Справа № 523/3644/24
Номер провадження:1-кп/521/1347/24
12 квітня 2024 року м.Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , представників потерпілих ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м.Одеса клопотання адвоката ОСОБА_11 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12016160490000984 від 15.02.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.3 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.3 ст.27, ч.2 ст.209, ч.3 ст.27, ч.3 ст.358, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.5 ст.27, ч.2 ст.209, ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.3 ст.358, ч.5 ст.27, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27, ч.3 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.4 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.4 ст.27, ч.2 ст.209, ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.2 ст.209, ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.2 ст.209, ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.2 ст.209, ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.3 ст.358, ч.ч. 1,2 ст.376-1 КК України,
В провадженні Малиновського районного суду м.Одеси перебуває зазначене кримінальне провадження на стадії підготовчого судового засідання.
Захисник ОСОБА_11 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , заявив клопотання про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно обвинуваченого, посилаючись на відсутність реальних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, стан здоров'я обвинуваченого, який під час тримання його під вартою значно погіршився, крім того, у обвинуваченого на утриманні перебувають четверо дітей та дружина, мати похилого віку, яка перенесла інфаркт та потребує постійного догляду, також, зазначив, що розмір застави є непомірно великим, що фактично позбавляє його можливості її внесення, тому просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Також зазначив, що стороною захисту оскаржувалася ухвала суду про продовження дії запобіжного заходу, але в подальшому апеляційна скарга була відкликана, тому ухвала суду залишилася без змін.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника.
Прокурор заперечував проти клопотання захисника, зазначивши, що наявні реальні ризики, передбачені вимогами ст.177 КПК України, а тому саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити їх стримання.
Представники потерпілих ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та потерпіла ОСОБА_16 заперечували проти задоволення клопотання захисту, підтримали думку прокурора, посилаючись на великий розмір шкоди, завданої злочином, наполягали на триманні під вартою обвинваченого.
Захисник ОСОБА_14 підтримав клопотання адвоката ОСОБА_11 , просив задовольнити.
Інші обвинвачені та учасники судового засідання поклалися на розсуд суду.
Вислухавши думки сторін, вивчивши клопотання та матеріали, які його обґрунтовують , суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У даному кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_4 під час досудового розслідування було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави, який судом було продовжено, строк тримання під вартою визначено до 05.05.2024 року.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
За ч.1 ст.201 КПК підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. При цьому за частиною 3 статті 201 КПК, до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання, а за частиною 4 статті 201 КПК, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Таким чином обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, та внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом'якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження. Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.
Такими підставами можуть бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров'я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення. Існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.
Згідно зі ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
На заявника покладається обов'язок довести ті обставини, на які він посилається при зверненні до суду.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_4 , який раніше судимий, обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину (в редакції закону на час вчинення), за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, а тому обвинувачений, для якого настання вказаних наслідків є небажаним, може вдатися до спроб переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, експертів, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Хоча обвинувачений має постійне місце проживання, соціальні зв'язки, неповнолітніх дітей, хвору матір на утриманні, але їх наявність у обвинуваченого не може виключити ризику його ухилення, тобто існує реальна загроза, що останній може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, може вчинити інший злочин.
Згідно медичної довідки Одеської медичної частини № 21 від 07.02.2024 року стосовно обвинуваченого вбачається наявність у останнього ряду захворювань, які виникли ще до його прибуття до слідчого ізолятора 13.05.2023 року, скарги на стан здоров'я під час перебування під вартою та надання йому медичної допомоги, отримання лікування в амбулаторнгих умовах. Крім того, надані суду медичні документи стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 не містять відомостей про неможливість перебувати останнього під вартою за станом здоров'я.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, суд приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених вимогами ст.177 КПК України, в тому числі і з урахуванням позиції ЄСПЛ у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, в якій Суд зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від слідства.
Також, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
За таких обставин суд вважає, що ризики, передбачені ст.177 КПК та які були враховані під час вирішення питання про тримання обвинуваченого під вартою, не можна визнавати недоведеними, серед яких ризик впливу на потерпілого, свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Разом з цим, надані дані захисником про особу обвинуваченого, не зменшує існування вищезазначених ризиків, оскільки вони існували і на час вчинення дій згідно обвинувачення, а тому вони не утворюють жодних моральних запобіжників, які унеможливлюють при обрані обвинуваченим моделі поведінки, а відтак не здатні на даному етапі кримінального провадження перешкоджати вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України.
При цьому, суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Тобто в даному випадку, суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Враховуючи викладене, оскільки об'єктивних даних, які свідчать про наявність таких обставин, які можуть істотно вплинути на можливість продовження тримання під вартою обвинуваченого, а також стати підставою для зміни запобіжного заходу щодо нього на інший більш м'який, не надано та судом в ході судового розгляду справи не встановлено, суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого, а тому суд приходить до висновку, що клопотання захисника про заміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 201,372, 376 КПК України, суд -
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1