Справа № 761/7213/16-ц
Провадження № 6/761/308/2024
02 лютого 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Сіромашенко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Дем'янчук С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС», заінтересовані особи: ПАТ «КБ «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Бориспільський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну стягувача у виконавчому листі, видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, -
У вересні 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», Бориспільський ВДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчих листів та поновлення строку для пред'явлення дублікатів виконавчих листів до виконання.
У обґрунтування заяви заявниквказував, що 18.12.2009 Шевченківським районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення у справі № 2-12158/09 за позовом ВАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, яким даний позов задоволено. На примусове виконання вказаного судового рішення видано виконавчі листи.
Заявник зазначає, що 23.04.2020 р. між ПАТ «КБ «Надра», яке є правонаступником ВАТ «КБ «Надра», та ТОВ «Укрдебт Плюс» було укладено договір, за яким відступлено право вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення з врахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, а тому просить суд замінити стягувача у виконавчих листах, виданих у справі № 2-12158/09, а саме ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Укрдебт Плюс». Разом з тим посилаючись на те, що оригінали виконавчих листів первісним стягувачем передані не були, при цьому строк для пред'явлення їх до виконання пропущено з вини останнього, представник заявника вважає цю причину об'єктивною та просить суд видати дублікати виконавчих листів та поновити строк для пред'явлення їх до виконання.
При цьому вказує, що 19.06.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» та Адвокатським об?єднанням «Смартлекс» укладено Договір про надання правової допомоги, за яким в роботу АО «Смартлекс» перейшла справа про стягнення заборгованості з боржника. Згідно перевірки перебування на примусовому виконанні виданих виконавчих листів та отриманої інформації АО «Смартлекс» від Автоматизованої системи виконавчого провадження, яку можливо отримати у вільному доступі, вбачається, що виконавчі провадження щодо боржників не були відкриті. Заявник наголошує, що місцезнаходження виконавчих листів невідоме.
Звертає увагу суду на те, що згідно відповіді Бориспільського ВДВС від 08.09.2023 р., повідомлено, що: виконавчий лист Шевченківського районного суду м. Києва № 2-12158/09 до відділу не надходив та на виконанні не перебуває. Поряд з цим зазначає, що в ході проведеної заявником внутрішньої перевірки матеріалів кредитної справи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 внаслідок систематичного невиконання умов вказаного кредитного договору, іпотечного договору, договору поруки та звільнення відповідальних юрисконсультів ТОВ «Укрдепт Плюс», які займалися супроводженням виконавчих документів на стадії виконавчого провадження, а також зміною стягувача, у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що оригінали виконавчих листів Шевченківського районного суду м. Києва № 2-12158/09 втрачені.
Зазначає, що згідно Довідки ТОВ «Укрдебт Плюс» оригінали виконавчих листів Шевченківського районного суду м. Києва № 2-12158/09 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в сумі 1 400 764,00 грн. та витрат по сплаті державного мита в сумі 1 700,00 гривень, витрат по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 252,00 гривень - відсутні/втрачені.
Заявник вказує, що так як оригінали виконавчих листів Шевченківського районного суду м. Києва № 2-12158/09 були втрачені, заявник як правонаступник стягувача, позбавлений права на виконання рішення суду, так як рішення суду боржниками не виконано, а борг не погашено.
Заявник зазначає, що первісний стягувач ПАТ «КБ «Надра», який перебуває в стані припинення та здійснення ліквідаційної процедури, здійснив відчуження прав вимоги на користь заінтересованої особи, а тому втратило матеріально-правову та процесуальну заінтересованість у виконанні рішення суду. У зв'язку із цим просить замінити стягувача на ТОВ «Укрдебт Плюс», визнати причинити пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання поважними, поновити строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 21.09.2023 вищевказана заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.09.2023 року прийнято до розгляду заяву та призначено заяву до розгляду у відкритому судовому засіданні.
В подальшому у судове засідання представник заявника та заінтересовані особи не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку. У заяві про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред'явлення заявник просив провести розгляд справи без участі представника.
Відповідно до вимог ст. 433, 442 ЦПК України ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для розгляду заяви.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності заявника та заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання здійснюється судом, за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18.12.2009 у справі №2-12158/09позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" заборгованість за Кредитним Договором в сумі 1 400 764, 00 грн. та витрати по сплаті державного мита в сумі 1 700, 00 гривень, витрати по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 252, 00 гривень.
На примусове виконання вказаного судового рішення 18.02.2016 видано виконавчі листи. Строк пред'явлення до виконання - 16.02.2013.
24.02.2016 року представник ПАТ КБ «Надра» Стрюкова І.О. звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою, згідно якої просила виправити помилки, допущені у виконавчих листах, виданих 18.02.2016 року на підставі заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18.12.2009 року, ухваленого по цивільній справі № 2-12158/09 та поновити строк для пред'явлення до виконання зазначеного виконавчого листа.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.03.2016 у задоволенні заяви представника заяву представника Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Стрюкової І.О., заінтересовані особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про виправлення описки у виконавчих листах та поновлення пропущеного строку для пред'явлення їх до виконання - відмовлено.
23.04.2020 р. між ПАТ «КБ «Надра», яке є правонаступником ВАТ «КБ «Надра», та ТОВ «Укрдебт Плюс» було укладено договір GL3N216868, за яким відступлено право вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення з врахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них,
Згідно з даними з Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавчі провадження щодо боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не були відкриті.
Відповідно до довідки ТОВ «Укрдепт Плюс» від 28.08.2023 № 2081836 оригінали виконавчих листів Шевченківського районного суду м. Києва № 2-12158/09 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в сумі 1 400 764,00 грн. та витрат по сплаті державного мита в сумі 1 700,00 гривень, витрат по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 252,00 гривень - відсутні/втрачені.
Вирішуючи питання обґрунтованості наведених заявником підстав для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа та заміну стягувача у виконавчому листі у їх взаємозв'язку та відповідності таких обґрунтувань вимогам процесуального закону, слід звернути увагу на наступне.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», чинної на момент ухвалення рішення по справі та видачі виконавчого листа, такий виконавчий документ як виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду, може бути пред'явлений до виконання протягом 1 року.
За загальним правилом ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням кредитором дій до заміни його правонаступником, переходить до правонаступника, тож правонаступник має довести, що пропуск строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання стався з причин, які є об'єктивно непереборними, і можуть бути визнані судом поважними.
Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
За ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Виходячи з аналізу практики Верховного Суду щодо питань поновлення строків пред'явлення виконавчих листів до виконання, поважність причин пропуску строку пред'явлення виконавчого документу до виконання є оціночною категорією і встановлюються у кожному конкретному випадку. Поважними можна визнати ті причини, які не залежали від волі стягувача. Поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду,та пов'язані в дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Аналізуючи вищевикладене, поважність причин пропуску строку пред'явлення виконавчих листів до виконання має існувати у межах встановленого законом строку, а не після його закінчення.
ЦПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Причини поважності пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин та наданих заявником доказів на їх підтвердження.
Звертаючись до суду в даною заявою, заявник, як на підставу для її задоволення в частині вимог про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, посилається на те, що цей строк пропущено з вини первісного стягувача, що на його думку є об'єктивною причиною.
Так, з матеріалів справи вбачається, що представник первісного стягувача ПАТ «КБ «Надра» отримав виконавчі листи ще 18.02.2016.
Згідно відповіді Бориспільського ВДВС від 08.09.2023 р., повідомлено, що: виконавчий лист Шевченківського районного суду м. Києва № 2-12158/09 до відділу не надходив та на виконанні не перебував.
При цьому, відступлення прав вимоги до ТОВ «Укрдебт Плюс» відбулось після спливу строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, у зв'язку із чим новий стягувач, купуючи права вимоги, повинен був це усвідомлювати.
У даному випадку, первісним кредитором ПАТ «КБ «Надра» не було вжито всіх заходів для вчасного пред'явлення виконавчого листа до виконання та контролю за його виконанням, внаслідок чого допущено значний пропуск строку пред'явлення до виконання.
Таким чином, вказане свідчить про те, що заявник прийняв на себе свідомий ризик настання наслідків вчинення чи не вчинення дій у виконавчих провадженнях первісним стягувачем до його заміни правонаступником.
Водночас, ПАТ «КБ «Надра» є юридичною особою, мало у штаті працівників, які були зобов'язані забезпечувати контроль за виконанням судових рішень, у тому числі й в органах ДВС.
Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію первісним стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на забезпечення контролю за виконанням судових рішень, представником заявника не надано, як й не підтверджено існування обставин, які об'єктивно цьому перешкоджали.
У даному випадку, первісним кредитором ПАТ «КБ «Надра» не було вжито всіх заходів для вчасного пред'явлення виконавчого листа до виконання та контролю за його виконанням, внаслідок чого допущено значний пропуск строку пред'явлення до виконання.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).
Встановлення в законі строків на пред'явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.
Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).
Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 р., яка набрала чинності для України з 11.09.1997 р. та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п.53 рішення Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 р. у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).
Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначені в заяві причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання не поважні, а тому строк не підлягає поновленню.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
При цьому, пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виходячи з аналізу пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №419/310/12.
Відповідно до правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19, пункт 35) у разі якщо сплив строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Щодо заміни стягувача у виконавчому листі його правонаступником слід зазначити наступне.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом ч. 1 ст. 512 ЦК України відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення прав вимоги не є окремим видом Договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору, купівлі-продажу; дарування; факторингу.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ст. 262 ЦК України).
Сама по собі заміна стягувача у виконавчому проваджені не може бути поважною підставою поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Виходячи з норм чинного законодавства, саме на заявника покладається обов'язок доведення поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Заміна стягувача його правонаступником після спливу строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.
Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
За своєю суттю заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована сторона), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Отже, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчою провадження, тобто, може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Водночас, відповідно до ст. 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.
За ч. 1 та ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується виконанням судового рішення або спливом строку пред'явлення виконавчого документу до виконання. Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред'явлення до виконання виконавчого листа, означатиме, що стягувач після спливу строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.
Отже, заміна стягувача його правонаступником після спливу строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17, від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14.
Також, суд звертає увагу на те, що належних та допустимих доказів переходу прав вимоги до заявника, як підтвердження виконання умов договору, оплати вартості права вимоги, матеріали заяви не містять.
За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно положень ст.ст. 77-79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
З огляду на викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що заявником не доведено поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд дійшов висновку, що вимоги заяви щодо поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання задоволенню не підлягають. А відтак, відповідно, не підлягають задоволенню вимоги щодо заміни стягувача у виконавчому листі та видачу дублікатів виконавчих листів.
Керуючись ст. ст. 259-261, 353-355, 433, 442 ЦПК України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС», заінтересовані особи: ПАТ «КБ «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Бориспільський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну стягувача у виконавчому листі, видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Н.В. Сіромашенко