15 квітня 2024 року
м. Київ
справа №160/16743/23
адміністративне провадження № К/990/11453/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Соколова В.М., Прокопенка О. Б.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, нарахування та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ відповідача «По особовому складу» від 09 червня 2023 року №369о/с в частині звільнення його, сержанта поліції, поліцейського полку патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро-1» Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, зі служби в поліції за пунктом 10 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у разі набрання рішення суду щодо притягнення до кримінальної відповідальності); поновити його на посаді сержанта поліції поліцейського полку особливого призначення «Дніпро-1» Головного управління Національної поліції в Дніпропетровської області з 10 червня 2023 року; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 10 червня 2023 року по день поновлення на посаді.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року позовні вимоги задоволено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області задоволено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року скасовано.
Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
22 березня 2024 року засобами поштового зв'язку позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у цій справі.
Предметом спору у цій справі є правомірність звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 10 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Дніпропетровським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи рішення суду апеляційної інстанції у справі, яка розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник в касаційній скарзі послався на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Щодо обґрунтування підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що реєстр судових рішень не містить постанов щодо оскарження наказу про звільнення поліцейського на підставі пункту 10 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до кримінальної відповідальності) у випадку не набрання таким рішенням про притягнення до кримінальної відповідальності законної сили.
Також скаржник зазначає, що в реєстрі судових рішень відсутні постанови про звільнення поліцейського у зв'язку із припиненням кримінального провадження щодо нього з нереабілітуючих підстав на підставі пункту 4 частини другої статті 61 Закону України «Про національну поліцію».
Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи скаржника, оскільки заявником касаційної скарги не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розумінні та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин. У поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами справи. Доводи скаржника щодо фундаментального значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики зводяться виключно до припущень скаржника та не містять належного обґрунтування.
Щодо обґрунтування підпункту «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України позивач вказує, що рішенням суду першої інстанції його поновлено на посаді у вересні 2023 року, а 11 грудня 2023 року згідно наказу від 11 грудня 2023 року № 884о/с він звільнився з органів поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за станом здоров'я) у зв'язку із отриманням поранення у 2014 році під час несення служби 14 вересня 2014 року, яке безпосередньо пов'язане із виконанням службових обов'язків як поліцейського під час участі в антитерористичній операції під час захисту суверенітету та територіальної цілісності України (наказ начальника ГУНП в Дніпропетровській області від 11 грудня 2023 року № 884о/с).
Як зазначає позивач, у наказі про звільнення від 11 грудня 2023 року зазначено про виплату грошової допомоги при звільненні за станом здоров'я.
Далі скаржник вказує, що після видання вказаного наказу, постановою Третього апеляційного суду від 22 лютого 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року у адміністративній справі №160/16743/23 скасовано.
Отже, на думку позивача, тепер у зв'язку із скасуванням рішення суду першої інстанції наказ про звільнення за станом здоров'я буде скасовано, змінено підставу звільнення, а всі виплачені суми позивачу грошового забезпечення та грошової допомоги за станом здоров'я будуть з нього стягнуті в регресному порядку, що значно вплине на його права та інтереси.
Також позивач зазначає, що виняткове значення цієї справи проявляється в тому, що він брав участь у бойових діях, має Державну нагороду медаль «Захиснику Вітчизни», отримав поранення під час виконання бойового завдання в зоні антитерористичної операції і для позивача цей негативний запис у зміненому наказі щодо звільнення на підставі рішення суду про притягнення до кримінальної відповідальності, яким по суті не було притягнуто до відповідальності, не дає в повній мірі використати свої права, пригнічує репутацію позивача у суспільстві та перед майбутніми роботодавцями.
Суд наголошує, що з огляду на те, що поняття виняткового значення справи є оціночними, воно потребує належного обґрунтування з боку скаржника. Уявні негативні наслідки у інших правовідносинах не свідчать про винятковість цієї справи для позивача.
Разом з цим наявність державних нагород та ймовірні репутаційні ризики не свідчать про обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів, є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.
Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, нарахування та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
2. Копію цієї ухвали у вигляді електронного документу направити заявнику до електронного кабінету, а у разі його відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко В.М. Соколов О.Б. Прокопенко