Справа № 504/1180/23
Номер провадження 3/504/932/24
16.04.2024смт.Доброслав
Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Якимів А.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
27.03.2023 на розгляд Комінтернівського районного суду Одеської області надійшли матеріали справ про адміністративне правопорушення за ч.ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 №504/1180/23 та №504/1181/23, які були розподілені судді Доброву П.В.
Постановою суду від 28.07.2023 справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 об'єднано в одне провадження під №504/1180/23.
13.09.2023 постановою суду матеріали провадження відносно ОСОБА_1 за ч.ч. 1 ст. 130 КУпАП повернуто до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції для оформлення належним чином.
Відповідно до поштової відмітки матеріали справи направлені до УПП в Одеській області 15.12.2023 та отримані останніми 05.03.2024.
03.04.2024 вказані матеріали справи повернулись на розгляд Комінтернівського районного суду Одеської області та розподілені судді Якиміву А.В.
В судове засідання призначене на 16.04.2024 ОСОБА_1 не з'явився, його захисник Бабков В.Д. надав до суду заяву про можливість розгляду протоколів без участі ОСОБА_1 та його захисника та клопотання про закриття провадження у справі за п.1 ст. 247 КУпАП, тобто відсутності складу адміністративного правопорушення. Клопотання аргументоване наступними доводами: 1) протокол про адміністративне правопорушення від 02.03.2023 року серії ААБ №142972 містить наступні порушення та недоліки: у протоколі місцем скоєння правопорушення та його складення зазначено Лиманський район Одеської області, в той час, коли такого адміністративного району не існує; місцем розгляду адміністративної справи зазначено Лиманський районний суд Одеської області, в той час, коли «реєстр судової влади» не містить інформації щодо існування зазначеної судової інстанції; у протоколі зазначено наявність двох свідків на підтвердження факту відмови особи від проходження обстеження на стан алкогольного сп'яніння, в той час, коли матеріали містять пояснення лише одного свідка; матеріали справи не містять доказу здійснення керування транспортним засобом особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; протокол та матеріали справи не містять доказів відсторонення водія від керування транспортним засобом, як того вимагають приписи ст. 266 КУпАП, що саме по собі ставить під сумнів факт перебування особи під впливом алкогольного сп'яніння; протокол та матеріали справи не містять доказів роз'яснення прав і обов'язків особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, як того вимагає п. 11 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06.11.2015року за№ 1376. 2) Протокол про адміністративне правопорушення від 02.03.2023року серії ААД № 089523 теж містить недоліки та порушення, зокрема: згідно протоколу, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у якості громадянина РФ, в той час, коли він маз паспорт та посвідчення водія держави Україна; місцем скоєння правопорушення та складення протоколу зазначено м. Одеса, дорога М-14 21-й км. 1 а, в той час, коли місце зупинки т/з та складення протоколу було в Одеському районі Одеської області; місцем розгляду адміністративної справи зазначено Суворовський суд м. Одеси, в той час, коли справа підсудна та розглядається Комінтернівським районним судом Одеської області; матеріали адміністративного провадження не містять відомостей про наявність сертифікату відповідності на газоаналізатор «DRAGER 6810 прилад № ARBL- 0461», на якому здійснювалось огляд особи, яку притягається до відповідальності та відомостей про наявність у інспектора, що проводив огляд, спеціального звання Інспектора-лікаря, що вимагається Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735; протокол та матеріали справи не містять доказів відсторонення водія від керування транспортним засобом, як того вимагають приписи ст. 266 КУпАП, що само по собі ставить під сумнів факт перебування особи під впливом алкогольного сп'яніння; протокол та матеріали справи не містять доказів роз'яснення прав і обов'язків особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Таким чином, наявні докази адміністративного провадження містять ознаки неналежності та недопустимості, що позбавляє суд на їх підставі здійснювати об'єктивний та неупереджений розгляд справи.
Судом встановлено, що 02.03.2023 о 19:15 год. Одеська область, Одеський район, автомобільна дорога М-14, 21 км+700м, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chery Tiggo р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, нестійка хода, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується такими доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення від 02.03.2023 серії ААБ №142972;
-поясненнями свідка ОСОБА_2 від 02.03.2023, який повідомив, що 02.03.2023 о 19:20 год був свідком того, що ОСОБА_1 , що керував автомобілем Chery Tiggo р.н. НОМЕР_1 , мав явні ознаки алкогольного сп'яніння та відмовився від проведення огляду на стан сп'яніння;
-поясненнями свідка ОСОБА_3 від 02.03.2024, який надав аналогічні ОСОБА_2 пояснення;
-відео записом, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, досліджений судом, на якому зафіксовано як ОСОБА_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, в ході розмови з працівником поліції погоджується з тим, що керував транспортним засобом у нетверезому стані та відмовляється від проведення огляду на стан сп'яніння.
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність, серед іншого, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Щодо доводів захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, суд зазначає наступне.
Судом відхиляються доводи захисника про недоліки, а саме зазначення у протоколі місцем вчинення порушення Лиманський район Одеської області та місцем розгляду справи Лиманський районний суд. Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, Лиманський район перейменовано в Одеський. Особі, що притягується до адміністративної відповідальності та його захиснику було відомо про розгляд справи Комінтернівським районним судом, від початку такого розгляду, про що свідчить заява захисника на адресу суду від 26.04.2023. Тобто вказані недоліки протоколу, допущені працівником поліції, жодним чином не порушили права ОСОБА_1 та не позбавили його можливості приймати участь у справі та їх реалізувати.
До протоколу про адміністративне правопорушення на підтвердження фактів викладених у ньому, долучено пояснення двох свідків, та відео запис з місця пригоди, таким чином доводи захисника про відсутність пояснень свідка суд не приймає.
На долученому до матеріалів справи відео записи зафіксований факт відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, працівник поліції роз'яснив останньому про необхідність виклику на місце пригоди тверезого водія, у зв'язку з його відстороненням.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши обставини, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, суд визнає винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 02.03.2023 о 23:15 год. Одеська область, Одеський район, автомобільна дорога М-14, 21 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chery Tiggo р.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд а стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alсotest 6810, результат становить 1,08 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується такими доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення від 02.03.2023 серії ААД №089523;
-роздруківкою приладу Alkotest Drager 6810, тест №1684, відповідно якого, результат огляду ОСОБА_1 становить 1,08 проміле;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_1 ;
-відео записом з ПВР, на яких зафіксовано факт керування автомобілем ОСОБА_1 та процес проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння, результат якого становить 1,08 проміле;
Відповідно до п. 2.9.А Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність, серед іншого, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п. 5 р. 2 Наказу МВС України від 09.11.2015 №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція), перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Таким чином, доводи захисника про те, що матеріали адміністративного провадження не містять відомостей про наявність сертифікату відповідності на газоаналізатор судом відхиляються, оскільки з дослідженого безперервного відео запису вбачається, що таку вимогу ОСОБА_1 не заявляв, результати огляду за допомогою технічного приладу не оспорював. На відео записі також зафіксовано відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Таким чином, суд визнає винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, кваліфікація його дій працівниками поліції є вірною.
Європейський суд з прав людини також вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (§ 23 рішення у справі «Проніна проти України»).
Суд констатує, що інші доводи адвоката Бабкова В.Д. з приводу обставин вчинення адміністративних правопорушень є загальними, та не спростовують висновків суду, щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки докази, що додані до протоколів про адміністративне правопорушення, як і самі протоколи є належними та допустимими доказами винуватості особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Правопорушення вчинені ОСОБА_1 02.03.2023, а тому останнім днем строку накладення стягнення у цьому випадку є 02.03.2024.
Вказана справа, після направлення на доопрацювання іншим складом суду, надійшла в провадження судді ОСОБА_4 03.04.2024, тобто вже після закінчення строку накладення адміністративного стягнення.
За таких обставин, розгляд справи в межах строків встановлених ст. 38 КУпАП був неможливий.
Оскільки, строк накладення адміністративного стягнення за протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закінчився, то згідно п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку з закінченням передбаченого ст. 38 КУпАП строку для накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. ст. 247, 284 КпАП України, суд -
Провадження у справі за ч.ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області.
Суддя А. В. Якимів