вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" квітня 2024 р. м.Київ Справа№ 927/1361/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Тищенко О.В.
Шаптали Є.Ю.
за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз»
на рішення Господарського суду Чернігівської області
від 27.11.2023
у справі № 927/1361/23 (суддя В. В. Шморгун)
за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз»
до Фізичної особи-підприємця Манукян Інни Іванівни
про стягнення 73 803,70 грн.
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз " звернулось до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця Манукян Інни Іванівни, у якому позивач просив суд стягнути з відповідача 73 803,70 грн. за надані послуги з розподілу природного газу за договором №09426UERCAFP016 від 01.01.2016 за період з 01.12.2021 по 26.12.2021.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.12.2021 під час здійснення перевірки комерційного ВОГ відповідача у співробітників Акціонерного товариства «Чернігівгаз» виникли сумніви щодо метрологічних характеристик лічильника газу, про що складено акт про порушення №CN000556 від 26.12.2021. Лічильник газу відповідача був знятий та направлений на позачергову повірку, за результатами якої встановлено, що ЗВТ не відповідає вимогам ДСТУ 9035:2020, а саме похибка вимірювань перевищує допустиму. Надалі, 28.01.2022 комісією Акціонерного товариства «Чернігівгаз» з розгляду актів про порушення споживачами, що не є побутовими, було прийнято рішення про задоволення акта про порушення та проведення донарахування об'єму розподіленого (спожитого) природного газу. Так, відповідно до акта-розрахунку обсяг донарахованого об'єму газу склав 1649,14 куб. м., вартість якого зазначена у рахунку на оплату та становить 73 803,70 грн.
Правовою підставою для перерахунку вартості розподіленого (спожитого) природного газу позивач визначив п.п. 1 п. 4 гл. 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2023 у справі № 927/1361/23 у задоволенні позову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» до Фізичної особи-підприємця Манукяе Інни Іванівни про стягнення 73 803,70 грн. відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
- відсутність наявних ознак некоректної роботи лічильника газу у розумінні пункту 6 глави 6 розділу Х Кодексу газорозподільних систем, що давали б підстави для висновку про обізнаність споживача з позаштатною роботою цього лічильника та наявність підстав для обов'язковості його перевірки;
- сумніви (підозра) щодо метрологічних характеристик лічильнику газу, про що зазначено лише в Акті про порушення, є лише суб'єктивним відчуттям осіб, що проводили перевірку, а підтвердження факту відхилення таких характеристик свідчить скоріш про випадковість, а не закономірність такого підтвердження;
- в актах обстеження та про порушення від 26.12.2021 не зафіксовано та не встановлено жодних об'єктивних ознак наявності роботи комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі на підтвердження факту необлікованого чи облікованого частково об'єму розподіленого (спожитого) природного газу.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку, що у комісії Оператора ГРМ були відсутні підстави для задоволення акта про порушення від 26.12.2021 №CN000556 в частині порушення, передбаченого підпунктом 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, та проведення донарахування відповідачу об'єму розподіленого (спожитого) природного газу на підставі пункту 4 глави 4 розділу ХІ цього Кодексу.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, позивач - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» (14.12.2023 згідно фіскальної накладеної на конверті в якому була направлена апеляційна скарга до суду) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд:
- скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2023 у справі № 927/1361/23 повністю;
- прийняти нове рішення, яким стягнути з Фізичної особи-підприємця Манукян Інни Іванівни на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» заборгованість за надані послуги за договором № 09426UERCAFP016 розподілу природного газу від 01.01.2016 в сумі 73 803,70 грн. за період з 01.12.2021 по 26.12.2021 та здійснити розподіл судових витрат.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2023 у справі № 927/1361/23 є таким, що підлягає скасуванню повністю, в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для спарви, які суд першої інстанції визнав встановленими та порушенням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:
- зафіксоване в акті № CN000556 від 26.12.2021 порушення, а саме: пп. 1 пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС, пошкоджено ЗВТ (лічильник газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого втрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, передбачає встановлення непрацездатності лічильника газу, що не могло бути виявлено представником Оператора ГРМ без візуального огляду цього лічильника, а тому скаржник вважає, що доводи суду щодо порушення представниками Оператора ГМР під час перевірки алгоритму дій щодо фіксування порушення норм Кодексу ГРМ, не знайшли свого підтвердження в ході розгляді судом наявних матеріалів справи;
- довідка ДП «Чернігівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірюваної техніки № 3155/г від 30.12.2021 є належним та допустимим доказом, у розумінні ст. 76,77 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджує непридатність лічильника газу, заводський номер 2968249;
- виявлене порушення - робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно було встановлено представниками Оператора ГРМ та підтверджено довідкою ДП «Укрметртестстандарт» про непридатність законодавчого регульованого засобу вимірювальної техніки №3155/г від 30.12.2021, а тому скаржник вважає, що акт про порушення містив об'єктивні відомості про виявлені ознаки позаштатного режиму роботи вимірюваного комплексу;
- скаржник зазначає, що застосування судом першої інстанції близьких по суті правових висновків вказаних у рішенні Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2023 у справі № 927/1361/23, не можуть бути враховані, оскільки вказані справи мають різні встановлені фактичні обставини, та інший склад комерційного ВОГ, який передбачав наявність коректора чи обчислювача, якими в межах даної справи не був оснащений комерційний ВОГ.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
01.02.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від відповідача (Фізичної особи-підприємця Манукян І.І.) надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду згідно з приписами ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що у комісії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» станом на 28.01.2022 не було документального підтвердження порушення Фізичною особою-підприємцем Манукян І.І. пп. 1 п. 3 глави XI Кодексу ГРС, а також відсутні законні підстави визнавати лічильник газу непридатним та таким, що не відповідає технічним вимогам, і як наслідок донарахований (не облікований) об'єм газу є незаконним.
При цьому, відповідач вказує, що Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» не було надіслано за адресою Фізичної особи-підприємця Манукян І.І. супровідним листом від 08.02.2022 рахунок на оплату та акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об'єму природного газу.
Також відповідач вказує, що донарахування 1660,31 м. куб. газу за 26 днів грудня 2021 по 26.12.2021 є значно завищеним та нормативно необґрунтованим.
Відповідач вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відсутність наявних ознак некоректної роботи лічильника газу у розумінні пункту 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС, що давали б підстави для висновку про обізнаність споживача з позаштатною роботою цього лічильника та наявність підстав для обов'язковості його перевірки. Сумніви (підозра) щодо метрологічних характеристик лічильнику газу, про що зазначено лише в Акті про порушення, є лише суб'єктивним відчуттям осіб, що проводили перевірку, а підтвердження факту відхилення таких характеристик свідчить скоріш про випадковість, а не закономірність такого підтвердження.
В актах обстеження та про порушення від 26.12.2021 не зафіксовано та не встановлено жодних об'єктивних ознак наявності роботи комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі на підтвердження факту необлікованого чи облікованого частково об'єму розподіленого (спожитого) природного газу. Відсутність у комісії Акціонерного товариства «Чернігівгаз» 28.01.2022 довідки Державного підприємства «Чернігівстандартметрологія» про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №3155/г від 30.12.2021.
Таким чином, у комісії Оператора ГРМ були відсутні підстави для задоволення акта про порушення від 26.12.2021 №CN000556 в частині порушення, передбаченого підпунктом першим пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС, та проведення донарахування Фізичній особі-підприємцю Манукян І.І. об'єму розподіленого (спожитого) природного газу на підставі пункту 4 глави 4 розділу ХІ цього Кодексу.
Відповідач вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2023, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2023 у справі № 927/1361/23, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.
При дослідженні апеляційної скарги судом встановлено, що скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2023 у справі № 927/1361/23 повністю, та прийняти нове рішення, яким стягнути з Фізичної особи-підприємця Манукян Інни Іванівни заборгованість за надані послуги за договором №09426UERCAFP016 розподілу природного газу від 01.06.2016 в сумі 73 803,70 грн. за період з 01.12.2021 по 26.12.2021 та здійснити розподіл судових витрат.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2023 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/1361/23.Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2023 у справі № 927/1361/23.
15.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 927/1361/23.
В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. з 21.12.2023 по 23.12.2023 включно перебував у відрядженні, з 25.12.2023 по 29.12.2023 включно, з 01.01.2024 по 19.01.2024 включно, з 22.01.2024 по 26.01.2024 включно перебував у відпустці, суддя Тищенко О.В. з 16.01.2024 по 20.01.2024 включно перебувала у відрядженні, 22.01.2024 включно перебувала у відпустці і вирішення питання стосовно поданої апеляційної скарги здійснюється після виходу суддів з відпусток.
При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно Конституції України реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких
Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження).
За правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: для працездатних осіб з 1 січня - 2684 гривень.
Малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує: 268 400,00 грн. (2684, 00 грн. * 100 = 268 400,00 грн.) - станом на момент звернення з відповідним позовом та з апеляційною скаргою.
Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимога щодо стягнення 73803,70 грн., вказана справа, у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України, відноситься до малозначних справ.
Частиною 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 927/1361/23 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2023. Розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2023 у справі № 927/1361/23 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 надіслана позивачу засобами електронного зв'язку, шляхом направлення документа в електронному вигляді в їхні електронні кабінети, а відповідачу засобами поштового зв'язку за адресою:40007, Сумська область, м. Суми, вул. Охтирська, 19.
У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Отже, учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №259/2022 від 18 квітня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119- IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 341/2022 від 23 травня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 573 від 12 серпня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 7 листопада № 757/2022, частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 р. строком на 90 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06 лютого № 58/2023 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ , продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 01 травня 2023 № 254/2023 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ , продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 2023 року 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 19.05.2023 № 254/2023 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ , продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 2023 року 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.08.2023 № 451/2023 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ , продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 2023 року 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.11.2023 №734/2023 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ , продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 2023 року 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 05.02.2024 № 49/2024 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ , продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 2023 року 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).
Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.
Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України, в умовах запровадженого воєнного стану.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, і що підтверджується наявними матеріалами справи, 01.01.2016 Фізична особа-підприємець Манукян І. І. шляхом підписання Заяви-приєднання №09426UERCAFP016 приєдналася до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим). Даний договір є Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 (далі - Типовий договір) (а. с. 10).
Оператором газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ), з яким споживач уклав договір розподілу природного газу, визначено Публічне акціонерне товариство «Чернігівгаз», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз».
У п. 2.1 Типового договору зазначено, що за цим Договором Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Пунктом 5.1 Типового договору визначено, що облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об'єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Згідно з п. 7.2. Типового договору, Оператор ГРМ має право, зокрема, безперешкодного та безкоштовного доступу на територію та земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система, та/або газове обладнання Споживача, та/або комерційний вузол обліку, для виконання службових обов'язків, передбачених законодавством та цим Договором; перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об'єкті Споживача, у порядку, визначеному Кодексом газорозподільних систем.
За умовами п.п. 7 п. 7.4 Типового договору Споживач зобов'язується, зокрема, дотримуватись вимог Кодексу газорозподільних систем.
Відповідно до додатку № 4 до Типового договору, на об'єкті Споживача, розташованого за адресою: смт. Варва, вул. Миру, 48, встановлено газоспоживче обладнання в точці комерційного обліку - котел Immergas EOLO Star з номінальними витратами природного газу 2,75 куб. м/год та режимом роботи 24 години/добу; перелік точок комерційного обліку споживача (перелік комерційних вузлів обліку) - лічильник Самгаз RS/2001-2 LA №2968249, коректор - відсутній (а.с. 11).
22.12.2021 о 14:37 представником Акціонерного товариства «Чернігівгаз» складено акт обстеження/контрольного огляду вузла обліку на об'єкті відповідача - магазин «Панночка» за адресою: смт. Варва, вул. Миру, 48, у якому зазначено відомості щодо перевірки ЗВТ - лічильника газу марки Самгаз №2968249, зокрема: наявність та цілісність пломб - не порушено; перевірка роботи лічильника на мінімальній витраті - працює; наявність/відсутність підвищеного шуму лічильника - відсутність; наявність/відсутність механічних пошкоджень лічильника - відсутність. Цей акт підписаний представником споживача Пшеничною А. В. (а.с. 18-19).
26.12.2021 о 10:00 представниками акціонерного товариства «Чернігівгаз» складено акт про порушення №CN 000556 (далі - Акт про порушення) (а.с. 12), відповідно до якого на дату складання акта на об'єкті відповідача - магазин «Панночка» за адресою: смт Варва, вул. Миру, 48, встановлено порушення вимог п.п. 1 п. 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем - пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.
Пункт 2 Акта про порушення не містить зазначення виду, обставин і суті порушення у відповідних полях.
У п. 5 Акта про порушення вказано про необхідність провести позачергову повірку.
Відповідно до п. 8 Акта про порушення комісія Оператора ГРМ з розгляду цього акта буде проводити засідання 28.01.2022 о 10:00 за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 53, 4-ий поверх, 1 каб.
З Актом про порушення ознайомлений споживач ОСОБА_1 , про що свідчить її підпис на акті.
26.12.2021 представниками Акціонерного товариства «Чернігівгаз» складено протокол, відповідно до якого ЗВТ - Самгаз, дата повірки - 11.05.2016, який належить відповідачу, направлено на позачергову повірку; ініціатор проведення повірки - Оператор ГРМ. Протокол від 26.12.2021 підписаний споживачем Манукян І. І. (а.с. 14).
26.12.2021 о 10:45 представниками Акціонерного товариства «Чернігівгаз» складено акт обстеження/контрольного огляду вузла обліку на об'єкті відповідача - магазин «Панночка» за адресою: смт Варва, вул. Миру, 48, у якому зазначено відомості щодо перевірки ЗВТ - лічильника газу марки Самгаз №2968249, зокрема: наявність та цілісність пломб - наявні та не порушені; перевірка роботи лічильника на мінімальній витраті - лічильник обліковує; наявність/відсутність підвищеного шуму лічильника - відсутні; наявність/відсутність механічних пошкоджень лічильника - відсутні. Також в акті обстеження вказано про зняття лічильника Самгаз №2968249 для позачергової повірки та встановлення підмінного лічильника. Цей акт підписаний споживачем Манукян І. І. (а.с. 16-17).
30.12.2021 Державне підприємство «Чернігівстандартметрологія» складено довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №3155/г, згідно з якою лічильник газу побутовий марки «Самгаз» №2968249 не відповідає вимогам ДСТУ 9035:2020, підстави для визнання ЗВТ непридатним -похибка вимірювань перевищує допустиму (а.с. 15).
28.01.2022 на засіданні комісії з розгляду актів про порушення споживачами, що не є побутовими по Акціонерному товариству «Чернігівгаз», розглянуто Акт про порушення та прийнято рішення про його задоволення, а також про проведення донарахування об'єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно Акта про порушення згідно з Кодексом газорозподільних систем, про що складено протокол №6 (а.с. 20).
Позивач склав акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу та його вартості, відповідно до якого кількість донарахованого спожитого газу з 07 год. 00 хв. 01.12.2022 по 10 год. 45 хв. 26.12.2021 становить 1649,14 куб. м. Кількість спожитого газу становить 1660,31 куб. м, з розрахунку споживання газу котлом 2,75 куб. м/год та кількості годин роботи - 603 год. 45 хв.; обсяг використаного споживачем газу у період з 01.12.2021 по 26.12.2021 становить 11,17 куб. м; обсяг донарахованого об'єму газу склав 1660,31-11,17=1649,14 куб.м (а.с. 24).
Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №62002364 від 07.02.2022, згідно з яким вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу становить 73 803,70 грн з ПДВ (а.с. 23).
Супровідним листом вих. №14003.1-Сл-2091-0222 від 08.02.2022 позивач на адресу відповідача направив акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, та рахунок на оплату вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу №62002364 (а.с. 22, 25).
Відповідач коштів у розмірі 73 803,70 грн. позивачу не сплатив, що стало підставою для звернення до суду першої інстанції з відповідним позовом.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно, цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".
Відповідно до частин першої, другої статті 40 Закону України «Про ринок природного газу», розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, правовідносини сторін у справі № 927/1361/23 виникли з договору розподілу природного газу, що підтверджено підписаною заявою-приєднання №09426UERCAFP016 до умов Типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) та регулюються положеннями Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕП від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРС), який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
Відповідно до абзацу 1 пункту 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРС, порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об'ємів і обсягів) по об'єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу. Порядок укладання договору розподілу природного газу визначений розділом VІ цього Кодексу.
Згідно з абзацом першим пункту 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРС, фактичний об'єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об'єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.
Визначення об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних ВОГ, визначених договором розподілу природного газу між Оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору, що передбачено абзацом 1 пункту 1 глави 3 розділу ІХ Кодексу ГРС.
Вузол обліку природного газу/вузол обліку/ВОГ, за положеннями пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, визначається як сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об'єму природного газу, зведених до стандартних умов, визначених законодавством.
Абзацами 1, 3 пункту 2 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС передбачено, що протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових Оператор ГРМ та споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) проводять контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу); перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу, зокрема контрольний огляд вузла обліку; монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт. Контрольний огляд вузла обліку здійснюється Оператором ГРМ за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців.
Згідно з пунктами 1, 2 глави 9 розділу Х Кодексу ГРМ, суміжні суб'єкти ринку природного газу, зокрема Оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об'єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо:
1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору;
2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання;
3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб;
4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу;
5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обв'язки газового та газорегулюючого обладнання;
6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).
Оператор ГРМ повинен здійснювати контрольний огляд вузла обліку у строки, визначені цим Кодексом.
Перевірка комерційного ВОГ, а також контрольний огляд вузла обліку здійснюються у будь-який час доби та у присутності споживача (суміжного суб'єкта природного газу) або його представника, крім випадків, передбачених цим розділом.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об'єму природного газу, належать: пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.
Згідно з п. 1, 2, 3 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС, у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу.
Акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.
Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов'язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Відповідно до абзацу другого пункту 6 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем, якщо під час перевірки комерційного ВОГ (за умови відсутності ознак порушень, передбачених розділом ХІ цього Кодексу) між сторонами виникає сумнів щодо результатів вимірювання об'єму природного газу та/або метрологічних характеристик комерційного ВОГ чи його складових, за домовленістю сторін або за ініціативою однієї зі сторін - Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх позачергова чи експертна повірка у порядку, визначеному цим розділом. При цьому в акті обстеження/акті контрольного огляду вузла обліку (або в акті про порушення) Оператор ГРМ має зазначити про проведення певних дій щодо позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ чи його складових.
Як вірно встановив суд першої інстанції та перевірив суд апеляційної інстанції, за наслідками обстеження ЗВТ на об'єкті відповідача, що проводилося 26.12.2021 працівниками Оператора ГРМ встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем - пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, що передбачено підпунктом 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, про що 26.12.2021 складено акт обстеження/контрольного огляду вузла обліку та акт про порушення №CN 000556.
Водночас в Акті про порушення взагалі не вказано/не зазначено виду, обставин і суті порушення, хоча детальне зазначення таких відомостей перебачено формою цього акта.
26.12.2021, ЗВТ відповідача направлено на позачергову повірку, про що складено протокол.
За результатами проведеної позачергової повірки визнано непридатним ЗВТ відповідача, оскільки похибка вимірювання перевищує допустиму, про що складено довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №3155/г від 30.12.2021.
За приписами п. 8, 9, 10, 11, 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС, акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»).
При складанні акта про порушення представник Оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає:
1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення;
2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення;
3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).
Споживач (несанкціонований споживач) зобов'язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.
За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи.
У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі.
За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.
При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
При складанні акта-розрахунку враховується таке:
1) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, у якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість у повному обсязі має бути оплачена споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається Оператором ГРМ:
для споживачів, що не є побутовими - середньоарифметичне значення маржинальної ціни придбання, визначеної Оператором ГТС відповідно до положень глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, протягом періоду необлікованого природного газу;
2) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період після 01-го числа місяця, у якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення, не включається в баланс поточного календарного місяця за загальними правилами та має бути компенсована споживачем Оператору ГРМ за виключенням обсягів споживання, інформація про величину яких була передана Оператором ГРМ на інформаційну платформу Оператора ГТС відповідно до положень Кодексу ГТС з метою визначення попередньої щодобової алокації відборів. Виключенням є об'єм природного газу, нарахований несанкціонованому споживачу та споживачу, у якого відсутній постачальник, вартість якого має бути оплачена Оператору ГРМ:
для споживачів, що не є побутовими - середньоарифметичне значення маржинальної ціни придбання, визначеної Оператором ГТС відповідно до положень глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, протягом періоду необлікованого природного газу;
3) при розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу відповідно до підпункту 1 цього пункту має бути віднятий об'єм природного газу, фактично нарахований споживачу (інформація про обсяги споживання, яка була передана Оператором ГРМ на інформаційну платформу Оператора ГТС відповідно до положень Кодексу ГТС з метою визначення остаточної алокації щодобових відборів) протягом періоду порушення. Виключенням є несанкціонований відбір природного газу поза охопленням комерційного вузла обліку;
Вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.
28.01.2022 на засіданні комісії з розгляду актів про порушення споживачами, що не є побутовими по Акціонерному товариству «Чернігівгаз», розглянуто Акт про порушення та прийнято рішення про його задоволення, а також про донарахування об'єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до Акта про порушення згідно з Кодексом газорозподільчих систем, про що складено протокол №6. В протоколі від 28.01.2022 зазначено, що під час перевірки споживача за адресою: смт Варва, вул. Миру, 48, у представників АТ «Чернігівгаз» виникли сумніви щодо метрологічних характеристик лічильника газу, у зв'язку з чим Оператор ГРМ ініціював проведення позачергової повірки вимірювального комплексу.
Дослідивши Акт про порушення, на підставі якого здійснено донарахування відповідачу об'єму розподіленого (спожитого) природного газу, судом першої інстанції було вірно встановлено наступне.
Згідно з підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу XІ Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
Такий підхід дозволяє кваліфікувати пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або роботу комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, як порушення «не з вини споживача», оскільки хоча споживач у цих випадках не здійснював несанкціонованого втручання, водночас міг виявити пошкодження ЗВТ/лічильника газу (механічне пошкодження цілісності конструкції комерційного ВОГ та/або його складових, зокрема корпусу, скла, кріплення, захисних елементів, ліній з'єднання) або позаштатний режим роботи, що за пунктом 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС охоплює ситуації, які споживач може виявити.
Пунктом 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС не описано/не зазначено виявлення непридатності до застосування внаслідок невідповідності його метрологічних характеристик, тобто дефект лічильника, який міг з часом проявитись і який не пов'язаний з його пошкодженням або позаштатним режимом роботи. Такі дефекти споживач за звичайних умов не може виявити. Для їх запобігання лічильники газу підлягають зокрема, періодичній повірці. (Такі правові висновки викладені у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №906/962/18, Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №904/3592/19, від 07.06.2022 у справі №904/411/21).
Крім того, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанові від 02.12.2020 зі справи № 906/962/18 відхилила доводи скаржника про те, що нормами пункту 3 глави 2, підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем передбачено донарахування за саму лише непридатність приладу обліку і воно не ставиться у залежність від наявності або відсутності вини споживача.
Враховуючи наведені висновки Верховного Суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, що необхідним є встановлення наявності ознак пошкодження лічильника газу відповідача, які він самостійно міг виявити та повідомити про них позивачу або ініціювати позачергову повірку ЗВТ, до складання Акта про порушення. При цьому наявність таких ознак підлягає доведенню саме Оператором ГРМ.
Наведена судова практика є сталою і має враховуватись не лише судом, але й безпосередньо суб'єктами відповідних господарських правовідносин.
Абзацом другим пункту 6 глави 6 розділу Х Кодексу газорозподільних систем визначено, що позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає: 1) витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів, датчиків тиску і температури тощо; 2) відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об'єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу; 3) наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи іншого ЗВТ; 4) індикація або наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ, в тому числі про необхідність зміни елементів живлення; 5) забруднення або відкладання осадів, потрапляння сторонніх предметів до внутрішньої порожнини вимірювального трубопроводу або лічильника газу чи на робочі поверхні первинних перетворювачів; 6) інші ознаки порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, щоб пошкодження або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі мали наслідком застосування до споживача санкцій, передбачених Кодексом ГРС, має бути встановлено (доведено) факт того, що такі порушення призвели до того, що витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.
Верховний Суд у постанові від 13.02.2020 у справі № 908/386/19 зазначив: «виходячи з системного аналізу пункту 6 глави 6 розділу X Кодексу газорозподільних систем, колегія суддів зазначає, що зміст визначення «позаштатний режим роботи» характеризується переліком ознак, які самостійно або в своїй сукупності створюють його юридичне наповнення.». Водночас, хоча зазначений перелік і не є вичерпним, однак, з, огляду на правову природу відносин з газопостачання та правовий статус його суб'єктів, наявність зазначених ознак підлягає доведенню саме оператором ГРМ насамперед шляхом їх фіксації у відповідному акті».
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 914/993/21 уточнила висновок, викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №906/962/18, вказавши: «За умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об'єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об'єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до п.4 гл.4 розд. ХІ Кодексу ГРМ.
Якщо у разі несправності лічильника газу, що сталася внаслідок його позаштатного режиму роботи (що, зокрема включає витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів), буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об'єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, то розрахунок необлікованих (облікованих частково) об'ємів природного газу за період несправності здійснюється відповідно до вимог абз.9 п.6 гл.6 розд. X, пп.1 п.4 гл.4 розд. XІ Кодексу ГРМ. Підпункт 2 п.4 гл.4 розд. ХІ Кодексу у такому разі не застосовується і обставини справності коректора значення не мають».
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстації, в акті обстеження/контрольного огляду вузла обліку від 26.12.2021 та в акті про порушення від 26.12.2021 №CN000556 взагалі не зафіксовано ознак наявності роботи комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі (зокрема, витоків газу, відсутність зміни показань лічильника газу, наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу тощо).
Тому суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого та правомірного висновку, що в Акті про порушення не наведено жодних причин, які призвели до висновку про наявність порушення, передбаченого п. п. 1 п. 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС.
При цьому в акті обстеження/контрольного огляду вузла обліку від 26.12.2021 зазначено, що за наслідком перевірки роботи лічильника на мінімальній витраті - лічильник обліковує, а також про відсутність підвищеного шуму лічильника та його механічних пошкоджень.
Такі ж відомості про відсутність підвищеного шуму лічильника, механічних пошкоджень містяться також в акті обстеження/контрольного огляду вузла обліку від 22.12.2021.
Тобто обстеження лічильника газу відповідача проводилось з інтервалом у 4 дні, проте 22.12.2021 у працівників позивача не виникло жодних сумнівів щодо метрологічних характеристик ЗВТ відповідача, хоча результати такого огляду ЗВТ 22.12.2021 та 26.12.2021 є ідентичними.
Як вбачається з матеріалів справи, пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим (п. п. 4 п. 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС), позивачем не встановлено, що свідчить про те, що строк такої повірки на дату складання Акта про порушення не сплив.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про:
- відсутність наявних ознак некоректної роботи лічильника газу у розумінні пункту 6 глави 6 розділу Х Кодексу газорозподільних систем, що давали б підстави для висновку про обізнаність споживача з позаштатною роботою цього лічильника та наявність підстав для обов'язковості його перевірки,
- сумніви (підозра) щодо метрологічних характеристик лічильнику газу, про що зазначено лише в Акті про порушення, є лише суб'єктивним відчуттям осіб, що проводили перевірку, а підтвердження факту відхилення таких характеристик свідчить скоріш про випадковість, а не закономірність такого підтвердження;
- в актах обстеження та про порушення від 26.12.2021 не зафіксовано та не встановлено жодних об'єктивних ознак наявності роботи комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі на підтвердження факту необлікованого чи облікованого частково об'єму розподіленого (спожитого) природного газу.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, що у комісії Оператора ГРМ були відсутні підстави для задоволення акта про порушення від 26.12.2021 №CN000556 в частині порушення, передбаченого підпунктом 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, та проведення донарахування відповідачу об'єму розподіленого (спожитого) природного газу на підставі пункту 4 глави 4 розділу ХІ цього Кодексу, у зв?язку з чим обгрунтовано відмовив у задоволенні позову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» до Фізичної особи-підприємця Манукяе Інни Іванівни про стягнення 73 803,70 грн.
Отже, усі доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у даній справі, з урахуванням меж апеляційного оскарження, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким у задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» до Фізичної особи-підприємця Манукян Інни Іванівни про стягнення 73 803,70 грн. за надані послуги з розподілу природного газу за договором №09426UERCAFP016 від 01.01.2016 з період з 01.12.2021 по 26.12.2021 відмовлено в повному обсязі, з висновками якого погоджується і суд апеляційної інстанції.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам справи було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладених в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2023 у справі № 927/1361/23 за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат
Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2023 у справі № 927/1361/23 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2023 у справі № 927/1361/23 -залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Матеріали справи № 927/1361/23 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді О.В. Тищенко
Є.Ю. Шаптала