Справа №521/4256/24
Провадження № 1-кп/521/1369/2024
12 квітня 2024 р. м. Одеса
Малиновський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024163470000201 від 19 березня 2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великоплоске Великомихайлівського району Одеської області, РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, стрільця-зенітника 5-го зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_2 , солдата,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, 1 ст. 263 КК України,
18.02.2023 наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 54 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця-зенітника 5-го зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу аеромобільного батальйону військової частини, зараховано до списків особового складу вказаної військової частини та поставлено на всі види забезпечення.
Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, ОСОБА_4 був обізнаний з діючим законодавством щодо заборони привласнення, зберігання, придбання чи збуту зброї та боєприпасів, без передбаченого законом дозволу.
Так, відповідно до ст. 178 Цивільного кодексу України, п.п. 1 - 4, 9, 15 «Положення по дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, додатку №1, затвердженого п.1 постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 №2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 2.3.2, 2.6, 8.1, 8.3, 8.8, 8.9, 12.1, 12.2, 12.17 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України від 21.08.1998 №622, зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України. Право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача, чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів здійснюється на підставі передбачених законом дозволів.
Під час проходження військової служби військовослужбовець ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України був зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Незважаючи на викладене, солдат ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, всупереч зазначених вимог законодавства, вчинив злочин проти громадської безпеки за наступних обставин.
Так, в третій декаді серпня 2023 року, але не пізніше 28.08.2023, більш точної дати в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи її за місцем тимчасової дислокації підрозділу поблизу АДРЕСА_3 знайшов 145 патронів, які виготовлені промисловим способом та є бойовими припасами - патронами калібру 5,45 мм зі звичайними кулями зі сталевими сердечниками, які призначені для стрільби з 5,45-мм автоматів АК74, АКС74, АКС74У, ручних кулеметів РПК74, РПКС74 і іншої нарізної вогнепальної зброї такого ж калібру та поклав їх у свій рюкзак, після чого при собі переніс до місця свого проживання за місцем тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 поблизу АДРЕСА_3 , де зберігав до 28.08.2023.
В подальшому 28.08.2023, у зв'язку із наданням відпустки, солдат ОСОБА_4 вибув з місця тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 поблизу АДРЕСА_3 до м. Одеса, при цьому взяв із собою рюкзак, в якому були 145 патронів, які виготовлені промисловим способом та є бойовими припасами - патронами калібру 5,45 мм зі звичайними кулями зі сталевими сердечниками, які призначені для стрільби з 5,45-мм автоматів АК74, АКС74, АКС74У, ручних кулеметів РПК74, РПКС74 і іншої нарізної вогнепальної зброї такого ж калібру, які продовжив зберігати за адресою тимчасового мешкання, за адресою: АДРЕСА_4 .
30.08.2023 солдат ОСОБА_4 перебуваючи біля кафе «Тархун», що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , зустрів свого знайомого на ім'я ОСОБА_6 , який був разом із раніше не знайомим солдату ОСОБА_4 громадянином Грузії (матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, далі - громадянин Грузії).
Під час розмови солдат ОСОБА_4 повідомив громадянину Грузії про те, що в нього є 145 патронів, які виготовлені промисловим способом та є бойовими припасами - патронами калібру 5,45 мм зі звичайними кулями зі сталевими сердечниками, які призначені для стрільби з 5,45-мм автоматів АК74, АКС74, АКС74У, ручних кулеметів РПК74, РПКС74 і іншої нарізної вогнепальної зброї такого ж калібру та він має намір їх продати з метою одержання незаконної грошової винагороди.
В свою чергу, громадянин Грузії повідомив, що він знає кому можна продати вказані патрони, після чого солдат ОСОБА_4 та громадянин Грузії домовились зустрітись пізніше, попередньо узгодивши час та місце по телефону.
17.11.2023 громадянин Грузії зателефонував солдату ОСОБА_4 та запропонував зустрітися того ж дня біля будинку за адресою: АДРЕСА_6 , з метою збуту вказаних вище патронів у кількості 145 штук.
В цей же день, біля 18 год. 15 хв., солдат ОСОБА_4 та громадянин Грузії зустрілись біля вказаного вище будинку та прослідували до підземного паркінгу, де також перебували раніше не знайомі солдату ОСОБА_4 громадянин Грузії Х (матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, далі - громадянин Грузії Х) та заздалегідь підшуканий громадянином Грузії громадянин ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів.
Надалі, під час вказаної зустрічі громадянин ОСОБА_8 , діючи відповідно до заздалегідь визначеного із громадянином Грузії та іншими особами плану злочинної діяльності, направленої на збут вогнепальної зброї та боєприпасів, вказав солдату ОСОБА_4 на ОСОБА_7 , як особу, якій необхідно збути 145 патронів, які виготовлені промисловим способом є бойовими припасами - патронами калібру 5,45 мм ("5,45?39") зі звичайними кулями зі сталевими сердечниками, які призначені для стрільби з 5,45-мм автоматів АК74, АКС74, АКС74У, ручних кулеметів РПК74, РПКС74 і іншої нарізної вогнепальної зброї такого ж калібру.
В свою чергу, солдат ОСОБА_4 збув ОСОБА_7 145 патронів, які виготовлені промисловим способом є бойовими припасами - патронами калібру 5,45 мм ("5,45?39") зі звичайними кулями зі сталевими сердечниками, які призначені для стрільби з 5,45-мм автоматів АК74, АКС74, АКС74У, ручних кулеметів РПК74, РПКС74 і іншої нарізної вогнепальної зброї такого ж калібру.
Після чого, солдат ОСОБА_4 піднявся разом із громадянином Грузії та громадянином Грузії Х до квартири АДРЕСА_7 та отримав від останнього за незаконний збут бойових припасів 100 доларів США (відповідно до курсу НБУ станом на 17.11.2023 становить 3 625 гривень), якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст.28, ч.1 ст.263 КК України за кваліфікуючими ознаками: придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Між прокурором відділу спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 20 березня 2024 року була укладена угода про визнання винуватості. на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, в якій викладено формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.2ст.28,ч 1 ст. 263 КК України, яка ніким не оспорюється.
В укладеній угоді сторони зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, зокрема те, що ОСОБА_4 під час досудового розслідування беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 263 КК України, щиро покаявся у скоєному та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, а також зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в інкримінованому йому діянні в судовому провадженні.
За умовами угоди п.2,3 ( 2.1., 2.2.,2.3., 3.1.) обвинувачений ОСОБА_4 зобов'язався беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч. 1ст. 263КК України; щиро каятися; активно сприяти розкриттю злочину; співпрацювати зі стороною обвинувачення у кримінальному провадженні №12023163470000707 від 24.10.2023 щодо громадян Грузії ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого 17.11.2023, у співучасті із ОСОБА_4 , давати правдиві, достовірні та повні показання щодо причетності останнього до злочину, у вчиненні якого той підозрюється, у тому числі і під час судового розгляду у разі розгляду провадження щодо ОСОБА_9 судом. Пунктом 4 вказаної угоди Сторонами визначено покарання, у випадку затвердження угоди судом і постановлення вироку. Відповідно до пункту 4.1. враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.5 ст.12 КК України є тяжким злочином, особу ОСОБА_4 , наявність визначених ст.66 КК України обставин, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, беззастережне визнання ним винуватості, а також взяття на себе зобов'язання щодо співпраці із правоохоронними органами по викриттю злочину, вчиненого іншими особами, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, беручи до уваги обставини, визначені ст.470 КПК України, сторони дійшли згоди щодо можливості призначення покарання, в межах санкції ч.1 ст.263 КК України та можливості призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 ( п'яти) років позбавлення волі. При цьому враховуючи наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, сторони дійшли згоди про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, із застосуванням положень статі 75 КК України, із звільненням від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком, тривалість якого буде визначено судом із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України, перелік яких визначить суд.
Крім цього, у даній угоді роз'яснені обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання, про те, що в разі невиконання угоди прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку, а умисне невиконання ОСОБА_4 умов угоди буде підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Сторонами угоди підтверджено, що укладення угоди про винуватість є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. Зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред'явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України в повному обсязі, визнав фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування.
Крім того зазначив, що він розуміє надані йому законом права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Пояснив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно в присутності захисника та призначити узгоджене покарання.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання. Дана угода укладена добровільно, дотримані всі вимоги передбачені КПК України.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, після роз'яснення сторонам наслідків укладення угоди, які передбачені ч. 4ст. 474 КПК України та виконання вимоги п. п. 6, 7 вказаної статті, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки ухвалення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з огляду на таке.
Відповідно до статті 468 КПК України у кримінальному провадженні між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 263 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, внаслідок якого шкода завдана суспільним інтересам.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Аналізуючи та оцінюючи обставини справи в їх сукупності, суд вважає винуватість ОСОБА_4 доведеною в межах пред'явленого обвинувачення та кваліфікує його дії за ч.2 ст.28, ч. 1ст 263КК України як придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого покарання за ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 ( п'ять) років із застосуванням ст.ст.75,76 КК України.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає його щире каяття, беззастережне визнання своєї винуватості, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
До обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд відносить вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою.
При дослідженні особи обвинуваченого встановлено, що він щиро розкаюється в скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем несення служби та за місцем проживання характеризується задовільно.
Перевіряючи, чи відповідає узгоджене сторонами угоди покарання на відповідність загальним засадам призначення покарання, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину, конкретні обставини за яких вчинене дане правопорушення, особу винуватого, наявність обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого та обставину яка обтяжує покарання, а саме: вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою, і вважає за необхідне призначити йому покарання за ч.2 ст.28, ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 ( п'ять) років.
При цьому, враховуючи приведені обставини, тяжкість правопорушення, особу обвинуваченого, суд приходить до висновків про можливість виправлення обвинуваченого без відбуття покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов'язків, передбачених ст.ст. 75,76 КК України.
Даний вид покарання є достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових кримінальних правопорушень, відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого
Отже, суд доходить висновку, що узгоджена міра покарання для обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 263 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років із випробувальним терміном та застосуванням положень ст.76 КК України, є достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.
Обвинувачений погоджується на призначення узгодженого між сторонами виду та міри покарання.
Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим, за участю захисника, і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
У даному кримінальному провадженні шкоди не завдано, потерпілі відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи у даному кримінальному провадженні. Відповідно до наданих документів у кримінальному провадженні витрати за проведення судової експертизи зброї № 23-5989 від 21.11.2024 складають і 44847 ( сорок чотири тисячі вісімсот сорок сім) грн. 28 коп. Разом з тим суд вважає за необхідне стягнути ОСОБА_4 14949 гривень 09 копійок, тобто вартість експертизи, поділену на трьох осіб, оскільки злочин вчинений обвинуваченим за попередньою змовою з двома іншими особами, кримінальне провадження відносно яких розглядається іншому кримінальному провадженні.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373,374,394,424, 468,469, 472-476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20 березня 2024 року між прокурором відділу спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Обов'язок нагляду за засудженим ОСОБА_4 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку.
Під час відбування даного покарання обвинувачений ОСОБА_4 не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової експертизи зброї № 23-5989 від 21.11.2024 у розмірі - 14949 ( чотирнадцять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять) гривень 09 копійок.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- камуфльований підсумок, 142 патрони, які виготовлені промисловим способом та є бойовими припасами - патронами калібру 5,45 мм зі звичайними кулями зі сталевими сердечниками, які призначені для стрільби з 5,45-мм автоматів АК74, АКС74, АКС74У, ручних кулеметів РПК74, РПКС74 і іншої нарізної вогнепальної зброї такого ж калібру - передати на потреби ЗСУ.
- три гільзи від патронів калібру 5,45 мм зі звичайними кулями зі сталевими сердечниками, 1 гільзу від патрону калібру 9 мм та кулю від патрону 9 мм - знищити.
- мобільний телефон марки Nokia IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , MSISDN2: НОМЕР_5 - повернути за належністю ОСОБА_4 .
Арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Малиновського районного суду міста Одеси від 22.11.2023 на: камуфльований підсумок, 1 патрон калібру 9 мм та 144 патрони, які виготовлені промисловим способом та є бойовими припасами - патронами калібру 5,45 мм зі звичайними кулями зі сталевими сердечниками, які призначені для стрільби з 5,45-мм автоматів АК74, АКС74, АКС74У, ручних кулеметів РПК74, РПКС74 і іншої нарізної вогнепальної зброї такого ж калібру - скасувати.
Арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Малиновського районного суду міста Одеси від 31.01.2024 на: мобільний телефон марки Nokia IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , MSISDN2: НОМЕР_5 - скасувати.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд міста Одеси шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя : ОСОБА_1