15 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 380/8597/23
адміністративне провадження № К/990/12244/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Енерджі Україна» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі №380/8597/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Енерджі Україна» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
29.03.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, в якій скаржник, посилаючись як на підставу касаційного оскарження судового рішення на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» у подібних правовідносинах.
При вирішенні питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Так, згідно з частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Стаття 330 Кодексу адміністративного судочинства України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Отже зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Водночас частина третя статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Згідно з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Наведені положення процесуального закону дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. При цьому мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Перевіркою поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржник не навів обов'язкових умов у їх сукупності, передбачених для оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 у касаційному порядку за вказаною підставою. Так, позивач не аргументував, у чому полягає помилка суду апеляційної інстанції при застосуванні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції», а також, як, на його думку, такі відповідні норми права повинні були застосовуватись. Натомість зміст касаційної скарги по суті зводиться до незгоди позивача із висновком апеляційного суду про відсутність підстав для врахування наявних у матеріалах справи сертифікатів Київської обласної Торгово-промислової палати від 11.01.2023 і 12.01.2023, оскільки такі були отримані Товариством вже після прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, обгрунтування підстави касаційного оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 викладене скаржником не у контексті необхідності формування висновку з правозастосування як таких норм статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції», а з метою переоцінки встановлених судом апеляційної інстанцій обставин і досліджених доказів, що в силу приписів статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Відтак касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Енерджі Україна» підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Повернути касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Енерджі Україна» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі №380/8597/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Енерджі Україна» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
2. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяС.С. Пасічник