через який здійснюється виключно в крайній лівій смузі. За таких обставин перестроювання в крайню праву смугу було недоцільним та небезпечним. Крім того, поліцейським не з'ясовувалась траєкторія її руху, а тому формулювання «без наміру здійснити поворот ліворуч чи розворот» є виключно суб'єктивною інтерпретацією ситуації, що є неприпустимим при вирішенні питання про наявність складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що фіксування правопорушення здійснювалось на особистий телефон патрульного, а тому відеозапис з нього є неналежним доказом через порушення процедури його отримання. Під час розгляду справи поліцейський не врахував її доводи та пояснення, не врахував після її зупинки рух велосипедистів, які вона раніше випередила, а також ставився упереджено, відразу визнавши винною у вчинені правопорушення. До того ж, відеозапис відображає дорожню обстановку виключно позаду її авто, тоді як фіксації дороги попереду її авто щодо наявності перешкод не здійснювалась.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 29.03.2024 відкрив провадження у справі, призначив розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У встановлений судом строк від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву (а.с.30-39), відповідно до якого просили в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, а постанову залишити без змін. Зазначили, що підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що позивач 16.03.2024 о 10 год 50 хв по автомобільній дорозі Р-56, 7 км, керуючи транспортним засобом Ravon R2, номерний знак НОМЕР_1 , рухалась при наявності двох і більше смуг для руху в одному напрямку в крайній лівій смузі при вільній правій без наміру здійснити поворот ліворуч чи розворот, чим порушила п. 11.5 Правил дорожнього руху. Виїзд на крайню ліву смугу руху на дорогах, які мають дві і більше смуги руху в одному напрямку, дозволяється виключно у разі зайнятості правої смуги, для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки). Виявивши порушення, командиром взводу №2 роти №2 БУПП в Чернігівській області ДПП ОСОБА_3 було винесено постанову серії ЕНА №1670388 за ч. 2 ст. 122 КУпАП. При цьому з відеозапису відеореєстратора поліцейського №470562, зазначеного в оскаржуваній постанові, вбачається, що автомобіль позивача рухався в крайній лівій смузі руху при вільній правій. Також відеозаписом спростовується твердження позивача про випередження двох велосипедистів, які проїхали лише через деякий час після зупинки. До того ж, ні в лівій, ні в правій смузі руху попереду та позаду її автомобіля інших транспортних засобів не було. Відеозаписом підтверджується, що поліцейським була дотримана процедура розгляду справи, зокрема повідомлено про суть вчиненого правопорушення, ознайомлено з правами та жодним чином не чинились перешкоди у користуванні ними, про що свідчить особистий підпис позивача в п. 8 оскаржуваної постанови. Натомість особа сама вирішує, чи скористатися своїми правами та яким саме чином. Під час винесення оскаржуваної постанови інспектор поліції діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а винесена постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Крім того, розмір витрат на правову допомогу є завищеним та необґрунтованим.
На підставі ст. 262 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Командиром взводу №2 роти №2 БУПП в Чернігівській області ДПП Гаркавим О.М. 16 березня 2024 року складено постанову серії ЕНА №1670388 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн (а.с.10, 41).
Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що ОСОБА_1 16.03.2024 о 10 год 50 хв, дорога Р-56 7 км, керуючи транспортним засобом Ravon R2, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухалась при наявності двох і більше смуг для руху в одному напрямку в крайній лівій смузі при вільній правій без наміру здійснити поворот ліворуч чи розворот, чим порушила п. 11.5 Правил дорожнього руху - порушення виїзду на крайню ліву смугу при наявності двох і більше смуг для руху в одному напрямку (а.с.10, 41).
На відеозаписі фіксації місця події, який наданий позивачем та відповідачем, зафіксовано факт того, що транспортний засіб Ravon R2, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 16.03.2024 о 10 год 50 хв, дорога Р-56 7 км, рухався в крайній лівій смузі при вільній правій смузі; при цьому інших транспортних засобів ні попереду, ні позаду автомобіля позивача в обох смугах руху не було; після зупинки зафіксовано, що інші транспортні засоби, у тому числі службові, та працівники поліції перебували на узбіччі; о 10 год 52 хв з правого боку правої смуги рухи проїхав один велосипедист, а о 10 год 54 хв - інший; у подальшому інспектор поліції ознайомив з доказами вчинення правопорушення, роз'яснив права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, заслухав усні пояснення ОСОБА_1 та виніс оскаржувану постанову (а.с.9, 42).
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктами 1.3 та 1.9 Правила дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (із змінами і доповненнями) (далі - ПДР) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 11.5 ПДР на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Отже, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі№536/583/17).
З оглянутого в судовому засіданні відеозапису фіксації місця події (а.с.9, 42) вбачається, що позивач рухалася в крайній лівій смузі, тоді як крайня права смуга була вільною, будь-яких перешкод для руху позивача по ній не було.
Надаючи оцінку доказам, наданих сторонами, суд вважає доведеним, всупереч положенням п. 11.5 ПДР України, факт здійснення ОСОБА_1 руху в крайній лівій смузі, коли права не була зайнята, а також без наміру здійснити поворот ліворуч, розворот або здійснити зупинку чи стоянку.
При цьому в позові позивач не оспорює факт руху в лівій смузі. Узагальнений зміст підстав позову зводиться до того, що їй, з урахуванням дорожньої обстановки, яка склалась, дозволялось здійснювати рух у лівій смузі, оскільки: а) вона здійснювала випередження велосипедистів, які займали 1/3 правої смуги; б) у правій смузі руху на проїжджій частині знаходились патрульні поліцейські, які створювали перешкоду для її руху; в) у полі її зору через 150 м знаходився КПП, проїзд цивільного транспортну через який здійснюється виключно в крайній лівій смузі, а після нього наявний поворот ліворуч на с. Киїнка.
Проте вказані доводи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. З відеозапису з відеореєстратора поліцейського №470562, посилання на який міститься в пункті 7 оскаржуваної постанови, вбачається відсутність будь-якої перешкоди (велосипедистів, поліцейських) на правій смузі руху як позаду транспортного засобу позивача, так і попереду. Також на відеозаписі не видно, що попереду знаходився КПП, для проходження якого позивач мала їхати в лівій смузі. Поворот ліворуч чи розворот за даної дорожньої обстановки виключався, позаяк дорога з лівого боку була обладнана відбійником. Тільки після подання поліцейським вимоги про зупинки, позивач перелаштувалася у праву смугу руху.
Крім того, відповідно до відеозапису поліцейським дотримано процедуру складання постанови про адміністративне правопорушення (а.с.48). При цьому: роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; ознайомлено з матеріалами справи; заслухані усні пояснення; оголошено про прийняте рішення; роз'яснено порядок сплати штрафу та порядок оскарження.
Доводи позивача щодо упередженого ставлення працівника поліції не заслуговують на увагу, оскільки оглянутим відеозаписом спростовується зазначене.
Згідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові Верховного Суду №214/7100/16-а (провадження №2-а/214/67/17) від 13.03.2019 вказано, що дотримання ПДР є обов'язком водія. Не створення під час руху автомобіля перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не позбавляє водія обов'язку неухильно дотримуватись ПДР та не позбавляє, при цьому, відповідальності.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України передбачено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для скасування постанови серії ЕНА №1670388 від 16.03.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення.
За вищевказаних обставин, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити повністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 14, 19, 72, 77, 90, 139, 245, 246, 250, 286 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП, третя особа: командир взводу №2 роти №2 БУПП в Чернігівській області ДПП Гаркавий Олександр Миколайович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити повністю.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 16 квітня 2024 року.
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646)
Відповідач - Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП (місцезнаходження: вул. Громадська, буд. 66, м. Чернігів, 14037)
Третя особа - командир взводу №2 роти №2 БУПП в Чернігівській області ДПП Гаркавий Олександр Миколайович (місцезнаходження: вул. Громадська, буд. 66, м. Чернігів, 14037)
Суддя Н. В. Маслюк