Справа № 522/22284/23
Провадження №1-кс/522/1918/24
17 квітня 2024 року місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023162510001520 від 15.11.2023 року, про скасування арешту,-
ОСОБА_3 , 29.03.2024 року, звернулась до слідчого судді із клопотанням відповідно якого просила скасувати арешт з двох мобільних телефонів та ноутбуку, які були вилучені під час обшуку 15.12.2023 року.
11.04.2024 року через канцелярію суду заявником надано заяву про залишення клопотання без розгляду.
Учасники провадження в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином.
Розглянувши клопотання, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відноситься змагальність сторін.
Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Згідно із ч. 1 ст. 319 ЦПК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадку та в порядку, встановлених законом.
Згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи надані матеріали, заяву про залишення клопотання без розгляду, отже не підтримання вимог клопотання, слідчий суддя дійшов висновку що на разі арешт не підлягає скасуванню, а тому клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 173-174, 318-380 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023162510001520 від 15.11.2023 року, про скасування арешту - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1