Справа № 729/778/24
2/729/296/24 р.
17 квітня 2024 р. Суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області, Кузюра В.О., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Торбєєв Микола Олександрович, до ОСОБА_2 , Бобровицької міської ради Чернігівської області про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації і відшкодування моральної шкоди,
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю у справі Кузюру В.О.
Суддя Кузюра В.О. до відкриття провадження у справі для усунення сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості у сторін при розгляді справи, заявила самовідвід, мотивуючи його тим, що з ОСОБА_2 суддя давно знайома , часто спілкується в побуті, крім того дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 тривалий час працювала в Бобровицькому районному суді секретарем , раніше була студенткою заочного відділення місцевого технікуму , викладачем юридичних дисциплін у якої була ОСОБА_4 .
Відповідачем по справі також значиться Бобровицька міська рада , в.о. голови якої є ОСОБА_5 , який до перебування на посаді був адвокатом , приймав участь в розгляді справ під головуванням судді Кузюри В.О. , крім того він є сусідом судді ОСОБА_4 .
Суддя Кузюра В.О. перебуває в тривалих дружніх стосунках з сім"ями Дєдок та Іванюк.
Зважаючи на викладене, заява головуючої судді про самовідвід у цій справі підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
За приписами ч.1 ст.39 ЦПК України, з підстав зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, зокрема, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Згідно до ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Частинами 8,9 вказаної статті визначено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду 17.09.2019 виніс постанову у справі №277/599/15-к, відповідно до якої зазначає, що безсторонність (неупередженість) суду має визначатися згідно з суб'єктивним та об"єктивним критеріями.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Також, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).
У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п. 97).
Тобто, якщо говорити у ракурсі безсторонності суду, то слід враховувати те, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обгрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України,-
Заяву судді ОСОБА_4 про самовідвід задовольнити.
Відвести суддю ОСОБА_4 від участі в розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Торбєєв Микола Олександрович, до ОСОБА_2 , Бобровицької міської ради Чернігівської області про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації і відшкодування моральної шкоди.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Торбєєв Микола Олександрович, до ОСОБА_2 , Бобровицької міської ради Чернігівської області про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації і відшкодування моральної шкоди, передати для повторного автоматизованого розподілу для визначення іншого складу суду у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя