16 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 380/22535/23
адміністративне провадження № К/990/14285/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі № 380/22535/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення коштів,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 83625,23 грн індексації грошового забезпечення, виплаченого йому за час військової служби у цьому військовому підрозділі.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року задоволено частково адміністративний позов. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу, нараховану військовою частиною НОМЕР_1 згідно з довідкою-розрахунком про виплачену індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 від 16 травня 2023 року № 5634. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги; апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з відсутністю документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення виявленого недоліку.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 04 березня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд", що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
На виконання умов вказаної ухвали, військова частина НОМЕР_1 подала клопотання, в якому просила відстрочити або звільнити від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки військова частина НОМЕР_1 утримується за рахунок кошторису Міністерства оборони України, є державною організацією, яка фінансується виключно за рахунок коштів державного бюджету, однак станом на 11 березня 2024 року на розрахунковому рахунку за кодом 2800 відсутня необхідна сума грошових коштів для оплати судового збору. Звертає увагу апеляційного суду на введений на території країни воєнний стан.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року відмолено в задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_2 про відстрочення або звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги; апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі № 380/22535/23 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169, частини другою статті 298 КАС України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою.
У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху.
Так, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги; апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до суду апеляційної інстанції документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що копія ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2024 року отримана апелянтом 04 березня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку зазначеної ухвали суду до електронного кабінету скаржника через підсистему «Електронний суд».
На виконання умов вказаної ухвали, військова частина НОМЕР_1 подала клопотання, в якому просила відстрочити або звільнити від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки військова частина НОМЕР_1 утримується за рахунок кошторису Міністерства оборони України, є державною організацією, яка фінансується виключно за рахунок коштів державного бюджету, однак станом на 11 березня 2024 року на розрахунковому рахунку за кодом 2800 відсутня необхідна сума грошових коштів для оплати судового збору. Звертає увагу апеляційного суду на введений на території країни воєнний стан.
Розглянувши клопотання військової частини НОМЕР_2 про відстрочення або звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги та відмовляючи у його задоволенні, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник не надав жодних доказів, які б підтверджували вчинення всіх залежних від військової частини заходів задля сплати судового збору (зокрема, вжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень). Суд зауважив, що долучена відповідачем виписка з рахунку не свідчить про відсутність коштів протягом усього періоду часу, а вказують про їх відсутність лише станом на конкретну дату. Окрім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що скаржник, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність коштів на сплату судового збору, не повинна впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги. Отже, обставини пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, на переконання суду апеляційної інстанції, не звільняють скаржника від обов'язку своєчасної його сплати. Крім того, лише факт введення воєнного стану на території України, на думку суду апеляційної інстанції, не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Отже, станом на 18 березня 2024 року вимоги ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2024 року апелянтом не виконані.
Враховуючи викладене, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року відмолено в задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_2 про відстрочення або звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги; апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі № 380/22535/23 повернуто апелянту на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169, частини другою статті 298 КАС України, оскільки останнім недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі суду від 04 березня 2024 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було.
При цьому, Суд зауважує, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Відтак, органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Отже, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав не усунення недоліків, вірно застосував положення пункту 1 частини четвертої статті 169, частини другою статті 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
При цьому, Суд зауважує, що військова частина НОМЕР_1 не позбавлений можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі № 380/22535/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення коштів.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала у спосіб її надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько М.В. Білак В.М. Соколов