Справа № 686/23726/23
Провадження № 1-кс/686/3364/24
16 квітня 2024 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Дмитрівка Болградського району Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , гагауза, громадянина України, раніше не судимого,
у кримінальному провадженні № 12023240000000458,
встановив:
16.04.2024 р. старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_7 , в якому просить обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, оголошений у міжнародний розшук, окрім того, існують передбачені ст.177 КПК України ризики : переховування від органів досудового розслідування та суду ; незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий також зазначив, що «досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента України № 24/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строком на 30 діб, з подальшими продовженнями воєнного стану, діючого по теперішній час. Відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про державний кордон України», перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюються в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством. Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, - споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Порушенням державного кордону України є перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку. У відповідності до ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років, можуть виїздити за межі України при пред'явлені серед іншого такого документу як довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о) або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики, довідки військово-лікарської комісії про непридатність.
Так, ОСОБА_6 , за попередньою змовою із невстановленими на даний час особами, з корисливих мотивів, достовірно знаючи про обмеження щодо виїзду громадян України чоловічої статі за кордон на період дії воєнного стану, вирішили незаконно збагатитися, отримуючи грошові кошти від громадян України чоловічої статі, за сприяння в перетині державного кордону України. З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_6 , спільно із невстановленими на даний час особами, діючи в умовах воєнного стану, створили та забезпечили функціонування протиправної схеми з організації незаконного переправлення громадян України на територію Республіки Молдова, яка полягала у виготовленні підроблених документів, які надають право чоловікам призовного віку перетинати кордон України, зокрема, довідок військово-лікарської комісії та тимчасового посвідчення військовозобов?язаного, а також у здійсненні супроводу вказаних осіб до державного кордону України та подальшого перетину останніми кордону з Республікою Польща.
Так, 03.04.2023 близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_6 , під час телефонної розмови із ОСОБА_8 , повідомив, що може організувати його незаконне переправлення через державний кордон України, однак, за це він має отримати грошові кошти в сумі 3500 доларів США, на що ОСОБА_8 погодився. Протягом подальшого спілкування ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , яке відбувалося по телефону та за допомогою додатку для дзвінків і обміну повідомленнями «Вотсап», останні обговорювали організацію перетину державного кордону України, зокрема, ОСОБА_6 запевнив, що вирішить вказане питання, повідомивши, що виготовить певні документ, які слугуватимуть підставою для перетину кордону, однак, для цього йому необхідно буде надати копії особистих документів ОСОБА_8 .
Надалі, на прохання ОСОБА_6 , ОСОБА_8 04.04.2023 надіслав на його номер телефону № НОМЕР_1 у додатку «Вотсап» фото особистих документів, а саме: паспорта громадянина України, картки фізичної особи - платника податків та цифрової фотокартки.
Під час подальшого спілкування, 04.04.2023, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_8 , що як тільки він організує усі питання щодо перетину ним державного кордону України, то відразу повідомить про необхідність з'явитися у певне місце в м.Одеса, де його зустріне інша невстановлена особа та автобусом відправлять його до державного кордону України, перетнуть його та в'їдуть на територію Республіки Молдова. Також повідомив, про необхідність передачі завдатку в сумі 500 доларів США або еквівалентно 20000 гривень, які необхідно буде перекинути на банківську картку № НОМЕР_2 . Виконуючи вказівки невстановленої особи, ОСОБА_8 04.04.2023, близько 19:00 год., за допомогою терміналу самообслуговування, по АДРЕСА_2 , чотирма платежами, перекинув на зазначену картку грошові кошти в сумі 18500 гривень та 05.04.2023, близько 11:46 год., за допомогою терміналу самообслуговування, по АДРЕСА_2 , перекинув на зазначену картку грошові кошти в сумі 1500 гривень. Після цього, ОСОБА_6 , повідомив ОСОБА_8 про необхідність прибути в м.Одеса 11.04.2023, для подальшого переправлення через державний кордон України.
В подальшому, 11.04.2023 в ранковий час, прибувши до м.Одеса, ОСОБА_8 зателефонував до ОСОБА_6 , повідомивши про своє прибуття. Після цього, ОСОБА_6 повідомив, що його зустрінуть та повідомлять про подальші дії. Після цього, 11.04.2023, близько 13:00 год., до ОСОБА_8 , який перебував поблизу автовокзалу АДРЕСА_3 , підійшла невідома особа чоловічої статті та передала документи, а саме: довідку військово-лікарської комісії №6/855 від 29.03.2023 про непридатність ОСОБА_8 до військової служби та тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серія НОМЕР_3 про зарахування в запас ОСОБА_8 .
В подальшому, під час телефонної розмови ОСОБА_8 запитав ОСОБА_6 про свої подальші дії, на що останній повідомив, щоб він прямував до автовокзалу «Привоз» та очікував іншу особу, яка роз'яснить йому порядок перетину кордону та якій необхідно буде передати решту грошових коштів в сумі 3000 доларів США.
В подальшому, ОСОБА_6 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, 11.04.2023, в невстановлений досудовим розслідуванням час, зателефонувала до мешканця Одеської області Особу 1 (матеріали щодо якого виділенні в окреме провадження) та попередньо домовився з ним про те, що останній посприяє їм в організації незаконного переправлення через кордон України ОСОБА_8 . Після цього, ОСОБА_6 , повідомив Особу 1 про необхідність зустрітися із ОСОБА_8 , отримати від нього грошові кошти в сумі 3000 доларів США та роз?яснити йому порядок незаконного перетину кордону України, повідомивши, що саме потрібно роз?яснити ОСОБА_8 . Також, ОСОБА_6 повідомив Особу 1, про те, що після отримання грошових коштів від ОСОБА_8 , він повідомить, кому саме необхідно буде передати вказану суму грошових коштів, а саме 3000 доларів США.
Надалі, Особа 1, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 та невстановленими на даний час особами, не переслідуючи корисливий мотив, достовірно знаючи про обмеження щодо виїзду громадян України чоловічої статі за кордон на період дії воєнного стану, погодився на прохання ОСОБА_6 , про допомогу в організації незаконного перетину ОСОБА_8 через державний кордон України
Реалізуючи свій злочинний умисел, 11.04.2022, близько 15 год. 20 хв., Особа 1, на автомобілі марки «LADA 2104» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , приїхав до автовокзалу «Привоз» в м.Одеса, що по вул.Водопровідній , де зустрівся із ОСОБА_8 . Далі, ОСОБА_8 сів у вказаний автомобіль, де Особа 1, згідно інформації отриманої від ОСОБА_6 , повідомив йому про схему та порядок перетину державного кордону України і після чого, ОСОБА_8 близько 15:40 год., передав Особі 1 раніше обумовлену суму грошових коштів у розмірі 3000 доларів США для подальшої їх передачі ОСОБА_6 , за організацію його переправлення через державний кордон України.
Після цього, злочинні дії ОСОБА_6 , Особи 1 та невстановлених осіб, були викриті працівниками правоохоронних органів та, під час проведення обшуку автомобіля, виявлено та вилученого грошові кошти в сумі 3000 доларів США.
20.09.2023 Хмельницькою обласною прокуратурою погоджено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, та 21.09.2023, відповідно до п.3 ч.1 ст.276, ч.1 ст.278 КПК України, ОСОБА_6 направлено повідомлення про підозру у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення за місцем його проживання та реєстрації, а також 18.10.2023 врученого його рідному брату ОСОБА_9 .
Водночас, при відвідуванні місця проживання та місця реєстрації підозрюваного та при спілкуванні з його родичами, установлено, що підозрюваний за місцем проживання не з'являється протягом тривалого часу та його місцеперебування невідоме. На неодноразові повістки про виклик, останній не являється.
19.10.2023, у зв'язку із тим, що точне місцеперебування підозрюваного ОСОБА_6 невідоме, що свідчить про його намір переховування від органів досудового з метою ухилення від кримінальної відповідальності, його оголошено в розшук, здійснення якого доручено співробітникам Кам?янець-Подільського міського відділу УСБУ в Хмельницькій області.
Також, відповідно до інформації, отриманої оперативним підрозділом, ОСОБА_6 на даний час перебуває в Республіці Ірландія, в м.Бандоран, про що свідчить копія медичної картки, виданої Національним відділом медичних карток Республіки Ірландія на ім?я «Федір Борона». Тому, враховуючи викладене, відповідно до ч.2 ст.281 КПК України, ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук, про що винесено відповідну постанову.
Враховуючи, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, наявні ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий у клопотанні просить обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування відносно ОСОБА_6 іншого, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти вищевказаним ризикам.»
Заслухавши слідчого та прокурора, які клопотання підтримали та наполягали на його задоволенні, захисника підозрюваного, який заперечив щодо задоволення клопотання слідчого, дослідивши надані матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження №12023240000000458, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Ч.1 ст.193 КПК України передбачено, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч.6 ст.193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Отже, у зазначеній нормі КПК законодавець прямо передбачив, що у випадку наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук, слідчий, прокурор (процесуальний керівник) звертається до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а не про його застосування, яке розглядається за відсутності підозрюваного. Специфікою є те, що таке рішення слідчий суддя, суд приймає за відсутності підозрюваного, а запобіжний захід лише обирається, а не застосовується.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Частиною 1 ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Із наданих матеріалів вбачається, що Головним управлінням Національної поліції в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12023240000000458 від 25.08.2023 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
20.09.2023 р., у рамках вказаного кримінального провадження, було складене повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, яке було вручене, у порядку, передбаченому ч.2 ст.135 КПК України, брату підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_9 .
Дана підозра є обґрунтованою, адже на її підтвердження представлено: повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 28.03.2023 р.; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.04.2023 р.; протоколи допитів свідків: ОСОБА_8 від 03.04.2023 р. і від 13.04.2023 р.; протоколи огляду, ідентифікації та вручення від 05.04.2023 р. і від 04.04.2023 р. та інші матеріали кримінального провадження.
З урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів та матеріалів кримінального провадження № 12023240000000458 у їх сукупності, встановлено, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Санкція ч.3 ст.332 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, тобто, згідно зі ст.12 КК України, даний злочин класифікується як тяжкий.
19.10.2023 р. через ухилення ОСОБА_6 від слідства та неможливістю встановити фактичне місцезнаходження підозрюваного, останнього було постановою слідчого оголошено в розшук.
Окрім того, постановою слідчого від 16.04.2024 р. підозрюваного ОСОБА_6 , який переховується від органу досудового розслідування та, перетнувши державний кордон України, на даний час перебуває в Республіці Ірландія, встановити точне місце знаходження якого не представилось можливим, було оголошено у міжнародний розшук.
Відповідно до ч.7 ст.110 КПК України, означені постанови слідчого, прийняті в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковими для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вони стосуються.
З наданих матеріалів убачається, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дев'яти років, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, переховується від органів досудового розслідування, в зв'язку з чим був оголошений у міжнародний розшук, що свідчить про існування ризику подальшого переховування від органів досудового розслідування та суду.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено, на даний час свідки судом не допитані, а тому існує ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, з метою примушування чи схиляння їх до надання неправдивих свідчень на користь підозрюваного. При оцінці наявності зазначеного ризику, слідчим суддею врахована встановлена КПК України процедура отримання свідчень від осіб, які є свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, а саме, спочатку, на стадії досудового розслідування, свідчення отримуються шляхом допиту вказаних осіб слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду, на стадії судового розгляду, - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1 та ч.2 ст.23, ст.224 КПК України).
Також, на думку слідчого судді, обставини кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 , дозволяють дійти до висновку про існування ризиків знищення, схову або спотворення будь-яких із документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушення, про що зазначав в судовому засіданні слідчий, який також повідомив, що зазначаючи у клопотанні про існування ризику перешкоджання ОСОБА_6 кримінальному провадженню іншим чином, малось на увазі саме наявність ризику того, що останній може знищити невідшукані органом досудового розслідування документи, які передавались заявником та, в подальшому, надали можливість виготовити підроблені документи, що надавали можливість для перетину державного кордону України.
У ході розгляду клопотання представниками сторони обвинувачення було доведено наявність підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а саме, існування ризиків: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, схову або спотворення будь-яких із документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення, факт оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук, а тому слідчий суддя дійшов до висновку про можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного та задоволення вимог клопотання.
Враховуючи наведені ризики, усі, визначенні ст.178 КПК України, обставини в їх сукупності, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, особу підозрюваного, приходжу до висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу та, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
За встановлених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що подане слідчим клопотання є обґрунтоване і доведене, а обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в даному випадку, відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
Обставин, які б вказували на неможливість утримання ОСОБА_6 під вартою, не встановлено.
За наведених обставин, слідчим суддею відхиляються, зазначені стороною захисту аргументи щодо відсутності підстав для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , який, на думку захисника, може й не знати про існування кримінального провадження, а також щодо відсутності, через означену обставину, ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Згідно з ч.4 ст.197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу, строк дії такої ухвали не зазначається.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, ч.4 ст.183 КПК України передбачено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Керуючись ст.ст.110, 177, 178, 183, 194, 196, 197 КПК України,
постановив:
Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Після затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя