10 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 340/9383/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 року (головуючий суддя Брегей Р.І.)
в адміністративній справі №340/9383/23 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 09.11.2023 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у перерахунку пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 02.10.2023 р. №9/3-2292;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань 02.10.2023р. №9/3-2292 починаючи з 01.02.2023 року.
Позов обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про перерахунок його пенсії на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань 02.10.2023 р. №9/3-2292. Проте пенсійний орган відмовив у здійсненні перерахунку.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що Департамент з питань виконання кримінальних покарань не правильно склав довідку про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії, відтак відповідач правомірно відмовив у такому перерахунку.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове, яким позов задовольнити.
Вказує, що внаслідок зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262 та статті 9 Закону №2011. Зазначив, що Департаментом з питань виконання кримінальних покарань видано довідку від 02.10.2023 р. №9/3-2292, яка була направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. При цьому позивачем подано заяву про перерахунок його пенсії з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у відповідній довідці.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач з серпня 2016 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію по лінії Міністерства юстиції України відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с.27, 41).
Вислуга років позивача становить 23 календарних роки (а.с.27).
Департамент з питань виконання кримінальних покарань склав довідку від 03.09.2021 р. №9/3-678 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на 05 березня 2019 року (а.с.29).
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, не здійснило перерахунок пенсії позивача на підставі довідки від 03.09.2021р. №9/3-678 (а.с.26).
Департамент з питань виконання кримінальних покарань склав довідку від 02.10.2023 р. №9/3-2292 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними на 01.01.2023 року (а.с.43).
Того ж дня довідку від 02.10.2023р. №9/3-2292 Департамент з питань виконання кримінальних покарань надіслав Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (а.с.42).
У довідці від 02.10.2023р. №9/3-2292 заначено, що нарахування відбулось з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2018 року, з урахуванням листа Міністерства юстиції України від 11.05.2023 №58665/16.3/2/32-23.
У довідці від 02.10.2023р. №9/3-2292 визначено такі складові грошового забезпечення:
посадовий оклад;
оклад за військовим (спеціальним) званням;
надбавка за вислугу років (45%);
надбавка за особливості проходження служби (43,70%); премія (130,40%).
25 жовтня 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав перерахунку пенсії (а.с.10).
Відповідач вказав, що жодних змін щодо розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням з 01 січня 2018 року не відбувалось, тому вимога стосовно проведення перерахунку пенсії є безпідставною та такою, що суперечить вимогам статті 63 Закону №2262, Порядку №45 та Постанови №704.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992p. №2262-XII.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992p. №2262-XII, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України зокрема із числа осіб, які перебували на військовій службі.
Слід взяти до уваги, що преамбулою Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII передбачено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частинами 1, 3 статті 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Згідно з ч.3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частинами 1, 3, 4 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Так, механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. №45 (Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку.
Перерахунок пенсії здійснюється Головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Частиною 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (Постанова №704) затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Ця постанова набрала чинності з 1 березня 2018 року.
Пунктом 4 Постанови №704, у редакції, чинній на час її прийняття, було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
В силу ч.4 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 р. №103 (Постанова №103), яка набрала чинності 24.02.2018 р.
На момент набрання чинності Постановою №704 (01.03.2018 р.) пункт 4 викладено у редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 Постанови №103, а саме:
“4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14”.
Таким чином, станом на 01.03.2018 р. пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 р. у справі №440/6017/21, вказав, що зазначення у пункті 4 Постанови №704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII.
Однак Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 р. №2629-VIII установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
Натомість, Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2023 рік, відповідно, не містить.
Окрім того, відповідно до Закону "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 року збільшився до 2684грн.
Частина 3 статті 11 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII містить застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 р. у справі №913/204/18, від 10.03.2020 р. у справі №160/1088/19).
Беручи до уваги, що з 01.01.2020 р. положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає приписам Законів про Державний бюджет України, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для розрахунку посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних відносин належить застосувати пункт 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Разом з тим, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р. №3-1 (Порядок №3-1).
Відповідно до п.23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII.
Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з п.24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5).
Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може слугувати як відповідна заява пенсіонера, та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Отже, внаслідок зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII.
Матеріалами справи підтверджується, що Департаментом з питань виконання кримінальних покарань видано довідку від 02.10.2023 р. №9/3-2292, яка була направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (а.с. 9).
При цьому позивач просив відповідача про перерахунок його пенсії з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у довідці від 02.10.2023 р. №9/3-2292.
Зважаючи на те, що обов'язок з перерахунку пенсії у пенсійного органу виникає після отримання ним належної довідки, перерахунок здійснюється саме з 01.02.2023 р., першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 12.09.2022 р. у справі №500/1813/21.
Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що з метою належного захисту прав та інтересів позивача, є підстави визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 02.10.2023 р. №9/3-2292 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 02.10.2023 р. №9/3-2292 починаючи з 01.02.2023 року.
Отже, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову та вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, то є підстави для його скасування.
Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.
Керуючись 241-245, 250, 311, 317, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 року- скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 02.10.2023 р. №9/3-2292.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 02.10.2023р. №9/3-2292.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги в загальному розмірі 2684грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Соборна, 7 А, код ЄДРПОУ 20632802).
Постанова набирає законної сили 10.04.2024 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова