Ширяївський районний суд Одеської області
17.04.2024 Справа №: 518/169/24 Провадження № 2/518/194/2024
17 квітня 2024 року
Ширяївський районний суд Одеської області в складі:
Головуючого судді Тарасенка М.С.,
при секретарі судового засідання Логвенюк О.М.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області (ЄДРПОУ 04378994) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .
Маючи намір оформити спадкові права як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_2 позивач звернувся до нотаріуса, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому відмовлено, оскільки ним пропущений шестимісячний термін для подачі заяви про прийняття спадщини.
Оскільки, на думку позивача, строк для подачі заяви про прийняття спадщини був пропущений ним з поважних причин, він вимушений звернутись з позовом до суду.
Позивач надав суду заяву в якій підтримав заявлені вимоги, просить суд їх задовольнити та розглянути справу за його відсутністю.
Представник відповідача про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, у судове засідання не з'явився, заяви про відкладення розгляду справи не подавав.
Згідно ст. 223 ч. 1 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, за життя ОСОБА_2 склала заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом Березівського районного нотаріального округу Одеської області Петровим Ю.М. 23.06.2019 року, який зареєстровано у реєстрі за №264. За заповітом позивачу заповідано житловий будинок та земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим Ширяївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 01.04.2022 року.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав їй на праві власності, відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом виданого приватним нотаріусом Ширяївського районного нотаріального округу Одеської області Лановою H.A. від 06.09.2017 року, зареєстрованого за №778 (бланк НМТ 019114), відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №96482542 від 06.09.2017 року виданого приватним нотаріусом Ширяївського районного нотаріального округу Одеської області Лановою H.A.
З метою прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , позивач, як спадкоємець за заповітом звернувся до приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області Петрова Ю.М., однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено з підстав пропуску строку для прийняття спадщини, про що надано письмові рекомендації щодо необхідності звернення до суду.
Згідно інформаційної довідки з спадкового реєстру № 75136178 інформація щодо заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 та щодо звернення інших спадкоємців з заявами про оформлення спадщини відсутня.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або законом.
Відповідно до ст.ст.1220, 1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Ст. 1270 ЦК України обумовлено строк для прийняття спадщини - шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
На підставі ч. 3ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Так, правила вказаної норми можуть бути застосовані, якщо:1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30травня 2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно вищезазначеного пункту Постанови Пленуму Верховного Суду України, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.
Європейський суд з прав людини у справі "Ільхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі ВС/КЦС №565/1145/17 від 26.06.2019 року, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини у зв'язку із введенням на території України воєнного стану та веденням бойових дій у країні; у зв'язку із суперечливими положеннями закону щодо перебігу строку для прийняття спадщини, які протягом відведеного для прийняття спадщини періоду часу декілька разів кардинально змінювалися таким чином, що були непередбачуваними для спадкоємця та в кінцевому етапі мали своїм наслідком пропущення строку для подачі ним заяви про прийняття спадщини.
Вказане, в сукупності з тим, що ніхто крім позивача на спадщину не претендує, вона до цього часу ніким не прийнята, відумерлою у встановленому законом порядку не визнана, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та положень ст. 263 ЦПК України дає підстави суду дійти висновку, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини і йому слід визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1272 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 141, 265, 354 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши його терміном шість місяців з дня набрання законної сили рішенням у даній справі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя М. Тарасенко