Справа № 523/6167/24
Провадження №2-о/523/297/24
"16" квітня 2024 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Мурманова І.М., розглянувши матеріали заяви та додані до неї документи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), заінтересовані особи: Власник Телеграм - каналу «ТРУХА КИЇВ», Власник Телеграм - каналу «КИЇВ Оперативний», ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), про встановлення факту недостовірної інформації, -
Від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Суворовського районного суду м. Одеси з заявою в порядку окремого провадження, про встановлення факту недостовірної інформації, звернулась адвокат Драгун Ангеліна Святославівна.
В обґрунтування заяви представник зазначила, що у серпні 2023 року переглядаючи новинні портали заявник у телеграм каналах «ТРУХА КИЇВ» та «КИЇВ Оперативний» виявив публікації, які мають безпосереднє відношення до нього. Представник зазначає, що інформація та дані, які викладені у публікації від 29.08.2023 року є такими, що не відповідають, дійсності, а відповідна публікація ймовірно з'явилась у мережі за ініціативи колишньої дружини заявника ОСОБА_2 .
Представник зазначає, що дійсно у провадженні Суворовського районного суду м. Одеси перебуває справа №523/12464/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 третя особа: Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації ОМР, про встановлення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 . Рішення у вказаній справі, законної сили не набрало, перебуває на розгляді в суді апеляційної інстанції. Також, представник зазначила, що за заявою ОСОБА_2 було відкрито кримінальне провадження № 12023100080001261 від 17.03.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України яке перебуває у провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції ГУПН у м. Києві. У вказаному провадженні, ОСОБА_1 було допитано в якості свідка.
З урахуванням викладеного представник заявника просить: встановити факт недостовірності та спростувати:
- інформацію, яка розміщена у телеграм-каналі «КИЇВ ОПЕРАТИВНИЙ» ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 наступного змісту: «Розлучитися в Україні та визначити місце проживання дитини - дуже складно. Мати ОСОБА_4 пережила два випадки викрадення її сина ОСОБА_5 батьком ОСОБА_6 . Перший інцидент стався 17 березня, коли 4 чоловіки викрали дитину під час прогулянки з бабусею. Їй нанесли серйозні травми. Справу було зареєстровано як викрадення дитини. Виявилося, що ОСОБА_5 перебуває з батьком у місті Одеса, і поліцейські нічого не роблять. Органи опіки вирішили, що ОСОБА_5 має проживати з матір'ю, ОСОБА_7 , але батько відмовляється віддати її і має підтримку у правоохоронних органах, які погрожують розправою ОСОБА_7 . Денис є дуже агресивним. Він підіймав руку на дружину та загрожував їй і сину. «Батько» також визнавав, що його ціллю є помститися ОСОБА_7 та відібрати її сина. Наразі розглядається законопроект щодо кримінальної відповідальності за викрадення дитини одним із батьків у Верховній Раді. ОСОБА_7 закликає всіх громадян та жіночі рухи об'єднатися в захисті прав дітей та матерів. Головною метою залишається повернути сина додому.»
- інформацію, яка розміщена у телеграм-каналі «ТРУХА КИЇВ» ( ІНФОРМАЦІЯ_4 . За посиланням https ://t.me/+Sv1FUc5Og9E0YzB, наступного змісту: «Розлучитися в Україні та визначити місце проживання дитини - дуже складно. Мати ОСОБА_4 пережила два випадки викрадення її сина ОСОБА_5 батьком ОСОБА_6 . Перший інцидент стався 17 березня, коли 4 чоловіки викрали дитину під час прогулянки з бабусею. Їй нанесли серйозні травми. Справу було зареєстровано як викрадення дитини. Виявилося, що ОСОБА_5 перебуває з батьком у місті Одеса, і поліцейські нічого не роблять. Органи опіки вирішили, що ОСОБА_5 має проживати з матір'ю, ОСОБА_7 , але батько відмовляється віддати її і має підтримку у правоохоронних органах, які погрожують розправою ОСОБА_7 . Денис є дуже агресивним. Він підіймав руку на дружину та загрожував їй і сину. «Батько» також визнавав, що його ціллю є помститися ОСОБА_7 та відібрати її сина. Наразі розглядається законопроект щодо кримінальної відповідальності за викрадення дитини одним із батьків у Верховній Раді. Анастасія закликає всіх громадян та жіночі рухи об'єднатися в захисті прав дітей та матерів. Головною метою залишається повернути сина додому».
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14,33 ЦПК України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд виходить з такого.
Конституція України гарантує кожному право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію (частина четверта статті 32).
Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
Частиною першою статті 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Відповідно до статті 275 ЦК України вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві.
Разом із тим особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Отже, відповідно до статті 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК України), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК України) тощо.
Спростування недостовірної інформації може здійснюватися як у спосіб захисту честі, гідності, ділової репутації, так і встановлення факту недостовірної інформації. У той же час, перший розрахований на наявність спору та здійснюється в порядку позовного провадження, другий, - коли метою є лише встановлення факту, що має юридичне значення та здійснюється в порядку окремого (непозовного) провадження.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Отже, характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану, при цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
У зв'язку з цим, суд зважає не лише на характер такої інформації (є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням), а й на те чи наявний суб'єкт, що поширив відповідну інформацію. Від цього також залежить, в якому порядку відбуватиметься захист чи відновлення порушених або оспорюваних прав, інтересів особи.
Так, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Драгун Ангеліна Святославівна подав заяву про встановлення факту недостовірної інформації та її спростування саме в порядку окремого провадження.
Врахувавши наведені заявником доводи щодо неможливості ідентифікації особи відповідача, суд виходить з такого.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19) дійшла правового висновку, що «належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет».
Таким чином, у разі, якщо інформація має свого суб'єкта поширення, такий повинен бути відповідачем у справах про спростування недостовірної інформації. А це, в свою чергу, виключає порядок розгляду справи в порядку окремого (непозовного) провадження.
З огляду на подану заяву, представником заявника, власників телеграм - каналів на яких було розміщено інформацію вказано в якості заінтересованих осіб, тобто такі особи є встановленими.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно зі статтею1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» власник веб - сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.
Веб-сайт Telegram фактично є багатокористувацькою платформою, користувачі якої мають технічну можливість створювати власні сторінки (Telegram - канали).
Відповідно, заявник має можливість отримати інформацію стосовно належності веб-сайтів зокрема, дані про реєстрантів доменних імен, дані про отримувачів послуг хостингу, дані про володільця облікового запису, що використовується для розміщення веб-сайтів, відповідно до чинного законодавства.
Дочірнє підприємство «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» надає послуги з видачі звітів за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет та довідок для встановлення власників веб-сайтів /реєстрантів доменних імен з використанням онлайн-сервісу "WEB-FIX", що дозволяє формувати докази для ефективного захисту прав інтелектуальної власності та прав осіб від порушень у мережі Інтернет.
Так, за інформацією наданою ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», реєстрантом доменного імені t.me та доменного імені telegram.org є компанія GoDaddy.com LLC (14455, US (Сполучені Штати Америки), North Hayden Road, Suit 226 Scottsdale AZ 85260).
З наведеного вбачається, що ідентифікація особи відповідачів є можливою, що виключає встановлення факту недостовірної інформації в порядку окремого провадження відповідно до приписів абзацу 3 ч.4 ст.277 ЦК України, а посилання заявника на неможливість встановлення осіб, яка поширили недостовірну інформацію та звернення до суду з заявою про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування, є передчасними, та спростовуються встановленими судом обставинами.
Окрім того, суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. У порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, то останній вирішується в порядку позовного провадження.
В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що зазначена інформація не відповідає дійсності, негативно впливає на ділову репутацію компанії ТОВ «Мейлайн», директором якої є заявник, та в подальшому може завдати матеріальної шкоди ОСОБА_1 .
Крім іншого, представник заявника посилається на норми Сімейного Кодексу України з приводу визначення місця проживання дитини, зазначає про оскарження судового рішення в апеляційному порядку, та про наявність відкритого кримінального провадження за ч. 2 ст. 146 КК України, що в цілому свідчить про бажання заявника спростувати викладену інформацію з метою подальшого оперування даним судовим рішенням і інших справах, що перебувають або будуть перебувати в провадженні суду.
Судом не встановлено інших аргументів, яке саме юридичне значення для заявника має встановлення цього факту. Наведене свідчить про те, що до суду з даною заявою слід звернутися з метою подальшого захисту немайнових прав у порядку позовного провадження.
Таким чином, зважаючи на вищенаведене, а також на зміст заяви про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування, вбачається спір про право.
Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 293 - 294, 315, 316, 318 ЦПК України, суд
У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Власник Телеграм - каналу «ТРУХА КИЇВ», Власник Телеграм - каналу «КИЇВ Оперативний», ОСОБА_2 , про встановлення факту недостовірної інформації - відмовити.
Роз'яснити заявнику про право на звернення до суду шляхом подання позову у порядку позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складення повної ухвали суду.
Суддя: