16 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/7000/22 пров. № А/857/12400/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача : Кухтея Р.В.,
суддів: Матковської З.М., Кузьмича С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебувала справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі за його адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - ГУ НП, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
13.12.2023 за результатами апеляційного перегляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 по справі №140/7000/22 - без змін.
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду із заявою, в якій просив ухвалити додаткове судове рішення, яким зобов'язати ГУ НП (код ЄДРПОУ 40108604) повторно провести службове розслідування по факту групового нещасного випадку, що мав місце 17.01.2015, який стався із ОСОБА_1 та оформити його результати відповідно до вимог Порядку №1346 і скласти акт форми Н-5* та акт форми Н-1* про нещасний випадок (у тому числі поранення). Також просив залучити Ліквідаційну комісію УМВС України у Волинській області (ЄДРПОУ 08592112) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача та стягнути з відповідача судові витрати.
Беручи до уваги ту обставину, що справу судом апеляційної інстанції було розглянуто в порядку письмового провадження та враховуючи положення ч.3 ст.252 КАС України, заяву було розглянуто без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Частиною першою статті 252 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення, суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення, судом не вирішено питання про судові витрати.
Аналіз приведеної вище процесуальної норми вказує на те, що ініціювати питання ухвалення додаткового судового рішення може учасник справи чи суд, який ухвалив судове.
Також слід наголосити на тому, що інститут додаткового судового рішення спрямований на вирішення прогалин у справі, яка розглянута і по якій прийнято судове рішення, а також викладені висновки стосовно обставин та норм, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
При цьому, у випадку ініціювання питання ухвалення додаткового судового рішення, суд, який розглядає питання ухвалення додаткового судового рішення, не може надавати правову оцінку та вирішувати вимоги чи питання, які вже вирішені судом.
З матеріалів справи видно, що позовна заява у цій справі в первинній редакції містила вимогу про зобов'язання ГУ НП (код ЄДРПОУ 40108604) повторно провести службове розслідування по факту групового нещасного випадку, що мав місце 17.01.2015, який стався із ОСОБА_1 та оформити його результати відповідно до вимог Порядку №1346 і скласти акт форми Н-5* та акт форми Н-1* про нещасний випадок (у тому числі поранення).
У подальшому, 17.04.2023 позивач подав до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив скасувати Акт розслідування нещасного випадку форми Н-5* від 02.08.2022 та Акт про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ* від 02.08.2022, складені комісією ГУ НП щодо отримання ним тілесних ушкоджень та стягнути з відповідача на його користь, визнавши протиправною бездіяльність ГУ НП моральну шкоду в розмірі 50000 грн.
21.06.2023 Волинський окружний адміністративний суд ухвалив рішення по даній справі, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ НП задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував оспорювані позивачем Акти. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
За змістом вищевказаного судового рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині визнання протиправними та скасування спірних Актів, а також відмови у задоволенні позовної вимоги про відшкодування позивачу моральної шкоди.
Разом з тим, у рішенні суду відсутні мотиви та висновки стосовно вирішення первинної позовної вимоги позивача про зобов'язання ГУ НП (код ЄДРПОУ 40108604) повторно провести службове розслідування по факту групового нещасного випадку, що мав місце 17.01.2015, який стався із ОСОБА_1 та оформити його результати відповідно до вимог Порядку №1346 і скласти акт форми Н-5* та акт форми Н-1* про нещасний випадок (у тому числі поранення).
Восьмий апеляційний адміністративний суд, переглядаючи рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.06.2023, у постанові 13.12.2023 дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги як позивача, так і відповідача.
При цьому, оцінка судом надавалася виключно висновкам суду першої інстанції, які викладені в оскаржуваному рішенні.
В контексті положень ст.22 КАС України, даний публічно-правовий спір не віднесено до підсудності Восьмого апеляційного адміністративного суду, як суду першої інстанції, а тому Восьмий апеляційний адміністративний суд не вправі був ухвалювати судове рішення з приводу не вирішеної вимоги про зобов'язання ГУ НП повторно провести службове розслідування.
У межах розгляду заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів констатує, що вимога про зобов'язання ГУ НП повторно провести службове розслідування є невирішеною та рішення з приводу такої Волинським окружним адміністративним судом, як судом першої інстанції не ухвалено.
Таким чином, аналізуючи приведені вище обставини та процесуальні норми, якими врегульовано порядок та підстави ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки така подана до суду, який не ухвалював свого судового рішення.
Колегія суддів наголошує, що лише в тому разі, коли суд апеляційної інстанції, скасувавши рішення суду першої інстанції, ухвалив би своє судове рішення, тоді питання ухвалення додаткового судового рішення було б віднесено до його компетенції.
У цьому ж випадку, таке питання повинен вирішити суд першої інстанції, рішення якого по даній справі Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив без змін.
Відповідно до ч.4 ст.252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст.252, 321, 325, 328 КАС,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. М. Кузьмич
З. М. Матковська