Справа № 681/229/24
Провадження 4-с/681/1/2024
"08" квітня 2024 р.
Полонський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Горщара А.Г.
з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.
скаржниці ОСОБА_1 та представника державної виконавчої служби - Вовженяка Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полонне цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Полонський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», філія - Хмельницьке обласне управління АТ «Ощадбанк», акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» на бездіяльність державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
23.02.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою, в якій просила: визнати неправомірною бездіяльність Полонського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Полонський відділ ДВС) щодо не зняття арешту на кошти на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на її ім'я в ТВБВ № НОМЕР_2 - філії Хмельницького обласного управління АТ «Ощадбанк» та зобов'язати відділ ДВС зняти арешт на зазначені кошти.
В обґрунтування скарги зазначала, що відповідно до виконавчого листа від 22.10.2022, виданого на підставі рішення Полонського районного суду Хмельницької області у справі № 681/1004/20 про стягнення з неї на користь АТ КБ «ПриватБанк» боргу в сумі 20185,06 грн., 27.07.2021 постановами державного виконавця було відкрито виконавче провадження № 66287197, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.
11.02.2022 вказане виконавче провадження завершене та державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Разом з тим вказує, що вона є матір'ю п'ятьох неповнолітніх і малолітніх дітей та відповідно має право на пільги для багатодітних сімей. Відтак отримує соціальні виплати як особа, яка зайнята доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, котрі зараховуються на зазначений вище соціальний рахунок, що відкритий на її ім'я в філії Хмельницького обласного управління АТ «Ощадбанк». Натомість обтяження у вигляді арешту коштів на вказаному рахунку створює перешкоди у здійсненні її права розпорядження даними коштами з метою створення належних умов для повноцінного утримання і виховання дітей, що суперечить вимогам п.10 ч.1 ст.73 Закону України «Про виконавче провадження».
З метою зняття арешту її представник адвокат Таратула Р.С. звернувся до Полонського відділу ДВС із відповідною заявою, проте начальником виконавчої служби йому 14.02.2024 надана відповідь про відмову, яка вручена 19.02.2024.
У відповідності до п.1 ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» її представником органу державної виконавчої служби будо надано довідку банку від 12.01.2024 про відкриття соціального рахунку за вказаним вище номером, а також виписку по рахунку станом на 19.01.2024, що, на її думку, слугувало підставою для зняття виконавцем арешту з цих коштів.
Ухвалою судді від 26.02.2024 відкрито провадження у справі.
05.03.2024 до участі в справі в якості заінтересованої особи залучено АТ «Державний ощадний банк України».
04.03.2024 від Полонського відділу ДВС надійшов відзив, в якому представник останнього просив у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю та пояснив, що на виконанні у відділі дійсно перебував виконавчий документ про стягнення з скаржниці на користь АТ КБ «ПриватБанк» боргу, в ході якого було накладено арешт на кошти боржника. У зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке же бути звернуто стягнення, 11.02.2022 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а відтак згідно з положеннями ст.ст.37, 39 Закону України «Про виконавче провадження» ніякі інші дії державного виконавця не проводяться. Разом з тим, відповідно до ст.40 названого Закону передбачено випадки, у яких в разі закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа знімається арешт накладений на майно (кошти) боржника. Втім повернення виконавчого документа стягувачеві з підстави, визначеної у п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», не спонукає державного виконавця зняти арешт в даному випадку з коштів боржника, а відтак скарга ОСОБА_1 не обґрунтована.
12.03.2024 від представника АТ «Ощадбанк» адвоката Поперецького О.В. надійшли письмові пояснення, в яких останній просив у задоволенні скарги відмовити та розгляд справи проводити без його участі. В обґрунтування заперечень вказував, що на виконання чинної та обов'язкової до виконання постанови державного виконавця про арешт коштів боржника від 27.07.2021, АТ «Ощадбанк» накладено арешт на кошти скражниці на відкритому нею у банку поточному рахунку № НОМЕР_1 , котрий в свою чергу не належить до рахунків зі спеціальним режимом використання або рахунків, призначених виключно для соціальних зарахувань.
Якщо рахунок, на який здійснюється зарахування зарплати, пенсії, стипендії чи соціальних виплат, є поточним, то арешт може бути накладено на усі доступні кошти відповідно до резолютивної частини постанови про арешт коштів боржника, так як немає технічної можливості розділити цільові кошти та «звичайні». Крім того зауважив, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України зробленого у постанові від 24.06.2015 по справі № 6-535цс15, кошти після зарахування на рахунок отримувача стають його власністю, втрачають свій цільовий статус (заробітна, плата, соціальна виплата), та набувають статусу вкладу.
При накладенні арешту банк керувався Інструкцією про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженій Постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004, вимогами котрої, зокрема, не зобов'язано банк здійснювати моніторинг/відслідковувати надходження коштів на рахунок клієнта, призначення платежу та особу, яка перераховує кошти і, відповідно, накласти арешт на всі інші надходження на поточний рахунок від третіх осіб, окрім коштів від Пенсійного фонду України та/або соціальних служб.
При розгляді справи ОСОБА_1 скаргу підтримала, яку просила задовольнити з викладених у ній підстав.
Представник Полонського відділу ДВС Вовженяк Р.А. проти скарги заперечив з мотивів наведених у письмовому відзиві.
Представники стягувача та заінтересованих осіб в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд зазначає наступне.
Встановлено, що на підставі виконавчого листа від 22.10.2022, виданого на підставі рішення Полонського районного суду Хмельницької області у справі № 681/1004/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» боргу в сумі 20185,06 грн., 27.07.2021 постановою головного державного виконавця Полонського відділу ДВС Вовженяка Р.А. було відкрито виконавче провадження № 66287197.
Постановою від 27.07.2021 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.
Здійснюючи виконання постанови державного виконавця та виконуючи покладений обов'язок щодо визначення статусу рахунка, АТ «Ощадбанк» вважало за можливе накласти арешт на грошові кошти, розміщені на рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_1 в ТВБВ № 10022/0125 - філії Хмельницького обласного управління АТ «Ощадбанк».
11.02.2022 державним виконавцем була винесено постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.
08.02.2024 представник скаржниці ОСОБА_1 адвокат Таратула Р.С. звернувся до Полонського відділу ДВС із заявою про скасування арешту, що накладено в межах виконавчого провадження № 66287197, на кошти ОСОБА_1
14.02.2024 начальником Полонського відділу ДВС ОСОБА_2 надано відповідь про відсутність підстав для скасування арешту, а тому в силу ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» відсутні підстави для прийняття рішень.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їх права та свободи.
Відповідно до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів виконавчої служби щодо виконання рішення суду можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.
Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Статтею 56 Закону № 1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII встановлено, що підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Пунктами 6, 10 частини 1 ст.73 Закону № 1404-VIII передбачено, що стягнення не може бути звернено на одноразову допомогу у зв'язку з народженням дитини, допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом.
З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти боржника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону № 1404-VIII встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII.
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону № 1404-VIII).
Такі висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження 12-28гс20), а також постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц (провадження № 61-10611св20), від 24 лютого 2021 року у справі №756/1927/15-ц (провадження № 61-14725св20), від 30.09.2021 у справі № 2-812/11 (провадження № 61-7824св21).
Згідно довідки № 433 від 07.03.2024 виданої Шепетівським управлінням соціального захисту населення вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.
Згідно заяви про приєднання № 241038/190417 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) від 01.10.2020 у АТ «Ощадбанк» для ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за балансовим рахунком № 2620.
Державний виконавець з відповіді Державної фіскальної служби України, наданої в АСВП 27.07.2021, не був обізнаний з тим, що боржниця ОСОБА_1 від відділу № 3 Шепетівського управління соціального захисту населення має дохід у виді соціальних виплат.
Лише після отримання відділом ДВС заяви представника боржниці адвоката Таратули Р.С. від 08.02.2024 про зняття арешту з коштів боржника, в якій заявник повідомив, що рахунок, на якому арештовані кошти ОСОБА_1 відкритий для зарахування їй соціальної допомоги і додав доказ цього - довідку АТ «Ощадбанк» № 90 від 12.01.2024.
Разом з тим, скаржницею не надано доказів того, що вищезазначений нею рахунок використовується виключно для зарахування тільки соціальної допомоги, з наданої нею виписки по рахунку вбачається зарахування інших грошових переказів, які як зазначила сама ОСОБА_1 в судовому засіданні, вона отримувала від юридичних осіб як винагороду за виконану нею роботу.
При цьому, рахунок на якому були арештовані кошти, хоча і є таким, на який зараховуються кошти цільового призначення - соціальної допомоги, не є рахунком зі спеціальним режимом використання в розумінні статті 48 Закону № 1404-VIII.
Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою правління НБУ від 11.09.2017 № 89, визначено, що рахунок 2620 (ознак АП) належить до групи 262: кошти на вимогу фізичних осіб з призначенням рахунку: облік вкладів (депозитів) на вимогу фізичних осіб, у тому числі поточні рахунки фізичних осіб та розрахунки за ними; надані кредити овердрафт.
Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
Доводи ОСОБА_1 про неправомірність бездіяльності Полонського відділу ДВС є необґрунтованими, оскільки накладаючи 27.07.2021 арешт на грошові кошти боржника, яка не виконала судове рішення, державний виконавець, не маючи відомостей про наявність на її ім'я відкритого у АТ «Ощадбанк» рахунку та статус коштів на ньому, у цій постанові зробив застереження і зазначив, що арешт накладається на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику. У подальшому, в лютому 2024 року тобто після повернення виконавчого документа стягувачу, Полонський відділ ДВС отримав від представника боржника довідку АТ «Ощадбанк» про те, що рахунок, на якому арештовано кошти, призначений для соціальних виплат. Проте, банк, на який покладено обов'язок перевірити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання.
Водночас, з долученої до пояснень представника АТ «Ощадбанк» копії заяви ОСОБА_1 про відкриття рахунка вбачається, що такий рахунок належить до поточного та не відноситься до рахунків зі спеціальним режимом використання, що й стало вирішальним під час виконання банком постанови державного виконавця про арешт коштів.
З пояснень боржниці та виписки по рахунку, поданої нею суду під час розгляду скарги, вбачається, що окрім щомісячних виплат соціальної допомоги також на рахунок зараховувались й інші кошти.
Відтак, з наведеного слідує, що зазначений рахунок не є рахунком із спеціальним режимом використання, а є поточним, призначеним для зберігання коштів та здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, в тому числі для виплати заробітної плати, пенсії, соціальної допомоги.
Принагідно слід зауважити, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного з 24.02.2022, фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у встановленому порядку. Зокрема для цього фізична особа - боржник має звернутися до органу виконавчої служби із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій, після чого виконавець виносить відповідну постанову, котру надсилає у банк для виконання.
Втім, за повідомленням АТ «Ощадбанк» такої постанови державного виконавця банк не отримував.
Судом встановлено, що виконавчий документ повернуто стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону № 1404-VIII, так як у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення.
За положеннями частини 1 статті 39 Закону повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою закінчення виконавчого провадження.
Статтею 40 Закону визначено наслідки закінчення та повернення виконавчого провадження, а саме: у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Отже, зняття арешту з майна боржника пов'язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу.
Щодо підстав для зняття державним виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, коло яких означено у ч.4 ст.59 Закону, серед яких, зокрема, є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (п.1 ч.1 ст.59 Закону та на який посилається скаржниця), суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Приймаючи до уваги, що постановою державного виконавця від 11.02.2022 виконавчий документ повернуто стягувачеві, тому відмовляючи у задоволенні заяви представника боржниці ОСОБА_1 адвоката Таратули Р.С. від 08.02.2024 про зняття арешту, начальник відділу ДВС діяла в межах повноважень, в порядку та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ст.59, та у її діях немає порушень прав боржника у виконавчому провадженні.
Також суд звертає увагу, що відповідно до ч.5 ст.59 Закону № 1404-VIII арешт може бути знятий за рішенням суду, а саме, в разі доведення скаржницею порушення її права розпоряджатися соціальними виплатами, на які законодавством заборонено звернення стягнення.
Керуючись наведеним, ст.ст.259-261, 353, 354, 450, 451 ЦПК України, суд -
постановив:
В задоволенні скарги ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На ухвалу суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали.
Повну ухвалу складено - 15.04.2024 року.
Заявниця, боржниця - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Орган, дії якого оскаржуються - Полонський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34826120, місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, 6, м. Полонне, Шепетівського району, Хмельницької області, поштовий індекс 30501.
Стягувач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, поштовий індекс 01001.
Заінтересовані особи - акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00032129, місцезнаходження: вул. Госпітальна, 12Г, м. Київ, поштовий індекс 01001;
філія - Хмельницьке обласне управління АТ «Ощадбанк», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 09315357, місцезнаходження: вул. Кам'янецька, 46, м. Хмельницький, поштовий індекс 29000.
Суддя: