04 квітня 2024 року м.Дніпросправа № 160/17059/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року у справі № 160/17059/23 (суддя Серьогіна О.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в письмовому провадженні) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНДМАНН" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАНДМАНН" (далі позивач) звернулось до суду із позовом до Дніпровської митниці (далі відповідач), в якому просило визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000007/1 від 23.01.2023року.
В позові позивач зазначив, що оскаржене рішення відповідача не містить належного обґрунтування, а містить інформацію про те, що відповідачем використані відомості про митну вартість з митної декларації від 19.08.2022 року № UА403030/2022/16353, однак, в рішенні не вказано, які характеристики має оформлений за цією декларацією товар (код УКТЗЕД, опис, призначення, аналогічність/ідентичність), які комерційні умови його поставки (місце відправлення, вартість транспортування, фактурна вартість, вид транспорту) та вид зовнішньоекономічного контракту. Наполягає, що відповідачем необґрунтовано та безпідставно застосовано при визначенні митної вартості другорядний метод.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року позовні вимоги позивача задоволено. Суд визнав протиправним та скасував оскаржене позивачем рішення відповідача.
Відповідачем на рішення суду першої інстанції подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відповідач просить скасувати рішення суду у даній справі та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції, невірно розтлумачено норми ст. ст. 52 - 64, 257, 337 МКУ, не надано правової оцінки всім обставинам справи та аргументам митниці.
Відповідач зазначає, що декларантом заявлено неповні дані, а також не всі складові митної вартості. У спірному випадку були наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення всіх складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п. 2 ст. 58 МК України, п. 6 ст. 54 МК України. Оскаржене позивачем рішення митниці містить причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відмітку про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом. Відповідач вважає, що у суду були відсутні підстави для скасування оскарженого рішення та, відповідно, для задоволення позовних вимог.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні скарги відповідача. Позивач наполягає на безпідставності доводів скаржника, вважає, що суд повно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, з огляду на що відсутні підстави для його скасування.
Представником позивача також подано заяву про розподіл судових витрат при розгляді справи судом апеляційної інстанції, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн..
Представником відповідача подані заперечення на заяву про розподіл судових витрат. У заяві зазначається, що справа незначної складності та не потребує значних інтелектуальних зусиль з боку адвоката, сума витрат 5 000 грн. є явно завищеною, просить відмовити у задоволенні такої заяви позивача.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що 19.01.2023 року позивачем до відділу митного оформлення Дніпровської митниці шляхом подання електронної митної декларації №23UА110130001008U3 задекларовано товар №1, а саме:
- герметики для шин ОКО: ОКО герметик OffRoad 25л - 80 шт.; ОКО герметик X-TRA HEAVY DUTY 25л - 50 шт.; ОКО герметик OnRoad Truck & Bus 25л - 30 шт.; ОКО герметик Offroad 5л - 72 шт.; ОКО герметик OnRoad Truck & Bus 5л - 32 шт.; ОКО герметик Offroad 125мл - 96 шт.
Даний товар надійшов на адресу позивача на виконання зовнішньоекономічного контракту № 1907 від 19.07.2022 року, укладеного позивачем з компанією “OKO GROUP POLSKA IZABELA BARTOSZEWICZ” (Польща).
Митна вартість товару заявлена декларантом позивача за основним методом, відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.
Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 19.07.2022 року № 1907; рахунок від 31.10.2022 року № FV65201022; рахунок від 29.11.2022 року № FV78291122; банківська платіжна квитанція SWIFT від 25.10.2022 року; банківська платіжна квитанція SWIFT від 28.11.2022 року; довідка перевізника від 20.12.2022 року № 19; митна декларація країни відправлення від 21.12.2022 року № 22PL351020E1120249.
Для підтвердження транспортних витрат підприємство надало митниці отримані від перевізника ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) документи із зазначенням відомостей щодо вартості перевезення товарів до митного кордону України на рівні 14 574, 49 грн. Розрахунок транспортних витрат був наданий відповідачу у листі митного брокера від 29.12.2022 року.
Відповідно до статті 53 МКУ митницею були додатково витребувані від позивача наступні документи: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини..
23.01.2023 року позивачем надіслано наступні додаткові документи: договір на перевезення від 17.12.2022 року №18, рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг від 29.12.2022 року №19П, платіжний документ на оплату послуг експедитору від 03.01.2023 року, платіжне доручення №78 та лист щодо відсутності можливості подання інших документів від 23.01.2023 року №Лист № 23.01.23-1.
23.01.2023 року Дніпровською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2023/000007/1 із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості 2а, за яким митна вартість товару скоригована в сторону збільшення в 1, 68 разів з 3, 1401 євро/кг до 5, 2938 євро/кг.
24.01.2023 року у зв'язку із незгодою із вказаним рішенням, в порядку ч.7 ст. 55 Митного кодексу України, позивачем подана нова митна декларація № 23UA110130001281U0, за якою товар випущений у вільний обіг із збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 126 011, 87 грн. (мито -29 463,21 грн, ПДВ - 96 548, 66 грн), відомості про що містяться в гр. 47 “Нарахування платежів” та гр. В “Подробиці розрахунків”.
Вважаючи рішення про коригування митної вартості протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про їх обґрунтованість, оскільки надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Приписами частин другої та третьої статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Суд зазначає, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить на позивачі. При цьому митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Спірним рішенням відповідача, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.
Стосовно порушень, визначених митницею, що стали передумовою прийняття рішення № UА110130/2023/000007/1 від 23.01.2023 року.
Відповідач зазначив, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ), а саме:
1. Відповідно до даних контракту адресою експортера є: Zurawinowa 8 Str., 83-010 Rotmanka Poland. При цьому згідно даних за ЕМД адресою експортера є:
АДРЕСА_1 . Пункт 5.8 контракту визначає пакет документів, що має супроводжувати кожну партію товару, серед яких є сертифікат Eur.1. Даний документ до митного контролю не надавався. Походження товару зазначено у рахунку: United Kingdom, при цьому декларантом заявлено тип контракту від виробника (так званий «прямий контракт»), дані щодо виробничих потужностей польського підприємства на території Великобританії серед наданих до митного контролю документів відсутні;
3. Дані щодо торгівельної марки OKO та дані щодо виробника OKO GROUP POLSKA Izabela Bartoszewicz відсутні серед наданих до митного контролю документів. Відсутні сертифікати якості та калькуляції/специфікації формування ціни від виробника;
4. Надані до митного контролю платіжні документи від 28.11.2022 № 630031199.281122 та від 25.10.2022 № 630030099.251022 містять адресу бенефіціара оплати: ul. Tczewska 42 83-032 Kolnik Polska всупереч адресі, зазначеній у контракті: Zurawinowa 8 Str., 83-010 Rotmanka Poland.
Крім того платіжні документи датуються раніше, ніж були виставлені рахунки на оплату товару;
5. Платіжні документи у гр.70 містять посилання лише на контракт від № 1907 від 19.07.2022, та не містять посилання на рахунок-фактуру, згідно якого відповідно до положень договору має бути здійснено передплату за товар перед його відвантаженням;
6. Додатково наданий документ прайс-лист від 01.09.2022 № б/н містить термін дії цін на вересень, в той час як рахунки на оплату товару та платіжні документи датуються кінцем жовтня та кінцем листопада;
7. В прайс-листі зазначені умови EXW Poland, що означає що витрати на навантаження не включені у вартість, в той час як до митного контролю заявлені умови поставки FCA і при цьому ціни за даним прайс-листом тотожні цінам заявленим у митній декларації;
8. Митна декларація країни відправлення від 21.12.2022 №22PL351020E1120249 містить дані щодо вартості товару - 80610 польських злотих. Враховуючи встановлений курс валют на відповідний період за даними ресурсу https://www.podatki.gov.pl 1 євро - 4,6958 злотих загальна сума у євро за даною митною декларацією складає 17 166,40 євро, в той час як до митного контролю заявлено 16 266,60 євро, таким чином документи містять розбіжності щодо числових значень вартості товару.
9.Товар постачається на умовах поставки FCA KRAKOW. При умовах поставки FCA продавець на власному складі, підприємстві чи в іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює всі витрати, пов'язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у країні-експортері;
10. У розрахунку до ЕМД відсутні відомості щодо експедиційних витрат. Також, інформація про вартість експедиторських послуг на користь постачальника послуг ФОП ОСОБА_1 та оплату таких послуг відсутня серед наданих до митного контролю документів;
11. Згідно відміток транспортної накладної CMR від 20.12.2022 № б/н зазначено особу, що надає транспортні послуги: « ОСОБА_2 », проте договір з таким постачальником послуг серед наданих договорів відсутній;
12. Пункт 4.3 договору від 29.06.2022 № 01-290622 визначає, що строк оплати складає 5 днів. Враховуючи строк оплати транспортних послуг вони мали бути оплачені на момент здійснення митного оформлення, проте до митного контролю платіжні документи на оплату транспортних не надавались.
Позивачем як до суду, так і до митного органу, подано документи, які у своїй сукупності дають можливість ідентифікувати факт постачання товару, його кількість, вартість, умови поставки, а всі дані в наданих позивачем документах відповідають один одному та кореспондуються між собою.
Щодо тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Визначаючи недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 у справі №809/1174/17 в рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 08.02.2019 у справі №825/648/17, від 26.05.2022 у справі №560/355/19.
Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що митним органом спірне рішення прийняте без урахування усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, тому, як наслідок, є протиправним, а відтак, підлягало скасуванню.
Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Так, норми статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України регулюють питання, пов'язані з витратами сторін на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
До заяви про відшкодування судових витрат позивачем надано: договір про надання правової допомоги, додаткова угода до договору, рахунок від 28.02.2024р. №5/МВ за надані послуги - підготовка відзиву на апеляційну скаргу у справі № 160/17059/23, вартість 5000грн., платіжна інструкція №403 від 04.03.2024р. з призначенням платежу - оплата за надання правової допомоги згідно рахунку від 28.02.2024р. №5/МВ.
Оцінивши надані докази, суд вказує, що обсяг, види та вартість правничої допомоги є співмірними з урахуванням складності справи (категорія незначної складності) та часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт. Сума 5 000 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.
Керуючись ст. 311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року у справі № 160/17059/23 - залишити без змін.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНДМАНН" (ЄДРПОУ 43441896) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (ЄДРПОУ 43971371) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. (п'ять тисяч гривень нуль копійок).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.В. Шлай