Справа № 495/3402/24
№ провадження 1-кс/495/887/2024
16 квітня 2024 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 , адвоката - ОСОБА_4 , затриманого - ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), перекладача - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Білгород-Дністровському клопотання керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запоібжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційного арешту) стосовно:
ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самарканд, Республіка Узбекистан, громадянина Республіки Узбекистан, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1
Виклад обставин, зазначених у клопотанні.
13.04.2024 о 21:00 співробітниками прикордонної служби на пункті пропуску в с. Старокозаче Білгород-Дністровського району Одеської області під час здійснення прикордонного контролю осіб, які слідують на виїзд з України в ході перевірки документів громадянина Узбекистану ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , документованого закордонним паспортом громадянина Республіки Узбекистану № НОМЕР_1 від 15.07.2014, дійсний до 14.07.2024, у ході перевірки установлено, що вказана особа перебуває у міжнародному розшуку згідно з обліками Генерального секретаріату Інтерполу розшукується на міжнародному рівні компетентними органами для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених §1343 розділу 18, §§ 1029(а)(2) та 1029(с)(1)(A)(i) розділу 18 (шахрайство, фінансове шахрайство, кіберзлочин) Кодексу Сполучених Штатів Америки.
Про затримання особи співробітником Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області 14.04.2024 складений відповідний протокол про затримання в порядку ст. ст. 208, 582 КПК України.
За ініціативою компетентних органів Сполучених Штатів Америки 09.11.2021 до міжнародної бази Інтерпол внесені відповідні відомості щодо розшуку ОСОБА_5 .
Підставою для затримання ОСОБА_5 та застосування у подальшому відносно нього тимчасового арешту є документи, що містять дані про вчинення особою злочину на території іноземної держави та обрання щодо неї запобіжного заходу компетентним органом іноземної держави у вигляді тримання під вартою.
Судом першої інстанції Західного району м. Нью-Йорк від 20.05.2021 видано ордер на арешт ОСОБА_5 .
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Одеської області від 30.06.2021 відносно ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у виді особистого зобов?язання.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.07.2021 задоволено скаргу прокурора на вищевказане рішення слідчого судді, та призначено новий розгляд клопотання.
До Офісу Генерального прокурора надійшов запит Департаменту юстиції Сполучених Штатів Америки про видачу ОСОБА_5 для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених §1343 розділу 18, §§ 1029(а)(2) та 1029(с)(1)(A)(i) розділу 18 (шахрайство, фінансове шахрайство, кіберзлочин).
З матеріалів, що містяться у запиті про видачу вбачається, що ОСОБА_9 викрав криптовалюту в потерпілого в червні 2019 року на суму 11.8 млн. дол. США. шляхом використання електронно-обчислювальної техніки.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_9 вчинив $1343 розділу 18, $§ 1029(а)(2) та 1029(с)(1)(А)(i) розділу 18 (шахрайство, фінансове шахрайство, кіберзлочин) Кодексу Сполучених Штатів Америки.
Злочини, вчинення яких інкримінується ОСОБА_10 на території США відповідає злочину, передбаченому ч. 5 ст. 190 КК України та є екстрадиційним, оскільки передбачає покарання у вигляді позбавлення волі більше ніж на 1 рік, а саме від 5-12 років.
Особа Склюєа Нікіти документована паспортом громадянина Республіки Узбекистану № НОМЕР_1 від 15.07.2014, дійсний до 14.07.2024.
Відповідно до наявних матеріалів перевірки, ОСОБА_9 з питань оформлення належності або набуття громадянства України не звертався, до кримінальної відповідальності на території України не притягується, стан його здоров?я задовільний.
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення подальшої видачі ОСОБА_5 для притягнення до кримінальної відповідальності на території США, керуючись ст. 584 КПК України, ст. 16 Європейської Конвенції «Про видачу правопорушників» від 13.12.1957 прокурор просив роз?яснити ОСОБА_10 ( ОСОБА_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , право надати згоду на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку, а також право на відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності у разі надання згоди на видачу (екстрадицію); застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі (екстрадиційний арешт) відносно ОСОБА_9 .
Позиції сторін.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.
Затриманий ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його захисник згоду на видачу (екстрадицію) не надали, просили відмовити у задоволенні клопотання.
Мотивація суду.
Слідчий суддя, дослідивши надані до клопотання матеріали приходить до наступного:
Як вбачається з витягу з обліку Генерального секртаріату Інтерполу, в тому числі копії повідомлень ІНФОРМАЦІЯ_2 , також відомий як ОСОБА_11 , був обвинувачений великим журі у Західному окрузі штату Нью-Йорк 20 травня 2021 р. Обвинувальний акт - це офіційне обвинувачення або обвинувальний документ, що видається великим журі, яке входить до складу судової гілки влади США. Велике журі складається з 16 - 23 вільно обраних громадян, яких збирають для розгляду доказів злочинів, представлених правоохоронними органами Сполучених Штатів. Кожний з членів великого журі повинен розглянути представлені докази та вирішити, чи є достатньо достовірних доказів для підтвердження факту вчинення злочину та ймовірності того, що обвинувачена особа його вчинила. Велике журі може видати документ з обвинуваченням підсудного у злочині, якщо щонайменше 12 членів журі визнають високу ймовірність того, що саме обвинувачений вчинив злочин.
20 травня 2021 р. федеральне велике журі видало обвинувальний акт з обвинуваченням ОСОБА_12 , також відомого як ОСОБА_11 , в наступних злочинах: два пункти шахрайства за допомогою дротового зв?язку, порушення §1343 Розділу 18 Кодексу Сполучених Штатів та один пункт шахрайства з використанням засобу доступу, порушення §§ 1029(a)(2) та 1029(с)(1)(A)(i) Розділу 18 Кодексу Сполучених Штатів. Крім того, в обвинувальному акті міститься вимога конфіскації. Конфіскація є слідством засудження за обвинувачення, висунуті в обвинувальному акті, і не є частиною самого обвинувачення. Вимога конфіскації включається в обвинувальний акт здебільшого для того, щоб повідомити обвинуваченому про положення про конфіскацію…
20 травня 2021 р. Окружний федеральний суд Сполучених Штатів Західного округу штату ОСОБА_13 -Йорк видав ордер на арешт МИКИТИ СКЛЮЄВА за злочини, зазначені в обвинувальному акті. Секретар Окружного суду Сполучених Штатів Західного округу штату ОСОБА_14 має право та повноваження видавати ордери на арешт згідно з законами штату Нью-Йорк…
Згідно з пунктами 1 та 2 обвинувального акту ОСОБА_15 обвинувачується у шахрайстві за допомогою дротового зв?язку, що є порушенням § 1343 Розділу 18 Кодексу Сполучених Штатів. Згідно з пунктами 1 та 2 СКЛЮЄВ розробив схему з метою введення у оману та отримання грошей та майна на підставі неправдивого та шахрайського представлення фактів, тверджень та обіцянок. Зокрема, в цих пунктах обвинувачення йдеться про те, що ОСОБА_16 розробив схему з метою введення у оману та отримання грошей та майна на підставі неправдивого та шахрайського представлення фактів, тверджень та обіцянок, та пересилав або ініціював пересилання повідомлень за допомогою дротового зв?язку, що є порушенням §1343 Розділу 18 Кодексу Сполучених Штатів.
Максимальне покарання за порушення §1343 Розділу 18 Кодексу Сполучених Штатів, що є предметом обвинувачення в пунктах 1 та 2 обвинувального акту, складає 20 років позбавлення волі.
У 3-му пункті обвинувального акту ОСОБА_15 обвинувачується у шахрайстві з використанням засобу доступу, що є порушенням §§1029(a)(2) та 1029(c)(I)(A)(i) Розділу 18 Кодексу Сполучених Штатів. Згідно з цим пунктом СКЛЮЄВ свідомо та з наміром займався незаконною діяльністю, зокрема:
а. виготовляв, користався та торгував одним або більше підробленими засобами доступу, що є порушенням §1029(а)(1) Розділу 18 Кодексу Сполучених Штатів; та
b. здійснював обіг та користався одним або більше несанкціонованими засобами доступу протягом періоду одного року, та, завдяки таким діям, заволодів цінностями загальною вартістю 1000 доларів США або більше протягом цього періоду, що є порушенням § 1029(а) (2) Розділу 18 Кодексу Сполучених Штатів.
Максимальне покарання за порушення §1029(а)(2) Розділу 18 Кодексу Сполучених Штатів, що є предметом обвинувачення в пункті 3 обвинувального акту, складає 10 років позбавлення волі згідно з §§1029(с)(I(A)(i) Розділу 18 Кодексу Сполучених Штатів.
Сполучені Штати звертаються з проханням про екстрадицію ОСОБА_15 на підставі обвинувачень, зазначених в обвинувальному акті.
Строк давності притягнення за злочинами - 5 років після вчинення злочину.
Після подання обвинувального акту до федерального окружного суду, як це було зроблено з обвинуваченнями проти СКЛЮЄВА, відлік строку давності припиняється. Крім того, згідно з законами Сполучених Штатів, відлік строку давності за триваючу злочинну діяльність починається після завершення або закінчення злочину, а не від дати його початку. Оскільки в кожному з пунктів обвинувачення, за 1 по 3, йдеться про злочину діяльність, яка тривала до лютого 2019 р., обвинувальний акт від 12 травня 2021 р. у цієї справі був поданий протягом належного періоду часу. Копія §3282 Розділу 18 Кодексу Сполучених Штатів додається у Документальному доказі С.
Окрім того, згідно ордеру на арешт Окружного федерального суду США Західного округу штату Нью - Йорк по справі N? 21-CR надано ордер на арешт будь-якому вповноваженому представнику правоохоронних органів арештувати та доставити до мирового судді Федерального суду Сполучених Штатів без зайвих затримок ОСОБА_17 , також відомого як ОСОБА_11 , обвинуваченого у злочині або правопорушенні
Частиною 1 ст. 61 Конвенції «Про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних і кримінальних справах» передбачається, що особа, яка потребує видачі, за клопотанням може бути взята під варту і до отримання вимоги про видачу.
Відповідно до ст. 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Статтею 5 Європейської конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, а саме законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.
Відповідно до ст. 60 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, після одержання вимоги запитувана Договірна Сторона негайно вживає заходи до взяття під варту особи, видача якої вимагається, за винятком тих випадків, коли видача не може бути здійснена.
Вищезазначені міжнародні договори не денонсовані.
Згідно з ст. 63 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, розрив дипломатичних або консульських відносин між учасниками договору не впливає на правові відносини, встановлені між ними договором, за винятком випадків, коли наявність дипломатичних або консульських відносин потрібна для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 541 КПК України визначено, що екстрадиційний арешт - це застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою з метою забезпечення її видачі (екстрадиції).
Відповідно до ч. 1 ст. 584 КПК України, після надходження запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи за дорученням або зверненням центрального органу України прокурор звертається з клопотанням про її екстрадиційний арешт до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою.
Згідно з ч. ч. 10, 11 ст. 584 КПК України, екстрадиційний арешт застосовується до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше дванадцяти місяців. У межах цього строку слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа перебуває під вартою, за клопотанням прокурора не рідше одного разу на два місяці перевіряє наявність підстав для подальшого тримання особи під вартою або її звільнення.
Відповідно до наданого повідомлення чергового офіцера Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва від 13.04.2024 згідно з обліками Генерального секретаріату Інтерполу, станом на 13.04.2024 громадянин Узбекистану ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться у міжнародному розшуку з метою арешту та подальшої екстрадиції до Сполучених Штатів Америки для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 1343, 1029(а)(2) та 1029(с)(1) КК США - фінансове шахрайство та злочини у сфері високих технологій.
Враховуючи викладене, надано вказівку на вжиття заходів щодо затримання вказаної особи та зазначено, що процесуальні документи (у перекладі на українську мову) та матеріали для ідентифікації, необхідні для поміщення ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під тимчасовий арешт були запитані у колег з НЦБ Інтерполу США.
Окрім того, згідно відповіді чергового офіцера Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва від 14.04.2024 правоохоронні органи США підтвердили розшук ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Ордер на арешт у перекладі на українську мову зобов?язалися направити в найкоротші терміни.
Частинами 1, 2 ст. 587 КПК України передбачено, що екстрадиційна перевірка обставин, що можуть перешкоджати видачі особи, проводиться центральним органом України або за його дорученням чи зверненням відповідною обласною прокуратурою. Екстрадиційна перевірка здійснюється протягом шістдесяти днів. Цей строк може бути продовжено відповідним центральним органом України.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
У постанові Пленуму Верховного суду України № 16 від 08.10.2004 року «Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і строки затримання (арешту) осіб при вирішенні питань, пов'язаних з їх екстрадицією» роз'яснено, що місцеві суди на виконання Європейської конвенції та аналогічних положень інших міжнародних договорів України приймають до свого провадження і розглядають по суті подання прокурорів або погоджені з ними подання органів, котрі виконують запити інших держав про видачу, тимчасовий арешт осіб з метою їх доставки під вартою до компетентного органу держави, що надсилає запит, на термін, встановлений Європейською конвенцією або іншим міжнародним договором.
Відповідно до ч. 4 ст. 590 КПК України, рішення про видачу особи (екстрадицію) не може бути прийнято, якщо така особа подала заяву про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи скористалася відповідно до законодавства правом на оскарження рішення щодо зазначених статусів, до остаточного розгляду заяви, у порядку, встановленому законодавством України. Захисником підозрюваного в судовому засіданні не надано документів, які б свідчили про здійснення будь-яких з зазначених вище дій.
При цьому, слідчий суддя вважає за доцільне акцентувати, що згідно положень ч. 8 ст. 584 КПК України не досліджує питання про винуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надійшов запит про видачу. У зв'язку з чим, суд при вирішенні питання не надає оцінку перебуванню підозрюваного у шлюбі, наявності місця проживання та іншим характеризуючим обставинам, на які послався адвокат у судовому засіданні.
Враховуючи викладене, характер підозри, пред'явленої ОСОБА_19 компетентними слідчими органами США, обґрунтованість якого не є предметом перевірки слідчого судді, тяжкість можливого покарання, що загрожує останньому в разі засудження, міцність соціальних зв'язків, слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час існують достатні підстави для утримання ОСОБА_20 під вартою, оскільки застосування до нього екстрадиційного арешту до його видачі для притягнення до кримінальної відповідальності і здійснення фактичної передачі компетентним органам США є єдиним достатнім запобіжним заходом для запобігання можливим спробам особи переховуватись з метою уникнення передачі його компетентним органам США.
Що стосується посилань захисника та самого ОСОБА_20 на те, що останній має проживає за адресою: АДРЕСА_2 , то дані обставини не можуть бути самостійною підставою для застосування відносно останнього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, оскільки не спростовують ризиків запобігання втечі особи з метою уникнення передачі його компетентним органам США.
Відповідно до ч. 6 ст. 584 КПК України строки тримання особи під вартою та порядок їх продовження визначаються цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для утримання ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самарканд, Республіка Узбекистан, громадянина Республіки Узбекистан, під вартою шляхом застосування екстрадиційного арешту, даний захід є єдиним запобіжним заходом, достатнім для запобігання усіх можливих ризиків уникнення кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст. 582, 583, 584, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запоібжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційного арешту) стосовно ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати стосовно ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , екстрадиційний арешт (тримання під вартою) в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на строк 60 (шістдесят) діб, тобто до 11 червня 2024 року.
Строк екстрадиційного арешту врахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 13 квітня 2024.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_21