Справа № 186/586/24
іменем України
"17" квітня 2024 р. м. Першотравенськ
Суддя Першотравенського міського суду Дніпропетровської області - Янжула С.А.,
розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин,
16 квітня 2024 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з заявою, заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин.
Просить суд встановити факт, що ОСОБА_2 не проживала разом зі спадкодавцем, тому не може вважатися такою, що прийняла спадщину від ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що заявник перебував у шлюбі з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті дружини звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті його дружини. 18 березня 2024 року постановою приватного нотаріуса Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області заявнику відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у цілій частці на грошові вклади на рахунках в АТ КБ "ПриватБанк", що належали ОСОБА_3 , так як окрім ОСОБА_1 , чоловіка спадкодавця, спадщину отримала дочка спадкодавця - ОСОБА_2 , оскільки на час відкриття спадщини була зареєстрована разом зі спадкодавцем за однією адресою. В зв'язку з цим, заявник звернувся до суду в порядку окремого провадження із заявою, яка має назву - про встановлення факту родинних відносин, однак просить суд встановити факт непроживання ОСОБА_2 ,- дочки спадкодавця ОСОБА_3 , разом зі спадкодавцем на момент смерті останньої, що має наслідком визнання її такою, що не прийняла спадщину за законом після смерті її матері.
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За змістом частини 7 статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорених прав.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч.4 ст.315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270, він не заявив про відмову від неї. Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).
Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Отже, суд може виявити наявність спору про право як на стадії відкриття провадження так і в процесі розгляду справи. У разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі №755/2276/17.
Встановлено, що метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту непроживання дочки спадкодавця - ОСОБА_2 зі спадкодавцем на момент її смерті, є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини у цілій частці, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто фактичне усунення дочки спадкодавця, яка на момент смерті ОСОБА_3 була зареєстрована разом з нею за однією адресою, від права на спадщину за законом.
Враховуючи вище викладене, приходжу до висновку, що заявлені ОСОБА_1 вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення (факту не проживання ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем на момент її смерті), не підлягають розгляду в порядку окремого провадження, оскільки зі змісту заяви вбачається спір про право, а саме: щодо права на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , між її чоловіком - ОСОБА_1 та її дочкою - ОСОБА_2 , тому слід відмовити у відкритті провадження по справі.
Водночас суд роз'яснює ОСОБА_1 , що він не позбавлений права звернутися до суду із позовом про захист своїх прав, які вважає порушеними, не визнаними чи оспореними із належним дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства в порядку позовного провадження.
На підставі викладено, керуючись ст.ст. 258-261, 294, 315 ЦПК України, - суддя
У відкритті провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин - відмовити, оскільки зі змісту заяви вбачається спір про право.
Роз'яснити заявнику - ОСОБА_1 , що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в порядку загального позовного провадження.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: С.А.Янжула.