про відкриття касаційного провадження
15 квітня 2024 року
м. Київ
справа №160/9951/21
адміністративне провадження №К/990/12168/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним і скасування припису,
Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулось до суду з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просило:
- визнати неправомірними та скасувати пункти припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 23.04.2021 року № 22-5.8 виданого за результатами планової перевірки суб'єкта господарювання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» №15, 16, 19, 20, 23, 24, 25, 38, 40, 43, 46, 47, 48, 49, 122, 191, 192, 586, 587, 592, 1167-1173, 1179, 1180-1190;
- визнати неправомірними дії Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області щодо встановлення термінів усунення порушень вимог законодавства, зазначених у приписі від 23.04.2021 року № 22-5.8 без погодження з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024, позов задоволено частково:
-визнано протиправними та скасовано наступні пункти припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 23.04.2021 року № 22-5.8 виданого за результатами планової перевірки суб'єкта господарювання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»: 15, 16, 19, 20, 23, 24, 25, 38, 40, 43, 46, 47, 48, 49, 122, 191, 192, 586, 587, 592, 1167-1173, 1179, 1180-1190.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Касаційна скарга подана до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» 29.03.2024, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки додаткова постанова суду апеляційної інстанції прийнята у відкритому судовому засіданні 22.02.2024, а тому перебіг строку на касаційне оскарження розпочався 23.02.2024 та закінчився 25.03.2024.
В касаційній скарзі скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження, оскільки копія оскаржуваної постанови була доставлена до електронного кабінету відповідача 28.02.2024, на підтвердження чого надає роздрукований звіт з електронного суду про отримання постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини другої та третьої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Враховуючи, що Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою протягом тридцяти днів з дня отримання копії постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстави для поновлення скаржнику строку на касаційне оскарження судових рішень.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів виходить з наступного.
Розгляд справи у суді першої інстанції відбувався за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновок Верховного Суду викладений в постанові від 19.06.2020 у справі №140/388/19, яким зроблено відступлення від правової позиції Верховного Суду в постанові від 03.12.2019 у справі № 1440/1965/18. В оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що акт перевірки на підставі якого було прийнято оскаржуваний припис є недопустимим доказом, оскільки відсутній підпис посадової особи, яка його прийняла. У зв'язку з чим акт є нечинним, а тому не може слугувати підставою для прийняття припису та вказав, що вказані правові висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, які викладені в постанові від 03.12.2019 у справі № 1440/1965/18. Проте, скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції лишив поза увагою та не врахував висновок Верховного Суду викладений в постанові від 19.06.2020 у справі №140/388/19 в якому колегія суддів зазначила, що відсутність у акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішення контролюючого органу.
Наведені аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2024.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження та поновити Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним і скасування припису.
Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 160/9951/21.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя А.Ю. Бучик
Суддя А.І. Рибачук