П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/15808/23
Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.
Дата і місце ухвалення 24.01.2024р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г.,
Шевчук О.А.,
за участю секретаря - Челак Р.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 та за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення грошової допомоги,-
30.06.2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом до Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просила визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, що виразилася у не виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю її чоловіка, ОСОБА_4 , при виконанні бойового завдання щодо захисту Батьківщини; стягнути з Міністерства оборони України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 15 000 000,00 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 року були залучені в якості третіх осіб у справі: військова частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилалась на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянт посилався на те, що в даному випадку саме Міністерство оборони України є суб'єктом владних повноважень, який розглядає заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовців під час захисту Батьківщини та приймає рішення про виплату такої допомоги, а тому, на думку апелянта, саме цей суб'єкт є належним відповідачем у справі.
Також апелянт вважає, що судом першої інстанції було порушено ч. 4 ст. 48 КАС України, оскільки як вважає апелянт необґрунтованими є посилання суду першої інстанції на неможливість залучення ІНФОРМАЦІЯ_1 в якості відповідача у справі через незгоду позивача. Апелянт зазначив, що у разі незгоди позивача на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.
Зважаючи на зазначене апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 року та прийняти нове судове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:
Судом встановлено, що в липні 2022 року ОСОБА_1 отримала офіційне сповіщення №222 від командування в/ч НОМЕР_2 про загибель ІНФОРМАЦІЯ_5 чоловіка, ОСОБА_4 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , під час виконання своїх службових обов'язків при захисті Батьківщини у смт. Боровське Луганської області, що також підтверджується свідоцтвом про смерть, медичною довідкою про причину смерті, свідоцтвом про шлюб, наданими до суду.
Таким чином ОСОБА_1 є дружиною загиблого при виконанні своїх обов'язків ОСОБА_4 під час захисту Батьківщини та має право на отримання одноразової грошової допомоги, яка передбачена постановою Кабінету міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Звертаючись до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом, ОСОБА_1 посилалась на те, що з моменту отримання повідомлення про загибель чоловіка до теперішнього часу відповідач не виконав свого обов'язку щодо виплати їй одноразової грошової допомоги.
Також позивач зазначила, що на початку червня вона направила Міністру оборони України та начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 листи з проханням виплатити їй одноразову грошову допомогу у зв'язку із загибеллю чоловіка під час виконання своїх службових обов'язків при захисті Батьківщини, однак відповідей не отримала.
Вважаючи своє право на отримання вищезазначеної грошової допомоги порушеним у зв'язку з допущеною Міністерством оборони України бездіяльністю щодо виплати такої грошової допомоги, позивач оскаржила її до суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушень прав позивача з боку Міністерства оборони України, та відповідно, про відсутність підстав для задоволення поданого позову.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Відповідно статей 12, 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Положеннями ст. 161 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Відповідно до ч. 3 ст. 162 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в період дії воєнного стану розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Згідно частин 6, 8 та 9 статті 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією російської федерації, який діє і на теперішній час.
28.02.2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
Пунктом 2 Постанови № 168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім'ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.
Пунктом 21 Постанови № 168, установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати, зокрема, одноразової грошової допомоги.
Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 21 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» Міністерством оборони України було прийнято наказ від 25.01.2023 року № 45 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 р. за № 176/39232), яким затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі - Порядок № 45).
Відповідно до п. 1.1 Порядку № 45 він визначає завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.
Згідно п. 1.2 Порядку № 45, ОГД призначається та виплачується у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України (далі - військовослужбовець) під час дії воєнного стану, а також смерті осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (далі - під час захисту Батьківщини).
Сім'ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору (п. 1.3 Порядку № 45).
Згідно п. 1.4 Порядку, особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.
За положеннями п. 1.5 Порядку № 45, у разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання ОГД, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на ОГД. Особам, які мають право на ОГД, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
При цьому, пунктом 1.7 Порядку визначено, що ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) незалежно від місця реєстрації заявника.
Рішення про відмову у призначенні ОГД може бути оскаржене в установленому законодавством порядку до суду.
Розділом ІІІ Порядку № 45 визначені повноваження органів військового управління щодо призначення та виплати ОГД. Згідно п. 3.1 Розділу ІІІ Порядку № 45, районний (міський) ТЦКСП є органом, уповноваженим приймати документи (додаток 2) від осіб, які можуть звернутися за ОГД, оформлювати документи для її призначення та виплати.
Відповідно до п. 3.2 Розділу ІІІ Порядку № 45, обласний (Київський міський) ТЦКСП ) є органом, уповноваженим подавати висновок щодо можливості призначення ОГД (додаток 4). У разі отримання інформації, яка не відповідає раніше наданому висновку, не пізніше 3 робочих днів подається новий висновок з урахуванням встановлених обставин.
В свою чергу, розділом IV Порядку № 45 визначений алгоритм опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати ОГД
Так, згідно пунктів 4.1-4.2 розділу IV Порядку № 45, члени сім'ї звертаються до районного (міського) ТЦКСП незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2.
Районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням.
У разі відсутності документів, які підтверджують загибель військовослужбовця (смерть померлого внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше, ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)), та виплату йому винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, районний (міський) ТЦКСП здійснює розшук відсутніх документів шляхом направлення запитів до військової частини (лікувального закладу), обласного (Київського міського) ТЦКСП, підрозділу персоналу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України.
Відповідно до п. 4.3-4.4 розділу IV Порядку № 45, обласний (Київський міський) ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи (додаток 2).
На підставі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - ДРАЦСГ) перевіряє документи, що підтверджують родинні зв'язки загиблого (померлого) з заявниками, в тому числі щодо зміни прізвища, імені, по батькові, встановлення батьківства, усиновлення, наявності запису відомостей про батька за вказівкою матері (стаття 135 Сімейного кодексу України).
Результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ТЦКСП зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).
Департамент соціального забезпечення після отримання від обласного (Київського міського) ТЦКСП документів (додаток 6), надсилає запит до Кадрового центру Збройних Сил України щодо військовослужбовців, які загинули та відповідно до пункту 1 розділу ХIII Інструкції № 280, віднесені до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану.
У разі отримання листа Кадрового центру Збройних Сил України щодо відсутності загиблого військовослужбовця у списках бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення не пізніше 5 робочих днів повідомляє про це обласний (Київський міський) ТЦКСП, який надіслав документи, для інформування про це військової частини та членів сім'ї загиблого. Через 30 днів після отримання листа з ТЦКСП щодо проведеного інформування повторно надсилає відповідний запит. У разі повторного підтвердження відсутності загиблого військовослужбовця у списках бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану за результатами отриманого листа Кадрового центру Збройних Сил України подає документи на розгляд Комісії Міноборони.
Після отримання підтвердження Кадрового центру Збройних Сил України щодо віднесення загиблого військовослужбовця до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення доводить до обласних (Київського міського) ТЦКСП результати попереднього опрацювання документів для їх перевірки щодо відповідності чинному законодавству та впродовж 3-х робочих днів опрацьовує отримані від них пропозиції.
В подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони.
Згідно п. 4.5 розділу IV Порядку № 45, після прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) Департамент соціального забезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України для інформування обласних (Київського міського, районних, міських) ТЦКСП, та, у разі її призначення,- готує проєкти розподілів відкритих асигнувань для виплати допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження документів з обласного (Київського міського) ТЦКСП.
Районні (міські) ТЦКСП, які здійснювали оформлення документів для призначення ОГД повідомляють заявників (з дотриманням вимог чинного законодавства щодо захисту персональних даних) про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання) (п. 4.6 розділу IV Порядку № 45).
Відповідно до п. 4.7 та 4.8 розділу IV Порядку № 45, командування Сухопутних військ Збройних Сил України не пізніше 5 робочих днів з дня відкриття асигнувань для виплати ОГД готує та надає Державній казначейській службі України розподіли відкритих асигнувань у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Виплата ОГД здійснюється обласним (Київським міським) ТЦКСП на підставі наказу (додаток 7) не пізніше 5 робочих днів з дня відкриття асигнувань шляхом перерахування коштів на рахунок в установі банку державного сектору, зазначений отримувачем допомоги у своїй заяві.
З положень зазначених нормативно-правових актів вбачається, що порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану є чітко регламентованим.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що вказаними нормативно-правовими актами встановлено певний алгоритм дій осіб, які мають право на виплату такої грошової допомоги, який включає в себе звернення такої особи до районного (міського) ТЦКСП незалежно від місця реєстрації та подання документів, визначених Порядком № 45, який в подальшому надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням.
В свою чергу обласний (Київський міський) ТЦКСП здійснює перевірку отриманих документів, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД і осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи, а також готує висновок щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги членам сім'ї, батькам або утриманцям військовослужбовця та доповіді, які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).
Після опрацювання документів структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень, вони подаються на розгляд Комісії Міноборони, яка і приймає рішення про призначення виплати чи відому у призначенні виплати одноразової грошової допомоги.
Таким чином необхідною умовою для вирішення Комісією Міністерства оборони України питання щодо призначення виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України особам, які мають на неї право, є реалізація такими особами свого права на її отримання у встановленому законодавством порядку шляхом звернення до уповноваженої на прийняття документів особи - в даному випадку до районного (міського) ТЦКСП.
Як встановлено з наданих позивачем доказів, ОСОБА_1 29.06.2023 року засобами поштового зв'язку направила на адресу Міністра оборони України заяву, в якій просила організувати та забезпечити виплату їй грошової допомоги у зв'язку із загибеллю її чоловіка ОСОБА_4 при виконані його військового обов'язку по захисту Батьківщини від воєнної агресії рф. Однак, як вже зазначалось вище, Порядком № 45 не передбачено звернення особи за призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги безпосередньо до Міністра оборони України. Таким чином подання позивачем заяви про виплату одноразової грошової допомоги на ім'я Міністра оборони України свідчить про недотримання позивачем порядку звернення за призначенням одноразової грошової допомоги.
Також позивачем були надані докази направлення нею 29.06.2023 року аналогічної заяви про організацію та забезпечення виплати грошової допомоги у зв'язку із загибеллю чоловіка начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В свою чергу з позовом до суду першої інстанції позивач звернулась 30.06.2023 року, тобто на наступний день після направлення засобами поштового зв'язку відповідних заяв Міністру оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 (за невстановленою Додатком 1до Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану формою) про виплату грошової допомоги.
Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З системного аналізу статті 5 КАС України вбачається, що судовому захисту підлягає лише порушене право особи. До адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.
У рішенні від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.
Одночасно, особа на власний розсуд визначає чи порушені її права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки саме цієї особи у сфері публічно-правових відносин.
Отже, встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковим під час судового розгляду та обов'язковою умовою для визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.
Колегія суддів звертає увагу на те, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03 червня 2020 року у справі № 464/5990/16-а.
Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної та юридичної особи.
За встановлених у цій справі обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що на момент звернення ОСОБА_1 до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом її права та інтереси відповідачем у справі порушені не були, оскільки подана заява та документи ще не були перевірені уповноваженими органами та не були направлені на розгляд Комісії Міністерства оборони України, і відповідне рішення про виплату чи невиплату позивачеві такої допомоги Міністерством оборони України ще не ухвалювалось. Тобто позовні вимоги були заявлені ОСОБА_1 передчасно.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що Міністерством оборони України допущено протиправну бездіяльність щодо невиплати позивачеві спірної грошової допомоги, та відповідно, відсутні підстави для стягнення з Міністерства оборони України на користь позивачки одноразової грошової допомоги.
В свою чергу суд першої інстанції, з урахуванням встановленої Порядком № 45 процедури оформлення та підготовки документів для виплати одноразової грошової допомоги, а також розгляду питання щодо виплати такої допомоги особам, які мають на неї право, вважав за необхідне залучити до участі у справі в якості другого співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак у зв'язку з незгодою представника позивача цього не здійснив.
З урахуванням встановленого в ході розгляду справи факту відсутності на момент звернення з позовом до суду першої інстанції порушеного права чи інтересу позивача, а також виходячи зі змісту заявлених позивачем позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності саме Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та стягнення з Міністерства оборони України на її користь одноразової грошової допомоги, колегія суддів вважає, що підстави для залучення ІНФОРМАЦІЯ_1 були відсутні, а навіть у разі його залучення судом першої інстанції, на результат розгляду даної справи це вплинути не могло, оскільки до повноважень цього суб'єкта владних повноважень не входить вирішення питання виплати одноразової грошової допомоги, про стягнення якої просить позивач, а позивачем в рамках даної адміністративної справи не наводились будь-які доводи щодо допущення цим суб'єктом владних повноважень протиправних дій чи бездіяльності.
За таких підстав, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції про відмову у задоволені позову не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено 15.04.2024 року.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик
Суддя: О.А. Шевчук