П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/5445/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року, прийняту у складі суду судді Самойлюк Г.П. в місті Одеса, по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити певні дії,-
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті пенсії ОСОБА_1 за період часу з 01.10.2020 по 30.09.2024 на загальну суму 23 647,24 грн.;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 23 647,24 грн. на відшкодування завданої йому шкоди.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язати вчинити певні дії відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, тому просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що при прийнятті оскаржуваної ухвали від 26 лютого 2024 року суд виходив з того, що в адміністративних справах №420/7685/21 та № 420/5445/24 має місце спір про той самий предмет, що тягне за собою відмову у відкритті провадження, натомість апелянт вважає різними предмети спору у вказаних справах. Крім того, апелянт вказує, що під час судового розгляду адміністративної справи № 420/7685/21 не досліджувалися і не могли досліджуватися підстави для стягнення конкретної суми боргу й через те, що ці правовідносини на час винесення рішення - 23 червня 2021 року не існували, а з'явилися з часу набранням ним законної сили.
Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні за новим позовом розгляду не підлягають.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 року у справі №420/7685/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження перерахованої з 01.10.2020 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.01.2021 року у справі № 420/13395/20 ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії) максимальним розміром.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати обчислення і виплату ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням встановлених йому підвищень, надбавок, доплат до пенсії) з 01.10.2020 року без обмеження її максимальним розміром.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду 23.06.2021 року у справі №420/7685/21 ОСОБА_1 перерахована пенсія та здійснено розрахунок на доплату пенсії з 01.10.2023 року по 30.09.2023 року в сумі 52 378,52 грн.
Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій зазначив, що заявник не погоджується з сумою заборгованості в розмірі 52 378,52 грн., через те, що фактичне співставлення нарахованої та виплаченої пенсії з період з жовтня 2020 року по вересень 2023 року складає 76 025,76 грн, а не 52 378,52 грн., як зазначено у звіті ГУ ПФУ, подану на виконання судового рішення у справі №420/7685/21.
У зв'язку із тим, що позивач отримав лист відповідача від 07.02.2024, згідно якої заява залишена без задоволення без будь-якого обґрунтування, позивач звернувся до суду з позовом у межах даної справи.
Заявлені у цій справі №420/5445/24 позовні вимоги позивач обґрунтовує виключно бездіяльністю відповідача щодо виконання рішення у іншій справі №420/7685/21, по якій є таке, що набрало законної сили судове рішення та виданий виконавчий лист.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується зі висновками суду першої інстанції, що спірні правовідносини виникли у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду 23.06.2021 року у справі №420/7685/21, яке набрало законної сили.
Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Колегія суддів звертає увагу, що у разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими відповідачем на виконання судового рішення у справі №420/7685/21, позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до статті 383 КАС України, а не подавати новий адміністративний позов.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
Така правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15, від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а, від 21 серпня 2019 року у справі №295/13613/16, від 22 серпня 2019 року у справі № 522/10140/17 та від 21 листопада 2019 року у справі № 802/1933/18-а, від 24 вересня 2020 року у справі № 640/15623/19.
У постанові Верховного Суду від 17 травня 2023 року по справі № 580/5096/22, Верховний Суд зазначив, що фактична незгода позивача з бездіяльністю відповідача щодо невиконання рішення суду, яка полягає у невиплаті йому недоотриманої, нарахованої та невиплаченої пенсії в окремому судовому провадженні не розглядається, а позивач може звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Водночас, згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У постанові від 22.03.2018 у справі № П/9901/135/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 383 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В. О. Скрипченко