Справа № 202/2401/24
Провадження № 1-кп/202/1194/2024
09 квітня 2024 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
(в режимі ВКЗ)
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
(в режимі ВКЗ)
представника потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська кримінальному провадженні № 12023052420000279, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 серпня 2023 року у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Галинівка, Володимир-Волинського району, Волинської області, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, старшого стрільця 3 механізованого відділення, 3 механізованого взводу, 2 механізованої роти, 3 механізованого батальйону, військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 19 серпня 2023 року, перебуваючи в місці тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , де близько 20 години 30 хвилин до кімнати відпочинку у якій знаходився обвинувачений у стані алкогольного сп'яніння, прийшов потерпілий ОСОБА_7 та розпочав конфлікт, нецензурно лаявся, вимагав від обвинуваченого ОСОБА_4 вийти з ним на вулицю, з метою з'ясування відносин, в результаті чого останній взяв ввірену для службового користування автоматичну зброю, автомат Калашникова № 5948459 калібру 5,45 мм та вийшов з потерпілим на подвір'я, навпроти будинку вказаного домоволодіння.
В цей час потерпілий ОСОБА_7 , виражався на адресу обвинуваченого ОСОБА_4 нецензурною лайкою та почав його штовхати.
Обвинуваченого ОСОБА_4 обурила поведінка потерпілого і він вирішив вбити його. Негайно реалізуючи свій умисел, діючи умисно, в ході конфлікту, з мотивів помсти за висловлені образи, діючи з прямим умислом, з метою заподіяння смерті, направив зброю у бік потерпілого ОСОБА_7 , який знаходився напроти нього та з короткої дистанції здійснив не менш 4 пострілів в ділянку тулуба та верхньої правої кінцівки потерпілого, внаслідок чого, останній отримав вогнепальні кульові наскрізні поранення тулубу з ушкодженням нижньої долі правої легені, діафрагми, печінки, правої нирки, ребер, поперечних відростків грудного відділу хребта, наскрізні вогнепальні кульові порання верхніх кінцівок з ушкодження лівої плечової кісток та правої ліктьової кістки, які ускладнилися зовнішньою та внутрішньою кровотечою, котрі в сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, від яких потерпілий ОСОБА_7 помер на місці події.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав у повному обсязі, та пояснив суду, що 19 серпня 2023 року близько 20 години 30 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , у кімнаті відпочинку, у стані алкогольного сп'яніння, де до нього зайшов агресивно налаштований потерпілий ОСОБА_7 , та розпочав конфлікт, вимагав вийти з ним на вулицю та погрожував йому. На вулиці потерпілий продовжував виражатися на його адресу не цензурною лайкою та почав його штовхати. ОСОБА_4 вирішив помститися ОСОБА_7 та в ході конфлікту направив на останнього службову автоматичну зброю автомат ОСОБА_8 , та з короткої дистанції, здійснив не менш 4 пострілів по потерпілому, в результаті чого потерпілий помер на місці, про скоєне щиро каявся та просив розглянути кримінальне провадження в порядку ст. 349 КПК України, про що надав письмову заяву. Показання обвинуваченого ОСОБА_4 , є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
При цьому суд роз'яснив обвинуваченому ОСОБА_4 , та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, доходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне, протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство).
Вирішуючи питання щодо покарання, суд виходить із ступеню суспільної небезпеки вчиненого обвинуваченим особливо тяжкого злочину, особи обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вину у скоєнні злочину визнав повністю та щиро розкаявся, що суд відносить до пом'якшуючих його вину обставин. До обтяжуючої покарання обставини суд відносить скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст.ст.: 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, обставини вчинення злочину, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є особливо тяжким злочином, відношення особи до скоєного злочину, наявність пом'якшуючої та обтяжуючої обставин, дані про особу обвинуваченого та думку сторони обвинувачення у зв'язку з чим, суд вважає, що обвинуваченому за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Крім того, відповідно до ст. 72 КК України, суд вважає за необхідне зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_4 покарання строк, перебування під вартою з моменту фактичного затримання.
Потерпілою ОСОБА_9 заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Яким вона просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 24 760 (двадцять чотири тисячі сімсот шістдесят) грн. та - моральну шкоду в розмірі 500000 (п'ятсот тисяч) грн. на свою користь.
При вирішенні питання щодо цивільного позову суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ч. 5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до вимоги ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У відповідності до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Таким чином, згідно чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
В судовому засіданні представник потерпілої адвокат ОСОБА_6 заявлений цивільний позов просила задовільнити в повному обсязі та призначити обвинуваченому ОСОБА_4 найсуворіше покарання.
ОСОБА_4 цивільний позов визнав частково, а саме позов потерпілої ОСОБА_9 у відшкодуванні матеріальної шкоди у 50 відсотковому розмірі від запитуваної суми. Позов щодо відшкодування моральної шкоди не визнав.
Судом встановлено, що загиблий ОСОБА_7 був сином позивачці ОСОБА_9 .
Внаслідок протиправних дій відповідача (обвинуваченого) ОСОБА_4 , позивач (потерпіла) ОСОБА_9 втратила сина, його смерть завдала їй непоправної моральної шкоди, злочин який було скоєно ОСОБА_4 змусив її пройти через важку процедуру захоронення свого сина. Так за життя сина, вони з матір'ю, були близькими, він підтримував її матеріально та морально, вони багато спілкувалися та проводили час разом, таким чином позивач знала, що її у старості догляне син. Позивач має ІІІ групу інвалідності, не працює та отримує пенсію у розмірі 2520 (дві тисячі п'ятсот двадцять) грн. Таким чином, в результаті протиправних дій відповідача (обвинуваченого) ОСОБА_4 назавжди змінилися її життєві зв'язки внаслідок чого вона зазнала страждань, відтак їй було завдано моральної шкоди.
Визначаючи розмір компенсації за матеріальну шкоду судом, враховано понесені позивачем ОСОБА_9 витрати на поховання сина, а саме: хрест - 850 грн., подушка - 200 грн., покривало - 450 грн., прохідний набір - 60 грн., простинь - 250 грн., вінок - 1100 грн., корзина - 750 грн., корзина - 1100 грн., та поминальний обід в кафе 20000 грн., що в сукупності становить 24760 (двадцять чотири тисячі сімсот шістдесят) грн.
Визначаючи розмір компенсації за моральну шкоду, суд виходить з характеру, обсягу та глибини заподіяних потерпілій ОСОБА_9 душевних страждань і переживань, вимушених змін у її житті, пов'язаних зі смертю рідної людини.
Враховуючи викладене, а також виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на наявні відомості про матеріальне становище обвинуваченого, суд вважає, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на її користь, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст. 124 КПК України, відповідно до положень якої, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у разі ухвалення обвинувального вироку.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.: 349; 373; 374; 615 ч. 15 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з дня його фактичного затримання, а саме з 20 серпня 2023 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 24760 (двадцять чотири тисячі сімсот шістдесят) грн. та моральної шкоди у розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч) грн. - задовільнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду у розмірі 24760 (двадцять чотири тисячі сімсот шістдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду у розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_4 витрати на проведення судової експертизи зброї проведеної у Дніпропетровському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України № СЕ-19/104-2329730-БЛ в сумі 4780 (чотири тисячі сімсот вісімдесят) грн.
Речовий доказ, 7 гільз з маркуванням 270х87, 3 гільзи з маркуванням 539х89, 1 гільзу з маркуванням 17х87, які зберігається в камері зберігання речових доказів відділу поліції № 3 Краматорського РУП в Донецькій області - знищити.
Речовий доказ, автомат АК-74 № НОМЕР_2 з магазином, в якому відсутні набої, котрий зберігається в камері зберігання речових доказів відділу поліції № 3 Краматорського РУП в Донецькій області - повернути командиру військової частини НОМЕР_1 за належністю.
Речовий доказ - одяг з трупу потерпілого ОСОБА_7 : футболка, штани, труси, шкарпетки, берци, що зберігається в камері зберігання речових доказів відділу поліції № 3 Краматорського РУП в Донецькій області - знищити.
Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.
Головуючий суддя: ОСОБА_1