Справа № 594/9/24
11 квітня 2024 року м.Борщів
Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої-судді: Губіш О.А.
з участю:
секретаря: Окулянко У.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом до ОСОБА_2 , в якому просить припинити стягнення аліментів з нього на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються, згідно судового наказу Борщівського районного суду Тернопільської області від 12.12.2023, а також стягнути з відповідачки в його користь, аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. Позов мотивовано тим, що судовим наказом Борщівського районного суду Тернопільської області від 12.12.2023, стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі однієї третини його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення старшою дитиною повноліття, починаючи з 07 грудня 2023 року. ОСОБА_2 вказала неправдиві дані в заяві про видачу судового наказу, оскільки дочка ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 , проживають з ним по АДРЕСА_1 , що стверджується письмовими доказами.
Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 03 січня 2024 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропоновано відповідачці протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали надіслати відзив на позовну заяву.
05.02.2024 адвокат Денисова Т.С., як представник відповідача, подала до суду відзив на позов, в якому позов не визнала, зазначила, що місцем проживання сім'ї відповідачки є належний їй житловий будинок АДРЕСА_2 . За вказаною адресою зареєстровані відповідачка та діти, позивач не бажав зареєструвати своє місце проживання з сім'єю. З травня 2023 року сторони подружні відносини не підтримують, позивач залишив сім'ю та перейшов жиги в господарство своїх батьків у с. Шипівці. Діти залишалися проживати з відповідачкою.
07.12.2023 відповідачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. 10.01.2024 Борщівським районним судом ухвалено рішення про розірвання шлюбу. Рішення не набрало законної сили.
Причиною припинення подружніх відносин стало те, що за час спільного проживання сім'ї в с. Шершенівка, ОСОБА_1 більшу частину свого життя проводив у господарстві своїх батьків у с.Шипівці, а не з сім'єю. Жодної допомоги в утриманні господарства подружжя не надавав. А за незначний час, коли позивач бував дома, між подружжям часто виникали суперечки. Основна причина конфліктів, це небажання чоловіка належним чином утримувати сім'ю. Прохання дружини дати гроші на сімейні потреби виводило чоловіка і себе і завжди завершенням було побиття чоловіком дружини, часто в присутності дітей.
З 13.10.2023 після тривалих перемовин між подружжям, дочка сторін ОСОБА_5 перейшла навчатися в школу с. Шипівці Чортківського району. ОСОБА_2 наголошує, що погодилася на перевід дочки в іншу школу на вимогу батька дитини. Останній погрожував позбавити дружину батьківських прав на дітей і як доказ представити відеозаписи поведінки дружини з дітьми після конфліктів з чоловіком. Суперечки в основному розпочиналися між подружжям з приводу участі чоловіка в житті родини, конфлікт переходив на особисті претензії один до одного, а згодом, погрожуючи залишити родину, чоловік залучав до конфлікту дітей, які реагуючи на слова батька, ображалися на матір і відповідно, не слухалися її. Саме ці моменти ОСОБА_1 фіксував на відео.
Оскільки навчання дитини в школі с. Шипівці припало на пізню осінь, дівчинка залишалася жити на дні навчання у будинку, де проживає її батько. З п'ятниці по понеділок щотижня дитина живе в місці постійного проживання сім'ї у с. Шершенівка, адже дівчинці потрібна мати, і брат з сестрою мають зростати разом. Відстань між домівками батьків дитини біля 2 км. Окрім того, дочці сподобалася школа у селі Шипівці, викладачі, однокласники, тому мати, не бажаючи травмувати дитину, не заперечує, щоб дівчинка навчалася в школі, де проживає її батько.
Питання розірвання шлюбу та стягнення з батька дітей аліментів виникло фактично після того, як останній заявив, що забере у матері дітей, і в підтвердження своїх слів звернувся із заявою до Більче -Золотецької сільської ради про визначення місця проживання дітей із ним у с. Шипівці.
На переконання відповідачки, категоричність в діях позивача щодо місця проживання дітей, спровокована небажанням останнього бути мобілізованим у Збройні Сили України, адже іншої підстави для відстрочки він не має.
Крім того, у довідці, виданій 18.12.2023 за № 02.1-29/311 старостою Шипівецького старостинського округу не вказано на підставі яких документів чи фактичних даних видана довідка про те, що неповнолітня ОСОБА_3 проживає разом із батьком в селі Шипівці.
Довідка від 10.11.2023 за вих. № 734-08/26, видана Тернопільською обласною дитячою клінічною лікарнею та довідка від 14.11.2023 р. за вих. № 01-04/686, видана КПП «Чортківська центральна міська лікарня» видані для пред'явлення в органи опіки та піклування, а не для пред'явлення в суд. Обидві підтверджують, що батько дитини, забравши дівчинку в школу по місцю свого проживання, займався підготовкою для звернення в органи опіки та піклування для визначення місця проживання дітей з ним. Обидві довідки не містять належної для позовних вимог інформації щодо підтвердження постійного місця проживання дитини ОСОБА_5 з батьком. Адже за наявності в сім'ї двох дітей з різницею у віці 5 років, батьки змушені розділити свою участь у житті кожної дитини. В даному випадку батько за домовленістю з матір'ю довозив дитину до медичних установ у м.Чортків та у м.Тернопіль, а мати залишалася дома з менших сином ОСОБА_6 .
Як доказ неналежної в довідках інформації, є відомості, зазначені в декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, копію якого представив позивач. Декларація подана 23 лютого 2022 року, місце фактичного проживання дитини с.Шершенівка, довірена особа пацієнта для повідомлення у разі настання екстреного випадку з пацієнтом та законний представник пацієнта - мати дитини ОСОБА_2 .
Зазначила, що жодного, належного, допустимого та достатнього доказу тій обставині, яка зазначається в позові, що дочка ОСОБА_5 проживає з батьком у селі Шипівці, позивачем в позовній заяві не наведено та до позову недодано.
Сім'я ОСОБА_2 дійсно потребує належної участі батька в утриманні двох малолітніх дітей, адже меншому сину лише 4 рочки виповнилося 24 грудня 2023 року. Ні в селі Шершенівка, ні в навколишніх селах вакантних посад для роботи матері немає. Їхати на роботу в іншу місцевість та залишати дітей на тривалий час без участі в їх житті матері, ОСОБА_2 , як свідома мати, допустити не може.
Крім того, зазначила, що аліменти є одним із способів виконання батьками обов'язку по утриманню дитини до досягнення нею повноліття. Аліменти на дитину стягуються на користь одного з батьків, з яким проживає дитина, є його власністю і повинні використовуватися за цільовим призначенням, тобто саме на утримання дитини.
Позивач замість того, щоб допомагати дітям матеріально, брати участь у вихованні дітей, будучи в шлюбі із матір'ю, ініціював спір з приводу місця проживання дітей, і як вбачається з позовних вимог, не обґрунтувавши належними та допустимими доказами постійного місця проживання дитини ОСОБА_5 з ним, не довів суду витрат, які несе у зв'язку з доглядом за дівчинкою в період її очного навчання в школі в селі ІІІипівці, просить стягнути аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 з матері дитини, на руках якої на сьогодні знаходиться їх 4-х річний син ОСОБА_6 .
За таких обставин, просила в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовити повністю.
21.03.2024 відповідачка ОСОБА_2 подала до суду заяву про визнання позову, у якій позовні вимоги про припинення стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які стягуються згідно судового наказу Борщівського районного суду від 12.12.2023, визнала.
Позивач ОСОБА_1 21.03.2024 подав заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про відмову від позову в частині стягнення аліментів на утримання дочки, а позовні вимоги про припинення стягнення з нього аліментів в користь відповідачки на утримання дочки, які стягуються згідно судового наказу Борщівського районного суду від 12.12.2023, підтримує.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині про припинення стягнення з позивача аліментів в користь відповідачки на утримання дочки, які стягуються згідно судового наказу Борщівського районного суду від 12.12.2023, підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони є батьками двох малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 ).
Судовим наказом № 594/1658/23 від 12 грудня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жительки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі однієї третини його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення старшою дитиною повноліття, починаючи з 07 грудня 2023 року.
Згідно довідки №02.1-29/311 від 18.12.2023, виданої Товстенською селищною радою, дитина ОСОБА_3 з 24.09.2023, проживає без реєстрації разом з батьком ОСОБА_1 , в АДРЕСА_1 .
Як вбачається з довідки виданої Шипівською гімназією Товстенської селищної ради №127 від 18.12.2023, дочка сторін ОСОБА_3 з 13.10.2023 навчається в 4 класі Шипівської гімназії Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області.
Згідно довідки №734-08/26 від 10.11.2023, виданої КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька с.Шипівці Чортківського району, знаходиться на стаціонарному лікуванні в інфекційно-боксовому дитячому відділенні КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР з 07.11.2023 по 10.11.2023. По догляду за дитиною знаходився батько ОСОБА_1 .
Також, згідно довідки №01-04/686 від 14.11.2023, виданої КНП Чортківська центральна міська лікарня» Чортківської міської ради, ОСОБА_3 знаходилась на стаціонарному лікуванні у педіатричному відділенні КНП «Чортківська центральна міська лікарня» Чортківської міської ради з 24.02.2022 по 04.03.2022, діагноз: J20.9, з 14.08.2022 по 19.08.2022, діагноз: А 08.4, з 11.09.2022 по 19.09.2022, діагноз: J20.9, з 12.12.2022 по 19.02.2022, діагноз: А 08.4, з 24.12.2022 по 29.12.2022, діагноз: А 08.4, з 06.01.2023 по 13.01.2023, діагноз: А 04.9, з 28.08.2023 по 30.08.2023, діагноз: А 08.4, з 14.09.2023 по 20.09.2023, діагноз: J06.9. Крім того, знаходилась на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні КНП «Чортківська центральна міська лікарня» Чортківської міської ради з 01.10.2023 по 20.09.2023, діагноз: К52.4. По догляду за дитиною знаходився батько ОСОБА_1 .
Згідно розпорядження Більче-Золотецької сільської ради №23/02-04 від 01.02.2024, визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адресу проживання батька, ОСОБА_1 АДРЕСА_1 .
Згідно статті 51 Конституції України та статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно частини третьої статті 182 СК України, при вирішенні питання стягнення аліментів, суд виходить з того, з ким проживає дитина.
Відповідно до пункту 17 Постанови N 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
З аналізу положень статей 179-181 СК України вбачається, що аліменти підлягають використанню на утримання дитини, а тому припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів не витрачає отримані аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на дитину на ім'я одержувача аліментів.
За своєю суттю аліменти це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає з дитиною та бере активну участь у її вихованні.
З аналізу зазначених статей вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів. При цьому обов'язок платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а стаття 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями статті 273 СК України має на меті скасування їх присудження.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені частиною другою статті 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
Частиною першою статті 10 СК України визначено, що якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).
Відповідно до частини четвертої статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Судом встановлено, та вказана обставина визнається сторонами, що з моменту винесення судового наказу № 594/1658/23 від 12 грудня 2023 року про стягнення аліментів з позивача змінилися обставини, а саме дочка ОСОБА_3 проживає з позивачем, де відвідує навчальний заклад.
Тому, суд вважає, що обставини, що виникли після постановлення судового наказу № 594/1658/23 мають істотне значення та є підставою, яка вказує на необхідність звільнення платника аліментів від сплати таких періодичних платежів, адже у такому випадку той з батьків із ким проживає дитина набуває право на отримання аліментів, а в іншого з батьків таке право припиняється, що відповідає встановленому статті 141 СК України принципу рівності прав та обов'язків батьків стосовно своєї дитини.
Тому, позов щодо припинення стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , які стягуються на підставі судового наказу № 594/1658/23 виданого Борщівським районним судом Тернопільської області від 12 грудня 2023 року, слід задовольнити.
На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь держави судовий збір в розмірі 1211, 20 грн за позовні вимоги про припинення стягнення аліментів.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, статтями 10,18, 180, 181, 182,273 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов задоволити.
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі судового наказу №594/1658/23 від 12 грудня 2023 року, виданого Борщівським районним судом Тернопільської області.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в сумі 1211 гривень 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Сторони по справі:
позивач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , жителька АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Головуюча: