Справа № 444/1073/24
Провадження № 2/444/606/2024
16 квітня 2024 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Ясиновський Р. Б.
секретар судового засідання Стець М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківський відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Жовківська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття обтяження накладеного на майно,-
Позивач звернулася до суду з позовом про зняття арешту з майна. Свої позовні вимоги мотивує наступним. Нещодавно вона отримала інформацію з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, з якої вбачається, що на усе її нерухоме майно накладено арешт.
Підставою для накладення даного арешту була постанова №0034 від 17 січня 2006 року, винесена ГЛОУ у справах захисту прав споживачів. Реєстратором даного арешту була Жовківська державна нотаріальна контора, яка в свою чергу на підставі постанови ВДВС Жовківського РУЮ від 07 червня 2006 року і встановила даний тип обтяження.
Зазначає, що уже тривалий час являється фізичною особою-підприємцем та їй не відомо про жодний штраф, який би на неї накладався. Більше того з січня 2006 року по дату звернення до суду до позивача не надходило жодних претензій щодо оплати штрафу згідно постанови №0034 від 17 січня 2006 року, яка була винесена ГЛОУ у справах захисту прав споживачів.
Наголошує, що ні вона особисто, ні її родина не отримувала жодних повідомлень про оплату штрафу як від ГЛОУ у справах захисту прав споживачів, так і від державної виконавчої служби.
З метою з'ясування викладених вище обставин, позивач звернулась у Жовківський відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області з письмовою заявою в якій просила зняти арешт.
У відповідь на її звернення та з метою з'ясування підстав для накладення арешту Жовківський відділ державної виконавчої служби (у зв'язку із обмеженим строком зберігання виконавчих проваджень, тривалістю 3 роки та відповідно знищенням таких виконавчих проваджень після спливу зазначеного строку) для встановлення усіх обставин, які були підставою для накладення даного арешту скерував на адресу Жовківської державної нотаріальної контори відповідного листа.
У відповіді на письмове звернення завідувач Жовківської державної нотаріальної контори за №223/01-16 від 22 лютого 2024 року ОСОБА_2 повідомила, що на підставі постанови ВДВС Жовківського району В5-341 від 07 червня 2006 року накладено арешт на відчуження майна позивача та надала копію вказаної вище постанови. Будь-якої іншої інформації завідувачем Жовківської ДНК надано не було.
Вказує, що після цього звернулась із письмовою заявою в Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області в якій просила надати належну інформацію, що стосується винесеної постанови №0034 від 17 січня 2006 року. Також просила повідомити про наявність чи відсутність у неї штрафу та вказати його розмір, оскільки хотіла добровільно у найкоротший термін такий оплатити.
З наданої відповіді начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області вбачається, що в Головному управлінні Держпродспоживслужби у Львівській області відсутня інформація щодо притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу, наявності/відсутності боргових зобов'язань позивачем, фізичною особою-підприємцем перед Головним Львівським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів та Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області.
Окрім цього вказує, що 13 березня 2024 року за результатами отриманих документів Жовківським відділом державної виконавчої служби їй було надано відповідь з приводу зняття арешту на майно. Так, в даній відповіді зазначено, що Правилами ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07 червня 2017 року за № 1829/5, встановлені наступні строки зберігання виконавчих проваджень: cтрок зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.
З огляду на викладене Жовківський відділ державної виконавчої служби вказав, що встановити всі обставини, які були підставою для накладення арешту на усе майно неможливо, та роз'яснено, що позивач вправі звернутися до суду відповідної інстанції із позовом про зняття арешту із належного їй майна.
У зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить позов задоволити.
Позивач в судове засідання не з'явилась, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить такі задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак подав клопотання про розгляд справи у його відсутності та вказав про відсутність заперечень щодо задоволення даного позову.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, однак подав клопотання про розгляд справи у його відсутності та вказав про відсутність заперечень щодо задоволення даного позову.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. ст. 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Судом встановлено, що підставою для накладення даного арешту була постанова №0034 від 17 січня 2006 року, винесена ГЛОУ у справах захисту прав споживачів. Реєстратором даного арешту була Жовківська державна нотаріальна контора, яка в свою чергу на підставі постанови ВДВС Жовківського РУЮ від 07 червня 2006 року і встановила даний тип обтяження.
З метою з'ясування викладених вище обставин, позивач звернулась у Жовківський відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області з письмовою заявою в якій просила зняти арешт.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідь на її звернення та з метою з'ясування підстав для накладення арешту Жовківський відділ державної виконавчої служби (у зв'язку із обмеженим строком зберігання виконавчих проваджень, тривалістю 3 роки та відповідно знищенням таких виконавчих проваджень після спливу зазначеного строку) для встановлення усіх обставин, які були підставою для накладення даного арешту скерував на адресу Жовківської державної нотаріальної контори відповідного листа.
У відповіді на письмове звернення завідувач Жовківської державної нотаріальної контори за №223/01-16 від 22 лютого 2024 року ОСОБА_2 повідомила, що на підставі постанови ВДВС Жовківського району В5-341 від 07 червня 2006 року накладено арешт на відчуження майна позивача та надала копію вказаної вище постанови. Будь-якої іншої інформації завідувачем Жовківської ДНК надано не було.
Окрім цього судом встановлено, що після цього позивач звернулась із письмовою заявою в Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області в якій просила надати належну їй інформацію, що стосується винесеної постанова №0034 від 17 січня 2006 року. Також просила повідомити про наявність чи відсутність у неї штрафу та вказати його розмір, оскільки хотіла добровільно у найкоротший термін такий оплатити.
З наданої відповіді начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області вбачається, що в Головному управлінні Держпродспоживслужби у Львівській області відсутня інформація щодо притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу, наявності/відсутності боргових зобов'язань позивачем, фізичною особою-підприємцем перед Головним Львівським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів та Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області.
З матеріалів справи також вбачається, що 13 березня 2024 року за результатами отриманих документів Жовківським відділом державної виконавчої служби позивачу було надано відповідь з приводу зняття арешту на майно, в якій Жовківський відділ державної виконавчої служби вказав, що встановити всі обставини, які були підставою для накладення арешту на усе майно неможливо, та роз'яснено, що позивач вправі звернутися до суду відповідної інстанції із позовом про зняття арешту із належного їй майна, оскільки cтрок зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.
Таким чином, на час звернення з заявою до суду наявне обтяження, накладене на майно позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно судом не встановлено, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом скасування обтяження.
Статтею 41 Конституції України, передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження”, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження” особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 12 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
Відповідно ч. 5 до ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження”, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Враховуючи наведене та наявність накладеного арешту на все майно позивача, неможливість скасування такого в позасудовому порядку в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, а також те, що виконавче провадження уже знищено, у зв'язку з тим, що закінчився термін зберігання, суд приходить до висновку про необхідність захисту права позивача шляхом зняття такого обтяження накладеного на майно, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
При таких обставинах, суд дійшов до висновку про те, що зібрані по справі докази оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 23, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити.
Скасувати обтяження у вигляді арешту та оголошення заборони на все нерухоме майно щодо об'єкту обтяження “невизначене майно, все майно” і припинити дію такої заборони, реєстраційний номер обтяження № 3627014 від 19 серпня 2006 року на підставі постанови ВДВС Жовківського РУЮ В5-341 від 07 червня 2006 року, виключивши з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис від 19 серпня 2006 року за № 3627014 проведений як реєстратором - Жовківською державною нотаріальною конторою про обтяження, у вигляді заборони на все нерухоме майно, щодо власника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ),
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 17 квітня 2024 року.
Суддя Ясиновський Р. Б.