16 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 280/9205/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року (суддя Калашник Ю.В., повний текст рішення складно 05.01.2024) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 17.10.2023 № 772 щодо відмови в переведенні позивача з 17.10.2023 на пенсію державного службовця відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII з урахуванням довідок про заробітну плату № 04-21/268 від 05.10.2023 та № 04-21/269 від 05.10.2023; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести позивача з 17.10.2023 на пенсію державного службовця відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII з урахуванням довідок про заробітну плату № 04-21/268 від 05.10.2023 та № 04-21/269 від 05.10.2023.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що позивач не має достатнього стажу державної служби, адже служба в органах місцевого самоврядування до такої не відноситься.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач 21.10.2023 звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», за результатом розгляду якої відповідачем прийнято рішення № 772 від 17.10.2023 про відмову в її задоволенні.
Назване рішення є предметом оскарження в даній справі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналіз наведеної норми дає можливість дійти висновку, що право на призначення пенсії відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII мають державні службовці за наявності сукупності таких обставин: на день набрання чинності цього Закону займають посади державної служби та мають стаж не менш як 10 років на посадах, віднесених до державної служби; досягнення пенсійного віку та мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Статтею 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 було визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Судом встановлено, сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 з 15.09.1997 по 05.02.1999, з 10.02.2003 по 04.01.2021, з 05.01.2021 по 05.10.2023 перебувала на державній службі.
Відтак, станом на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 - 01 травня 2016 року, ОСОБА_1 мала стаж державної служби понад 10 років.
Більш того, у вказаному періоді позивач проходила державну службу в Казначейській службі та районній державній адміністрації, які були віднесені до посад державної служби згідно зі ст. 25 Закону № 3723-XII.
Посаду в органах місцевого самоврядування позивач обіймала з 2021 року, тоді як частиною 2 статті 46 Закону № 889-VIII від 10.12.2015 прямо встановлено, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 2493-III від 07.06.2001.
Відтак, на дату звернення з заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», ОСОБА_1 відповідала всім умовам, передбаченим п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, а тому оскаржуване рішення відповідача є протиправним.
Доводи апеляційної скарги такий висновок не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року в адміністративній справі № 280/9205/23 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 16 квітня 2024 року та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повна постанова складена 16 квітня 2024 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров