Справа № 202/1731/24
Провадження № 2-а/202/43/2024
16 квітня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді - Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Ульянченко А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженняв місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до рядового поліції батальйону 3 роти 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Дейнеги Дмитра Анатолійовича, третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, про визнання дій інспектора незаконними скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
29.01.2024 року позивач звернувся з цим адміністративним позовом до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2024 року визначено головуючого суддю Бєльченко Л.А.
Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 30.01.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до рядового поліції батальйону 3 роти 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій інспектора незаконними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, залишено без руху, надано позивачеві строк для усунення недоліків, а саме, для сплати судового збору.
13.02.2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява, в котрій останній просив суд звільнити або відстрочити сплату судового збору з посиланням на ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», оскільки він має дитину віком до чотирнадцяти років.
Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 30.01.2024 року у задоволені заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено.
26.02.2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків з квитанцією про сплату судового збору в розмірі 605,60 грн.
Ухвалою судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 29.02.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до рядового поліції батальйону 3 роти 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Дейнеги Д.А. про визнання дій інспектора незаконними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 указує, що 20.01.2024 року постановою серії ЕНА №1281357, винесеною рядовим поліції батальйону 3 роти 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Він вважає дії рядового поліції батальйону 3 роти 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 незаконними та такими, що не відповідають вимогам КУпАП, оскільки Правила дорожнього руху він, позивач, не порушував, а постанова серії ЕНА №1281357 винесена з грубими порушеннями норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та Конституції України.
Так, 20.01.2024 року, о 20:09 год., він, ОСОБА_1 , керував автомобілем Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_1 . По вул.Комсомольській, 45 у місті Дніпрі. Його зупинив чоловік, який не назвав своє прізвище і назвався поліцією м.Дніпра. Він не ознайомив його, позивача, з правопорушенням та відмовив у клопотанні про правову допомогу. Він, позивач, зазначив, що документи надасть інспектору для ознайомлення після отримання доказів вчинення адміністративного правопорушення. Проте рядовий поліції батальйону 3 роти 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , на думку позивача, проігнорував вимоги ст. 268, 278, 279, 280 КупАП та виніс постанову серії ЕНА №1281357, котрою притягнув його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, не з'ясувавш, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винен він, ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та чи підлягає він адміністративній відповідальності. Також рядовий поліції не з'ясував інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, позивач зазначає, що інспектор поліції Дейнега Д.А. порушив вимоги ст. 272-2 КУпАП, не повідомивши його про розгляд справи, і виніс постанову без його участі.
У зв'язку з викладеним, позивач просив визнати дії рядового поліції батальйону 3 роти 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Дейнеги Д.А. під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови серії ЕНА №1281357 від 20.01.2024 року незаконними; скасувати постанову серії ЕНА №1281357 від 20.01.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.
Від представника Департаменту патрульної поліції надійшли пояснення в порядку ст.165 КУпАП, в котрих останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з огляду на таке.
Представник Департаменту патрульної поліції указує, що 20.01.2024 року відповідачем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що останній, керуючи транспортним засобом Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_1 , в м.Дніпрі по вул.Комсомольській, в районі буд.45, не виконав вимоги дорожнього знаку 5.16, здійснив проїзд з крайньої правої полоси прямо, де дозволено рух тільки праворуч. Під час розгляду справи не пред'явив для перевірки водійське посвідчення, чим порушив п.2.1. «а» Правил дорожнього руху України.
Представник Департаменту патрульної поліції зазначає, що вказана постанова повністю відповідає вимогам, встановленим п.5 Розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, відповідно до яких постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі або за наявності технічної можливості а електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Зазначає, що позивачем було порушено вимоги дорожнього знаку 5.16 «Напрямок руху по смугах» Правил дорожнього руху України; показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них. Знак дозволяє поворот ліворуч з крайньої лівої смуги та розворот з цієї смуги. Дія знака, що встановлений перед перехрестям, поширюється на все перехрестя, якщо знаки, установлені на ньому, не дають інших вказівок.
Крім того, згідно п.2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до п.2.4. «а» Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також, зокрема, пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Частиною 1 статті 126 КУпАП визначено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Згідно ч.5 ст.258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 - 3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132 - 2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Згідно п.9 Розділу 3 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі №1395 від 07.11.2015 року розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути допитано як свідка.
Представник третьої особи зазначає, що поліцейський розглянув справу про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, з дотримання всіх вимог чинного законодавства. Акцентує увагу на тому, що після виявлення факту порушення вимог Правил дорожнього руху України та зупинки транспортного засобу поліцейським було встановлено особу правопорушника, ступінь його вини; позивачу були роз'яснені його права, якими користується особа, що притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи. Жодних переконливих доводів своєї невинуватості позивачем на місці розгляду справи не надано.
Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, підтверджується показаннями поліцейських, які безпосередньо бачили факт порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України і є особами, незацікавленими в результатах розгляду справи про адміністративне правопорушення, віднесеному до їх компетенції, та у встановлений законодавством спосіб відреагували на виявлене правопорушення.
Крім того, в основу прийнятого відповідачем рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та складення відносно нього оскаржуваної постанови були покладені фактичні дані у вигляді відеозапису із фіксацією вчиненого позивачем порушення вимог правил дорожнього руху України. Такі фактичні дані прямо визначені статтею 251 КУпАП. При цьому, відповідно до положень статті 252 цього Кодексу, за своїм внутрішнім переконанням докази оцінює орган (посадова особа) уповноважена на розгляд справи про адміністративне правопорушення. У даному випадку такою особою є саме відповідач.
З урахуванням викладеного, оскаржувана постанова не може бути визнана протиправною, оскільки була прийнята у відповідності до норм чинного законодавства.
Звертає увагу на те, що разом з поясненнями суду надано оптичний диск DVD-R диск, який містить у собі той самий відеозапис, що був покладений в основу прийнятого відповідачем рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та складення оскаржуваної постанови.
На відео запису з нагрудного відео реєстратора зафіксовано відмову позивача пред'явити посвідчення водія на неодноразову законну вимогу відповідача. Також надається відео з відео реєстратора, яким був розташований в службовому автомобілі, де також зафіксовано порушення дорожнього знаку 5.16.
Щодо позовної вимоги про визнання дій незаконними представник Департаменту патрульної поліції зазначає, що під час вирішення судами справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення осіб до адміністративної відповідальності визнання постанови (інших рішень) про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною чинним законодавством не передбачено.
Щодо посилань позивача про нібито порушення його права на захист представник третьої особи відзначив, що Європейський суд з прав людини в пункті 32 справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов'язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи. Санкція ж ч.1 ст.126 КУпАП не передбачає застосування адміністративного арешту. Таким чином, відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відтак подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді під час розгляду справи.
Також представник третьої особи зауважує, що пунктами 3,4 ч.1 ст.1 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» визначено поняття «правова допомога» та «правові послуги». Так, згідно вказаної норми правнича допомога - надання правничих послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення; правничі послуги - надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правничої допомоги та медіації.
Тобто, правова допомога, право на отримання якої гарантоване Конституцією України, не зводиться лише до особистої участі адвоката чи іншого фахівця у галузі права в розгляді певної справи, а може бути отримана особою, зокрема, й у вигляді юридичної консультації, в тому числі отриманої за допомогою засобів телефонного зв'язку. Якщо ж особа не скористалась таким своїм правом і не отримала правову допомогу під час розгляду справи на місці вчинення правопорушення, вона не втрачає такого права і в подальшому при оскарженні винесеної поліцейськими постанови.
При цьому, представник третьої особи наголошує, що законом не визнана обов'язкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а позивач не був позбавлений права скористатися правовою допомогою засобами телефонного зв'язку, і позивач не зазначає в своєму позові, що вчиняв дії, спрямовані саме на прибуття адвоката на місце зупинки транспортного засобу. В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідач не перешкоджав реалізації права на отримання правової допомоги на місці розгляду справи чи в телефонному режимі.
Таким чином, відповідачем було забезпечено позивачу можливість реалізації прав, визначенихї ст.268 КУпАП, при розгляді справи.
Крім того, Кодекс адміністративного судочинства України встановлює, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач повинен надати суду докази. Проте, позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували обґрунтованість позовних вимог та спростували б правомірність оскаржуваної постанови.
Обставини, викладені позивачем в позовній заяві, мають, на думку представника третьої особи, суто гіпотетичний характер та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Тому вважає, що за вказаних обставин не має жодних підстав для скасування оскаржуваної постанови та вважає висунуті позовні вимоги безпідставними, не підтвердженими жодними допустимими доказами та такими, що не підлягають задоволенню в повній мірі.
У відповідності до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи і перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рядовим поліції батальйону 3 роти 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Дейнегою Д.А.20.01.2024 рокускладено постанову серії ЕНА №12813571 у справі про адміністративне правопорушення, котрою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог знаку 5.16, за те, що він здійснив проїзд з крайньої правої полоси рух прямо, де дозволено рух тільки праворуч, під час розгляду справи не пред'явив для перевірки водійське посвідчення, та відповідно до ч.1 ст. 126 КУпАП накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Підставою для винесення оскаржуваної постанови слугувало те, що ОСОБА_1 20.01.2024 року, о 20 год. 09 хв., керував транспортним засобом «Ford Focus», державний номер НОМЕР_1 , за адресою: м.Дніпро, вул.Комсосмольська, 45, не виконав вимогу знаку 5.16, здійснив проїзд з крайньої правої полоси рух прямо, де дозволено рух тільки праворуч, під час розгляду справи не пред'явив для перевірки водійське посвідчення, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 126 КУпАП.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме, відмову пред'явити посвідчення водія на неодноразову законну вимогу відповідача зафіксовано на записі з нагрудного відео-реєстратора №468809.
Крім того, представником Департаменту патрульної поліції надано суду запис з відеореєстратора, який був розташований в службовому автомобілі, де зафіксовано порушення дорожнього знаку 5.16.
Знідно п.2.1. «а» Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною першою ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 11 ч. 1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі про порушення правил дорожнього руху, визначені частиною 5 статті 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції (поліцейські) при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема особу правопорушника та наявність його вини у вчиненні такого правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши докази, надані сторонами, суд дійшов висновку, що суб'єктом владних повноважень доведено правомірність його дій, оскільки, як вбачається з оскаржуваної постанови, позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, що підтверджується наданими суду записами з нагрудного відеореєстратора та записом з відеореєстратора, що був розташований в службовому автомобілі, де зафіксовано порушення дорожнього знаку 5.16.
З оглянутих судом відеозаписів з місця події вбачається, що під час зупинки транспортного засобу за кермом транспортного засобу «Ford Focus», державний номер НОМЕР_1 , перебував ОСОБА_1 , яким дійсно було допущено порушення дорожнього знаку 5.16.
На записах з відео реєстраторів чітко видно, що ОСОБА_1 здійснив проїзд з крайньої правої полоси прямо, де дозволено рух тільки праворуч. Внаслідок зазначених дій рядовим поліції батальйону 3 роти 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 було здійснено зупинку транспортного засобу «Ford Focus», державний номер НОМЕР_1 , за кермом котрого був позивач.
Не знайшли підтвердження і не відповідають дійсності посилання позивача, на те, що інспектор, зупинивши ОСОБА_1 , не вказав причину такої зупинки, не роз'яснив йому права, передбачені ст. 268 КУпАП, не звернув уваги на його клопотання про бажання скористуватися послугами адвоката та не відклав розгляд справи за його проханням.
Як вбачається з відео запису відео реєстратора, інспектор УПП перед складанням постанови про притягнення до адміністративної відповідальності роз'яснював ОСОБА_1 права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі, на заяву ОСОБА_1 про надання правової допомоги, інспектор УПП зазначив, що позивач має право викликати адвоката і запропонував ОСОБА_1 викликати адвоката на розгляд справи. Проте останній проігнорував пропозицію інспектора, посилаючись на те, що в таку пізню годину всі вдома. Крім того, позивачу було пояснено причину зупинки транспортного засобу, котрим керував ОСОБА_1 . При цьому останній на законну вимогу рядового поліції батальйону 3 роти 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 пред'явити водійське посвідчення, не вчинив зазначених дій, чим порушив п.2.1. «а» Правил дорожнього руху України. Водночас, позивач на законну вимогу інспектора УПП щодо надання документу на підтвердження особи правопорушника надав закордонний паспорт.
Отже, виходячи з зазначених обставин справи, в даному випадку було обґрунтовано і доведено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, що свідчить про належність оскаржуваної постанови, тому суд не вбачає правових підстав для їх скасування.
Крім того, частиною першою статті 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (частина 2 статті 222 КУпАП).
Згідно ч. 2 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Частиною третьою статті 288 КУпАП визначено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
У справі № 742/2298/17 від 17.09.2020р. Верховний Суд виклав висновок про те, що належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адмінстягнення є орган, який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу, оскільки при розгляді справ про адміністративні правопорушення посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу, який уповноважений такі стягнення накладати. А отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Як вбачається, позивач звернувся з цим позовом до рядового поліції батальйону 3 роти 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Дейнеги Д.А., проте останній не може виступати самостійним відповідачем у справі про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення,.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про залишення постанови серії ЕНА №1281357 від 20.01.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП без змін.
Керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 73, 242-244, 246,286 КАС України, суд -
Залишити позовні вимоги ОСОБА_1 до рядового поліції батальйону 3 роти 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Дейнеги Дмитра Анатолійовича, третя особа - Департамент патрульної поліції, про визнання дій інспектора незаконними скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності без задоволення, а постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1281357 від 20.01.2024 року відносно ОСОБА_1 без змін.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Бєльченко Л.А.