Справа №522/255/24
Провадження №3/522/223/24
17 квітня 2024 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Єршова Л.С.,
за участю секретаря судового засідання Тончевої П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, які надійшли з Полку управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Молдова, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП,
У провадження Приморського районного суду м. Одеси надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №732953 від 26.12.2023 року, встановлено, що 26.12.2023 року о 13 год. 00 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Toyota Rav4», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Одесі по вул. Водопровідній, 28/5, здійснив ДТП, після чого з його слів вживав алкогольні напої, а саме горілку, чим порушив вимоги п. 2.10 «є» ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП. До протоколу додано записи з відео реєстраторів №474941, 471828, 471477; довідку про відсутність повторності вчинення адміністративного правопорушення станом на 29.12.2023 року; довідку про отримання особою посвідчення водія від 29.12.2023 року.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, від його захисника Потапової Ж.Б. надійшли до суду заперечення, у яких вона зазначила про не визнання ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, та просила закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, наголосивши на тому, що її підзахисний в день вчинення ДТП алкогольні напої взагалі не вживав, на підтвердження чого надала висновок щодо результатів медичного огляду КУ «ООМЦПЗ» №998465 від 26.12.2023 року, відповідно до якого у водія ОСОБА_5 станом на 14 год. 45 хв. 26.12.2023 року ознак сп'яніння не виявлено. Крім того, просила судове засідання проводити за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заперечення захисника правопорушника, оглянувши відеозапис правопорушення, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Під всебічним, повним та об'єктивним з'ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, залучення свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 4 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Норма ч. 4 ст. 130 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Відповідно до п. 2.10 «є» Правил Дорожнього Руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №732953 від 26.12.2023 року, дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, суд вважає, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, з таких підстав.
Виходячи з системного аналізу положень ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх невідповідністю нормам ст. 256 КУпАП, та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Відповідно до ст. 8 Конституції України «В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії…».
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 4732953 від 26 грудня 2023 року ОСОБА_6 ставиться у вину те, що він 26 грудня 2023 року о 13-00 годин в м.Одесі, по вул. Водопровідна, 28/5, керуючи автомобілем TAYOTA RAF4, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив ДТП, після чого з його слів вживав алкогольні напої, а саме горілку, чим порушив п. 2.10 «є» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 11.03.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень 00 копійок.
При цьому, приписами ч. 4 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Отже, ч. 4 ст. 130 КУпАП не передбачає настання відповідальності за відмову водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, яка розглядається не інакше як в сукупності з іншими доказами по справі.
Виходячи з наведеного, обов'язковою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП, в даному випадку є підтверджений належними, допустимими та беззаперечними доказами факт вживання водієм транспортного засобу алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди саме за його участю або ж вживання водієм транспортного засобу алкоголю після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Долучені до протоколу про адміністративне правопорушення документи та відеозаписи жодним чином не підтверджують винуватість ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, оскільки не містять доказів на підтвердження обставин, що підлягають доказуванню у даній справі.
Так, відеозаписами, які містяться на доданому до протоколу диску підтверджується лише факт вчинення водієм правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, але аж ніяк ч. 4 ст. 130 КУпАП.
При цьому, відеозаписи з нагрудних камер поліцейських однозначно показують, що ОСОБА_3 неодноразово скаржився на погане самопочуття, запаморочення, головний біль та висловлював співробітникам поліції побажання, щоб вони викликали йому медиків та відвезли додому. Натомість останні, у бесіді між собою зазначали, що у випадку виклику швидкої допомоги, у них не буде можливості скласти адміністративний протокол за ч. 4 ст. 130 КУпАП, тому вони вмовляли ОСОБА_5 потерпіти.
Поряд з цим, відомості про факт вживання ОСОБА_4 алкоголю в проміжок часу з 13 год 00 хв по 13 год 08 хв, окрім його пояснення під відеозапис не доводять факту вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Натомість з відеозапису вбачається, що при ДТП ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, а саме травму голови та перелом кісток носу.
Після оформлення працівниками поліції протоколів відносно ОСОБА_5 , останній звернувся до медичного закладу.
Відповідно до долученої до справи медичної довідки, виданої лікарем Одеської обласної клінічної лікарні Одеської обласної ради, ОСОБА_3 26.12.2023 мав наступні тілесні ушкодження: політравма, ЗЧМТ СГМ, забій головного мозку, перелом кісток носу зі зміщенням уламків.
Даний факт свідчить про те, що ОСОБА_3 знаходився у шоковому стані, не міг об'єктивно оцінювати реальність та поводитись адекватно до подій які сталися, оскільки не мав можливості повною мірою розуміти що відбувається, та контролювати свої висловлювання.
Кваліфікована та необхідна медична допомога на місці події йому надана не була.
Тобто, жодних доказів на підтвердження порушення ОСОБА_4 вимог пункту 2.10 «є» Правил дорожнього руху за викладених у складеному щодо нього протоколі обставин суду не надано.
Акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, письмові пояснення ОСОБА_5 у матеріалах справи відсутні.
Відтак, зроблені поліцейським висновки про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП ґрунтуються виключно на усних поясненнях самого ОСОБА_5 , які зафіксовані на відеозаписах з нагрудних камер співробітників поліції, наданих ним під час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення без роз'яснення ст. 63 Конституції України, а тому не можуть бути покладені в основу доведення його вини.
Отже, суд вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять фактичних даних, які б підтверджували вину ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, натомість суду надано висновок щодо результатів медичного огляду КУ «ООМЦПЗ» №998465 від 26.12.2023 року, відповідно до якого у водія ОСОБА_5 станом на 14 год. 45 хв. 26.12.2023 року ознак сп'яніння не виявлено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до однозначного висновку, що ОСОБА_3 не підлягає адміністративній відповідальності за ч. 4 ст.130 КУпАП і, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КпАП України.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 10, 24, 33, 130, 221, 247, 268, 280, 283, 284 КУпАП,
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Молдова, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 130 КУпАП, закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Л.С.Єршова