16 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 320/6595/21
адміністративне провадження № К/990/12057/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стародуба О.П., суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2024
у справі позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 задоволено заяву позивача про заміну сторони виконавчого провадження.
Замінено сторону виконавчого провадження, а саме: боржника - Головне управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39398260) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а).
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.05.2023 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС, на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 залишено без руху на підставі частини другої статті 298 КАС України, оскільки апелянтом не додано до апеляційної скарги документа про сплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2023 відмовлено в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС, - повернуто особі, яка її подала.
В подальшому відповідачем вдруге було подано апеляційну скаргу на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2022.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2024 визнано неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС, на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 - залишено без руху.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2024 відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС, на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2022.
27.03.2024 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах подана зазначена касаційна скарга.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 25.01.2024 виходив з того, що повторну апеляційну скаргу подано з пропуском п'ятнадцятиденного строку, передбаченого частиною першою статті 295 КАС України.
Також суд апеляційної інстанції, покликався на те, що відповідач, який діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку та у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянтом не наведено підстав та не надано доказів поважності причин для поновлення пропущеного строку.
Суд апеляційної інстанції також керувався тим, що звернення з первинною апеляційною скаргою в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, не є підставою для визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження при повторному зверненні, оскільки передбачена законом можливість повторної подачі апеляційної скарги не надає особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Покликання апелянта на введення воєнного стану в Україні, як на поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції визнав необгрунтованими, оскільки саме по собі введення в Україні воєнного стану з огляду на приписи частини 2 статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не може бути самостійною і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження суб'єкту владних повноважень без належних доказів на підтвердження того, яким саме чином введення воєнного стану перешкоджало звернутись з апеляційною скаргою у встановлений КАС України строк.
Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а тому суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини 1, пунктом 2 частини 2 статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук